苏州一小区里装修垃圾堆成小山 清运公司为涨价而“罢运”

百度 今天我们大家汇聚一堂，虽然主题横跨古今中外，但围绕的都是一种文化之道。

Радя?нський Сою?з, оф?ц?йна назва — Сою?з Радя?нських Соц?ал?сти?чних Респу?бл?к, СРСР; (рос. Союз Советских Социалистических Республик, рос. СССР) — федеративна соц?ал?стична держава в П?вн?чн?й ?враз??, яка ?снувала з 1922 по 1991 р?к. Формально — союз дек?лькох нац?ональних радянських республ?к; на практиц? — однопарт?йна тотал?тарна диктатура з високим ступенем централ?зац?? кер?вництва та плановою економ?кою, якою керувала Комун?стична парт?я. Столицею була Москва в ?? найб?льш?й республ?ц? — Рос?йськ?й РФСР. ?ншими великими м?ськими центрами були Лен?нград, Ки?в, М?нськ, Ташкент, Алмати та Новосиб?рськ. П?сля розпаду Британсько? колон?ально? ?мпер?? СРСР став найб?льшою за площею кра?ною св?ту, що простягалась понад 10 000 к?лометр?в з? сходу на зах?д, перетинаючи 11 часових пояс?в ? понад 7200 к?лометр?в з п?вноч? на п?вдень. ?? територ?я включала б?льшу частину Сх?дно? ?вропи, а також частину П?вн?чно? ?вропи та всю П?вн?чну та Середню Аз?ю. Кра?на мала п'ять кл?матичних зон, таких як тундра, тайга, степи, пустел? та гори. До народ?в, що проживали на його територ??, вживалася сп?льна назва ?радянський народ?.

Союз Советских Социалистических Республик Союз Радянських Соц?ал?стичних Республ?к
↓ 1922 – 1991 ↓
Прапор Герб
Дев?з Пролетар? вс?х кра?н, ?днайтеся!
Г?мн ??нтернац?онал (г?мн)? (1922—1944) ?Державний г?мн СРСР? (1944—1991)
Радянський союз: ?сторичн? кордони на карт?
Столиця	Москва 55°45′ пн. ш. 37°38′ сх. д.
Мови	рос?йська
Форма правл?ння	однопарт?йна тотал?тарна диктатура КПРС Федеративна марксистсько-лен?нська однопарт?йна парламентська соц?ал?стична республ?ка п?д стал?н?стською тотал?тарною диктатурою (1927–1953) Федеративна марксистсько-лен?нська однопарт?йна директор?альна парламентська соц?ал?стична республ?ка (1953–1990) Федеративна нап?впрезидентська республ?ка (1990—1991)
Генеральний секретар
? 1923–1924	В. Лен?н (перший)
? 1985–1991	М. Горбачов (останн?й)
Голова уряду
? 1923–1924	В. Лен?н (перший)
? 1991	?. Сила?в (останн?й)
?стор?я
? жовтневий переворот у Рос?йськ?й республ?ц?	7 листопада 1917
? заснування	30 грудня 1922
? введення в д?ю ?Конституц?? СРСР“	6 липня 1923
? при?днання Зах?дних Укра?ни та Б?лорус?	17 вересня 1939
? при?днання п?вденно-сх?дно? Ф?нлянд??	12 березня 1940
? при?днання балт?йських кра?н	червень 1940
? при?днання Бессараб?? та П?вн?чно? Буковини	28 червня 1940
? при?днання Народно? Республ?ки Танну Тува	11 жовтня 1944
? при?днання Закарпаття	22 листопада 1945
? при?днання Сх?дно? Прус??	7 кв?тня 1946
? путч	19 серпня 1991
? розпуск	25 грудня 1991
Площа
? 1991	22 402 200 км2
Населення
? 1991	293 047 571 ос?б
Густота	13,1 ос?б/км2
Валюта	карбованець (SUR)
Попередник Наступник РСФРР УСРР БСРР ЗСФРР Рос?я Укра?на Б?лорусь Азербайджан Груз?я В?рмен?я Молдова Казахстан Узбекистан Туркмен?стан Киргизстан Таджикистан Естон?я Литва Латв?я
↑  Всесоюзна оф?ц?йна з 1990, установч? республ?ки мали право оголошувати власн? державн? мови.
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Союз Радянських Соц?ал?стичних Республ?к

Кор?ння Радянського Союзу сяга? Жовтневого перевороту 1917 року, коли ?б?льшовики? — радикальна фракц?я Рос?йсько? соц?ал-демократично? роб?тничо? парт?? на чол? з Володимиром Лен?ним — скинули Тимчасовий уряд Рос?йсько? республ?ки, який ран?ше зам?нив монарх?ю. Б?льшовики створили Рос?йську Радянську Республ?ку, розпочавши громадянську в?йну м?ж б?льшовицькою Червоною арм??ю та багатьма антиб?льшовицькими силами по вс?й колишн?й ?мпер??, серед яких найб?льшою фракц??ю була Б?ла арм?я. Згубний ефект в?йни та пол?тика б?льшовик?в призвели до 5 м?льйон?в смертей п?д час голоду 1921—1922 рок?в на Поволж? та П?вдн? Укра?ни.^{[джерело?]} Червона арм?я розширювалась ? допомагала м?сцевим комун?стам у захопленн? влади, встановлюючи так зван? ради, пригн?чуючи сво?х пол?тичних опонент?в та непок?рних селян через пол?тику червоного терору та во?нного комун?зму. У 1922 роц? комун?сти перемогли, утворивши Радянський Союз з об'?днанням Рос?йсько?, Закавказько?, Укра?нсько? та Б?лорусько? республ?к. Розпочата Лен?ним нова економ?чна пол?тика призвела до часткового повернення в?льного ринку та приватно? власност?, що призвело до пер?оду економ?чного п?дйому.

П?сля смерт? Лен?на в 1924 роц? та коротко? боротьби за владу, Йосип Стал?н прийшов до влади в середин? 1920-х. Стал?н пригн?чував пол?тичну опозиц?ю п?д час свого правл?ння всередин? Комун?стично? парт??, почав дотримуватись державно? ?деолог?? марксизму — лен?н?зму, завершив нову економ?чну пол?тику, започаткувавши централ?зовану планову економ?ку. Як результат, кра?на пережила пер?од бурхливо? ?ндустр?ал?зац?? та примусово? колектив?зац??, що призвело до значного економ?чного зростання, орган?зованого ВКП(б) голоду 1932—1933 рок?в та розширення системи табор?в ГУЛАГ, засновану ще у 1918 роц?. Стал?н також розпалював пол?тичну параною й орган?зував Великий терор з метою усунення сво?х пол?тичних супротивник?в шляхом масового свав?льного арешту велико? к?лькост? людей (в?йськових кер?вник?в, член?в Комун?стично? парт??, Ком?нтерну та простих громадян), яких пот?м в?дправляли до ?виправно-трудових? табор?в або засуджували до смертно? кари.

23 серпня 1939 року п?сля невдалих зусиль сформувати антинацистський союз ?з зах?дними державами на умовах кер?вництва СРСР, була п?дписана угода про ненапад з нацистською Н?меччиною. П?сля початку Друго? св?тово? в?йни формально нейтральний СРСР вдерся та анексував територ?? к?лькох сх?дно?вропейських держав, включаючи Сх?дну Польщу та кра?ни Балт??. У червн? 1941 року н?мц? вдерлися до СРСР, в?дкривши найб?льший ? найкривав?ший театр в?йни в ?стор??. Зрештою, радянськ? в?йська захопили Берл?н та СРСР разом з союзниками виграв Другу св?тову в?йну в ?вроп? 8 травня 1945 року. Держави, як? захопила Червона арм?я, стали сател?тами СРСР ? були при?днан? до Сх?дного блоку. ?Холодна в?йна? в?д 1947 року полягала у протистоянн? Сх?дного блоку Зах?дному блоков?, який у 1949 роц? об'?днався в Орган?зац?ю П?вн?чноатлантичного договору.

П?сля смерт? Стал?на в 1953 роц? п?д кер?вництвом Микити Хрущова розпочався пер?од, в?домий як дестал?н?зац?я та хрущовська в?длига. Кра?на швидко розвивалася, оск?льки м?льйони селян були переселен? до ?ндустр?альних м?ст. СРСР виграв косм?чн? перегони з першим в ?стор?? штучним супутником ? першим косм?чним польотом за участю людини. 1970-т? характеризувались короткою розрядкою в?дносин з? Сполученими Штатами, однак напруження в?дновилося, коли Радянський Союз розпочав в?йну в Афган?стан? 1979 року. В?йна виснажила економ?чн? ресурси Союзу, серед ?ншого внасл?док надання Сполученими Штатами в?йськово? допомоги б?йцям моджахедам.

У середин? 1980-х останн?й радянський л?дер Михайло Горбачов прагнув реформ та л?берал?зац?? економ?ки шляхом проведення пол?тики гласност? та перебудови (рос. перестройка). Метою було збереження Комун?стично? парт?? при одночасному припиненн? економ?чно? стагнац??. П?д час його перебування на посад? зак?нчилася Холодна в?йна, а 1989 року радянськ? сател?ти Сх?дно? ?вропи скинули сво? комун?стичн? режими. Це призвело до виникнення сильних нац?онал?стичних ? сепаратистських рух?в всередин? самого СРСР. Центральна влада ?н?ц?ювала референдум, який бойкотували республ?ки Балт??, В?рмен?я, Груз?я та Молдова — в результат? чого б?льш?сть громадян-учасник?в голосували за збереження Союзу як оновлено? федерац??. У серпн? 1991 року консервативн? кола Комун?стично? парт?? зд?йснили невдалу спробу державного перевороту. Рос?йський президент Борис ?льцин в?д?грав важливу роль у боротьб? з путчистами, що призвело до заборони Комун?стично? парт??. 25 грудня 1991 року Горбачов п?шов у в?дставку, ? в результат? розпаду Радянського Союзу виникло 15 незалежних пострадянських держав. Рос?йська Федерац?я (ран?ше Рос?йська РФСР) оголосила себе правонаступницею СРСР.

Кра?на мала другу за величиною економ?ку у св?т? та найб?льшу у св?т? арм?ю. СРСР був одн??ю ?з п'яти держав, як? волод?ли ядерною збро?ю. Кра?на була пост?йним членом Ради Безпеки ООН, а також членом Орган?зац?? з безпеки та сп?вроб?тництва в ?вроп?, Всесв?тньо? федерац?? профсп?лок ? пров?дним членом Ради економ?чно? вза?модопомоги та Варшавського договору.

Назва

В документах укра?нською назва подавалася таким чином:

• з 1922 до 1933 — Союз соц?ял?стичних радянських республ?к;
• п?сля 1933 — Союз Радянських Соц?ал?стичних Республ?к.

Мовою ориг?налу (рос?йською) Договору про утворення СРСР — Союз Советских Социалистических Республик.

При переклад? укра?нською мовою рос?йськомовного прикметника ?советский? застосовн? два вар?анти: ?радянський? (оф?ц?йний в однойменн? часи) й розмовного ?сов?цький?, який можна зустр?ти в антикомун?стичн?й л?тератур?.

Оф?ц?йна пол?тика

Оф?ц?йною пол?тикою СРСР був т. зв. пролетарський ?нтернац?онал?зм. У декларац?? про утворення було заявлено, що СРСР ? ?р?шучим кроком на шляху об'?днання трудящих ус?х кра?н у св?тову Соц?ал?стичну Радянську Республ?ку?. В оф?ц?йному г?мн? створеного ? керованого Москвою Ком?нтерну сп?валося: ?Наш лозунг — всесв?тн?й Радянський Союз?. Активно проводилася пол?тика експорту революц??.

П?д час в?йни на вимогу союзник?в у травн? 1943 року Ком?нтерн було розпущено.

Але лише у 1960 роц? була прийнята доктрина мирного сп?в?снування, яка визнала можлив?сть мирних стосунк?в т. зв. соц?ал?стичного табору з рештою кра?н св?ту.

Оф?ц?йною доктриною КПРС, яка мала в СРСР безрозд?льну монопол?ю влади, було встановлення т. зв. диктатури пролетар?ату (тобто диктатури прорадянсько? парт??) у будь-як?й кра?н?, на яку СРСР поклав око. Тому усю ?стор?ю свого ?снування СРСР п?дтримував збройн? терористичн? повстання, роздмухував громадянськ? в?йни, наприклад у Грец?? (Громадянська в?йна у Грец??, 1946—1949), Куб? (1960), Ангол?, Чил?, Афган?стан? тощо.

Пол?тична ?стор?я

Революц?я та переворот 1917 року в Рос?йськ?й ?мпер??

Заворушення по вс?й Рос?йськ?й ?мпер?? ? зокрема в столиц? — Петроград? призводять до оф?ц?йно? в?дмови ?мператора Миколи II в?д престолу. Влада переходить до Тимчасового уряду. Готуються вибори до Установчих Збор?в (рос. Учредительное Собрание), як? мають розв'язати питання утворення нового державного ладу ? провести вибори до Державно? Думи.

У цей час в умовах в?йни й розпаду ?диного старого державного апарату в р?зних частинах ?мпер?? з'являються р?зноман?тн? владн? структури, як? намагаються в той чи ?нший спос?б розв'язати наявн? проблеми й узяти владу до сво?х рук. Серед них р?зноман?тн? ради (сов?ти), ком?тети, а також р?зноман?тн? уряди. Т? уряди, як? визнали владу Тимчасового уряду, проголошують автоном?? у склад? Рос??. Як приклад можна навести утворення Укра?нсько? Центрально? Ради.

У серпн? 1917 року генерал Корн?лов робить спробу державного перевороту, в?дмовля?ться коритися Тимчасовому уряду ? проголошу? в?йськову диктатуру.

У цей час, протягом лютого-жовтня 1917 року, частина парт?? РСДРП — б?льшовики, п?д кер?вництвом В. ?. Ульянова (Лен?на), займаються створенням власних структур п?дтримки — роб?тничих рад, ком?тет?в ? в?йськових загон?в, як?, п?сля Жовтневого перевороту, стали основою нового державного апарату б?льшовик?в. Головн? противники на даному етап? — Тимчасовий уряд ? арм?я Корн?лова.

Наближа?ться II з'?зд Рад. 25 жовтня (за старим стилем) б?льшовики захоплюють владу в Петроград? до сво?х рук. II Всерос?йський з'?зд Рад роб?тничих ? солдатських депутат?в санкц?ону? створення нового уряду  — Ради Народних Ком?сар?в (РНК). З'?зд прийма? запропонован? б?льшовиками та л?вими есерами декрети про мир ? землю, що приверта? на ?х сторону б?льш?сть роб?тник?в ? селян Рос?йсько? ?мпер??. Проте в цей час ?снували ? ?нш? парт?? л?вого спрямування, як? виступали з аналог?чними лозунгами.

Намагаючись узаконити свою владу ? поширити ?? на всю Рос?йську ?мпер?ю, б?льшовики погоджуються на проведення вибор?в до Всерос?йських Установчих Збор?в. Вибори проводяться у листопад? 1917 року. Перемогу отримують парт?? соц?ал?стичного спрямування, проте б?льшовики набирають лише 24,5 %. Абсолютну б?льш?сть 51,7 % отримують соц?ал?сти-революц?онери (есери), л?в? есери отримують — 5,6 %, кадети 2,4 %, меншовики — 2,1 %. Так? результати розглядаються кер?вництвом б?льшовик?в як неприйнятн?. Довгий час установч? збори не могли з?братися через вимогу б?льшовик?в, щоб були присутн? 400 депутат?в (51 % загально? к?лькост?). Врешт? установч? збори розпочинають роботу 5 (18) с?чня. Разом з в?дкриттям збор?в орган?зу?ться багатотисячний м?тинг на п?дтримку установчих збор?в. Беззбройний м?тинг б?льшовики розстр?люють кулеметами. Наступн? дн? депутати установчих збор?в не могли з?братись через недопущення ?х до Тавр?йського палацу. 18 (31) с?чня б?льшовики видають декрет про розпуск установчих збор?в.

Нац?ональн? уряди (Укра?нська Народна Республ?ка, Б?лоруський загальний з'?зд та ?нш?) здеб?льшого не п?дтримали б?льшовицький переворот ? проголосили утворення власних незалежних держав. Утворю?ться РСФРР.

• 
  Володимир Ульянов (Лен?н)
• 
  Лев Бронштейн (Троцький)
• 
  Стал?н — наступник Лен?на

Громадянська в?йна

Розг?н б?льшовиками установчих збор?в у с?чн? 1918, як? мали визначити майбутн?й устр?й держави, став початком Громадянсько? в?йни в Рос?? м?ж прихильниками радянсько? влади (б?льшовики та л?в? есери) з одного боку ? ?? противниками (меншовиками, б?логвард?йцями, анарх?стами) — з ?ншого. Головн? во?начальники ?червоних?: Л. Д. Троцький, М. М. Тухачевський, С. С. Камен?в, С. М. Будьонний, М. В. Фрунзе, В. К. Блюхер, ?. П. Уборевич, В. О. Антонов-Овс??нко, С. В. Кос?ор. Головн? во?начальники ?б?лих?: Колчак Олександр Васильович, А. ?. Ден?к?н, М. М. Юден?ч, Л. Г. Корн?лов, П. Н. Врангель, П. Н. Краснов, Е. К. М?ллер, М. В. Ал?кс??в, Г. М. Семенов.

В умовах Громадянсько? в?йни проводилася пол?тика ?Во?нного комун?зму?. ?? ввели для безпосереднього та швидкого переходу до комун?зму. Основн? риси ?во?нного комун?зму?: нац?онал?зац?я вс??? велико? та середньо? промисловост?, а також велико? частини др?бних п?дпри?мств; продовольча диктатура, продрозкладка, прямий продуктообм?н м?ж м?стом ? селом; зам?на приватно? торг?вл? державним розпод?лом продукт?в за класовою ознакою (карткова система); натурал?зац?я господарських в?дносин; загальна трудова повинн?сть; зр?внял?вка в оплат? прац?; в?йськово-наказова система кер?вництва вс?м життям сусп?льства. ?Класов? вороги?, а також ус? незгодн?, були л?кв?дован? в рамках Червоного терору, який забрав понад п?втора м?льйон?в житт?в.

Б?льшовики поширили сво? панування на ?нш? республ?ки. У Груз?? Радянська влада була встановлена п?сля ?? завоювання 11-ю арм??ю Червоно? арм?? у лютому 1921 року.

Як вказують сьогодн? рос?йськ? джерела, в Укра?н? ?Незалежна Народна Республ?ка, яку проголошено 1918 року, завойована Червоною арм??ю 1920 року?. У такий спос?б Радянська влада остаточно утвердилася в Укра?н? в серпн? 1920 року. В?йськов? частини Укра?нсько? Народно? Республ?ки разом з урядом покинули територ?ю Укра?ни. Поступово Уряд УСРР уклав договори з РРФСР про в?йськовий ? господарський союз.

• 
  Радянська Рос?я на карт? розпаду Рос?йсько? ?мпер?? у вересн? 1918
• 
  Голод на Поволж? 1921—1922

Заснування

Перша шпальта газети ?Киевский пролетарий? за 5 липня 1925 року з матер?алами до друго? р?чниц? створення СРСР

Матер?али про святкування в Ки?в? друго? р?чниц? утворення СРСР, газета ?Киевский пролетарий? за 7 липня 1925 року

30 грудня 1922 року в Москв? в?дбувся ? з'?зд рад СРСР, на якому делегати в?д РСФРР, УСРР, Б?лорусько? СРР та Закавказько? СФРР розглянули та схвалили ?в основному? про?кт Декларац?? та Договору про утворення Союзу Радянських Соц?ал?стичних Республ?к. Введення в д?ю цих документ?в п?д загальною назвою ?Конституц?я СРСР? в?дбулося п?сля додаткового обговорення, зак?нчити яке збиралися за 3 м?сяц?, але реально це зайняло п?в року.

Як св?дчать документи того часу, ?сес?ю ЦВК, яка мала формально започаткувати ?снування СРСР, спочатку було заплановано на кв?тень 1923 р. Однак через ряд обставин <…> ця сес?я розпочала свою роботу 6 липня 1923 р. ? в перший же день ?? роботи Декларац?я ? Догов?р про створення СРСР п?д сп?льною назвою ?Конституц?я СРСР“ були введен? в д?ю?. 13 липня 1923 року Презид?я ЦВК СРСР прийняла в?дозву до вс?х народ?в ? уряд?в св?ту, в як?й спов?щала про створення СРСР та про те, що його вищ? органи влади та управл?ння почали роботу.

	День 6 липня – пам’ятний день для трудящих не лише СРСР, а й усього св?ту: в цей день закладено на територ?? земно? кул? п?двалини Всесв?тнього Союзу Радянських Соц?ал?стичних Республ?к
— Календар комсомольця на 1925 р. – Харк?в, б/р. – С. 18.

На початку 1920-х рок?в радянськ? республ?ки переживали не найкращ? часи. Вони не могли н?як оговтатися в?д насл?дк?в Громадянсько? в?йни. В Укра?н? та на Поволж? лютував голод, викликаний як посухою, так ? св?домими д?ями Радянсько? влади. В окремих районах в?дбувалися селянськ? антирадянськ? повстання. У березн? 1921 р. на Балт?йському мор? у Кронштадт? моряки, незадоволен? пол?тикою ?во?нного комун?зму?, п?дняли антиб?льшовицьке повстання п?д гаслами: ?Влада Радам, а не комун?стам!? Ц? обставини не могли не впливати на розвиток всього господарства. Промислов?сть у республ?ках залишалась у стан? колапсу. Пол?тика ?во?нного комун?зму? не виправдала себе. У березн? Х з'?зд РКП(б) ухвалив р?шення про запровадження ново? економ?чно? пол?тики — НЕПу. Неп став фактичним в?дходом в?д соц?ал?стичного господарювання ? позначився в?дновленням товарно-грошових в?дносин. Така пол?тика ставила за мету в?дродження промисловост? та с?льського господарства. Селяни в?дтепер могли в?льно продавати залишки сво?? продукц?? на ринках. Таким чином, з'явилася зац?кавлен?сть у сво?й прац?. Проте неп важко назвати кап?тал?змом. Над промислов?стю збер?галося адм?н?стративне управл?ння, що сковувало розвиток п?дпри?мств. 21 с?чня 1924 р. помер засновник Радянсько? держави, голова Раднаркому СРСР В. ?. Лен?н. Його т?ло забальзамували ? поховали в Мавзоле?. В?дразу п?сля смерт? Лен?на почалася боротьба за владу. Невдовз? фактичним л?дером держави став генеральний секретар ЦК Йосип Стал?н. В?н зум?в перетворити цю фактично техн?чну посаду у ключову. Поступово в?н зосередив усю повноту влади в держав?. Паралельно йшла боротьба за владу з його найзапекл?шим пол?тичним противником, соратником Лен?на, Левом Троцьким. З приходом до влади Стал?на СРСР поступово ста? тотал?тарною державою.

Радянський Союз, що був формально створений у 1922—1924 роках, у сво?х найголовн?ших ? найб?льш очевидних рисах являв в?дновлену Рос?йську ?мпер?ю. Пом?тивши це в?дразу п?сля 1917 року значна частина рос?йських ем?грант?в, котр? ненавид?ли проголошен? б?льшовиками комун?стичн? ?де?, в?ддавали належне б?льшовикам за порятунок Рос?? в?д розпаду. Лунали нав?ть заклики до вс?х ?рос?йських патр?от?в? п?дтримувати б?льшовицький уряд. Хоча ц? заклики не мали значно? п?дтримки серед ем?грац??, все ж ?снувало загальне переконання, що Рос?я ? п?д б?льшовицьким прапором залишилася Рос??ю.

• 
  Мапа ?вропейсько? частини СРСР, 1929
• 
  Мапа аз?йсько? частини СРСР
• 
  Етнограф?чна карта СРСР, 1930

Створення нових республ?к

Позиц?я В. Лен?на щодо устрою ново? держави переважила стал?нський план ?автоном?зац???. За пропозиц??ю Лен?на, до складу ново? держави входили р?вноправн? республ?ки: РСФРР, УСРР, БСРР ? ЗРСФР. Проте насправд? вс? найважлив?ш? р?шення приймалися лише в Москв?. За Конституц??ю, кожна з республ?к мала право на вих?д ?з союзно? держави. Проте на практиц? ця норма не могла бути вт?лена в життя. Територ?я Радянського Союзу швидко зростала, а також р?с формальний статус автономних утворень. Так, на територ?? Туркестансько? АСРР 27 жовтня 1924 р. були сформован? Туркменська й Узбецька СРР. 5 грудня 1929 р. утворилася Таджицька СРР. 5 грудня була л?кв?дована Закавказька СРР ? на ?? баз? утворилися Грузинська, Азербайджанська ? В?рменська РСР.

Великий терор

В 1929 роц? вибухнула св?това економ?чна криза. У зв'язку з тим, що в СРСР у пер?од НЕПу частково сформувалася ринкова система, св?това криза зачепила СРСР. Спад промисловост? та проблеми з продуктами по вс?й кра?н? у зв'язку з переважанням невеликих приватних п?дпри?мств. Кер?вництво СРСР п?сля довгих суперечок прийма? р?шення про проведення ?ндустр?ал?зац?? кра?ни — створення велико? промисловост?, яка, сво?ю чергою, дасть змогу створити потужний в?йськово-промисловий комплекс для оборони в?д зах?дних держав ? Н?меччини у випадку нападу, а також для подальшого поширення соц?ал?стично? системи в усьому св?т?. Одною з умов ?ндустр?ал?зац?? ? колектив?зац?я — створення великих с?льськогосподарських п?дпри?мств — колгосп?в та радгосп?в. Прогнозу?ться, що в деяких районах кра?ни можливий оп?р цим заходам влади. Вир?шено проводити колектив?зац?ю за всяку ц?ну — зокрема чинити вплив на населення деяких район?в за допомогою продзагот?вель (створено умови для голодомору), незгодних — заарештовувати ? в?дправляти в концтабори.

У 1932—1933 п?д кер?вництвом Стал?на було орган?зовано штучний голодомор, що охопив територ?? Укра?ни, Казахстану, Поволжя та П?вн?чного Кавказу. Голодомор в Укра?н? 1932—1933 став одн??ю з найстрашн?ших трагед?й в ?стор?? людства. П?д час голоду 1932—1933 вмира? близько 10 % населення Укра?ни, переважно с?льського. Залишаються т? хто знайшов соб? м?сце ? роботу в нов?й сусп?льн?й систем? — вступив до колгоспу, пере?хав жити до м?ста, вступив у Червону Арм?ю або НКВС. Таким чином, як це не парадоксально, але саме в цей пер?од закладаються основи майбутньо? радянсько? системи — в сусп?льств? ста? м?зерною частка приватно? власност?, створю?ться велика промислов?сть, колгоспна система, система осв?ти, починають швидкими темпами розвиватись природнич? науки, зроста? роль арм??, НКВС ? центрально? влади в житт? сусп?льства.

Зроста? роль репрес?й у житт? сусп?льства — почина? працювати система ГУЛАГ (система концтабор?в), де не дотримувалися елементарн? людськ? права, тому тисяч? людей вмирали в?д голоду, хвороб та непосильно? прац?.

Впроваджу?ться нов? погляди на сусп?льне життя — принцип переваги загального над власним. Героями проголошуються так? люди, як Павл?к Морозов — хлопчик, який ставить ?нтереси радянсько? влади вище за ?нтереси р?дно? с?м'? (доносить на батька). ?де боротьба з? старою сусп?льною ?деолог??ю — рел?г??ю, наприклад, у 1932 роц? проходить ?безбожна п'ятир?чка?, протягом яко? було знищено близько 95 % церков, що д?яли в 1920-их роках.

• 
  ГУЛАГ: Генр?х Ягода огляда? буд?вництво Б?ломорсько-Балт?йського каналу
• 
  Адольф Г?тлер та В'ячеслав Молотов п?д час в?зиту останнього до Берл?на, листопад 1940

Друга св?това в?йна

В 1933 у Н?мецьк?й Держав? до влади прийшли нац?онал-соц?ал?сти.

У 1939 роц? були укладен? радянсько-н?мецьк? договори (в тому числ? так званий пакт Молотова — Р?ббентропа), що под?лили сфери впливу в ?вроп?, в?дпов?дно до яких низка територ?й Сх?дно? ?вропи визначалася як сфера ?нтерес?в СРСР.

Друга св?това в?йна розпочалась нападом Третього Рейху на Польську республ?ку, який з? сходу був п?дтриманий СРСР. Трет?й Рейх захопив Дан?ю, Норвег?ю, Бельг?ю, Н?дерланди та Французьку республ?ку, ? наприк?нц? 1940 року нею була захоплена майже вся Зах?дна ?вропа.

Сво?ю чергою, в 1939—1940 роках СРСР, у союз? з нацистською Н?меччиною, поширив св?й вплив на Зах?дну Укра?ну, Зах?дну Б?лорусь, кра?ни Балт??, Бессараб?ю та П?вн?чну Буковину. Зах?дна Укра?на в?дразу була при?днана до складу УРСР (див.: Вторгнення СРСР до Польщ?).

У листопад? 1939 року СРСР вступив у в?йну з Ф?нлянд??ю (див.: Радянсько-ф?нська в?йна). За напад на Ф?нлянд?ю СРСР був виключений з Л?ги Нац?й як агресор. Надал?, з 1941 до перемир'я 1944 року, Ф?нлянд?я брала участь у Друг?й св?тов?й в?йн? на боц? Н?меччини.

Блокада Лен?нграда

22 червня 1941 року Трет?й Рейх, порушивши акт про ненапад, напав ? на Радянський Союз. Розпочалася Н?мецько-радянська в?йна, яка у радянськ?й ?стор?? отримала назву ?Велика В?тчизняна в?йна?. Ця в?йна тривала чотири роки — з 1941 по 1945. 9 травня 1945 року СРСР зак?нчив в?йну з Трет?м Рейхом перемогою.

9 серпня того ж року СРСР розпочав в?йськов? д?? проти Японсько? ?мпер??.

В?дбудова. Холодна в?йна

П?сля Друго? св?тово? в?йни СРСР поширю? св?й вплив на кра?ни Сх?дно? ?вропи, деяк? кра?ни Америки, Аз?? й Африки. При цьому кер?вництво СРСР в?дмовля?ться в?д план?в утворення св?тового союзу радянських республ?к. Створю?ться м?жнародна соц?ал?стична система на противагу кап?тал?стичн?й. У цей час пров?дну роль у кап?тал?стичн?й систем? св?ту отримують США. Початок ?холодно? в?йни?. План Маршалла був системою допомоги США кра?нам св?ту (переважно Зах?дно? ?вропи) у в?дбудов? ?хньо? промисловост?.

П?сля зак?нчення в?йни сильна центральна влада продовжу? зосереджуватись у Москв?. При цьому влада у сво?й пол?тиц? все б?льше почина? уд?ляти уваги внутр?шн?м перетворенням сусп?льства. Вище кер?вництво кра?ни за сво?м складом ? психолог??ю в?др?зня?ться в?д того, яке було до в?йни — переважають люди, для яких р?дна рос?йська мова, як? вихован? в рамках рос?йсько? культури ? вважають себе частиною рос?йського народу. Це одна з причин централ?зовано? русиф?кац?? сусп?льства, тобто нав'язування рос?йсько? мови ? культури, яка почина?ться п?сля в?йни, в ус?х радянських республ?ках. Закриваються створен? до в?йни б?бл?отеки, культурн? товариства, газети ? журнали, як? сприяли розвитку культур р?зних народ?в СРСР, зокрема укра?нськ?, тюркськ? (кримськотатарськ?), ?врейськ?. Ц? заходи проводяться в рамках проголошено? боротьби з нац?онал?змом, фашизмом ? космопол?тизмом. Зб?льшу?ться к?льк?сть репрес?й за нац?ональною ознакою — в?йна з УПА в Зах?дн?й Укра?н?, арешти культурних д?яч?в р?зних народ?в СРСР, переселення чеченц?в ? кримських татар (п?д приводом сп?впрац? з н?мцями у роки Друго? Св?тово? В?йни).

П?сля смерт? Стал?на почина?ться новий етап ?снування СРСР — в?длига.

В?длига

Микита Хрущов

П?сля завершення Друго? св?тово? в?йни СРСР зб?льшився внасл?док при?днання деяких нових територ?й. Кр?м того, утворився так званий ?таб?р соц?ал?зму?, до якого ув?йшли нов? кра?ни — Чехословаччина, Польща, НДР та ?нш?. У цих кра?нах була встановлена жорстка влада, що направлялася кер?вниками СРСР. П?сля в?йни репрес?? усередин? кра?ни продовжувалися. Кр?м того, пог?ршилися стосунки з кра?нами Заходу, почалося жорстке змагання систем, перегони озбро?нь.

У 1953 роц? помер Йосип Стал?н ? л?дером кра?ни став Микита Хрущов, який зробив перш? кроки у зруйнуванн? культу особи Стал?на та поширення правди щодо метод?в його правл?ння (хоча замовчувалася власна роль Хрущова п?д час стал?нських репрес?й). Оф?ц?йне викриття цього культу в?дбулося на 20-му з'?зд? КПРС у 1956 р. Хрущов прид?ляв деяку увагу п?двищенню р?вня життя громадян держави (зокрема, було побудовано багато нових житлових будинк?в, так званих ?хрущовок?), скасував ?с?льське рабство? (видав паспорти селянам, що скасувало заборону на ?х перем?щення). Але економ?ка СРСР постраждала в?д волюнтаристичних, недалекозорих р?шень парт??. У 1962 виникла ракетна криза на Куб?, яка мало не призвела до ядерно? в?йни, але була усп?шно розв'язана зусиллями Хрущова та Кеннед?.

Заст?й

Леон?д Брежн?в.

У 1964 роц? консервативно налаштована парт?йна верх?вка усунула в?д влади Хрущова, висунувши зам?сть нього Леон?да Брежн?ва. Кремл?вський переворот 1964 року був класичним пол?тичним переворотом — специф?чною формою захоплення влади певним пол?тичним угрупованням, що зумовлю? докор?нн? зм?ни у персональному склад? пан?вно? ел?ти, але не передбача? трансформац?? пол?тично? системи сусп?льства.

Цей час (1964–1985) в?домий як пер?од застою. У радянському сусп?льств? не в?дбува?ться майже н?яких значних перетворень — при влад? залишаються стар? люди, як? не зац?кавлен? в жодних зм?нах, а простий народ не ма? змоги сутт?во зм?нити ситуац?ю. ?Брежн?вська доба? вважа?ться найл?пшим часом ?снування СРСР як з економ?чно?, так ? з геопол?тично? точки зору. Проте насправд? радянська економ?ка знаходилася у стан? стагнац??. ?нфляц?я мала прихований характер. Основною статтею радянського експорту становила сировинна база, а саме: нафта, природний газ, л?с, метал. Так зван? ?нафтодолари? не йшли на покращення побуту та р?вня життя радянських людей. СРСР продовжував пол?тику п?дтримки кра?н третього св?ту. Протягом цього пер?оду в?дбува?ться придушення спроби революц?? в Чехословаччин? (1968) та введення в?йськ до Афган?стану (1979). У листопад? 1982 року помер кер?вник держави — Генеральний секретар ЦК КПРС Леон?д Брежн?в. Його наступником став голова КДБ Юр?й Андропов, а згодом Костянтин Черненко. Через важкий стан здоров'я вони померли дуже швидко п?сля приходу до влади.

Перебудова

Горбачов (праворуч) з Рейганом (посередин?).

У 1985 роц? Генеральним секретарем ЦК КПРС став наймолодший член Пол?тбюро ЦК КПРС 54-р?чний Михайло Горбачов, який оголосив так звану перебудову: р?зко зросла пол?тична активн?сть народу, сформувалися масов? нац?ональн? рухи. Горбачов вважав, що демократизац?я, гласн?сть, розвиток п?дпри?мства в обмеженому вигляд? кооператив?в та в?дкриття держави св?тов? пол?пшить життя людини. Фактично зак?нчилася холодна в?йна. Було виведено радянськ? в?йська з Афган?стану. Але справжн? реформи в галуз? економ?ки звелись лише до витрат останн?х резерв?в держави в ?довгобуди?. У кра?н? почалася величезна соц?ально-економ?чна криза.

Гласн?сть виявила серйозн? проблеми в економ?ц? та м?жнац?ональних в?дносинах, як? ран?ше не вир?шувалися. Радянська ?мпер?я стала поступово розпадатися. Прибалт?йськ? республ?ки, а п?зн?ше деяк? ?нш? проголосили, що виходять з? складу СРСР. У серпн? 1991 п?сля провалу комун?стичного перевороту (див. ДКНС) б?льшу владу одержав президент Рос?? Борис ?льцин, який прискорив розпад комун?стичних структур. У грудн? 1991 СРСР оф?ц?йно припинив ?снування.

На думку деяких досл?дник?в, найб?льш далекоглядн? д?яч? парт?? та комсомолу, заради збереження фактично? влади, ще в середин? 1980-х почали виводити з державно? власност? найц?нн?ше майно, засновували пол?тичн? парт??, велик? кооперативи, приватн? банки, друкарн?.

Розпад

Душанбе, Таджицька РСР, 1990 p.

Наприк?нц? 1980-х рок?в у СРСР розпочина?ться економ?чна та пол?тична криза. В 1989 роц? комун?сти поступово втрачають контроль над кра?нами Сх?дно? ?вропи. У лютому 1990 роц? в СРСР проходять перш? конкурентн? вибори, що дозволило демократичним силам отримати представництво в парламентах. Поступово в 1990—1991 роках практично вс? республ?ки прийняли декларац?? про суверен?тет, а згодом ? про незалежн?сть. Також незалежн?сть оголосили окрем? автономн? республ?ки Рос?? та деяк? рег?они ?нших республ?к СРСР, зокрема, проголосили незалежн?сть Чечня та Татарстан. Одночасно комун?стична парт?я на чол? з Горбачовим втрача? вплив у Рос?йськ?й РФСР. Горбачов та окрем? комун?стичн? парт?йн? д?яч? зд?йснили низку неусп?шних спроб повернення контролю над республ?ками, зокрема з? спробою застосування в?йськових.

8 грудня 1991 року голови республ?к-першозасновник?в СРСР — Рос??, Укра?ни та Б?лорус? — Борис ?льцин, Леон?д Кравчук ? Стан?слав Шушкевич у держрезиденц?? ?В?скул?? в Б?ловезьк?й пущ? п?дписали угоди, зг?дно з якими Радянський Союз припинив ?снування як суб'?кт м?жнародного права. Водночас ц? держави п?дписали угоду про створення м?ждержавного об'?днання — Сп?вдружност? Незалежних Держав (або СНД), до яко? ув?йшли ще 9 колишн?х республ?к СРСР (кр?м трьох прибалт?йських), яка мала стати базисом для цив?л?зованого ?розлучення? новостворених кра?н та запоб?гання м?жнац?ональних конфл?кт?в. ?ще деякий час п?сля п?дписання цих угод продовжували ?снувати деяк? центральн? органи влади СРСР, так що факт зникнення ц??? держави залишався не визнаним юридично. 25 грудня 1991 року подав у в?дставку Президент СРСР Михайло Горбачов. У той же день з буд?вель адм?н?стративних будинк?в було знято прапори СРСР, а ?диним органом, який ?снував ? вважав себе органом влади СРСР, залишилася Рада Республ?к Верховно? Ради СРСР (тобто одна з палат парламенту). Уранц? 26 грудня 1991 року ця палата з?бралася на сво? останн? зас?дання, на якому було ухвалено р?шення, в якому було констатовано факт припинення ?снування Радянського Союзу.

Рос?йська Федерац?я — ран?ша РРФСР — узяла на себе права та обов'язки Радянського Союзу та була визнана де-факто державою-правонаступницею. У той самий час Укра?на за законом проголосила, що ? державою-правонаступницею як Укра?нсько? РСР, так ? Радянського Союзу. Укра?на в?дмовилася визнати виключн? рос?йськ? претенз?? на правонаступництво СРСР та претендувала на такий статус ? для Укра?ни, що було закр?плено в статтях 7 ? 8 ?? закону 1991 року Про правонаступництво Укра?ни. З моменту здобуття незалежност? в 1991 роц? Укра?на продовжувала пред'являти позови проти Рос?? в ?ноземних судах, прагнучи повернути свою частку ?ноземно? власност?, яка належала СРСР.

У нин? присутн?х кра?нах — колишн?х республ?ках СРСР, що сформувались п?сля розпаду СРСР, ? певн? групи населення, особливо серед рос?йських нац?ональних меншин, що спод?ваються на ?в?дновлення СРСР? ? провадять у цьому напрямку пропаганду, намагаючись ?об?рунтувати? його ?нев?дворотн?сть?.

СРСР у геопол?тиц?

Погляд зовн? на СРСР на початку створення

До кра?н, як? поступово могли стати пров?дними у св?т?, Шпен?лер в?дносив США ? Япон?ю, зазначаючи при цьому ?х неминуче з?ткнення за панування в Тихому океан?. Хорош? перспективи, вважав в?н, ма? ? Рос?я, але т?льки п?сля зв?льнення в?д б?льшовицького режиму. ?Б?льшовицький уряд не ма? н?чого сп?льного з державою в нашому розум?нн?, яким була петровська Рос?я. Под?бно Золот?й Орд? у монгольську пору, воно склада?ться з пан?вно? орди — …комун?стично? парт?? з ватажками й усемогутн?м ханом, а також ?з незл?ченно?, пок?рно? та беззахисно? маси. Тут мало що вц?л?ло в?д справжнього марксизму, кр?м гасел ? програми. Насправд? наявний чисто татарський абсолютизм, що п?дбурю? весь св?т ? грабу? його, не знаючи н?яких кордон?в … хитрий, жорстокий, що використову? вбивство як повсякденний зас?б влади?.

Адм?н?стративний под?л

Станом на 1987 р?к СРСР под?лявся на 15 республ?к, у склад? яких перебували 20 автономних республ?к, 8 автономних областей, 10 автономних округ?в, 6 кра?в, 123 област?, 3255 район?в.

1956–1991
	Прапор	Республ?ка	Столиця
1		Азербайджанська РСР	Баку
2		В?рменська РСР	?реван
3		Б?лоруська РСР	М?нськ
4		Грузинська РСР	Тб?л?с?
5		Казахська РСР	Алма-Ата
6		Киргизька РСР	Фрунзе
7		Латв?йська РСР	Рига
8		Литовська РСР	В?льнюс
9		Молдавська РСР	Кишин?в
10		Рос?йська РФСР	Москва
11		Таджицька РСР	Душанбе
12		Туркменська РСР	Ашгабад
13		Узбецька РСР	Ташкент
14		Укра?нська РСР	Ки?в
15		Естонська РСР	Талл?нн

Населення

Чисельн?сть населення (у тис. ос?б) республ?к у склад? СРСР:

Динам?ка населення СРСР за нац?ональним складом; природний прир?ст ? населення нових територ?й

Радянська республ?ка	1959	1970	1979	1989	1990	1991
СРСР у ц?лому	208 827	241 720	262 436	286 731	288 624	290 077
Рос?йська РФСР	117 534	130 079	137 551	147 400	148 041	148 543
Укра?нська РСР	41 869	47 126	49 755	51 707	51 839	51 944
Б?лоруська РСР	8 055	9 002	9 560	10 200	10 259	10 260
Узбецька РСР	8 106	11 799	15 391	19 905	20 322	20 708
Казахська РСР	9 310	13 009	14 684	16 536	16 691	16 793
Грузинська РСР	4 044	4 686	5 015	5 443	5 456	5 464
Азербайджанська РСР	3 698	5 117	6 028	7 038	7 131	7 137
Литовська РСР	2 711	3 128	3 398	3 690	3 723	3 728
Молдавська РСР	2 884	3 569	3 947	4 338	4 362	4 367
Латв?йська РСР	2 093	2 364	2 521	2 680	2 687	2 681
Киргизька РСР	2 066	2 934	3 529	4 290	4 367	4 422
Таджицька РСР	1 980	2 900	3 801	5 109	5 248	5 358
В?рменська РСР	1 763	2 492	3 031	3 288	3 293	3 376
Туркменська РСР	1 516	2 159	2 759	3 534	3 622	3 714
Естонська РСР	1 197	1 356	1 466	1 573	1 583	1 582

Природний рух (1990):

• Природний рух (1990):
  Народжуван?сть: 18 на 1000
  Смертн?сть: 10 на 1000
  Природний прир?ст: + 8 на 1000
  Дитяча смертн?сть: 24 на 1000 живонароджених (1990)
  Тривал?сть життя при народженн? (1990):
  чолов?ки — 65 р.
  ж?нки — 74 р.
  Сумарний коеф?ц??нт народжуваност? (1990):
  2.4 дитини(1990)

• 
  Нац?ональност? (1941)
• 
  Густота (1982)
• 
  К?льк?сть ? частка укра?нц?в у населенн? рег?он?в РРФСР (перепис, 1926)

Пол?тична система та ?деолог?я

Великий Кремл?вський палац, де з 1934 р. проходили сес?? Верховно? Ради СРСР. Москва. 1982

Стаття 2-га Конституц?? СРСР 1977 року проголошувала:

Вся влада в СРСР належить народов?. Народ зд?йсню? державну владу через Ради народних депутат?в, як? становлять пол?тичну основу СРСР. Вс? ?нш? державн? органи п?дконтрольн? ? п?дзв?тн? Радам народних депутат?в.

На виборах висувалися кандидати в?д трудових колектив?в, профсп?лок, молод?жних орган?зац?й (ВЛКСМ), самод?яльних творчих орган?зац?й, а також в?д парт?? (КПРС).

До проголошення соц?ал?зму в СРСР Конституц??ю СРСР 1936 року, в СРСР оф?ц?йно проголошувалася диктатура пролетар?ату ? селянства. Стаття 3-тя Конституц?? 1936 року була такою: ?Вся влада в СРСР належить трудящим м?ста ? села в особ? Рад депутат?в трудящих?.

Радянська пол?тична система в?дкинула принцип под?лу влади й незалежност? влади, поставивши законодавчу владу над виконавчою ? судовою. Радянська законн?сть характеризувалася нев?дпов?дн?стю державних акт?в вимогам чинного законодавства. Джерелом права формально були т?льки постанови законодавця, тобто Верховно? ради СРСР, хоча реальна практика значно розходилася з конституц?йними положеннями. Повсякденна законотворча д?яльн?сть на практиц? зд?йснювалася Презид??ю Верховно? ради СРСР, що складався з Голови, 15 заступник?в Голови, секретаря та 20-ти ?нших член?в. Верховна рада СРСР обиралася на 4 роки. Вона обирала Презид?ю Верховно? ради СРСР, формувала Раду м?н?стр?в СРСР, обирала судд?в Верховного суду СРСР ? призначала Генерального прокурора СРСР.

Колективним главою держави в 1923—1937 рр. був Всесоюзний з'?зд Рад, у пром?жках м?ж з'?здами — його Презид?я. У 1937—1989 рр. колективним главою держави вважалася Верховна рада СРСР, в пром?жках м?ж сес?ями — Презид?я Верховно? ради СРСР. В 1989—1990 рр. одноос?бним главою держави був Голова Верховно? ради СРСР, в 1990—1991 рр. — Президент СРСР.

Фактична влада в СРСР належала кер?вництву КПРС (ВКП(б)), яка функц?онувала в?дпов?дно до свого внутр?шнього статуту. Конституц?я 1977 року, на в?дм?ну в?д попередн?х, вперше в?дбивала фактичну роль КПРС в управл?нн? державою: ?Кер?вною ? напрямною силою радянського сусп?льства, ядром його пол?тично? системи, державних ? громадських орган?зац?й ? Комун?стична парт?я Радянського Союзу?.

Центральна радянська ел?та складалася з номенклатури, яка визначала внутр?шню ? зовн?шню пол?тику Кра?ни Рад. Вона не т?льки зосереджувалася в серц? Рос??, а й сама була переважно рос?йською (тобто ?? становили рос?яни або русиф?кован? ?нородц?). Перифер?йн? радянськ? ел?ти теж були представниками номенклатури, але вони реал?зовували виключно пол?тику центру. На к?нець пер?оду ?снування СРСР апарат управл?ння нал?чував 18 000 000 ос?б.

В СРСР законодавчо н?яка ?деолог?я не проголошувалася державною або пан?вною, але, з огляду на пол?тичну монопол?ю Комун?стично? парт??, такою ?деолог??ю де-факто була ?деолог?я КПРС — марксизм-лен?н?зм, яку в п?зньому СРСР ?менували ?соц?ал?стичною марксистсько-лен?нською ?деолог??ю?. Пол?тична система СРСР розглядалася як ?соц?ал?стична держава?, тобто як ?пол?тична частина надбудови над економ?чним базисом соц?ал?зму, новий тип держави, що приходить на зм?ну буржуазн?й держав? в результат? соц?ал?стично? революц???. Однак, на думку деяких зах?дних досл?дник?в радянського сусп?льства, в п?зньому СРСР марксизм у реальност? трансформувався в нац?онал?стичну ? етатичну ?деолог?ю, тод? як класичний марксизм проголошував в?дмирання держави при комун?зм?.

?диними ?нститутами, як? легально залишалися (але часто п?ддавалися гон?нням) орган?зованими нос?ями ворожо? марксизму-лен?н?зму ?деолог??, були заре?строван? рел?г?йн? об'?днання (рел?г?йн? громади та групи).

Економ?ка

?ндустр?я СРСР в?д початку мала дв? основн? проблеми. Перша — це непом?рно висока частка в?йськового виробництва в загальному обсяз? виробництва. Друга — це буд?вництво заради буд?вництва, виробництво заради нього самого, тобто насправд? — заради певних парт?йних прац?вник?в (або груп прац?вник?в), як? робили кар'?ру, отримували владу ? грош? для р?зних ??н?ц?атив? в област? створення нових завод?в ? фабрик, а також — глобальних про?кт?в на кшталт ?повороту п?вн?чних р?чок?. Останн? робило радянську економ?ку дедал? б?льш безглуздою, такою, що працю? не для людей чи ринку товар?в, а значною м?рою — т?льки на себе, та й то вкрай погано через централ?зовану ?планову? або ?командно-адм?н?стративну? систему управл?ння. Залучаючи величезн? маси роб?тник?в, ця конструкц?я в раз? розвалу прир?кала ?х на безроб?ття таких гранд?озних масштаб?в, яких не знала жодна кра?на св?ту.

Кредитна реформа (с?чень 1930 р.) ? реорган?зац?я 1932 р. управл?ння промислов?стю (л?кв?дац?я ВРНГ й системи раднаргосп?в ? створення загальносоюзних промислових наркомат?в), спрямован? на якнайсувор?шу централ?зац?ю управл?ння економ?кою, завершили перех?д в?д переважно економ?чних метод?в управл?ння народним господарством, характерних для НЕПу, до переважно адм?н?стративно-командних, що базувалися не на матер?альн?й зац?кавленост?, а на адм?н?стративному наказ?, тобто на примус?.

На в?дносно невеликий сектор послуг СРСР припадало трохи менш як 60 % ВВП кра?ни в 1990 р., а в промисловому ? с?льськогосподарському секторах — 21,9 % ? 20 % в?дпов?дно в 1991 р. С?льське господарство було переважним заняттям ув СРСР до масово? ?ндустр?ал?зац?? за Йосипа Стал?на. Сектор послуг мав низьку важлив?сть, причому б?льш?сть робочо? сили було зайнято в промисловому сектор?. Робоча сила становила 152,3 млн чол. До перел?ку великих промислових товар?в СРСР можна в?днести нафту, сталь, автомоб?л?, аерокосм?чну, телекомун?кац?йну, х?м?чну, електронну, харчову, л?сову, оборонну промисловост?.

В СРСР ВВП на душу населення за ПКС у 1991 роц? складав 9130 дол. США — це станом на той р?к був 33 показник у св?т?.

• Во?нний комун?зм
• Нова економ?чна пол?тика (НЕП)
• Колгосп
• Радянський карбованець
• ГОСТ (держстандарт СРСР)
• Планова економ?ка
• Соц?ал?стичне змагання
• П'ятир?чки в СРСР
• Штурм?вщина
• Буд?вництво БАМу
• Економ?ка СРСР пер?оду застою

Збройн? Сили

• Червона арм?я (1918—1946)
• Радянська арм?я
• В?йни та збройн? конфл?кти:
  • Радянсько-ф?нська в?йна (1939—1940)
  • Радянсько-польська в?йна (1939)
  • Радянсько-румунська в?йна (1940)
  • Радянсько-н?мецька в?йна (1941—1945)
  • Радянсько-японська в?йна (1945)
  • ?Холодна в?йна? (1946—1991)
    • Корейська в?йна (1950—1953)
    • В'?тнамська в?йна (1959—1975)
  • Радянсько-афганська в?йна (1979—1989)

Осв?та

• Московський ун?верситет (МДУ)
• Ки?вський ун?верситет
• Ки?вський пол?техн?чний ?нститут
• Видавництво ?Радянська школа?
• Товариство ?Знання? Укра?ни
• Ун?верситети марксизму-лен?н?зму

К?льк?сть учн?в ? студент?в р?зних заклад?в осв?ти у деяких з найб?льших м?ст СРСР.

			К?льк?сть учн?в, тис.
М?сто	Р?к	Населення, тис.	Заг.осв?тн?.школи	Сер.спец.школи	Проф.тех.училища	Вищ? учб.заклади	Всього	Частка
Москва	1980	8099	736,4	215,9	66,1	632,0	1650,4	20,4 %
Лен?нград	1980	4638	398,8	114,4	65,6	280,6	859,4	18,5 %
Ки?в	1979	2144	270,6	60,9	26,2	146,5	504,2	23,5 %
Ташкент	1983	1944	276,8	54,0	28,6	150,0	509,4	26,2 %
Харк?в	1984	1535	180,0	56,6	28,5	128,0	393,1	25,6 %
М?нськ	1980	1295	160,9	34,9	20,7	95,5	312,0	24,1 %
Тб?л?с?	1983	1125	180,0	21,4	19,2	66,0	286,6	25,5 %
Дн?пропетровськ	1979	1066	139,0	39,6	14,0	56,0	248,6	23,3 %
Одеса	1980	1057	115,0	36,0	13,9	86,0	250,9	23,7 %
Донецьк	1979	1021	113,0	28,7	16,5	46,1	204,3	20,0 %
Рига	1982	858	105	26,6	13,6	35,1	180,3	21,0 %
Запор?жжя	1979	781	92,5	16,7	15,8	16,7	141,7	18,1 %
Льв?в	1980	676	93,2	31,5	17,9	62,2	204,8	30,3 %
Фрунзе	1984	590	73,6	22,0	12,9	46,5	155	26,3 %
Кишин?в	1979	503	53,5	23,1	7,2	36,8	120,6	24,0 %
В?льнюс	1977	458	68,1	19,2		29,4	116,7	25,5 %
Талл?нн	1983	454	59,0	12,9	3,0	13,7	88,6	19,5 %
Микола?в	1980	449	64,0	7,0	9,0	13,0	93,0	20,7
Луганськ	1977	445	52,5	14,4	9,5	28	104,4	23,5 %

Наука

• Академ?я наук СРСР
• Радянська косм?чна програма
• Створення л?така Ан-124
• Створення л?така Ан-225

Культура

• К?нематограф СРСР
• Книговидання в СРСР
• М?жнародний конкурс ?мен? Петра Чайковського

Спорт

• Л?тн? Ол?мп?йськ? ?гри 1980
• Зб?рна СРСР з футболу
• Чемп?онат СРСР з футболу
• Зб?рна СРСР з хокею ?з шайбою
• Чемп?онат СРСР з хокею ?з шайбою
• Спартак?ади в СРСР

Див. також

• Homo Sovieticus
• Вт?кач? з СРСР
• Демократичний централ?зм
• Знаки поштово? оплати СРСР 1923
• ?нтернац?онал?зм
• Колектив?зм
• Колон?альн? ?мпер??
• Колон?альна пол?тика
• Ком?нтерн
• КДБ
• КПРС
• Комун?зм
• Музей радянсько? окупац??
• НКВС
• Радянська ?мпер?я
• Русиф?кац?я
• Совок

Л?тература

• Боффа Дж. История Советского Союза. В 2 тт. / Пер. с ит. — Москва: Международные отношения, 1990. ISBN 5-7133-0362-4 (рос.)
  • Том 1: От революции до второй мировой войны. Ленин и Сталин, 1917—1941. — 628 с.
  • Том 2: От Отечественной войны до положения второй мировой державы. Сталин и Хрущев, 1941—1964. — 631 с.
• Боффа Дж. От СССР к России. История неоконченного кризиса. 1964—1994 / Пер. с ит. — Москва: Международные отношения, 1996. — 320 с.(рос.)
• Верт Н. История советского государства. 1900—1991 / Пер. с фр. — Москва: Прогресс, Прогресс-Академия, 1992. — 480 с. ISBN 5-01-003643-9 (рос.)
• Карр Е. Х. Русская революция от Ленина до Сталина. 1917—1929 / Пер. с англ. — Москва: Интер—Версо, 1990. — 208 с. ISBN 5-85217-005-4 (рос.)
• Карр Е. Х. История Советской России. Кн. 1: Том 1 и 2. Большевистская революция. 1917—1923 / Пер. с англ. — Москва: Прогресс, 1990. — 768 с. ISBN 5-01-002968-5 (рос.)
• Козлов В. А. Неизвестный СССР. Противостояние народа и власти. 1953—1985. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2006. — 448 с. — ISBN 5-224-05357-9 (рос.)
• Шубин А. 10 мифов Советской страны. — Москва: Яуза, Эксмо, 2006. ISBN 5-699-17714-0 (рос.)
• Шубин А. Золотая осень, или Период застоя СССР в 1975—1985 гг. — Москва: Вече, 2008. ISBN 978-5-9533-2297-3 (рос.)
• Шубин А. Старт Страны Советов. Революция. Октябрь 1917 — март 1918. — Санкт-Петербург: Питер, 2017. ISBN 978-5-496-02966-7 (рос.)
• Шуткова Е. Ю. Советские политические репрессии в отношении несовершеннолетних (1917—1953 гг.): Дисс. … канд. ист. наук.— Ижевск: Удмуртский государственный уныверситет, 2003. — 289 с.(рос.)
• Депортации народов СССР: (1930-е — 1950-е годы). Ч. 1: Документальные источники Центрального Государственного Архива Октябрьской революции, высших органов государственной власти и органов государственного управления (ЦГАОР) СССР / Сост. О. Л. Милова. — М.: Ин-т этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая РАН. — 1992. — (Народы и культура: Материалы к серии / Отв. ред. Ю. Б. Симченко; Вып. 12). — 353 с.: карт.(рос.)
• Гражданская война в СССР. В двух томах. Т. 2. Решающие победы Красной Армии. Крах империалистической интервенции (март 1919 г. — октябрь 1922 г.) — М.: Воениздат, 1986. — 447 с, ил.(рос.)
• Образование СССР / Сборник документов. 1917—1924. — М.; Л.: Издательство Академии наук СССР, 1949. — 472 с.(рос.)
• Sheila Fitzpatrick and Alexander Rabinowitch (eds.), Russia in the Era of NEP: Explorations in Soviet Society and Culture, Indiana University Press, 1991. ISBN 978-0-253-20657-2 (англ.)
• Sheila Fitzpatrick, Everyday Stalinism: Ordinary Life in Extraordinary Times: Soviet Russia in the 1930s, Oxford University Press, 1999. ISBN 0-19-505001-0 (англ.)
• Marcel van der Lindedn, Western Marxism and the Soviet Union: A Survey of Critical Theories and Debates since 1917, Chicago: Haymarket, 2009. ISBN 978-1-931859-69-1 (англ.)
• Alec Nove, An Economic History of the USSR, 1917—1991, London; New York: Penguin Books, 1992. (англ.)

Посилання

• Союз Сов?тських Соц?ял?стичних Республ?к (СССР) // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Л?тери Сен — Ст?. — С. 1816-1817. — 1000 екз.
• Марсель ван дер Л?нден. ?Зах?дний марксизм? ? Радянський Союз. Огляд критики та дискус?й п?сля 1917 року. Глава 2. В?д Жовтнево? революц?? до стал?нських час?в (1917—1929) (2007)
• Марсель ван дер Л?нден. ?Зах?дний марксизм? ? Радянський Союз. Огляд критики та дискус?й п?сля 1917 року. Глава 3. В?д стал?нського ?великого стрибка? до ?Велико? В?тчизняно? в?йни? (1929—1941) (2007)
• Марсель ван дер Л?нден. ?Зах?дний марксизм? ? Радянський Союз. Огляд критики та дискус?й п?сля 1917 року. Глава 4. В?д ?Велико? В?тчизняно? в?йни? до упод?бнення структур Сх?дно? Европи (1941–1956) (2007)
• Марсель ван дер Л?нден. ?Зах?дний марксизм? ? Радянський Союз. Огляд критики та дискус?й п?сля 1917 року. Глава 5. В?д ХХ з’?зду КПРС до придушення ?Празько? весни? (1956–1968) (2007)
• Марсель ван дер Л?нден. ?Зах?дний марксизм? ? Радянський Союз. Огляд критики та дискус?й п?сля 1917 року. Глава 6. В?д придушення ?Празько? весни? до перебудови (1968—1985) (2007)
• Марсель ван дер Л?нден. ?Зах?дний марксизм? ? Радянський Союз. Огляд критики та дискус?й п?сля 1917 року. Глава 7. Розпад ? його насл?дк?в: з 1985 року до сьогодн? (2007)
• Г?ллель Г.Т?ктин. До пол?тично? економ?? СРСР (1973)
• Лев Троцький. Роб?тнича держава, терм?дор ? бонапартизм (?сторично-теоретична перев?рка) (1935)
• Панас Феденко. Рец. на кн. М?лована Дж?ласа ?Розмови з Стал?ном? (1962)
• Андре ?ундер Франк. Що п?шло не так на ?соц?ял?стичному? Сход?? (1998)
• Клясовий под?л в сов?тськ?м сусп?льств? (1955)
• Утворення СРСР.
• Що таке СРСР? Проблема характеризац?? сусп?льства (1977)
• (рос.) Б?бл?ограф?я за темою ??стор?я репрес?й в СРСР?.
• (англ.) ?нформац?я про СРСР на history.com
• (рос.) Карта СРСР — Карта СРСР, кордони, республ?ки ? територ?я СРСР.