受精卵着床失败有什么症状

百度 “洋务运动”一词是20世纪50年代编写近代史资料丛刊时提出的，后被大家沿用。

Ро?зпад СРСР — процеси системно? дез?нтеграц??, що в?дбувалися в держав?, сусп?льств?, народному господарств?, соц?альн?й структур?, громадськ?й ? пол?тичн?й сфер? Радянського Союзу, що призвели до припинення ?снування СРСР 26 грудня 1991 року. Розпад СРСР прив?в до незалежност? 15 республ?к СРСР ? появи ?х на св?тов?й пол?тичн?й арен? як самост?йних держав.

Розпад СРСР
Основна под?я: Холодна в?йна й Ос?нь народ?в
Дата	16 листопада 1988 – 26 грудня 1991
М?сце	Колишн? республ?ки СРСР: → Б?лорусь → Рос?я → Укра?на → Азербайджан → В?рмен?я → Груз?я → Естон?я → Латв?я → Литва → Казахстан → Киргизстан → Молдова → Таджикистан → Туркмен?стан → Узбекистан Частково визнан? держави в?дколу: Чеченська Республ?ка Невизнан? держави в?дколу: Арцах Гагауз?я Нах?чевань Татарстан Придн?стров'я
Координати	65° пн. ш. 90° сх. д.
Учасники	Народи СРСР Уряд СРСР Уряди республ?к Уряди автономних республ?к Нац?онал?сти, л?берал?сти ? л?ва опозиц?я
Результат	Розпад Радянського Союзу на 15 незалежних держав ? створення Сп?вдружност? Незалежних Держав м?ж одинадцятьма з них К?лька сепаратистських рух?в у колишн?х автоном?ях виявляються усп?шними, б?льш?сть ?з них або не веде боротьбу з в?йськами сво?х в?дпов?дних республ?к, або погоджуються при?днатися до них мирним шляхом. П?д час ? п?сля розпаду розгортаються численн? в?йськов? конфл?кти та етн?чн? з?ткнення, провокуючи гуман?тарн? кризи та залишаючи багатьох внутр?шньо перем?щених ос?б Республ?ки оголошують багатопарт?йну президентську або нап?впрезидентську системи Республ?ки переходять до кап?тал?стично? ринково? економ?ки Зона радянського карбованця д?яла в б?льшост? нових держав у 1992–94 роках, а нац?ональн? валюти були прийнят? п?зн?ше Розд?л об’?днаних Радянських Збройних Сил приблизно в 1992–1993 роках Розд?л Чорноморського флоту та переговори про передислокац?ю м?ж Рос??ю та Укра?ною в 1997-2017 роках; припинено в 2014 роц? Питання втрати вартост? заощаджень колишн?х радянських громадян Питання соц?ально-медично? п?дтримки ветеран?в радянсько-афгансько? в?йни Перем?щення радянських збройних сил ?з Сх?дно? Н?меччини та решти Центрально? ?вропи К?нець правл?ння КПРС Занепад комун?стичного руху в усьому св?т? Сполучен? Штати стали ?диною наддержавою св?ту
Розпад СРСР (СРСР)
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Розпад Радянського Союзу в останн? десятир?ччя XX ст. ? завершенням не лише 70-л?тньо? ?стор?? багатонац?онально? комун?стично? ?мпер??, а й ф?налом понад 400-л?тньо? ?стор?? пол?етн?чно? Рос?йсько? ?мпер??. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соц?ал?стично? системи, не враховуючи спадщини Рос?йсько? ?мпер??. В?н ? частиною загального процесу зникнення пол?етн?чних ?мпер?й та ?х розщеплення на нац?ональн? держави, прикладом чого в ?вроп? стали Османська та Габсбурзька ?мпер?? в XIX ? на початку XX ст., а на не?вропейських територ?ях — деколон?зац?я. Жовтнева революц?я та радянська влада всього лише в?дтягнули розпад Рос?йсько? ?мпер?? на дек?лька десятил?ть.

Розпад СРСР призв?в до незалежност? 15 республ?к СРСР ? появи ?х на св?тов?й пол?тичн?й арен? як самост?йних держав.

П?сля холодно? в?йни дек?лька колишн?х радянських республ?к зберегли т?сн? зв’язки з Рос?йською Федерац??ю та створили багатосторонн? орган?зац??, так? як ОДКБ, СНД, ?враз?йське економ?чне сп?втовариство, Союзна держава, ?враз?йський митний союз та ?враз?йський економ?чний союз, для економ?чного та в?йськового сп?вроб?тництва. З ?ншого боку, балт?йськ? кра?ни та б?льш?сть колишн?х держав Варшавського договору стали частиною ?вропейського Союзу та при?дналися до НАТО, тод? як деяк? ?нш? колишн? радянськ? республ?ки, так? як Укра?на, Груз?я та Молдова, публ?чно висловлювали зац?кавлен?сть у тому, щоб йти тим самим шляхом з 1990-х рок?в.

Перед?стор?я

У 1922 роц?, на момент свого створення, Радянський Союз успадкував б?льшу частину територ??, багатонац?ональну ? пол?конфес?йну структуру Рос?йсько? ?мпер??. З колишн?х територ?й Рос?йсько? ?мпер?? незалежн?сть, протягом 1917—1921 рок?в, здобули Ф?нлянд?я, Польща, Укра?на, Литва, Латв?я, Естон?я ? Тува, а Бессараб?я була об'?днана з Румун??ю. Протягом 1939—1946 рр. б?льша частина з них була анексована СРСР та загарбан? деяк? нов? територ??: див. Вторгнення СРСР до Польщ?, при?днання Прибалтики, при?днання Тувинсько? Народно? Республ?ки, при?днання Бессараб?? та П?вн?чно? Буковини, п?вн?чно? частини Сх?дно? Прусс??, в?двоювання П?вденного Сахал?ну й п?вденних остров?в Курильсько? гряди.

Як одна з кра?н-переможиць у Друг?й св?тов?й в?йн?, Радянський Союз,— за ???? п?дсумками та на п?дстав? м?жнародних договор?в,— закр?пив за собою право волод?ти ? розпоряджатися величезними територ?ями в ?вроп? ? Аз??, отримав доступ до колосальних природних ? людських ресурс?в. Кра?на вийшла з кровопролитно? в?йни з економ?кою адм?н?стративно-командного типу, переважна частина яко? працювала на в?йськово-промисловий комплекс. У сфер? впливу СРСР перебували кра?ни так званого Сх?дного блоку, 1949 року була створена Рада Економ?чно? Вза?модопомоги.

Завдяки жорсткому контролю за етно-нац?ональними групами, впровадженню в масову св?дом?сть пропагандистських гасел ?непорушно? дружби ? братерства народ?в? вдалося звести до м?н?муму к?льк?сть м?жнац?ональних (етн?чних) конфл?кт?в. В Конституц?? СРСР проголошувалась ?дина, ?нова ?сторична сп?льн?сть? — ?радянський народ?.

До 80-х рок?в минулого стол?ття про м?жнац?ональн? конфл?кти в СРСР привселюдно н?чого не говорилося. Вважалося, що в наш?й кра?н? нац?ональне питання вир?шене остаточно. ? треба визнати, що великих в?дкритих м?жнац?ональних конфл?кт?в не було. На побутовому р?вн? ?снували м?жнац?ональн? антипат?? ? тертя, а також скоювалися злочини на цьому ?рунт?. Однак останн? н?коли окремо не враховувалися ? не в?дстежувалися

— М. М. Шарафул?н: ?М?жнац?ональн? конфл?кти: причини, типолог?я, шляхи вир?шення? .

В середин? ? наприк?нц? 1980-х рок?в, з початком перебудови, гласност? ? демократизац?? характер протест?в ? масових виступ?в зм?ню?ться.

СРСР складали союзн? республ?ки, як? за Конституц??ю вважалися суверенними державами; за кожною з яких Конституц??ю закр?плювалося право виходу з? складу СРСР, але в законодавств? були в?дсутн? правов? норми, що регулювали процедуру цього виходу. Лише в кв?тн? 1990 року був прийнятий в?дпов?дний закон, який передбачав можлив?сть виходу союзно? республ?ки з СРСР п?сля реал?зац?? досить складних ? важко зд?йсненних процедур.

Причини розпаду

Сьогодн? серед ?сторик?в нема? ?диного погляду на те, що стало основною причиною розпаду СРСР, а також на те, чи можливо було запоб?гти процесу розпаду СРСР. Серед можливих причин називають як внутр?шн?, так ? зовн?шньопол?тичн? чинники:

• етн?чна, культурна та цив?л?зац?йна р?знор?дн?сть складових частин СРСР;
• колон?альна ?мперська внутр?шня пол?тика ?центру? та повернення б?льшовицько-комун?стичного Кремля до ?микола?всько? системи? правл?ння; придушення залишк?в м?сцево? нац?онально? ?автоном???;
• ?номенклатурна? модель рос?йського пол?тичного класу, заст?й та кадрова деградац?я радянсько? пол?тично? ел?ти; бюрократизац?я управл?ння; застар?лий маразматичний ?ареопаг? Пол?тбюро ЦК КПРС, що повн?стю втратив авторитет в сусп?льств?;
• ун?ф?кований тотал?тарний та авторитарний характер радянсько? пол?тично? системи. Позбавлення населення елементарних громадянських прав ? свобод, гон?ння на церкву, пересл?дування свободи думки ? слова, примусовий колектив?зм, панування одн??? ?деолог??, ?золяц?он?зм, цензура;
• нер?вном?рн?сть промислово-господарського розвитку всередин? кра?ни, зростаюче економ?чне, технолог?чне та наукове зовн?шн? в?дставання в?д пост?ндустр?альних кра?н Заходу та залежн?сть в?д ?мпорту зв?дти (як високотехнолог?чних товар?в, так ? елементарного продукт?в харчування — хл?ба). Хрон?чне в?дставання у р?вн? життя в?д розвинених кра?н Заходу;
• ?подв?йна? та ?потр?йна? зайнят?сть населення — вдень на виробництв?, а ввечер?, у вих?дн? та свята — на присадибн?й д?лянц?, на город?. Вимушене ведення натурального господарства та його значна доля в ВНП ??ндустр?ального? СРСР;
• неадекватн?сть та неефективн?сть соц?ал?стично? (?нетоварно?? та ?безвалютно??) модел? централ?зовано? ?планово? економ?ки?; ?? стагнац?я; приховувана залежн?сть кра?ни в?д нафтогазово? ?труби?; неконвертован?сть радянсько? ?валюти? та штучний курс рубля;
• непропорц?йно велика частка споживання ВНП невиробничими сферами (центральний парт?йний та держапарат, арм?я, КДБ); новий та б?льш коштовний виток холодно? в?йни та перегон?в озбро?нь;
• заборона та в?дсутн?сть приватно? ?н?ц?ативи, п?дпри?мництва; пересл?дування економ?чно активних людей з боку закону та орган?в ВБРСВ (рос. ОБХСС МВД);
• збагачення ?ел?ти?, наявн?сть ?закритих? систем розпод?лу; корупц?я правлячого класу зверху-донизу. Збагачення компарт?йного чиновництва на фон? стагнац?? економ?ки ?соц?ал?стично?? модел? та в?дносного зб?днення населення в 1980-х роках;
• Хрон?чний деф?цит товар?в масового споживання при планов?й економ?ц? ?соц?ал?зму?, масова та системна корупц?я правлячого класу;
• ?буд?вництво соц?ал?зму та комун?зму у всьому св?т?? — ф?нансування та в?йськова п?дтримка диктаторських та мар?онеткових прорадянських та антиамериканських режим?в;
• криза ?деолог?? комун?зму, програш Радянським Союзом ?мирного змагання з Заходом? в ?деолог?чн?й сфер? та пропаганд? (глуш?ння ?Ворожих голос?в?, тощо);
• зовн?шня в?йськова експанс?я та ?нтервенц?я в Афган?стан? (1979—1989 рр.);
• техногенн? катастрофи — в першу чергу Чорнобильська катастрофа, яка поставила питання про виживання трьох слов'янських народ?в. А також ?нш? катастрофи (ав?акатастрофи, крах ?Адм?рала Нах?мова?, вибухи газу тощо), що стали широков?домими, незважаючи на цензуру та приховування ?нформац?? про них урядом;
• ?н?ц?йоване американським урядом зниження св?тових ц?н на нафту, що похитнуло основне валютне джерело СРСР та ?соц?ал?стичне? господарство СРСР в ц?лому.

Нас?ння майбутнього розпаду СРСР було пос?яне п?д час його найб?льшого в?йськово-пол?тичного тр?умфу — п?д час ? п?сля Друго? св?тово? в?йни. Пол?тика ??нтернац?онал?зму?, як його розум?ла московська влада, тобто надм?рна експанс?я, сприяла розпаду Радянського Союзу так само, як експанс?я розвалила свого часу ?мперську Рос?ю:

• у 1939—1940 роках ?сов?ти? при?днали балт?йськ? держави ? сх?дну Польщу;
• п?сля 1944 року вони насадили радянську систему в ран?ше незалежних державах Центрально? ? Сх?дно? ?вропи, що опинилися п?д радянським контролем наприк?нц? Друго? св?тово? в?йни; у цих кра?нах радянська система розглядалася як форма рос?йського дом?нування.

Початком розпаду Радянського Союзу могли бути перш? ознаки розпаду ?дност? комун?стичного св?ту: конфл?кт Й. Стал?на з Й. Т?то ? в?длучення Югослав?? були початком, а конфл?кт ?з Кита?м став наступною, значно важлив?шою под??ю цього плану. Розрив м?ж Москвою й Пек?ном мав виняткове геопол?тичне значення.

Але вир?шального ?деолог?чного удару радянському дом?нуванню у Сх?дн?й ?вроп? завдала Польща. Роб?тничими страйками у Познан? (1956), Гданську (1970), Радом? (1976) ? у Гданську (1980), ? зародженням багатом?льйонного руху ?Сол?дарн?сть?, польськ? роб?тники п?д?рвали найголовн?ший м?ф радянського комун?зму — м?ф начебто створено? ним ?пролетарсько? держави?.

За словами ?гора Гайдара:

?Дата краху СРСР … вона добре в?дома. Це, звичайно, н?як? не Б?ловезьк? угоди, це не серпнев? под??, це 13 вересня 1985. Це день, коли м?н?стр нафти Сауд?всько? Арав?? Яман? сказав, що Сауд?вська Арав?я припиня? пол?тику стримування видобутку нафти, ? почина? в?дновлювати свою частку на ринку нафти. П?сля чого, протягом наступних 6 м?сяц?в, видобуток нафти Сауд?вською Арав??ю зб?льшився в 3,5 рази. П?сля чого ц?ни впали. Там можна дивитися по м?сяцях — в 6,1 рази. Моноцентризм ухвалення р?шень (т?льки в Москв?), що призводило до неефективност? та втрати часу; Афганська в?йна, холодна в?йна, безперервна ф?нансова допомога кра?нам соц?ал?стичного табору (соцтабору), розвиток ВПК на шкоду ?ншим сферам економ?ки розоряли бюджет?).

П?сля в?зиту президента США Р?чарда Н?ксона (1972) до СРСР, у закритому лист? ЦК КПРС до парт?йних ком?тет?в зазначалося, що Р. Н?ксон вказував на кризовий стан тогочасно? економ?ки СРСР.

Можливий розпад СРСР був передбачений радянськими економ?стами на початку 1980-х рок?в. Так, академ?к АН СРСР Тигран Хачатуров у 1981 роц? оц?нив тенденц?? розвитку економ?ки СРСР як так?, що мали призвести до розпаду СРСР, а у 1988 визначив, що роки застою призвели до середньор?чних економ?чних втрат б?льших, н?ж п?д час н?мецько-радянсько? в?йни.

Можливий розпад СРСР був передбачений зах?дними фах?вцями по СРСР (Елен д'Анкосс. ?Розколота ?мпер?я?, 1978 р.) та радянськими дисидентами (Андр?й Амальр?к. ?Чи про?сну? Радянський Союз до 1984 року??, 1969 р.). А. Д. Сахаров бачив вих?д в оновленн? Союзу ? розробив Про?кт Конституц?? Союзу Радянських Республ?к ?вропи та Аз??.

Можлив?сть розпаду СРСР також п?дтверджувалась ? результатами математичного моделювання, так, такий прогноз був розроблений кер?вником Управл?ння загального анал?зу Пентагону Ендрю Маршаллом.

Декларац?я прав народ?в Рос?? закладала як розпад Рос?йсько? ?мпер??, на п?дстав? т.з. ?права на самовизначення?, так ? розпад СРСР, на п?дстав? параду суверен?тет?в.

Адм?н?стративна карта СРСР 1989 року

СРСР на мап? св?ту

Х?д под?й

Джордж Буш й Михайло Горбачов. Момент п?дписання договору СНО-I. 31 липня 1991 року.

У 1985 роц? Генеральний секретар ЦК КПРС Михайло Горбачов ? його соратники по парт?? оголосили про нову програму ?деолог?? ? старт реал?зац?? пакету реформ п?д загальною назвою Перебудова. Внасл?док чого р?зко зросла пол?тична активн?сть народу, сформувалися масов?, в тому числ? радикальн? ? нац?ональн? об'?днання ? орган?зац??. Спроби реформування системи управл?ння призвели до поглиблення кризи в кра?н?.

Розпад СРСР в?дбувався на тл? загального економ?чного ? зовн?шньопол?тичного спаду. У 1989 роц?, вперше було оф?ц?йно оголошено про початок економ?чно? кризи в СРСР (зростання економ?ки зм?ню?ться пад?нням).

У пер?од 1989—1991 рок?в доходить до максимуму головна проблема радянсько? економ?ки — хрон?чний товарний деф?цит, з в?льного продажу зникають практично вс? основн? товари, кр?м хл?ба. Майже у вс?х рег?онах кра?ни вводиться нормоване постачання в форм? талон?в.

У 1991 роц? вперше заф?ксована демограф?чна криза (перевищення смертност? над народжуван?стю).

Проведення пол?тики ?в?дмови в?д втручання у внутр?шн? справи ?нших кра?н? спричинило масове пад?ння прорадянських комун?стичних режим?в в Сх?дн?й ?вроп?.

9 грудня 1990 року, в Польщ? приходить до влади колишн?й л?дер профсп?лки ?Сол?дарн?сть? Лех Валенса. 29 грудня 1989 року, в Чехословаччин? — колишн?й дисидент Вацлав Гавел. В Румун?? комун?стичний уряд було зм?щено силою, а президент кра?ни Н?кола? Чаушеску разом з дружиною розстр?лян? за вироком трибуналу. Радянська сфера впливу в ?вроп? пережива? фактичний колапс.

М?жнац?ональн? конфл?кти

На територ?? СРСР розгора?ться ряд м?жнац?ональних конфл?кт?в. Першим проявом напруженост? в пер?од Перебудови стали под?? в Казахстан?. 16 грудня 1986 року в Алма-Ат? в?дбулася демонстрац?я протесту п?сля того, як вранц? того ж дня, Пленум ЦК Компарт?? Казахстану в?дправив на пенс?ю багатор?чного парт?йного л?дера республ?ки Д?нмухамеда Куна?ва ? ?одноголосно обрав? на його м?сце — Геннад?я Колб?на, який працював до цього першим секретарем Ульяновського обкому КПРС. Демонстрац?я була придушена внутр?шн?ми в?йськами. Ц? под?? в?дом? в Казахстан? як ?Грудневе повстання?, також Желтоксан (каз. Желто?сан — грудень).

П?зн?ше, груднев? виступи стали оф?ц?йно оц?нюватися в Казахстан? як под?я, ?що стало початком розпаду тотал?тарно? системи, ?мпульсом до вир?шення питання щодо державно? незалежност? Казахстану?. Учасники цих под?й були повн?стю реаб?л?тован?, постраждалим в ход? придушення заворушень була надана певна соц?альна допомога. Деяким з них надано житло. У 2006 роц? на центральн?й площ? Алма-Ати було зведено пам'ятник ?На честь незалежност??, присвячений ?Желтоксану?.

У червн? 1989 року спалахнули м?жетн?чн? з?ткнення в Новому Узен? м?ж казахами ? вих?дцями з Кавказу, для придушення яких були зад?ян? бронетранспортери, танки, бойов? вертольоти та ?нша в?йськова техн?ка. 15 й 16 липня в Сухум? в?дбулися з?ткнення м?ж грузинами ? абхазами.

Найб?льшою гостротою вир?знявся карабаський конфл?кт, який розгор?вся в 1988 роц?. В?дбулись вза?мн? етн?чн? чистки, що привело до втеч? в?рмен з Азербайджану ? азербайджанц?в з курдами-мусульманами з В?рмен??. У 1989 роц? Верховна Рада В?рменсько? РСР оголошу? про при?днання Наг?рного Карабаху. Вл?тку того ж року В?рменська РСР вводить блокаду Нах?чевансько? АРСР, а Народний Фронт Азербайджану як в?дпов?дь оголошу? економ?чну блокаду вс??? В?рмен??. У кв?тн? 1991 року м?ж двома радянськими республ?ками фактично почина?ться в?йна.

В?дбуваються заворушення в Ферганськ?й долин?, де зм?шано проживають к?лька народ?в. В к?нц? травня 1989 року в Ферганськ?й област? Узбецько? РСР загострилися в?дносини м?ж узбеками ? турками-месхетинцями. У червн? того ж року там заф?ксовано погроми ? вбивства турк?в-месхетинц?в, що стало причиною масово? евакуац?? турк?в-месхетинц?в з республ?ки.

У перших числах травня 1990 року, в узбецькому Андижан? проходять погроми, ?н?ц?йован? групою радикальних футбольних фанат?в п?сля незапланованого скасування матчу м?ж командами ?Спартак? (Андижан) ? ?Пахтакор? (Ташкент). Були розграбован?, зруйнован? ? спален? квартири ? будинки ?багатих бухарських ?вре?в ? багатих в?рмен?, знищений пав?льйон з продажу прохолодних напо?в ? майстерня по ремонту взуття. За медичною допомогою звернулися 44 людини, 13 були госп?тал?зован?, дво? перебували в тяжкому стан?.

Через м?сяць на територ?? Киргизько? РСР вибухнули м?жетн?чн? з?ткнення, в?дом? як ?Ошська р?занина? (1990).

13—20 с?чня 1990 року в м?ст? Баку, пройшли заворушення, що супроводжувалися масовим насильством щодо в?рменського населення, — грабунками, вбивствами, п?дпалами ? знищенням майна.

Р?шення про реаб?л?тац?ю депортованих в 1930-1940-х роках народ?в, призводить до наростання напруги в низц? рег?он?в, зокрема, в Криму — м?ж кримськими татарами, укра?нцями та рос?янами. В Пригородному район? П?вн?чно? Осет??, — м?ж осетинами та ?нгушами.

На тл? загально? кризи в РРФСР росте популярн?сть демократ?в на чол? з Борисом ?льциним, що мали максимальну п?дтримку в Москв? та Лен?нград?.

карта "параду суверен?тет?в" в РРФСР- РФ (1990-2000)

Рух в республ?ках за вих?д з? складу СРСР ? ?парад суверен?тет?в?

див > Парад суверен?тет?в

7 лютого 1990 Центральний Ком?тет КПРС оголосив про ослаблення монопол?? на владу, протягом дек?лькох тижн?в пройшли перш? конкурентн? вибори. Значну частину м?сць в парламентах союзних республ?к отримали нац?онально-демократичн? сили.

Протягом 1990—1991 рок?в в?дбувся ?Парад суверен?тет?в?, в ход? якого вс? союзн? (одн??ю з перших була РРФСР) ? багато автономних республ?к прийняли Декларац?? про суверен?тет, в яких оскаржили пр?оритет загальносоюзних закон?в над республ?канськими, чим розпочали ?в?йну закон?в?. Також ними були вжит? заходи з контролю над м?сцевими економ?ками, включаючи в?дмови сплачувати податки в союзний ? федеральний рос?йський бюджети. Ц? конфл?кти перер?зали багато економ?чних зв'язк?в, що ще б?льше пог?ршило економ?чне становище в СРСР.

Першою територ??ю СРСР, що оголосила незалежн?сть в с?чн? 1990 року у в?дпов?дь на бакинськ? под??, була Нах?чеванська АРСР. До серпневого путчу оголосили про незалежн?сть п'ять союзних республ?к (Литва, Латв?я, Естон?я, В?рмен?я ? Груз?я), про в?дмову вступати в заплановану федерац?ю (Союз Суверенних Держав) ? перех?д до незалежност? оголосила Молдова.

В Казахстан?, було орган?зовано рух мета якого отримання незалежност?.

В Татарстан? виник рух за незалежн?сть — парт?я ??тт?фак? Фауз? Байрамово? яка з 1989 року виступала за незалежн?сть Татарстану.

В Азербайджан? виник азербайджанський Народний Фронт.

В?дразу п?сля под?й Серпневого путчу незалежн?сть проголосили майже вс? союзн? республ?ки, як? залишились, а також к?лька автономних поза Рос??ю, частина з яких п?зн?ше стали невизнаними державами.

Процес в?докремлення балт?йських республ?к

Боротьба Балт?йських кра?н за незалежн?сть з одного боку зустр?чала деякий оп?р з боку Союзного центру, але з ?ншого боку знаходила ? широку п?дтримку в перебудовно? РРФСР.

Литва

Плакат Саюд?су (лютий 1990): ТАК — демократичн?й Литв? (кольори прапора), Н? — в'язниц? СРСР (кольори прапора). Надрукований тиражем 10 тисяч за державн? кошти

3 червня 1988 року в Литовськ?й РСР було засновано рух ?на п?дтримку перебудови? Саюд?с, який спочатку негласно, а пот?м в?дкрито ставив соб? за мету вих?д з? складу СРСР ? в?дновлення незалежно? Литовсько? держави. Орган?зац?я проводила багатотисячн? м?тинги ? вела активну роботу з пропаганди сво?х ?дей. У с?чн? 1990 року в?зит Горбачова у В?льнюс з?брав на вулицях м?ста величезну к?льк?сть прихильник?в незалежност? (хоча формально йшлося про автоном?ю ? про ?розширення повноважень в склад? СРСР?), чисельн?стю до 250 тис. ос?б.

Перш? марки ?в?дновлено? Литовсько? республ?ки? (?п?дп?льн??). Купони трьома мовами. 1990. Тираж: марки — 30 м?льйон?в, кожного р?зновиду купона — 1,875 млн прим.

У н?ч на 11 березня 1990 року Верховна Рада Литовсько? РСР на чол? з В?таутасом Ландсбер??сом проголосила незалежн?сть Литви. На територ?? республ?ки було припинено д?ю Конституц?? СРСР ? в?дновлено д?ю литовсько? конституц?? 1938 року. Таким чином, Литва стала першою з союзних республ?к, що оголосила незалежн?сть, ? одн??ю з п'яти, як? зробили це до серпневих под?й ? ДКНС.

Незалежн?сть Литви тод? не була визнана н? центральним урядом СРСР, н? ?ншими кра?нами (кр?м ?сланд??). У в?дпов?дь на це радянським урядом в середин? 1990 року була зроблена економ?чна блокада Литви, а п?зн?ше була застосована ? в?йськова сила — починаючи з 11 с?чня 1991 року радянськими частинами були зайнят? Будинок друку у В?льнюс?, телев?з?йн? центри ? вузли в м?стах, ?нш? громадськ? буд?вл? (т. зв. ?парт?йна власн?сть?). 13 с?чня радянськ? в?йська штурмом взяли телевежу у В?льнюс?, зупинивши республ?канське телемовлення. М?сцеве населення зд?йснювало масову протид?ю, в результат? чого загинуло 13 ос?б, десятки отримали поранення.

16 с?чня Верховна Рада Литовсько? РСР видала Постанову ?Про опитування жител?в Литовсько? Республ?ки? (уточнивши його пот?м постановою в?д 18 с?чня 1991 року), зг?дно з якою в Литв? мало пройти всенародне опитування з питання незалежност? республ?ки, вже проголошено? 11 березня минулого року. Це було розц?нено Президентом СРСР як нам?р блокувати виконання в республ?ц? р?шень про проведення всесоюзного референдуму щодо збереження СРСР. В?н назвав це опитування ? спроби оголосити його ?плеб?сцитом про майбутн? Литовсько? держави? — юридично нед?йсними. Участь у всесоюзному референдум? було блоковано м?сцевою владою ? в?дбулося т?льки на виборчих д?льницях, орган?зованих в обмежен?й к?лькост? в буд?влях, контрольованих до того моменту силовими органами Центру.

9 лютого було проведене всенародне опитування (або ж ?виборча консультац?я?) з питання незалежност? Литви. У ньому взяло участь 84 % виборц?в, 90,4 % з них висловилися за незалежну демократичну Литовську Республ?ку. На ц?й п?дстав? 12 лютого ?сланд?я визнала факт декларовано? ран?ше незалежност? Литви..

11 березня 1991 Комун?стична парт?я Литви утворила Ком?тет нац?онального порятунку Литви, на вулицях було введено арм?йське патрулювання. Однак реакц?я св?тово? громадськост? ? посилення впливу демократичних сил в Рос?? унеможливили подальш? силов? д??.

У н?ч на 31 липня 1991 року нев?домими (надал? було встановлено, що це були сп?вроб?тники в?льнюського ? ризького загон?в ОМОН) на контрольно-пропускному пункт? в Мяд?н?нкай (на кордон? Литви з Б?лоруською РСР) були розстр?лян? 8 його прац?вник?в.

П?сля серпневих под?й 1991 року незалежн?сть Литовсько? республ?ки була негайно визнана б?льш?стю кра?н Заходу.

Естон?я

В Естонськ?й РСР у кв?тн? 1988 року був утворений Народний Фронт Естон?? на п?дтримку перебудови, який формально не ставив соб? за мету вих?д Естон?? з СРСР, але став базою для ?? досягнення.

У червн?-вересн? 1988 року в Талл?нн? пройшли масов? заходи, що ув?йшли в ?стор?ю як ?Сп?воча революц?я?, на яких виконувалися п?сн? протесту, а також поширювалися аг?тац?йн? матер?али та значки Народного фронту:

• Н?чн? сп?воч? свята на Ратушн?й площ? ? на Сп?вочому пол?, що пройшли в червн?, п?д час проведення традиц?йних Дн?в Старого м?ста;
• Рок-концерти, що пройшли в серпн?;
• Музично-пол?тичний зах?д ?П?сня Естон???, на якому за верс??ю ЗМ? з?бралося близько 300 000 естонц?в, тобто близько третини в?д чисельност? естонського народу, що в?дбулося 11 вересня 1988 на Сп?вочому пол?. В ход? останнього заходу дисидентом Тр?в?м? Велл?сте був публ?чно озвучений заклик до незалежност?.

16 листопада 1988 року Верховна Рада Естонсько? РСР б?льш?стю голос?в прийняла Декларац?ю про суверен?тет Естон??.

Люди, що прийшли на акц?ю Балт?йський шлях, мали при соб? переносн? рад?оприймач? для точного формування ланцюга за часом. Значки символ?зували ?дн?сть трьох держав в боротьб? за незалежн?сть в?д Радянського Союзу

23 серпня 1989 року Народн? фронти трьох балт?йських республ?к провели сп?льну акц?ю п?д назвою Балт?йський шлях.

12 листопада 1989 року Верховна Рада Естонсько? РСР прийняла Постанову ?Про ?сторико-правову оц?нку под?й, що мали м?сце в Естон?? в 1940 роц??, яка визнала незаконною декларац?ю в?д 22 липня 1940 року про входження ЕРСР в Радянський Союз.

23 березня 1990 року Компарт?я Естон?? вийшла з? складу КПРС.

30 березня 1990 року Верховна Рада ЕРСР прийняла постанову про державний статус Естон??. Заявивши, що окупац?я Естонсько? Республ?ки Радянським Союзом 17 червня 1940 роки не перервала де-юре ?снування Естонсько? Республ?ки, Верховна Рада оголосила державну владу Естонсько? РСР незаконною з моменту ?? встановлення ? проголосила початок в?дновлення Естонсько? Республ?ки. Був оголошений перех?дний пер?од до формування конституц?йних орган?в державно? влади Естонсько? Республ?ки.

3 кв?тня 1990 року Верховна Рада СРСР прийняла постанову № 1410-I ?Про введення в д?ю Закону СРСР Про порядок вир?шення питань, пов'язаних з виходом союзно? республ?ки з СРСР?, фактично оголошуючи юридично н?кчемними декларац?? Верховних Рад прибалт?йських республ?к про анулювання входження в СРСР ? будь-як? наступн? р?шення, що випливають з них.

8 травня того ж року Верховна Рада Естонсько? РСР прийняла закон про визнання нед?йсним найменування ?Естонська Радянська Соц?ал?стична Республ?ка?. Також зг?дно з цим законом було припинено використання герба, прапора ? г?мну Естонсько? РСР як державних символ?в ? в?дновлено д?ю Конституц?? Естонсько? Республ?ки 1938 року (де в статт? 1 зазначено, що Естон?я ? самост?йною ? незалежною республ?кою).

15 травня з ?н?ц?ативи роб?тник?в завод?в союзного п?дпорядкування перед буд?влею Верховно? Ради з?брався м?тинг, на якому представники рос?йськомовного населення республ?ки зажадали скасування постанови ВР в?д 8 травня ?Про державну символ?ку? ? в?дставки кер?вник?в Естонсько? РСР. П?зн?ше натовп рушив до буд?вл? Верховно? Ради ? ув?рвався на ?? територ?ю. Голова уряду Едгар Сав?саар виступив по республ?канському рад?о до народу: ?Люди Естон?? … Представники ?нтерруху ? Об'?днано? ради трудових колектив?в атакують буд?влю Верховно? Ради… В?дбува?ться спроба перевороту … Повторюю — нас атакують …?. Тисяч? естонц?в вийшли на захист свого уряду. Незабаром учасники штурму покинули буд?влю парламенту, п?сля чого члени загону самооборони ?Кайтсел?йту? взяли п?д охорону урядов? установи, пошту ? рад?о.

У н?ч з 1 на 2 вересня члени орган?зац?? ?Кайтсел?йт? встановили прикордонн? стовпи ? шлагбаум на територ?? Лен?нградсько? ? Псковсько? областей РРФСР, де проходила радянсько-естонська межа, закр?плена Тартуським мирним договором у 1920 роц?.

Ре?страц?йна картка про громадянство Естон?? з 1989 року

12 с?чня 1991 року в ход? в?зиту в Талл?нн Голови Верховно? Ради РРФСР Бориса ?льцина м?ж ним ? Головою Верховно? Ради Естонсько? Республ?ки Арнольдом Рюйтелем було п?дписано ?Догов?р про основи м?ждержавних в?дносин РРФСР з Естонською Республ?кою?, в якому обидв? сторони визнали одна одну суверенними державами ? суб'?ктами м?жнародного права..

3 березня в?дбувся референдум з питання незалежност? Естонсько? Республ?ки, в якому взяли участь лише правонаступн? громадяни Естонсько? Республ?ки (переважно естонц? за нац?ональн?стю), а також особи, як? отримали так зван? ?зелен? картки? Конгресу Естон?? (умовою отримання картки була усна заява про п?дтримку незалежност? Естонсько? Республ?ки. Було видано близько 25 000 карток, ?х власникам згодом було надано громадянство Естон??). 78 % тих, хто проголосував п?дтримали ?дею нац?онально? незалежност? в?д СРСР.

20 серпня 1991 року парламент Естон?? прийняв постанову ?Про державну незалежн?сть Естон???, а 6 вересня того ж року Державна Рада СРСР оф?ц?йно визнала незалежн?сть Естон??.

Латв?я

У Латв?йськ?й РСР, в пер?од 1988—1990 рок?в, в?дбува?ться посилення Народного Фронту Латв??, що виступав за незалежн?сть, нароста? боротьба з ?нтернац?ональним фронтом трудящих Латв?йсько? РСР, який виступав за збереження членства в СРСР.

4 травня 1990 року Верховна Рада Латв?йсько? РСР прийняла Декларац?ю про в?дновлення незалежност? Латв?йсько? Республ?ки. 3 березня 1991 року декларац?я була п?дкр?плена всенародним опитуванням. Через 5 м?сяц?в, 21 серпня Верховна Рада Латв?? прийняла конституц?йний закон ?Про державний статус Латв?йсько? Республ?ки?, який остаточно п?дтвердив незалежн?сть держави.

Особлив?стю в?дд?лення Латв?? та Естон?? ? те, що, з метою отримання контролю на сво?й територ?? в умовах пор?вняно невелико? в?дносно? б?льшост? титульного населення, республ?канське громадянство було надано лише тим особам, як? проживали в цих республ?ках на момент ?х при?днання до СРСР та ?хн?м нащадкам.

Процес в?дд?лення Груз??

Акт про в?дновлення державно? незалежност? Груз??, 1991 р?к

Починаючи з 1989 року в Груз?? виника? рух за вих?д з? складу СРСР, який посилю?ться на тл? розростання грузино-абхазького ? грузино-осетинського конфл?кт?в. 9 кв?тня 1989 року в Тб?л?с? в?дбуваються з?ткнення з в?йськами, в результат? яких загинули 16 ос?б. З под?й 9 кв?тня розпочався процес консол?дац?? грузинського сусп?льства навколо ?дей нац?онально? незалежност?, в?дновлення грузинсько? державност?.

9 березня 1990 року сес?я Верховно? Ради Грузинсько? РСР ухвалила постанову ?Про гарант?? захисту державного суверен?тету Груз??? в якому оголосила, що введення в?йськ Радянсько? Рос?? в Груз?ю в лютому 1921 року ? заняття ?? територ?? були з правово? точки зору в?йськовим втручанням (?нтервенц??ю) ? окупац??ю з метою повалення ?снуючого пол?тичного ладу (Грузинсько? Демократично? Республ?ки), а з пол?тично? точки зору фактичною анекс??ю. Засуджуючи ?окупац?ю ? фактичну анекс?ю Груз?? Радянською Рос??ю як м?жнародний злочин?, ВР оголосила, що прагне до анулювання насл?дк?в порушення Договору в?д 7 травня 1920 року для Груз?? ? до в?дновлення прав Груз??, визнаних Радянською Рос??ю цим договором. Також було оголошено про початок переговор?в щодо в?дновлення незалежно? Грузинсько? держави, оск?льки Догов?р про утворення СРСР, на думку депутат?в, ?був по в?дношенню до Груз?? незаконним?.

28 листопада 1990 року в ход? вибор?в була сформована Верховна Рада Груз?? на чол? з? Зв?адом Гамсахурд?а, який п?зн?ше (26 травня 1991 року) був обраний президентом на всенародному голосуванн?. 15 листопада 1990 року парламент прийняв постанову про перейменування Грузинсько? РСР в Республ?ку Груз?я.

31 березня 1991 року в ГРСР в?дбувся референдум щодо в?дновлення незалежност? Груз??, на якому за висунуте питання проголосувало 98,93 % учасник?в референдуму. 9 кв?тня в 12 годин? 30 хвилин Верховна Рада кра?ни прийняла Акт про в?дновлення державно? незалежност? Груз??. Вона стала п'ятою з союзних республ?к, що оголосили незалежн?сть ще до серпневих под?й (ГКЧП).

Процес в?дд?лення Азербайджану

У 1988 роц? в Азербайджан? сформувався Народний фронт Азербайджану, який став на чол? азербайджанського нац?онального руху ? особливо посилився на тл? карабаського конфл?кту. 23 вересня 1989 року Верховна Рада Азербайджансько? РСР прийняла Конституц?йний закон про суверен?тет Азербайджансько? РСР. 29 грудня того ж року в Джал?лабад? актив?сти Народного фронту захопили буд?влю м?ськкому парт??, при цьому десятки людей були поранен?. 31 грудня на територ?? Нах?чевансько? АРСР натовп зруйнував держкордон з ?раном. Майже 700 км кордону було знищено.

Марка Азербайджану, присвячена под?ям чорного с?чня

Тисяч? азербайджанц?в перетнули р?чку Аракс, натхнен? першою за довг? десятил?ття можлив?стю братання з сво?ми сп?вв?тчизниками в ?ран?. 10 с?чня 1990 Презид?я Верховно? Ради СРСР прийняла постанову ?Про груб? порушення закону про державний кордон СРСР на територ?? Нах?чевансько? АРСР?, р?шуче засудивши под?ю 11 с?чня 1990 року група радикально налаштованих член?в Народного фронту штурмом взяла к?лька адм?н?стративних буд?вель ? захопила владу в м?ст? Ленкорань, скинувши радянську владу. 19 с?чня надзвичайна сес?я Верховно? Ради Нах?чевансько? АРСР прийняла постанову про вих?д Нах?чевансько? АРСР з Союзу РСР ? оголошення незалежност?.

В н?ч з 19 на 20 с?чня 1990 радянська арм?я штурмувала Баку з метою розгрому Народного фронту ? порятунку влади Комун?стично? парт?? в Азербайджан?..

30 серпня 1991 Верховна Рада Азербайджансько? РСР прийняла Декларац?ю ?Про в?дновлення державно? незалежност? Азербайджансько? Республ?ки?, а 18 жовтня був прийнятий Конституц?йний акт ?Про державну незалежн?сть Азербайджансько? Республ?ки?. 10 вересня було проведено Надзвичайний з'?зд Комун?стично? парт?? Азербайджану, на якому прийма?ться р?шення про розпуск компарт??.

29 грудня пройшов референдум про державну незалежн?сть Азербайджану (вже п?сля того, як Азербайджан п?дписав алматинський протокол до Б?ловезько? угоди щодо припинення ?снування СРСР ? п?сля того, як Рада Республ?к Верховно? Ради СРСР прийняла декларац?ю про визнання ц??? угоди), на якому за незалежн?сть проголосувало 99,58 % учасник?в референдуму.

Молдова

У Молдов? специф?ка ?деолог?чно? спрямованост? нац?онального руху полягала у проголошенн? тези про ?дентичн?сть молдовсько? ? румунсько? мов ? в закликах до об'?днання Молдови ? Румун??. У травн? 1989 року був створений Народний фронт Молдови, який об'?днав в соб? ряд нац?онал?стичних орган?зац?й. 23 червня Верховна Рада Молдавсько? РСР затвердила Висновок спец?ально? ком?с?? по пакту Молотова — Р?ббентропа, в якому створення Молдавсько? РСР було оголошено незаконним актом, а Бессараб?я ? П?вн?чна Буковина — окупованими румунськими територ?ями. На п?дстав? Висновку 31 липня презид?я Тираспольсько? м?сько? ради проголосила, що якщо Молдавська РСР була створена незаконно, то л?вобережжя Дн?стра також було незаконно в не? включено, ? презид?я ?не вважа? себе зв'язаною якими-небудь зобов'язаннями перед кер?вництвом Молдови?.

7 листопада Народний фронт Молдови з?рвав проведення в?йськового параду в Кишинев?, а 10 листопада був зд?йснений штурм буд?вл? МВС республ?ки, в ход? якого постраждали к?лька сп?вроб?тника МВС ? прихильник?в НФМ.

Георге Г?мпу зам?ню? прапор МРСР (нин? державний прапор в невизнаному Придн?стров'?) на прапор Румун?? (прапор у Молдови того ж забарвлення, але з нац?ональним гербом) над парламентом МРСР, 27 кв?тня 1990 року.

Зростання молдавського нац?онал?зму, проголошення курсу на вих?д з СРСР ? заклики до об'?днання з Румун??ю, введення прапора на кшталт румунського триколора як державного, позбавлення державного статусу рос?йсько? мови ? переклад молдавсько? на латинський алфав?т — викликали негативну реакц?ю у жител?в п?вденно? ? сх?дно? Молдови. 12 листопада в?дбувся Надзвичайний з'?зд представник?в гагаузького народу, на якому була проголошена Гагаузька АРСР у склад? Молдови, але Презид?я парламенту республ?ки скасувала р?шення Надзвичайного з'?зду, назвавши ?х антиконституц?йними.

Сл?дом за цим у к?нц? 1989 — на початку 1990 року в Придн?стров'? був проведений референдум щодо незалежност? рег?ону. 2 вересня 1990 року на II Надзвичайному з'?зд? депутат?в вс?х р?вн?в Придн?стров'я була проголошена Придн?стровська Молдавська РСР. Обидв? держави не були визнан? кер?вництвом СРСР.

6 травня 1990 року уздовж вс??? р?чки Прут, що розд?ля? Молдову ? Румун?ю, в?дбулася акц?я ?М?ст кв?т?в?, в ход? яко? жител? Румун?? перетнули радянсько-румунський кордон без пред'явлення будь-яких документ?в. Друга акц?я под?бного роду сталася 16 червня 1991 року, коли жител? Молдавсько? РСР перетнули кордон в б?к Румун??.

23 червня 1990 року Верховна Рада РСР Молдова прийняла декларац?ю про суверен?тет. 19 серпня в?дбувся I З'?зд народних депутат?в — гагауз?в, обраних до Рад р?зних р?вн?в, на якому була прийнята ?Декларац?я про свободу ? незалежн?сть гагаузького народу в?д Республ?ки Молдова?, проголосивши Республ?ку Гагауз?я у склад? СРСР. 21 серпня на надзвичайному зас?данн? Презид?? Верховно? Ради Молдови р?шення щодо проголошення республ?ки було визнано незаконним, а проведення з'?зду депутат?в — антиконституц?йним. У жовтн? в Гагауз?? були оголошен? вибори в неконституц?йний орган — так звану Верховну Раду Гагауз??. Прем'?р-м?н?стр Молдови М?рча Друк 25 жовтня, з метою з?рвати вибори направив в Комрат (?Пох?д на Гагауз?ю?) автобуси з волонтерами в супровод? м?л?ц??. У Гагауз?? розпочалась моб?л?зац?я, проте прибуття частин Радянсько? Арм?? запоб?гло кровопролиття.

27 серпня 1991 року Верховна Рада Молдови прийняла Декларац?ю про незалежн?сть ? визнала незаконним встановлений в 1940 роц? кордон з Укра?ною.

Населення сх?дно? та п?вденно? Молдови, прагнучи уникнути ?нтеграц?? з Румун??ю, оголосило про невизнання незалежност? Молдови в?д СРСР ? проголосило утворення двох нових республ?к, як? виявили бажання залишитися в СРСР. Першою про в?дд?лення в?д Молдови оголосила ГССР, яка п?зн?ше п?сля розпаду СРСР пом?няла свою назву на Республ?ка Гагауз?я. Наступного дня в знак сол?дарност? з гагаузами про вих?д ?з складу Молдови оголосила так само ? ПМССР, яка теж п?зн?ше в ход? референдуму п?сля розпаду СРСР пом?няла свою назву на ПМР.

Декларац?я про державний суверн?тет РРФСР

12 червня 1990 Перший З'?зд народних депутат?в РРФСР прийняв Декларац?ю про державний суверен?тет РРФСР. Декларац?я затвердила пр?оритет Конституц?? ? Закон?в РРФСР над законодавчими актами СРСР. Серед принцип?в декларац?? були:

• Державний суверен?тет, забезпечення кожному нев?д'?много права на г?дне життя, визнання загальновизнаних норм м?жнародного права в галуз? прав людини;
• Норми народовладдя: визнання нос??м суверен?тету ? джерелом державно? влади багатонац?онального народу Рос??, його права на безпосередн? зд?йснення державно? влади, виключне право народу на волод?ння, користування ? розпорядження нац?ональним багатством Рос??; неможлив?сть зм?ни територ?? РРФСР без волевиявлення народу, вираженого шляхом референдуму;
• Принцип забезпечення за вс?ма громадянами, пол?тичними парт?ями, громадськими орган?зац?ями, масовими рухами ? рел?г?йними орган?зац?ями р?вних правових можливостей брати участь в управл?нн? державними ? громадськими справами;
• Под?л законодавчо?, виконавчо? та судово? влади як найважлив?ший принцип функц?онування правово? держави в РРФСР;
• Розвиток федерал?зму: ?стотне розширення прав ус?х рег?он?в РРФСР.

?Парад суверен?тет?в? в автономних республ?ках ? областях РРФСР

6 серпня 1990 року голова Верховно? Ради РРФСР Борис ?льцин зробив в Уф? заяву: ?бер?ть ст?льки суверен?тету, ск?льки зможете проковтнути?.

З серпня по жовтень 1990 року в?дбува?ться ?парад суверен?тет?в? автономних республ?к ? автономних областей РРФСР. Б?льш?сть автономних республ?к проголошують себе радянськими соц?ал?стичними республ?ками в склад? Рос??. Зокрема 20 липня Верховна Рада П?вн?чно-Осетинсько? АРСР прийняла Декларац?ю про державний суверен?тет П?вн?чно-Осетинсько? АРСР. Сл?дом за цим 9 серпня була прийнята Декларац?я про державний суверен?тет Карельсько? АРСР, 29 серпня — Ком? РСР, 20 вересня — Удмуртсько? Республ?ки, 27 вересня — Якутсько?-Саха РСР, 11 жовтня — Башкирсько? РСР-Башкортостану, 18 жовтня — Калмицько? РСР, 22 жовтня — Мар?йсько? РСР, 24 жовтня — Чувасько? РСР, 25 жовтня — Горно-Алтайсько? АРСР.

Спроба в?дд?лення Татарстану

30 серпня 1990 року Верховна Рада Татарсько? АРСР прийняла Декларац?ю про державний суверен?тет Республ?ки Татарстан. У декларац??, на в?дм?ну в?д деяких союзних ? майже вс?х ?нших автономних рос?йських (кр?м Чечено-?нгушет??) республ?к, не було вказано знаходження республ?ки н? в склад? РРФСР, н? в СРСР ? було оголошено, що як суверенна держава ? суб'?кт м?жнародного права вона уклада? договори ? союзи з Рос??ю та ?ншими державами. В ход? масового обвалу СРСР Татарстан з таким же формулюванням прийняв декларац?? ? постанови про незалежн?сть ? входження в СНД, пров?в референдум, прийняв конституц?ю.

18 жовтня 1991 була прийнята Постанова Верховно? Ради про державну незалежн?сть Татарстану.

Восени 1991, при п?дготовц? до п?дписання 9 грудня 1991 Договору про створення ССД як конфедеративного союзу, Татарстан знову оголосив про бажання самост?йного вступу в ССД.

26 грудня 1991 року, у зв'язку з Б?ловезькою угодою про припинення ?снування СРСР ? створення СНД, була прийнята Декларац?я про входження Татарстану в СНД на правах засновника.

Чеченська революц?я

Прапор Конгресу

Вл?тку 1990 року група видних представник?в чеченсько? ?нтел?генц?? виступила з ?н?ц?ативою проведення Чеченського нац?онального з'?зду для обговорення проблем в?дродження нац?онально? культури, мови, традиц?й та ?сторично? пам'ят?. 23-25 листопада ??в Грозному пройшов Чеченський нац?ональний з'?зд, який обрав Виконавчий ком?тет на чол? з головою генерал-майором Джохаром Дуда?вим.

27 листопада Верховна Рада Чечено-?нгушсько? АРСР п?д тиском виконкому ЧНС ? масових акц?й прийняла Декларац?ю про державний суверен?тет Чечено-?нгушсько? Республ?ки. 8-9 червня 1991 пройшла 2-я сес?я Першого Чеченського нац?онального з'?зду, який оголосила себе загальнонац?ональним Конгресом чеченського народу. Сес?я ухвалила р?шення про позбавлення влади парламенту ? проголосила Чеченську Республ?ку Нохчи-чо, а тимчасовим органом влади проголосила Виконком ЗКЧН на чол? з Джохаром Дуда?вим.

Под?? в Москв? 19-21 серпня 1991 року стали катал?затором пол?тично? обстановки в республ?ц?. 19 серпня з ?н?ц?ативи Вайнахсько? демократично? парт?? на центральн?й площ? Грозного почався м?тинг на п?дтримку рос?йського кер?вництва, але п?сля 21 серпня в?н став проходити п?д гаслами в?дставки Верховно? Ради разом з його головою за ?пособництво путчистам?, а також перевибор?в парламенту.

1-2 вересня 3-тя сес?я ЗКЧН оголосив Верховну Раду Чечено-?нгушсько? Республ?ки позбавленою влади ? передав всю владу на територ?? Чечн? Виконкому ЗКЧН. 4 вересня в?дбулося захоплення грозненського телецентру та будинку рад?о. Голова Грозненського виконкому Джохар Дуда?в зачитав звернення, в якому назвав кер?вництво республ?ки ?злочинцями, хабарниками, казнокрадами? ? оголосив, що з ?5 вересня до проведення демократичних вибор?в влада в республ?ц? переходить в руки виконкому та ?нших загальнодемократичних орган?зац?й?. У в?дпов?дь на це Верховна Рада оголосила з 00 години 5 вересня до 10 вересня надзвичайний стан в Грозному, але через ш?сть годин Презид?я Верховно? Ради скасувала надзвичайний стан.

6 вересня голова Верховно? Ради Чечено-?нгушсько? АРСР Доку Завга?в п?шов у в?дставку, а в.о. голови став Руслан Хасбулатов. Через к?лька день 15 вересня в?дбулася остання сес?я Верховно? Ради Чечено-?нгушсько? Республ?ки, на як?й було ухвалене р?шення про саморозпуск. Як перех?дний орган була утворена Тимчасова Вища Рада, яка складалась з 32 депутат?в.

Проголошення суверен?тету Б?лорус?

Прапор Б?лорус? на поштов?й марц? 1992 року

У червн? 1988 року був оф?ц?йно заснований Б?лоруський народний фронт ?В?дродження?. Серед засновник?в були представники ?нтел?генц??, в тому числ? письменник Василь Биков.

Оргком?тетом БНФ 19 лютого 1989 був проведений перший санкц?онований м?тинг з вимогою скасування однопарт?йно? системи, що з?брав понад 40 тисяч ос?б. М?тинг БНФ проти недемократичного характеру вибор?в 1990 року з?брав 100 тисяч ос?б.

За п?дсумками вибор?в до Верховно? Ради БРСР Б?лоруському народному фронту вдалося сформувати фракц?ю з 37 ос?б в парламент? республ?ки.

Фракц?я БНФ стала центром об'?днання демократичних сил в парламент?. Вона ?н?ц?ювала прийняття Декларац?? про державний суверен?тет БРСР, запропонувала програму широкомасштабних л?беральних реформ в економ?ц?. Д?? БНФ користувалися п?дтримкою загальнореспубл?канських незалежних профсп?лок, вир?шальн? голосування супроводжувалися численними демонстрац?ями на п?дтримку БНФ на Площ? Лен?на, перед буд?влею парламенту Б?лорус?.

На в?дм?ну в?д прибалт?йських республ?к ? Укра?ни, парт?йна ел?та Б?лорус? в основному залишалася лояльною щодо центрально? радянсько? влади ? опиралася вимогам Б?лоруського народного фронту наданню Декларац?? про незалежн?сть сили конституц?йного закону, створення ?нститут?в державно? влади, власно? арм??, валюти тощо.

Проте, п?сля Серпневого путчу БНФ вдалося переконати комун?стичну б?льш?сть надати Декларац?? силу конституц?йного закону, прийняти нову державну символ?ку ? почати будувати ?нститути суверенно? держави.

Референдум 1991 року ?про збереження СРСР в оновленому вигляд??

У березн? 1991 року в?дбувся референдум, на якому проголосувало за ?збереження СРСР як оновлено? федерац?? р?вноправних суверенних республ?к? близько 76 % в?д числа, що взяли участь у референдум?.

У шести союзних республ?ках (Литва, Естон?я, Латв?я, Груз?я, Молдова, В?рмен?я), як? ран?ше оголосили про незалежн?сть або про перех?д до незалежност?, всесоюзний референдум фактично не проводився (владою цих республ?к були сформован? Центральн? виборч? ком?с??, але загального голосування населення не було) за винятком деяких територ?й (Абхаз?я, П?вденна Осет?я, Придн?стров'я), проте в ?нший час проводилися референдуми про незалежн?сть.

З 185,6 м?льйон?в громадян СРСР з правом голосу у референдум? взяли участь 148,5 м?льйон?в ос?б (80,0 % виборц?в). 145,82 млн (98,14 %) бюлетен?в були визнан? д?йсними, 2,76 млн (1,86 %) — нед?йсними. На питання референдуму ?Так? в?дпов?ли 113,5 млн ос?б (77,85 %), ?Н?? — 32,3 м?льйони (22,15 %).

На основ? концепц?? референдуму з урахуванням його результат?в передбачалось створення 20 серпня 1991 року нового союзу — Союзу Суверенних Держав (ССД) як м'яко? федерац??.

П?дготовка нового Союзного договору

?дея п?дписання нового договору м?ж союзними республ?ками, на баз? якого можна було б створити нову Конституц?ю СРСР, виникла ще в 1989 роц?. Поступово з'являлись про?кти створення зам?сть СРСР конфедерац?? з р?зними назвами (?сп?втовариство?, ?сп?вдружн?сть? тощо). У травн? 1990 року розпочалась робота над концепц??ю та про?ктами майбутньо? угоди.

У грудн? 1990 року на IV З'?зд? народних депутат?в СРСР по?менним голосуванням було ухвалене р?шення про збереження федеративно? держави з? старою назвою. На цьому ж з'?зд? Н. А. Назарба?в висунув ?дею укладання республ?ками союзного договору без участ? центру, що св?дчило про р?шення рухатись в напрямку до конфедерац??.

Союзн? республ?ки ? Новоогарьовськ? переговори:

   не брали участ? в переговорах

   п?дписали заяву 23 кв?тня 1991 року, але п?дписувати союзний догов?р в?дмовились

   вели переговори до листопада 1991 року

Перший про?кт Договору про Союз Суверенних Держав був опубл?кований в газет? ?Правда? 9 березня 1991 року, однак його обговорення в?дбувалось пов?льно.

Наприк?нц? 1990 — на початку 1991 року центральна влада в СРСР, попри спроби М. С. Горбачова зм?цнити ??, значно ослабла. У ситуац??, що склалась, Горбачов вир?шив апелювати до населення. Так, 17 березня 1991 року, в апогей кризи, був проведений референдум, в якому взяли участь 10 республ?к. На ньому 76,4 % учасник?в висловились за збереження Союзу, реформованого на демократичн?й основ?. Влада Латв??, Литви, Естон??, Груз??, Молдав?? та В?рмен?? в?дмовилась в?д проведення референдуму ? в цих республ?ках в?н проходив з ?н?ц?ативи окремих м?сцевих Рад та трудових колектив?в.

Користуючись результатами референдуму, п?сля к?лькох невдалих спроб Горбачов 23 кв?тня розпочав процес розробки нового союзного договору. Робота над створенням та редагуванням документу в?дбувалась в п?дмосковн?й урядов?й резиденц?? Ново-Огарьово. В н?й брали участь юристи, прац?вники парт?йного апарату ЦК КПРС; сюди запрошувались ? кер?вники союзних та автономних республ?к, часто при?здив ? сам Горбачов. 19 травня в Ново-Огарьово з Горбачовим зустр?чались ?. М. Примаков, О. М. Яковл?в, А. С. Черня?в, Г. Х. Шахназаров, В. ?. Болд?н, М. Я. Петраков та ?нш?, як? обговорювали концепц?ю договору до XXVIII з'?зду КПРС. Вар?анти угоди неодноразово зм?нювались; спочатку планувалось п?дписати догов?р остаточно вже у вересн?-жовтн? того ж року.

24 липня Горбачов урочисто оголосив про те, що робота над союзним договором завершена ? документ в?дкритий для п?дписання (хоча насправд? в?н був поширений ?ТАР-ТАРС лише 14 серпня). У пор?внянн? з попередн?м вар?антом договору, опубл?кованим наприк?нц? червня, цей про?кт був б?льш поблажливим стосовно республ?к, що св?дчило про в?дстоювання ними сво?х вимог в ход? переговор?в. Так, рос?йська мова, залишившись ?мовою м?жнац?онального сп?лкування?, переставала бути державною; оч?льники республ?канського уряду могли брати участь у робот? союзного каб?нету м?н?стр?в з правом вир?шального голосу, а п?дпри?мства в?йськово-промислового комплексу переходили п?д сп?льне управл?ння Союзу та республ?к.

Остаточний текст майбутнього договору м?стив чимало неузгоджень. Невир?шеним залишався один з найважлив?ших його пункт?в — питання про союзн? податки та збори. Проблеми викликав той факт, що формування бюджету Союзно? держави визначалось в першу чергу р?шеннями республ?к, що мали вв?йти до не?, а це не сприяло формуванню загальносоюзно? системи оподаткування. За пропозиц??ю ?льцина, союзний бюджет мав формуватись за рахунок узгоджених з республ?ками ф?ксованих в?драхувань з республ?канських бюджет?в, однак не уточнювалося, хто буде стягувати цей податок — союзн? чи республ?канськ? органи. В той же час, текст м?стив багато неч?тких формулювань багатьох принципових положень, здатних викликати можлив? двозначност? та конфл?кти. Не вир?шувалось питання про самост?йну зовн?шню пол?тику ?суверенних держав?, як-то можлив?сть ?х вступу до ООН чи в?дкриття власних посольств. Без вир?шення залишалося й питання про статус тих шести республ?к, як? не мали нам?ру п?дписувати союзний догов?р (тим часом, мусульманськ? республ?ки Середньо? Аз??, не ставлячи радянський центр до в?дома щодо сво?х нам?р?в, уклали м?ж собою двосторонн? угоди). Кр?м того, не було зрозум?ло, чи переходили у повну власн?сть республ?к природн? ресурси, найб?льш ц?нн? й прибутков? з яких знаходилися на територ?? РРФСР.

Карикатура на новий союзний догов?р

Новий про?кт союзного договору багато в чому був позбавлений абсолютно? лог?ки. Так, прийнята в Ново-Огарьово процедура поетапного п?дписання договору призводила до безпрецедентно? в св?тов?й практиц? ситуац??, коли протягом тривалого часу на одн?й територ?? мали сп?в?снувати два державних утворення: Союз Радянських Соц?ал?стичних Республ?к та Союз Радянських Суверенних Республ?к, з р?зним законодавством та нав?ть р?зними кордонами.

Новоогарьовський процес, який був в?дновлений восени 1991 року, в?др?знявся в?д попереднього етапу зм?ною деяких пол?тичних ор??нтир?в. Якщо колись Горбачов в?дкрито прагнув утримати в Союз? якомога б?льше республ?к (передус?м, Укра?ну), що спричинило недол?ки попередн?х про?кт?в договору, то тепер на порядку денному був вже сам факт укладення угоди. При цьому к?льк?сть республ?к, як? п?шли б на п?дписання договору, вже не була визначальною. Такий п?дх?д був реал?стичн?шим, оск?льки в?н дозволяв стаб?л?зувати становище хоча б локально.

14 листопада в?дбулось чергове зас?дання Державно? Ради СРСР в Ново-Огарьово, на якому були присутн? представники семи республ?к. Дискус?я розгорнулась навколо центрального питання щодо форми нового державного утворення. Це могла бути або одна союзна держава (на зразок СРСР), або союз окремих держав. Через чотири години переговор?в було досягнуто домовленост? про створення ?дино? ?конфедеративно-демократично? держави?.

У цей час неспод?вано зм?нилась позиц?я ?льцина. До останнього в?н висловлював п?дтримку союзному договору, а вже 18 листопада заявив, що незадоволений переговорами в Ново-Огарьово, оск?льки ?довелось п?ти на б?льш? компром?си, н?ж потр?бно було б?. 25 листопада на з?бранн? Державно? Ради СРСР ?льцин в?дмовився п?дписати вже узгоджений ? п?дготовлений до розсилки в республ?ки союзний догов?р. Через два дн? текст договору був опубл?кований в друкованих ЗМ?. Горбачов до останнього запевняв громадськ?сть, що угоду таки буде п?дписано, однак це було безрезультатним.

Серпневий путч ДКНС

Низка державних ? парт?йних д?яч?в зробили спробу збереження ?дност? кра?ни, в?дому також як ?Серпневий путч?.

19 серпня 1991 група пол?тик?в з оточення Горбачова оголосила про створення Державного ком?тету з надзвичайного стану (ДКНС). Вони зажадали в?д президента, який знаходився на в?дпочинку в Криму, введення в кра?н? надзвичайного стану або тимчасово? передач? влади в?цепрезиденту Геннад?ю Яна?ву. Т?льки дв? союзн? республ?ки — Азербайджанська ? Б?лоруська РСР п?дтримали ДКНС, ?нш? республ?ки — Латв?йська, Литовська, Молдавська ? Естонська РСР в?дкинули акти ГКЧП.

П?сля оголошення про створення ДКНС та ?золяц?? Горбачова в Криму, ?льцин очолив протид?ю ДКНС ? перетворив Будинок Рад Рос?? в центр опору. Уже в перший день под?й ?льцин, виступаючи з танка перед Б?лим домом, назвав д?? ДКНС державним переворотом, згодом оприлюднив низку указ?в про невизнання д?й ДКНС. 23 серпня ?льцин п?дписав указ про призупинення д?яльност? КП РРФСР, а 6 листопада — про припинення д?яльност? КПРС.

Поразка ? саморозпуск ДКНС фактично прив?в до краху центрально? влади СРСР, переп?дпорядкування владних структур республ?канським л?дерам ? прискоренню розпаду Союзу. Протягом м?сяця п?сля путчу оголосили про незалежн?сть одна за одною органи влади майже вс?х союзних республ?к. Деяк? з них для надання лег?тимност? цих р?шень провели референдуми про незалежн?сть.

Негайно, у вересн? 1991, зах?дними кра?нами була масово визнана незалежн?сть прибалт?йських республ?к (яка ними була оголошена ще на початку 1990-го).

2 жовтня 1991 року на аеродром? Юв?лейний (Байконур) пройшла зустр?ч кер?вник?в 12 республ?к СРСР (не були присутн? л?дери Латв??, Литви та Естон??).

18 жовтня 1991 року в Кремл? був укладений Догов?р про економ?чне сп?втовариство. Його п?дписали л?дери восьми республ?к (кр?м Азербайджану, Груз??, Молдови та Укра?ни) та М. С. Горбачов як президент СРСР. Учасниками договору визнавалися свобода виходу ?з товариства, приватна власн?сть, свобода п?дпри?мництва ? конкуренц?я. Договором дозволялося введення нац?ональних валют; передбачалося под?л золотого запасу СРСР, його алмазного ? валютного фонд?в.

28 жовтня 1991 року на пост Голови Верховно? Ради РРФСР обрано Руслан Хасбулатов.

6 листопада 1991 указом Президента РРФСР Б.?льцина д?яльн?сть КПРС ? Комун?стично? парт?? РСФСР на територ?? Рос?? була припинена.

14 листопада 1991 с?мома республ?ками з дванадцяти (Б?лорусь, Казахстан, Киргизстан, Рос?я, Таджикистан, Туркмен?стан, Узбекистан) було ухвалене р?шення щодо укладання договору про створення Союзу Суверенних Держав (ССД) як конфедерац?? з? столицею в М?нську. П?дписання було нам?чено на 9 грудня 1991 року.

Проголошення суверен?тету республ?ками СРСР

Республ?ка	Перейменування	Проголошення суверен?тету	Проголошення виходу з СРСР	Незалежн?сть де-юре
Естонська РСР	8 травня 1990	16 листопада 1988	8 травня 1990	6 вересня 1991
Литовська РСР	11 березня 1990	26 травня 1989	11 березня 1990	6 вересня 1991
Латв?йська РСР	4 травня 1990	28 липня 1989	4 травня 1990	6 вересня 1991
Азербайджанська РСР	5 лютого 1991	23 вересня 1989	30 серпня 1991	26 грудня 1991
Грузинська РСР	14 листопада 1990	26 травня 1990	9 кв?тня 1991	26 грудня 1991
Рос?йська РФСР	25 грудня 1991	12 червня 1990	—	26 грудня 1991
Узбецька РСР	30 вересня 1991	20 червня 1990	31 серпня 1991	26 грудня 1991
Молдавська РСР	5 червня 1990	23 червня 1990	27 серпня 1991	26 грудня 1991
Укра?нська РСР	24 серпня 1991	16 липня 1990	24 серпня 1991	26 грудня 1991
Б?лоруська РСР	19 вересня 1991	27 липня 1990	25 серпня 1991	26 грудня 1991
Туркменська РСР	27 жовтня 1991	22 серпня 1990	27 жовтня 1991	26 грудня 1991
В?рменська РСР	24 серпня 1990	—	23 серпня 1990	26 грудня 1991
Таджицька РСР	31 серпня 1991	24 серпня 1990	9 вересня 1991	26 грудня 1991
Казахська РСР	10 грудня 1991	25 жовтня 1990	16 грудня 1991	26 грудня 1991
Киргизька РСР	5 лютого 1991	15 грудня 1990	31 серпня 1991	26 грудня 1991

Б?ловезька угода

Леон?д Кравчук (л?воруч), Стан?слав Шушкевич (центр) та Борис ?льцин (2 праворуч) п?д час п?дписання угоди про створення СНД у Б?ловезьк?й пущ?

8 грудня 1991 року глави трьох з чотирьох республ?к, засновник?в Радянського Союзу, — Б?лорус?, Рос?? та Укра?ни, — з?бравшись в Б?ловезьк?й пущ?, констатували, що СРСР припиня? сво? ?снування, оголосили про неможлив?сть утворення Союзу Суверенних Держав ? п?дписали Угоду про створення Сп?вдружност? Незалежних Держав. П?дписання угоди викликало негативну реакц?ю Горбачова, однак п?сля серпневого путчу реально? влади в?н вже не мав. За словами Бориса ?льцина, Б?ловезька угода не розпускала СРСР, а лише констатувала його фактичний до того моменту розпад.

10 грудня Верховна Рада Укра?ни ?з застереженнями ратиф?кувала угоду про створення СНД. За ратиф?кац?ю проголосувало 288 депутат?в. В?дразу п?сля цього в?дбулася телефонна розмова Кравчука з Шушкевичем, який в цей момент в?в зас?дання Верховно? Ради Б?лорус?. П?сля зак?нчення ц??? розмови б?лоруськ? депутати поставили угоду на голосування. За ратиф?кац?ю проголосувало 263 депутати. Згадки про СРСР залишалися в Конституц?? Республ?ки Б?лорусь року аж до прийняття ново? в березн? 1994 року.

У той же день народн? депутати СРСР Олександр Оболенський ? Володимир Самар?н почали зб?р п?дпис?в серед сво?х колег за скликання надзвичайного VI З'?зду народних депутат?в СРСР. П?д зверненням до Президента ? Верховно? Ради СРСР з пропозиц??ю скликати З'?зд п?дписалося 397 депутат?в.

11 грудня Ком?тет конституц?йного нагляду СРСР виступив ?з заявою, що засуджу? Б?ловезьку угоду. Повний текст заяви в прес? не був опубл?кований. Заява м?стила наступний висновок:

Будь-як? республ?ки не можуть приймати на себе вир?шення питань, що стосуються прав та ?нтерес?в ?нших республ?к. З ц??? точки зору констатац?я того, що "Союз РСР як суб'?кт м?жнародного права ? геопол?тична реальн?сть припиня? сво? ?снування" може розглядатися лише як пол?тична оц?нка ситуац?? ? не ма? юридично? сили. Ком?тет конституц?йного нагляду зверта? увагу на необх?дн?сть вир?шувати вс? питання в?дносин м?ж державами ? народами нашо? кра?ни на основ? принцип?в конституц?йно? законност?, верховенства права, дотримання загальновизнаних м?жнародних норм.

Практичних насл?дк?в ця заява не мала.

12 грудня Верховна Рада РРФСР п?д головуванням сп?кера парламенту Руслана Хасбулатова ратиф?кувала Б?ловезьку угоду, а також ухвалила р?шення про денонсац?ю РРФСР союзного договору 1922 року (ряд юрист?в вважа?, що денонсац?я цього договору була безглуздою, оск?льки в?н втратив силу в 1924 роц? з прийняттям першо? конституц?? СРСР) ? про в?дкликання рос?йських депутат?в з Верховно? Ради СРСР. Внасл?док в?дкликання депутат?в, Рада Союзу позбулася кворуму.

Л?дери кра?н СНД на Алма-Атинськ?й зустр?ч?

Ряд член?в рос?йського парламенту в?дзначали, що, зг?дно з? статтею 104 д?ючо? на той момент Конституц?? РРФСР для ратиф?кац?? угоди необх?дно було скликати парламент — З'?зд народних депутат?в РРФСР, оск?льки угода зач?пала державний устр?й республ?ки як частини Радянського Союзу ? тим самим тягло за собою зм?ну рос?йсько? конституц??. Сл?д зазначити, що формально Рос?я ? Б?лорусь не проголошували незалежн?сть в?д СРСР, а лише констатували факт припинення його ?снування..

17 грудня голова Ради Союзу К. Лубенченко констатував в?дсутн?сть кворуму на зас?данн?. Члени Ради Союзу провели збори народних депутат?в СРСР. Збори ухвалили заяву в зв'язку з п?дписанням Б?ловезько? угоди ? ратиф?кац??ю його Верховними Радами Рос??, Б?лорус? й Укра?ни, в як?й зазначено, що вважа? ухвален? р?шення про л?кв?дац?ю загальнодержавних орган?в влади та управл?ння незаконними й що, вони не в?дпов?дають ситуац??, яка склалася й житт?вим ?нтересам народ?в СРСР. Збори депутат?в також заявили, що в випадку подальшого ускладнення обстановки в кра?н? залишають за собою право скликання в майбутньому З'?зду народних депутат?в СРСР..

18 грудня Рада Республ?к прийняла декларац?ю, зг?дно з якою вона ?сприйма? з розум?нням Угоду Республ?ки Б?лорусь, РРФСР ? Укра?ни про створення Сп?вдружност? Незалежних Держав ? вважа? ?? реальною гарант??ю виходу з гостро? пол?тично? та економ?чно? кризи?. Також в ц?й заяв? зазначалося, що ?неприпустим? антиконституц?йн? д?? по в?дношенню до Верховно? Ради ? Президента СРСР?.

19 грудня, у зв'язку з ратиф?кац??ю угоди про створення СНД, президент РРФСР Борис ?льцин п?дписав постанову рос?йського уряду про припинення д?яльност? МВС СРСР на територ?? Рос?йсько? Федерац??.

Остаточне припинення ?снування СРСР ? л?кв?дац?я орган?в влади

Укладення угоди про створення СНД викликало суперечност?  з приводу того, чи розпускала вона Радянський Союз, оск?льки була п?дписана л?дерами т?льки 3 республ?к з 15. Будь-як? сумн?ви в?дпали 21 грудня 1991 року, коли на зустр?ч? президент?в у Алма-Ат? (Казахстан) до орган?зац?? при?дналося ще 8 республ?к: Азербайджан, В?рмен?я, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркмен?стан, Узбекистан.

П?дписан? кер?вниками колишн?х радянських республ?к Алма-Атинська декларац?я ? Протокол до Б?ловезько? угоди п?дтвердили розпуск Союзу ? формально заснували Сп?вдружн?сть. Учасники зустр?ч? також ?прийняли? в?дставку Горбачова. Хоча сам Президент СРСР ? не збирався оф?ц?йно залишати пол?тичну сцену, в?н пов?домив CBS News, що п?де у в?дставку, як т?льки побачить, що функц?онування СНД ? реальним.

Сл?д зазначити, що утворена орган?зац?я була заснована не як конфедерац?я, а як м?жнародна (м?ждержавна) орган?зац?я, яка характеризу?ться слабкою ?нтеграц??ю ? в?дсутн?стю реально? влади в координуючих наднац?ональних орган?в. Членство в ц?й орган?зац?? було в?дкинуто прибалт?йськими республ?ками, а також Груз??ю (вона при?дналася до СНД т?льки в жовтн? 1993 року ? заявила про вих?д з СНД п?сля в?йни в П?вденн?й Осет?? вл?тку 2008 року).

В?дновлення ?сторично? символ?ки на фасад? Великого Кремл?вського палацу п?сля розпаду СРСР

25 грудня Президент СРСР Михайло Серг?йович Горбачов оголосив про припинення сво?? д?яльност? на посад? президента СРСР ?з принципових м?ркувань?. Звернення останнього радянського л?дера до народу почалося р?вно о 19 годин? за московським часом ? транслювалось в прямому еф?р? центрального телебачення. Того ж вечора Горбачов п?дписав указ про складання з себе повноважень Верховного Головнокомандувача радянських Збройних Сил ? передав право на управл?ння стратег?чною ядерною збро?ю президенту Рос?? Борису ?льцину. Сам ?льцин на цю церемон?ю не з'явився.

У сво?х спогадах президент СРСР писав: "Мен? передали, що президент Рос?? незадоволений мо?м виступом, обурений ? в?дмовля?ться прибути, як ми домовилися, в призначений час. Пропону? зустр?тися ?в нейтральному м?сц??. Зустр?ч м?ж головними високопосадовцями так ? не в?дбулась, тому ядерний чемоданчик зам?сть рос?йського оч?льника отримав м?н?стр оборони колишнього Радянського Союзу ?вген Шапошников.

У той же день угода про створення СНД була ратиф?кована Верховною Радою Таджикистану. За тиждень до цього Горбачов зустр?вся з ?льциним ? визнав доконаний факт розпаду Радянського Союзу. 25 грудня Верховна Рада РРФСР прийняла закон про зм?ну юридично? назви кра?ни з ?РРФСР? на ?Рос?йську Федерац?ю?, п?дтвердивши у цьому символ?чному р?шенн? суверен?тет ново? держави.

25 грудня, о 19:32 вечора за московським часом, п?сля того, як Горбачов залишив Кремль, радянський прапор був спущений, а на його м?сц? замайор?в рос?йський триколор. У сво?х прощальних словах Горбачов прозв?тував про внутр?шн? реформи ? розрядку, але визнав: ?стара система розвалилася, перш н?ж нова встигла запрацювати?. В той же день президент Сполучених Штат?в Джордж Буш оф?ц?йно визнав незалежн?сть 11 пострадянських республ?к, зокрема й Укра?ни.

26 грудня сес?я Ради Республ?к Верховно? Ради СРСР, з яко? на той момент не були в?дкликан? т?льки представники Казахстану, Киргизстану, Узбекистану, Таджикистану та Туркмен?стану, прийняла п?д головуванням народного депутата Казахсько? РСР А. Ал?мжанова декларац?ю № 142-Н про припинення ?снування СРСР у зв'язку з утворенням СНД. Наступного дня ?льцин перебрався в кремл?вський каб?нет. До к?нця 1991 року залишилося лише дек?лька радянських ?нститут?в, що не перейшли п?д контроль Рос??. З 2 с?чня 1992 року ? вони припинили свою д?яльн?сть.

Правонаступництво СРСР

Остаточний розпад Радянського Союзу в грудн? 1991 року прив?в до того, що залишились невир?шеними питання м?жнародних прав ? обов'язк?в СРСР, ф?нансових зобов'язань колишнього Союзу, членства незалежних республ?к в ООН ?, особливо хвилююче для США ? кра?н НАТО, питання розповсюдження ядерно? збро? серед нових держав, а саме Укра?ни, Б?лорус? ? Казахстану.

Початково вс? колишн? республ?ки розглядались як правонаступники СРСР. Даний тезис було закр?плено в Договор? про економ?чне сп?втовариство в?д 18 жовтня ? Меморандум? про вза?морозум?ння щодо боргу Союзу РСР ? його правонаступник?в ?ноземним кредиторам в?д 28 жовтня 1991. Такий статус був закр?плений як в багатосторонн?х договорах Рос?? та ?нших республ?к, так ? в р?шеннях СНД. Саме на таких принципах в?дбувся розпод?л державно? власност? колишнього СРСР: майна, озбро?нь, торгового ? в?йськово-морського флоту, р?зних п?дпри?мств ? установ союзного п?дпорядкування.

Розпод?л ф?нансових зобов'язань СРСР

Одним ?з перших постало питання щодо зовн?шнього державного боргу та актив?в Союзу РСР. Основи правового урегулювання були закр?плен? у в?дпов?дному договор?, п?дписаному у Москв? 4 грудня 1991. Догов?р п?дписали СРСР ? держави-наступники — нов? незалежн? держави, за винятком прибалт?йських республ?к ? Узбекистану. Сторони взяли на себе ф?нансов? зобов'язання СРСР перед кредиторами, серед яких були як загальноприйнят? суб'?кти м?жнародного права, так ? комерц?йн? банки, компан?? ? ф?зичн? особи.

Цей догов?р мав велике значення, оск?льки, не прийнявши на себе зобов'язання СРСР з погашення зовн?шнього боргу, держави-наступники не могли б розраховувати на встановлення нормальних зв'язк?в з державами-кредиторами, оск?льки кра?ни ?С в Заяв? в?д 16 грудня 1991 року одним з умов визнання колишн?х республ?к СРСР ? встановлення з ними дипломатичних в?дносин назвали ?п?дтвердження домовленост? про розпод?л радянського зовн?шнього боргу?.

В результат? домовленостей було п?дтверджено наступн? частки вс?х колишн?х радянських республ?к у зовн?шньому боргу СРСР: Рос?я — 61,34 %; Укра?на — 16,37 %; Б?лорусь — 4,13 %; Казахстан — 3,86 %; Узбекистан — 3,27 %; Азербайджан — 1,64 %; Груз?я — 1,62 %; Литва — 1,41 %; Латв?я — 1,14 %; Молдова — 1,29 %; Киргизстан — 0,95 %; В?рмен?я — 0,86 %; Таджикистан — 0,82 %; Туркмен?стан — 0,70 %; Естон?я — 0,62 %.

Одн??ю з особливостей договору 4 грудня стало те, що в ньому вперше в?дносно нових суверенних держав було вжито терм?ни ?правонаступництво держав?, ?держава-попередник?, ?держава-наступник? ? ?момент правонаступництва?, закр?плен? у В?денськ?й конвенц??.

Проте, незважаючи на об'?ктивн?сть критер??в при розпод?л? актив?в ? пасив?в СРСР, виник ряд сп?рних момент?в. По перше, Литва, Латв?я ? Естон?я в?дмовилися в?д участ? в переговорах, оск?льки не визнали себе правонаступниками. По-друге, Республ?ка Узбекистан виступила ?з зауваженнями в?дносно порядку розпод?лу голос?в М?ждержавно? ради з нагляду за обслуговуванням боргу ? використанням актив?в СРСР. Статут даного органу передбачав, що розпод?л голос?в повноважних представник?в Ради в?дбува?ться в?дпов?дно до часток стор?н. Р?шення прийма?ться не менше н?ж 80 % голос?в член?в. При под?бному порядку голосування, Рос?я, яка мала 60 %, могла блокувати або проводити будь-яке виг?дне ?й р?шення. Очевидно, що таке положення не задовольняло жодну суверенну державу.

Членство Рос?? в ООН та ?нших м?жнародних орган?зац?ях

Лист президента РФ Бориса ?льцина Генсеку ООН в?д 24 грудня 1991 року в?дносно членства Рос?? в ООН

Одним ?з насл?дк?в розпаду Радянського Союзу стала проблема членства Рос?? й нових суверенних держав в Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й, зокрема в Рад? Безпеки. Позиц?я м?н?стра зовн?шн?х справ РРФСР Андр?я Козир?ва, який 12 грудня виступив на зас?данн? Верховно? Ради Рос??, полягала в тому, що членство в ООН буде колективно продовжене СНД, виходячи з того факту, що вс? республ?ки ? р?вноправними правонаступниками СРСР.

Проте зд?йснення дано? концепц?? в практичному план? виявилося досить проблематичним у зв'язку з особливим м?жнародно-правовим положенням колишнього Союзу РСР. США ? кра?ни НАТО виступили за збереження ?диного безпечного контролю над стратег?чним ядерним озбро?нням, ?зосередженого в руках одн??? влади?.

П?д час свого в?зиту 15-16 грудня 1991 року, держсекретар США Джеймс Бейкер заявив, що ?американська адм?н?страц?я виступа? проти появи нових незалежних держав, як? волод?ють ядерною збро?ю ? ядерними технолог?ями?, ? висловився на користь переходу в майбутньому статусу ядерно? держави до Рос??. П?д час бес?ди з президентом Борисом ?льциним американський дипломат також порушив питання ?про можлив?сть заняття нею м?сця в Рад? Безпеки?. США були зац?кавлен? в уникненн? ситуац?? сво?р?дного ?правового вакууму? у в?дносинах з колишньою св?товою наддержавою.

Позиц?я зах?дних кра?н стосовно статусу Рос?? не була ?диною. Частина дипломат?в виступали за передачу м?сця СРСР в Рад? Безпеки як?й-небудь ?нш?й кра?н?, наприклад Н?меччин? або Япон??. За словами представника СРСР в ООН Юр?я Воронцова процес переходу в?д Радянського Союзу до Рос?йсько? Федерац?? виявився довол? складним:

Було багато пропозиц?й, щоб Рос?йська Федерац?я вступала в ООН як новий член, ? щоб вона не займала м?сце пост?йного члена Ради Безпеки, бо в Статут? ООН вона не значиться — в Статут? прописано Радянський Союз. Як т?льки п?шли так? розмови, то в?дразу виникли юридичн? суперечки ? питання про те, як бути. ? ось протягом, я вам скажу, багатьох дн?в, мен? доводилося тут розмовляти ? з Генеральним секретарем, ? з правовим департаментом. Аж до того, що Голова Генерально? Асамбле? того часу запросив думку М?жнародного суду. В ?вропу дзвонив, питав, як цю справу розглядати треба, чи може Генеральна Асамблея автоматично перевести м?сце Радянського Союзу до Рос??. Слава Богу, М?жнародний суд в?дпов?в — м?ж ?ншим, це в?дбувалося при мен?, я був присутн?й при т?й телефонн?й розмов? — сказали, як ви вир?шите в ООН, так ? буде.

Вир?шення питання про членство колишнього Радянського Союзу в систем? ООН та ?нших м?жнародних орган?зац?ях продовжилось на Алма-Атинськ?й зустр?ч? л?дер?в пострадянських держав. За ?н?ц?ативи Рос?? Рада Гол?в держав СНД 21 грудня 1991 року ухвалила р?шення, яким п?дтримала ?Рос?ю в тому, щоб вона продовжила членство СРСР в ООН, включаючи пост?йне членство в Рад? Безпеки, та ?нших м?жнародних орган?зац?ях?. Даний документ п?дписали вс? 11 кра?н зустр?ч?, за винятком Груз?? та балт?йських республ?к. В?н вперше м?стив твердження про сво?р?дне ?продовження? РРФСР членства Радянського Союзу.

Вже через 2 дн?, 23 грудня кра?ни ?вропейсько? Сп?льноти прийняли з цього приводу так звану ?Заяву дванадцяти?, в як?й члени ?С взяли до в?дома, що ?м?жнародн? права ? зобов'язання колишнього СРСР, включаючи права ? зобов'язання за Статутом ООН, будуть продовжувати зд?йснюватися Рос??ю?.

Опираючись на дан? заяви в сукупност? з р?шенням держав-учасниць Сп?вдружност?, 24 грудня 1991 рос?йський президент Борис ?льцин оф?ц?йним посланням про?нформував Генерального секретаря ООН Хав'?р Перес де Куельяра про те, що ?членство Союзу Радянських Соц?ал?стичних Республ?к в Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й, зокрема в Рад? Безпеки, у вс?х ?нших органах ? орган?зац?ях системи ООН продовжу?ться при п?дтримц? кра?н СНД Рос?йською Федерац??ю?.

Лист також м?стив формулювання про те, що кра?на ?в повн?й м?р? збер?га? в?дпов?дальн?сть за вс? права ? зобов'язання СРСР в?дпов?дно до Статуту ООН?. Того ж дня пов?домлення було передане пост?йним радянським представником в ООН Юр??м Воронцовим генсеку орган?зац??. Про наступний х?д под?й ?сну? т?льки коротке ?нформац?йне пов?домлення МЗС РФ наступного зм?сту:

Генеральний секретар направив текст послання вс?м членам ООН ?, посилаючись на думку юридичного департаменту Секретар?ату ООН, запропонував вважати, що це звернення носить пов?домчий характер, констату? реальн?сть, ? не вимага? формального схвалення з боку ООН. Про згоду з таким п?дходом пов?домили вс? пост?йн? члени Ради Безпеки та ?нш? пров?дн? кра?ни, ? з 24 грудня 1991 року Рос?йська Федерац?я продовжила членство в ООН.

Незважаючи на лакон?чн?сть оф?ц?йно? позиц?? МЗС РФ питання про членство вир?шувалося не ?буденно ? техн?чно?, а в ход? багатогодинних консультац?й з М?жнародним судом ООН. Для п?дтвердження сво?? позиц?? 26 грудня М?н?стерство додатково направило ноту на ?м'я голови, яка, однак, в ц?лому повторювала зм?ст президентського листа. Аналог?чн? документи були направлен? ? в ?нш? м?жнародн? орган?зац??, до яких входив СРСР, продовживши членство колишньо? наддержави.

Перебравши на себе повноваження СРСР, Рос?я у нот? свого МЗС в?д 13 с?чня 1992 року вкотре заявила про ?продовження зд?йснення прав та виконання обов'язк?в, що вит?кають з м?жнародних договор?в, укладених СРСР?.

Ф?нансове банкрутство СРСР

В к?нц? листопада 1991 союзний уряд опинився в скрутному ф?нансовому стан?. В СРСР вже не було грошей на союзну арм?ю, науку, культуру та ?нше. В ?нших республ?к, навпаки, ц? грош? були. Як визнавав Б. ?льцин п?д час телефонно? розмови з президентом США Дж. Бушем старшим в?д 30 листопада 1991:

…Я хочу сказати, що я зустр?чався з Горбачовим ? кер?вниками союзного уряду з питання бюджету, тому що бюджет на меж? краху. У союзу нема? грошей… У Рос??, з ?ншого боку, бюджет з проф?цитом. Так що т?льки Рос?я може врятувати всю кра?ну. Ми домовилися створити консол?дований союзно-рос?йський бюджет. Вс? республ?ки погодилися дати гарант?? по кредиту, який надасть Союзу одна Рос?я. Таким чином ми можемо п?дтримати Радянський Союз, щоб не збанкрутувати за нашими зобов'язаннями перед рештою св?ту. Так що Рос?я готова передати 60 м?льярд?в рубл?в в союзний бюджет

Економ?чний анал?тик Андр?й ?ллар?онов п?дкреслю?, що станом на 30 листопада загрози економ?чно-ф?нансового банкрутства СРСР не було, а була навпаки, домовлен?сть м?ж М. Горбачовим ? Б. ?льциним про наступн? кроки для запоб?гання ц??? загрози:

 — Створення консол?дованого союзно-рос?йського бюджету,

 — Надання рос?йського кредиту Союзу,

 — Передача 60 млрд руб. у вигляд? вищезгаданого кредиту, або у вигляд? додатково? дотац??.

Однак цей план не був введений в д?ю, а навпаки — через два з половиною тижн?, 18 грудня, СРСР був оголошений банкрутом. А через три з невеликим тижн?, 25 грудня, М. Горбачов п?шов з посади президента СРСР.

Колишн?й радник президента Рос?? А. ?ллар?онов виказав впевнен?сть, що з 11 до 25 грудня в д?ю був введений ?нший план — план банкрутства СРСР. Але також те, що н? цей план, н? його реал?зац?я не мають н?чого сп?льного з? зд?йсненою ?гором Гайдаром (п?д час под?й м?н?стр економ?ки ? ф?нанс?в РРФСР) 15 рок?в по тому операц??ю прикриття п?д назвою ?Загибель ?мпер???, за допомогою яко? рос?йську публ?ку вдалося легко переконати в фальсиф?кован?й верс?? под?й, що в?дбулися.

Розпад СРСР з точки зору права

Законодавство СРСР

Стаття 72 Конституц?? СРСР 1977 року визначала: ?За кожною союзною республ?кою збер?га?ться право в?льного виходу з СРСР?. Порядок реал?зац?? цього права, закр?плений законом, дотриманий не був, проте був лег?тим?зований, головним чином, внутр?шн?м законодавством держав, що вийшли з СРСР, а також подальшими под?ями, наприклад ?х м?жнародно-правовим визнанням з боку св?тово? сп?льноти — вс? 15 колишн?х союзних республ?к визнаються св?товим сп?втовариством як незалежн? держави ? представлен? в ООН.

Насл?дки та ?х оц?нки

Укра?на

• Леон?д Кравчук:

  ?В?д рук Кремля загинули 16 млн укра?нц?в — в?д Голодомору, в?йни, репрес?й. Для нас було важливо зупинити це, знищити Радянський Союз?

Рос?я

• В. Пут?н:

  Розпад СРСР — це найб?льша геопол?тична катастрофа 20 стол?ття

• В 2013 роц? рад?останц?я ?Н?мецька хвиля? провела експертне опитування, зг?дно з яким —

• Вчений секретар ?нституту рос?йсько? ?стор?? РАН, автор ряду п?дручник?в з ?стор?? для середньо? ? вищо? школи, доктор ?сторичних наук Володимир Шестаков заявив:

Пер?од у в?тчизнян?й ?стор??, що переду? розпаду СРСР, так само як ? сам? под?? 1991 року висв?тлюються в п?дручниках досить б?дно. Однак на те ? об'?ктивн? причини — дос? нема? фундаментальних досл?джень ? серйозних джерел

• Ректор МД?МВ, заступник голови Рос?йського ?сторичного товариства, кар'?рний чиновник-дипломат та фах?вець з ?стор?? ? культури кра?н Аз?? ? Африки (тема дисертац??: ?Проблеми безпеки на Корейському п?востров??) академ?к РАН Анатол?й Торкунов:

  Звичайно, дуже важко давати оц?нку зовс?м недавн?м под?ям. Але б?льш н?ж двадцятир?чний пер?од, що минув п?сля Б?ловезьких угод, дозволя? ? детальн?ше, ? б?льше анал?тично про це написати, долаючи страхи здатися кон'юнктурним або неугодним комусь ?з представник?в влади

Ностальг?я

За даними опитування Соц?олог?чно? групи ?Рейтинг?, у вересн? 2015 року про розпад СРСР шкодували 31 % громадян Укра?ни, 56 % — не шкодували, 14 % — не визначилися. Найб?льше про розпад Союзу шкодували малозабезпечен?, малоосв?чен? та старш? люди.

Див. також

• Розпад Югослав??
• Розпад Рос?йсько? ?мпер??
• Розпад Австро-Угорсько? ?мпер??
• Розпад Османсько? ?мпер??
• Розпад Рос??
• Розпад Варшавського договору
• Антикомун?зм
• Антирадянство
• М?жнародна Федерац?я перемоги над комун?змом
• Товарний деф?цит в СРСР

Джерела

• В. Ю. Константинов. СРСР розпад// Укра?нська дипломатична енциклопед?я : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ?н. — К. : Знання Укра?ни, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• Ю. О. Ногов?цина. Правонаступництво при утворенн? нових незалежних держав // Укра?нська дипломатична енциклопед?я: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. — К.:Знання Укра?ни, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• Мотиль Олександр. П?дсумки ?мпер?й: занепад, розпад ? в?дродження = Imperial Ends: The Decay, Collapse, and Revival of Empires: [монограф?я] / Пер. з англ. Павла Грицака.— Ки?в: Критика, 2009.— 198, [1] c. : табл., мал.

Посилання

• Непередр?шенство // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Л?тери На — Ол. — С. 1124. — 1000 екз.
• Серг?й Станкевич: Беловежские соглашения: как уходила Украина [Арх?вовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Том Грэм: ?Советский режим умер задолго до развала Союза? [Арх?вовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] — Р?А-НОВИНИ, 16.08.2011
• В.Федорин. Три разговора [Арх?вовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — стенограми телефонних розмов Дж. Буша: з М. Горбачовим, Б. ?льциним, Л. Кравчуком : 30 листопада —3 грудня 1991 (публ?кац?я на сайт? А.?ллар?онова)
• Латиш Ю. В. Чому розпався СРСР? П?дходи та концепц?? в сучасн?й ?стор?ограф?? // Л?тература та культура Пол?сся. — 2016. — Вип. 83. — С. 206—217.