ZENL佐纳利男装崇尚自由、创新、随意的潮流风。

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Депрес?я (значення).

百度 在采访的最后贝尔还不忘夸赞下中国以及本届中国杯的赛事主办方。

Вели?ка депре?с?я — загальносв?това потужна економ?чна криза, яка настала восени 1929 року та тривала до к?нця 1930-х рок?в. У р?зних кра?нах Велика депрес?я мала р?зн? хронолог?чн? меж?, проте найпом?тн?шою була в кра?нах Зах?дно? ?вропи та США.

Фотограф?я Дороте? Ланж Мати-м?грант, покинут? збирач? чаю у Кал?форн??, в центр? — Флоренс Оуенс Томсон, 32-х рок?в, мати с?мох д?тей з Н?помо, березень 1936. Дана фотограф?я ? одним з символ?в Велико? депрес??.

По сут?, Велика депрес?я — це св?това економ?чна криза, а сам терм?н зазвичай вжива?ться щодо Сполучених Штат?в Америки. Велика депрес?я була найдовшою, найглибшою та найглобальн?шою економ?чною кризою 20 стол?ття ? часто використову?ться як приклад того, наск?льки сильно може понизитися р?вень св?тового економ?чного розвитку.

Велика депрес?я справила руйн?вний вплив практично у вс?х кра?нах, багатих ? б?дних. Особист? доходи, податков? доходи, прибутки ? ц?ни впали, одночасно м?жнародна торг?вля знизилася б?льш н?ж на 50 %. Безроб?ття в США зросло до 25 %, а в деяких кра?нах ще вище, нав?ть до 33 %.

?стор?я

?ндекс Доу-Джонса, 1928–1930

Реальний ВНП США 1910-60, вид?лен? роки Велико? депрес?? (1929–1939).

Р?вень безроб?ття в США 1910-60, вид?лен? роки Велико? депрес?? (1929–1939).

Велик?й депрес?? передували под?? Б?ржового краху в США 1929 року — стр?мке пад?ння ц?н на акц??, що почалося 24 жовтня (чорний четвер) ? набуло катастроф?чних масштаб?в 28 жовтня. 29 жовтня (чорний в?второк) — день б?ржового краху на Уолл-стр?т. Деяк? досл?дники п?дкреслюють, що б?ржовий крах був симптомом, а не причиною велико? депрес??.

До моменту початку кризи 1 % американц?в волод?ли надвисокими доходами, 42 % — наднизьким. У 1929 роц? приблизно 100 великих корпорац?й контролювали половину корпоративних ф?нанс?в Америки, а банк?вська система була в дикому стан? — банки часто об?цяли сво?м вкладникам 4-5 % доходу на день.

З середини 1920-х рок?в фондовий ринок США був повн?стю у влад? ?бик?в? — гравц?в, що грають на п?двищення курс?в акц?й. 1923 фондовий ?ндекс Dow Jones перебував на р?вн? 99. У серпн? 1929 року в?н злет?в на 400 % ? досяг 380, а 3 вересня ?ндекс досяг рекорду 381,17 — одн??ю з причин цього зростання була активн?сть б?ржових спекулянт?в.

Р?зко зр?с обсяг заощаджень, як? жител? США збер?гали в банках. Процентн? ставки тод? були низьк?, тому банк?вськ? кредити були доступн? дуже багатьом американцям, як? розраховували погасити ?х у майбутньому. Спекулянти брали банк?вськ? кредити для того, щоб вкласти ц? грош? в акц??.

Стан справ у промисловост?, здавалося, був блискучим. Промислов? компан?? рапортували про прибутки ? вол?ли ?нвестувати ?х у виробництво нових вид?в продукц??. Це спонукало б?ржових гравц?в активно скуповувати ?хн? акц??. Однак у 1929 роц? з'ясувалося, що акц?? не забезпечують високого р?вня див?денд?в, а прогноз прибутк?в багатьох компан?й-ем?тент?в виявився завищеним. Компан??-ем?тенти стикалися з пад?нням обсяг?в продаж?в, у той час, як курси ?хн?х акц?й росли.

24 жовтня 1929 (цей день ув?йшов в ?стор?ю як ?чорний четвер?) на Нью-Йоркськ?й фондов?й б?рж? в?дбулося р?зке зниження курсу акц?й, це ознаменувало початок найб?льшо? в ?стор?? св?тово? економ?чно? кризи.

?Бик?в? зм?нили ?ведмед?? — гравц? на зниження. ?нвестори почали масово продавати акц??, спроби утримати курси акц?й не ув?нчалися усп?хом. Варт?сть ц?нних папер?в впала на 60-70 %, р?зко знизилася д?лова активн?сть, був скасований золотий стандарт для основних св?тових валют.

Найсол?дн?ш? акц?? — AT&T, General Electric ? General Motors — втратили протягом тижня до двохсот пункт?в. До к?нця м?сяця власники акц?й втратили понад 15 млрд долар?в. До к?нця 1929 пад?ння курс?в ц?нних папер?в досягло фантастично? суми в 40 млрд долар?в. Закривалися ф?рми ? заводи, тр?скалися банки, м?льйони людей стали безроб?тними.

За перш? ж три роки депрес?? збанкрутували 4835 банк?в. А охоплене пан?кою населення намагалося за першо? ж можливост? вилучати сво? заощадження з уц?л?лих банк?в, у результат? чого к?льк?сть грошей в об?гу зросла з 454 млн долар?в в 1929 роц? до 5699 млн долар?в наприк?нц? 1932 року.

Криза шален?ла до 1933 року, а ?? насл?дки в?дчувалися до к?нця 1930-х рок?в.

Промислове виробництво п?д час ц??? кризи скоротилося в США на 46 %, у Велик?й Британ?? на 24 %, у Н?меччин? на 41 %, у Франц?? на 32 %. Курси акц?й промислових компан?й впали в США на 87 %, у Велик?й Британ?? на 48 %, у Н?меччин? на 64 %, у Франц?? на 60 %. Колосальних розм?р?в досягло безроб?ття. За оф?ц?йними даними, в 1933 роц? в 32 розвинених кра?нах нал?чувалося 30 млн безроб?тних, у тому числ? в США 14 млн.

?Новий курс? президента Франкл?на Рузвельта, суть якого полягала у проведенн? державно-монопол?стичного регулювання економ?ки, дозволив поступово нормал?зувати становище в кра?н?. Пол?тика ?Нового курсу? передбачала регулювання ц?н, ?н?ц?ювання об'?днання виробник?в у велик? п?дпри?мства, соц?альну програму — встановлення м?н?мально? зароб?тно? плати, максимального робочого тижня, введення пенс?й прац?вникам, як? досягли 65 рок?в, та ?н.

В результат? ц??? кризи в США була створена Ком?с?я з ц?нних папер?в (Securities and Exchange Commission), яка була покликана встановлювати правила гри та карати порушник?в. Також був прийнятий закон, який заборонив зв'язок м?ж ?нвестиц?йними ? комерц?йними банками, ? введено державне страхування банк?вських вклад?в на суму, що не перевищу? 100 тисяч долар?в (для цього сформовано Федеральна корпорац?я страхування депозит?в FDIC).

Причини та передумови

Серед економ?ст?в нема? одностайност? щодо причин Велико? депрес??. ?снують дек?лька теор?й щодо ?? передумов, але широко вважа?ться, що у виникненн? економ?чно? кризи в?д?грала роль сукупн?сть фактор?в.

Кейнс?анство

Британський економ?ст Джон Мейнард Кейнс стверджував у ?Загальн?й теор?? зайнятост?, проценту та грошей?, що зниження сукупних витрат в економ?ц? сприяло масштабному пад?нню доход?в ? р?вню зайнятост?, що був значно нижче середнього. У ц?й ситуац?? економ?ка досягла р?вноваги на низькому р?вн? економ?чно? активност? та високому р?вн? безроб?ття.

Основна ?дея Кейнса була проста: щоб утримувати повну зайнят?сть, уряди в пер?од спов?льнення економ?ки повинн? допускати бюджетний деф?цит, оск?льки ?нвестиц?? приватного сектора ? недостатн?ми для збереження виробництва на нормальному р?вн? ? виходу економ?ки з рецес??. Кейнс?анц? закликали уряди в часи економ?чно? кризи перебороти слабину за рахунок зб?льшення державних витрат та/або зниження податк?в.

П?д час депрес?? Франкл?н Рузвельт впровадив громадськ? роботи, с?льськогосподарськ? субсид?? та ?нш? стимули щоб перезапустити економ?ку США, але н?коли повн?стю не в?дмовилися в?д спроб збалансувати бюджет. Кейнс?анц? стверджують, що це покращило економ?ку, але Рузвельт н?коли не видавав достатньо багато, щоб могти вивести економ?ку з рецес?? до початку Друго? св?тово? в?йни.

Монетаризм

Монетаристи, у тому числ? М?лтон Фр?дман та колишн?й голова Федерально? резервно? системи Бен Бернанке, вважають, що Велика депрес?я була викликана головним чином через скорочення грошово? маси, насл?дком неправильно? пол?тики американсько? Федерально? резервно? системи ? продовженням кризи у банк?вськ?й систем?. На ?хн?й погляд, Федеральна резервна система дозволила сво?ю безд?яльн?стю скоротитися грошов?й мас?, вим?рюван?й агрегатом M2, на одну третину протягом 1929–1933 рок?в, перетворюючи, таким чином, звичайну рецес?ю на Велику депрес?ю. Фр?дман стверджу?, що економ?чне пад?ння, що почалося з краху фондового ринку, було б просто черговою рецес??ю.

Австр?йська школа

?нше пояснення наводить австр?йська економ?чна школа. Серед теоретик?в австр?йсько? школи, котр? писали про депрес?ю — австр?йський економ?ст Фр?др?х Га?к ? американський економ?ст Мюррей Ротбард, який написав працю Американська Велика Депрес?я (1963). Вони, як ? монетаристи, б?льшу частину провини за депрес?ю кладуть на Федеральну резервну систему створену в 1913 роц?, але, на в?дм?ну в?д монетарист?в, вони стверджують, що головною причиною Велико? депрес?? було розширення грошово? маси в 1920-х роках, що призвело до буму незабезпечених кредит?в.

Зг?дно з точкою зору ц??? школи, причиною була саме ця ?нфляц?я грошово? маси, що призвела до буму в ц?нах як актив?в (акц?й та обл?гац?й) так ? засоб?в виробництва. Хоч у 1928 роц? ФРС зробив монетарну пол?тику жорстк?шою, було вже занадто п?зно, значний економ?чний спад був вже неминучим. За словами австр?йц?в, катастрофою було штучне втручання в економ?ку до початку депрес??, а зусилля уряду п?дтримати економ?ку, п?сля краху 1929 року, т?льки поглибили спад.

Скорочення м?жнародно? торг?вл?

Багато економ?ст?в стверджують, що р?зкий спад в м?жнародн?й торг?вл? п?сля 1930 року спричинив посилення депрес??, особливо у кра?нах значною м?рою залежних в?д зовн?шньо? торг?вл?. Б?льш?сть ?сторик?в ? економ?ст?в часткову вину за поглиблення депрес?? покладають на американський закон Смута — Хоул? про мита (прийнятий 17 червня 1930 року), який значно знизив р?вень м?жнародно? торг?вл?, викликаючи у в?дпов?дь загострення митно? пол?тики в ?нших кра?нах. У той час як зовн?шня торг?вля була невеликою часткою загально? економ?чно? активност? в США ? була зосереджена лише в дек?лькох галузях, як с?льське господарство, в ?нших кра?нах вона в?д?гравала значно б?льшу роль.

Середня ставка мита на ?мпорт (в США) у 1921–1925 роках склала 25,9 %, але за новими тарифами зросла в 1931–1935 рр. до 50 %. У доларовому вим?р? обсяг експорту американських товар?в скоротився з $5,2 млрд в 1929 роц? до $1,7 млрд в 1933 роц?, але оск?льки ц?ни також впали, то ф?зичний обсяг експорту знизився на половину. Найсильн?ше постраждали фермери, особливо експортери таких товар?в як пшениця, бавовна, тютюн ? пиломатер?али. В?дпов?дно до ц??? теор??, розпад експортних господарств змусив багатьох американських фермер?в оголосити дефолт за сво?ми кредитами, що викликало банк?вську пан?ку навколо невеликих с?льських банк?в.

?нш? теор??

• Марксистське пояснення поясню? депрес?ю кризою надвиробництва, притаманною кап?тал?зму.
• Теор?я б?ржово? бульбашки стверджу?, що ?нвестиц?? у виробництво були набагато б?льшими за реально необх?дн?.
• Теор?я стр?мкого приросту населення пов'язу? кризу з великою к?льк?стю д?тей у с?м'?. Велика к?льк?сть д?тей була характерною для аграрного способу виробництва (в середньому 3-5 д?тей на с?м'ю), однак на пер?од кризи значно скоротився в?дсоток природно? смертност? в?д хвороб у результат? технолог?чного прориву в медицин? та тимчасового п?двищення р?вня життя.

Насл?дки

• Р?вень промислового виробництва був в?дсунений до початку XX стол?ття, тобто на 30 рок?в назад.
• У кра?нах Зах?дно? ?вропи нараховувалось до 30 м?льйон?в безроб?тних
• Пог?ршилось становище фермер?в, др?бних п?дпри?мц?в, представник?в середнього класу. Багато людей опинилося за межею б?дност?.
• Значно зб?льшилась популярн?сть як л?ворадикальних (комун?стичних), так ? праворадикальних (фашистських та радикально-нац?онал?стичних) парт?й. Так, наприклад, у Н?меччин? владу здобула Нац?онал-соц?ал?стична н?мецька роб?тнича парт?я на чол? з Адольфом Г?тлером.

Велика депрес?я в кра?нах св?ту

Австрал?я

Через велику залежн?сть Австрал?? в?д експорту с?льськогосподарсько? продукц?? насл?дки велико? депрес?? були одними з найтяжчих у зах?дному св?т?. Падаючий експортний попит та ц?ни на товари призвели до значного скорочення зароб?тно? плати. Безроб?ття досягло рекордного для Австрал?? максимуму — майже 29 % у 1932 роц?. П?сля 1932 року зростання ц?н на м'ясо та вироби з вовни сприяло стаб?л?зац?? економ?ки.

Канада

Економ?ц? Канади, окр?м велико? депрес??, значно? шкоди нанесли пилов? бур? 1930-36 рок?в (Пиловий казан, англ. Dust Bowl). Промислове виробництво скоротилося у 1932 роц? до 58 % передкризового р?вня (для пор?вняння у Велик?й Британ?? — 83 %), а Нац?ональний дох?д впав до 56 % р?вня 1929 року, що стало найг?ршими показниками п?сля США. Безроб?ття у п?ковому 1930 роц? досягло 27 %. Окр?м цього, у тридцятих роках Канада прийняла дуже жорстку ?мм?грац?йну пол?тику.

США

Натовпи навколо Bank of United States в Нью-Йорку п?сля краху в 1931 роц?.

За статистичними даними, криза у США спричинила найтяжч? насл?дки.

• Було закрито б?льше, н?ж 5 тисяч банк?в
• Акц?? знец?нились на 40 м?льярд?в долар?в
• Внасл?док п?двищення р?вня ?нфляц?? значно зросли ц?ни
• Промислове виробництво скоротилося на 50 %
• У п'ять раз?в зменшилося виробництво автомоб?л?в
• з'явилося 12 м?льйон?в безроб?тних (у п?ковий момент кризи — 15 м?льйон?в)
• 5 м?льйон?в американських фермер?в були позбавлен? господарства ? земл? за несплату борг?в.
• На думку деяких експерт?в, природний прир?ст населення у США на час кризи сутт?во зменшився.

Президент Герберт Гувер розпочав численн? економ?чн? програми, проте, вони не переламали пад?ння. У червн? 1930 року Конгрес затвердив Закон Смута — Хоул? про мита, який п?дняв тарифи на тисяч? ?мпортних товар?в. Метою цього закону було заохочення до покупки продукц?? американського виробництва за рахунок зб?льшення вартост? ?мпортованих товар?в, п?двищення доход?в федерального уряду ? захист фермер?в.

?нш? кра?ни в?дпов?ли п?двищенням митних тариф?в на товари американського виробництва, що призвело до скорочення м?жнародно? торг?вл? ?, у результат?, поглиблення депрес??. До 1932 року безроб?ття досягло 23,6 %, на початку 1933 року аж 25 %. Посуха в аграрному рег?он?, рекордна к?льк?сть дефолт?в по кредитах п?дпри?мств ? домогосподарств, призвели до краху б?льш н?ж 5000 банк?в. Сотн? тисяч американц?в виявилися бездомними, по вс?й кра?н? почали з'являтись нетр? називан? ?Гуверв?лями?. Квартал за кварталом економ?ка занепадала, ц?ни, доходи ? р?вень зайнятост? знижувалися, що привело в 1932 до влади Франкл?на Делано Рузвельта.

Задля подолання кризи у 1933 роц? почав зд?йснюватися Новий курс Рузвельта — р?зноман?тн? заходи, направлен? на врегулювання економ?чного становища. Деяк? з них, за сучасними уявленнями, допомогли усунути причини, деяк? допомагали найпостраждал?шим верствам населення, деяк? навпаки, пог?ршували ситуац?ю. Найсп?рн?шим актом було встановлення Нац?онально? Адм?н?страц?? В?дбудови (англ. National Recovery Administration), яка зд?йснила ряд радикальних зм?н в американськ?й економ?ц?, однак у 1935 роц? була визнана неконституц?йною Верховним судом Сполучених Штат?в.

До 1936 року основн? економ?чн? показники знову досягли р?вня к?нця 1920-х рок?в, за винятком безроб?ття, яке залишалося високим (11 %), хоч значно нижчим, н?ж 25 % у 1933 роц?. Аж ось навесн? 1937 року промислове виробництво США перевищило р?вень 1929 року. У червн? 1937 року адм?н?страц?я Рузвельта скоротила витрати ? зб?льшила оподаткування намагаючись збалансувати федеральний бюджет. В американськ?й економ?ц? знову почалося р?зке пад?ння, яке тривало 13 м?сяц?в, тобто протягом б?льшо? частини 1938 року. Промислове виробництво протягом к?лькох м?сяц?в знизилося майже на 30 в?дсотк?в, а виробництва товар?в тривалого користування ще б?льше. Безроб?ття зросло з 14,3 % в 1937 роц? до 19,0 % в 1938 роц?, п?днявшись з 5 до б?льш н?ж 12 м?льйон?в на початку 1938 року.

Британ?я

?ндустр?альн? райони Британ?? постраждали одразу ж дуже сильно, оск?льки зник попит на британську продукц?ю. До к?нця 1930 року безроб?ття зросло з 1  до 2,5 млн, що склало 20 % в?д застраховано? робочо? сили, експорт зменшився на 50 % у ц?новому вим?р?. Прим?ром, у 1933 роц? безроб?тними були 30 % жител?в Глазго. Через скорочення виробництва корабл?в на 90 % безроб?ття в деяких м?стах п?вн?чного сходу сягало 70 %. Нац?ональний голодний марш 1932 року був найб?льшим ?з низки голодних марш?в, що в?дбувалися в Британ?? впродовж 20-х ? 30-х рок?в. Приблизно 200 тис. безроб?тних чолов?к?в в?дправили в трудов? табори, що продовжували д?яти до 1939 року.

У менш промислових М?длендс? ? П?вденн?й Англ?? ефект був короткочасним ? наприк?нц? 1930-х рок?в ц? рег?они процв?тали. Зростання виробництва сучасних електротовар?в ? бум в автомоб?льн?й промисловост? спричинили зростання населення п?вдня ? розширення середнього класу. С?льське господарство в цей пер?од також активно розвивалося.

Н?меччина

Депрес?я завдала дуже сильного удару Веймарськ?й республ?ц?, оск?льки припинилися американськ? позики, метою яких була в?дбудова н?мецько? економ?ки п?сля Першо? св?тово? в?йни. На 1932 р?к безроб?ття досягло р?вня 30 %. Важка економ?чна ситуац?я п?дняла рейтинг екстрем?стських рух?в. В с?чн? 1933 року до влади прийшла Н?мецька нац?онал-соц?ал?стична роб?тнича парт?я. Також Комун?стична парт?я Н?меччини на виборах у листопад? 1932 року отримала найб?льший результат за всю ?? ?стор?ю. В цьому ж роц? п?сля Лозансько? конференц?? Н?меччина припинила виплату репарац?й (на той час було виплачена восьма частина вс?х репарац?й).

П?вденна Африка

Внасл?док занепаду м?жнародно? торг?вл?, попит на п?вденноафриканський с?льськогосподарський ? м?неральний експорт р?зко скоротився. Ком?с?я Карнег? (англ. Carnegie Commission of Investigation on the Poor White Question in South Africa) д?йшла висновку, що в 1931 роц? майже третина африканер?в жили як жебраки. Вважа?ться, що соц?альний дискомфорт, викликаний депрес??ю був одним з фактор?в под?лу в 1933 роц? Нац?онально? парт?? на фракц?? gesuiwerde та smelter ? подальшого злиття парт?? з П?вденноафриканською парт??ю. П?зн?ше л?дер фракц?? gesuiwerde Дан?ель Малан п?де на формування сво?? власно? парт?? ? прийде до влади п?сля вибор?в 1948 року, впровадить доктрину апарте?ду розширюючи расову сегрегац?ю, що триватиме до 1994 року.

СРСР

У СРСР роки Велико? Депрес?? зб?глися з пер?одом розкуркулювання та Голодомору. Депрес?я обвалила ц?ни на зерно, за рахунок експорту якого радянське кер?вництво планувало забезпечити ?мпорт машин ? провести ?ндустр?ал?зац?ю. У 1931 роц? для покупки одиниц? ?мпортного обладнання потр?бно було експортувати зерна в 2,5–3 рази б?льше, н?ж у 1928 роц?. Окр?м того, ф?нансова криза ускладнила для СРСР отримання кредит?в.

Тим не менш, радянська економ?ка не зазнала економ?чного спаду. На перший погляд, це виглядало, як п?дтвердження марксово? теор?? криз ? сприяло поширенню комун?стичних та соц?ал?стичних погляд?в у св?т?. Коли радянське торгове представництво в Нью-Йорку оголосило про 6 тисяч ваканс?й, воно отримало 100 тисяч заяв^{[джерело?]}. Чимало зах?дних ?нтелектуал?в закривали оч? на пов?домлення про масов? смерт?, висловлюючи симпат?? до Радянського Союзу.

Франц?я

Франц?я не постраждала так сильно, як Н?меччина чи Британ?я. ?? економ?ка менше залежала в?д ?мпорту та експорту. Вплив депрес?? почав в?дчуватися лише в 1931 роц?. Р?вень безроб?ття зростав з 1929 по 1935, п?сля чого п?шов на спад. Однак важк? часи та зростання безроб?ття призвело до бунт?в, утворення ? росту популярност? соц?ал?стичного Нац?онального фронту.

Япон?я

Велика депрес?я в Япон?? не була надто дошкульною. Японська економ?ка протягом 1929-31 рок?в скоротилася на 8 %. М?н?стр ф?нанс?в Япон?? Такахас? Корек?йо першим впровадив те, що п?зн?ше стало називатися кейнс?анською економ?чною пол?тикою: по-перше, значн? ф?нансов? стимули за рахунок бюджетного деф?циту, а по-друге, девальвац?я нац?онально? валюти. Такахас? використав Банк Япон??, щоб оптимал?зувати бюджетний деф?цит ? звести до м?н?муму ?нфляц?йний тиск. Економетричн? досл?дження п?дтвердили виняткову ефективн?сть впроваджених ф?нансових стимул?в.

Девальвац?я нац?онально? валюти дала негайний ефект. Японський текстиль почав вит?сняти на експортних ринках британський текстиль. Вплив деф?циту бюджету виявився складн?шим. Деф?цит був спрямований на закуп?влю озбро?ння для збройних сил. До 1933 року Япон?я вже вийшла з депрес??. У 1934 роц? Такахас?, зрозум?вши, що економ?ц? загрожу? ?перегр?в?, щоб уникнути ?нфляц??, зм?нив пол?тику намагаючись зменшити деф?цитне ф?нансування, що ?шло на озбро?ння ? бо?припаси. Це призвело до сильно? ? швидко? негативно? реакц?? з боку шов?н?ст?в, особливо в?йськових, ? завершилося його вбивством п?д час ?нциденту 26 лютого. Це мало стримуючий ефект по в?дношенню до вс?х цив?льних чиновник?в в японському уряд?. З 1934 року вплив в?йськових в уряд? продовжував зростати. Зам?сть скорочення бюджетного деф?циту, уряд вв?в контроль над ц?нами та схеми рац?онування, що скоротило, але не л?кв?дувало ?нфляц?ю, яка залишалася проблемою до к?нця Друго? св?тово? в?йни.

Деф?цитне ф?нансування призвело до трансформац?? економ?ки Япон??. Промислове виробництво протягом 1930-х рок?в подво?лося. Кр?м того, в 1929 роц? у списку найб?льших компан?й в Япон?? переважали представники легко?, особливо текстильно? промисловост? (багато з автовиробник?в Япон??, наприклад Toyota, мають сво? кор?ння в текстильн?й промисловост?). До 1940 року акценти зм?стилися з легко? промисловост? на важку промислов?сть.

Завершення кризи

Деякими експертами вважа?ться, що причиною зак?нчення Велико? депрес?? стала Друга св?това в?йна, що спричинила масов? державн? закуп?вл? озбро?ння. Хоча таке пояснення розвитку под?й ма? певну достов?рн?сть, анал?з ?сторичних джерел вказу? на початок економ?чно? стаб?л?зац?? у 1932–1933 роках, тобто задовго до початку в?йни.

Фондовий ринок в?дновився до докризових значень лише через 25 рок?в — т?льки в 1954 роц? ?ндекс Dow Jones перевищив р?вень 3 вересня 1929 року.

Див. також

• Велика Депрес?я у США
• Економ?чна криза
• М?жнародна валютна криза
• Глобальна ф?нансова криза 2020

Л?тература

• Rothermund, Dietmar. The Global Impact of the Great Depression (1996)
• Garside, William R. Capitalism in crisis: international responses to the Great Depression (1993)
• Kindleberger, Charles P. The World in Depression, 1929–1939 (1983)
• Madsen, Jakob B. ?Trade Barriers and the Collapse of World Trade during the Great Depression?'
• Garraty, John A., The Great Depression: An Inquiry into the causes, course, and Consquences of the Worldwide Depression of the Nineteen-Thirties, as Seen by Contemporaries and in Light of History (1986)
• Filene, Edward A. The Way Out: A Forecast of the Coming Changes in American Business and Industry New York, NY: Doubleday, 1924.
• Bernanke, Ben S. ?The Macroeconomics of the Great Depression: A Comparative Approach? Journal of Money, Credit & Banking, Vol. 27, 1995
• Grant, Michael Johnston. Down and Out on the Family Farm: Rural Rehabilitation in the Great Plains, 1929–1945 (2002)
• Howard Donald S. The WPA and Federal Relief Policy (1943)
• Ротбард Мюррей, America's Great Depression [Арх?вовано 26 лютого 2009 у Wayback Machine.], 5-те видання, Mises Institute: 2005.
• Мошенський С. З. Б?льше н?ж грош?. Ф?нансова ?стор?я людства. К. : Сам?т-книга, 2021 - 486 с. ISBN 978-966-986-287-7 *[1]