作奸犯科是什么意思
Частина ?нформац?? в ц?й статт? застар?ла. (грудень 2006) |
Ця стаття м?стить текст, що не в?дпов?да? енциклопедичному стилю. |
Акаде?м?я нау?к СРСР — найвища наукова установа Радянського Союзу.
Перед?стор?я
ред.Заснована в Петербурз? указом сенату в?д 28 с?чня 1724. У XVIII стол?тт? в Академ?ю наук були орган?зован? ф?зичний каб?нет, астроном?чна обсерватор?я, х?м?чна лаборатор?я, анатом?чний театр, географ?чний департамент, б?бл?отека, друкарня та ?нш? науков? й науково-допом?жн? установи.
Академ?ки, що входили до складу АН, — М. В. Ломоносов, Л. Ейлер, Д. Бернулл?, Й. Г. Гмел?н, Г.-В. Р?хман, В. К. Тредьяковський, С. П. Крашен?нн?ков, ?. ?. Лепьох?н, М. Я. Озерецковський, П. С. Паллас та ?нш?, зробили великий внесок у науку. Орган?зован? АН експедиц?? мали велике значення для вивчення природних багатств Рос??.
У XVIII ст. АН була майже ?диним джерелом поширення науки в Рос?йськ?й держав?. В перш?й половин? XIX ст., коли в кра?н? було створено нов? вищ? навчальн? заклади, роль АН як наукового центру поступово знижу?ться.
У XIX ? на початку XX ст. АН перебувала у важкому матер?альному становищ?, не мала необх?дних умов для проведення наук. досл?джень. Попри це, вчен?, що працювали в АН, а саме:
- математики М. В. Остроградський, П. Л. Чебишов, В. Я. Буняковський, О. М. Ляпунов, А. А. Марков, В. А. Ст?клов;
- астрономи В. Я. Струве, Ф. О. Бред?х?н;
- ф?зики В. В. Петров, Е. X. Ленц, Б. С. Якоб?, Б. Б. Гол?цин;
- х?м?ки М. М. З?н?н, О. М. Бутлеров, М. С. Курнаков;
- б?ологи К. М. Бер, О. О. Ковалевський; ф?з?олог ?. П. Павлов та ?н. збагатили науку визначними в?дкриттями ? винаходами.
В перш? роки радянсько? влади в АН створюються нов? ?нститути: ф?зико-х?м?чного анал?зу (1918), платиновий (1918), ф?зико-математичний (1921), рад?йовий (1922), ф?з?олог?чний (1925), ?нститут ?рунт?в (1926) та ?н.
Академ?я наук СРСР
ред.Постановою ЦВК СРСР ? РНК СРСР в?д 27 липня 1925 АН була перетворена у всесоюзну ? д?стала назву АН СРСР. АН швидко зростала ? стала одн??ю з найб?льших наукових установ св?ту.
Орган?зац?йна структура
ред.| Президенти АН СРСР | |
|---|---|
| Роки | ?м'я |
| 1917—36 | Карп?нський О. П. |
| 1936—45 | Комаров В. Л. |
| 1945—51 | Вавилов С. ?. |
| 1951— | Несм?янов О. М. |
Вищим органом АН були Загальн? збори, до складу яких входили академ?ки ? почесн? академ?ки. В пер?од м?ж сес?ями Загальних збор?в кер?вництво АН зд?йснювала Презид?я на чол? з президентом. Президентами АН в радянський пер?од були академ?ки О. П. Карп?нський (1917–1936), В. Л. Комаров (1936–1945), С. ?. Вавилов (1945–1951). З 1951 президентом АН СРСР став академ?к О. М. Несм?янов.
Склад
ред.Академ?я складалася з 8 в?дд?л?в — ф?зико-математичних наук, х?м?чних наук, геолого-географ?чних наук, б?олог?чних наук, техн?чних наук, ?сторичних наук, економ?ки, ф?лософських ? правових наук, в?дд?лу мови ? л?тератури.
Ф?л??
ред.До складу АН ув?йшли ф?л?али: Башкирський, Дагестанський, Казанський, Карельський, Кольський, Ком?, Молдовський, Уральський. У 1957 орган?зовано Сиб?рське в?дд?лення АН, до якого п?зн?ше вв?йшли ф?л?али: Сх?дносиб?рський, Далекосх?дний, Якутський. На початок 1959 в АН нал?чувалось понад 100 значних наукових ?нститут?в ? велика к?льк?сть ?нших установ. На к?нець 1958 в АН було 165 академ?к?в ? 354 член-кореспондент; в н?й працювало понад 16,5 тис. наукових сп?вроб?тник?в.
- Азербайджанський ф?л?ал АН СРСР 1945 переоформлено як Академ?я наук Азербайджансько? РСР
- В?рменський ф?л?ал АН СРСР 1943 переоформлено як Академ?я наук В?рменсько? РСР
Укра?нц? у внеску АН СРСР
ред.Протягом вс??? ?стор?? АН в ?? робот? брали активну участь укра?нськ? вчен?. У XIX — на початку XX стол?ття академ?ками були обран? математики Михайло Остроградський, В?ктор Буняковський, геох?м?к Володимир Вернадський, ?сторик Володимир ?конников, зоолог Володимир Заленський, Олександр Красновський та ?нш?.
За радянського часу академ?ками були обран? представники медично? науки, як? працювали в Укра?н? — Олександр Богомолець ? Микола Стражеско, а також х?м?к Лев Писаржевський, ?сторик Владислав Бузескул.
З 1959 в Укра?н? працювали академ?ки АН СРСР — президент АН УРСР б?ох?м?к Олександр Паллад?н (обраний у травн? 1942), л?тературознавець Олександр Б?лецький (обраний у червн? 1958), письменник Олександр Корн?йчук (обраний у вересн? 1943), поет Максим Рильський (обраний у червн? 1958).
Досягнення
ред.В АН СРСР широким фронтом провадились досл?ди в ус?х галузях природничих, техн?чних ? сусп?льних наук. Особливо велик? усп?хи вчених АН в галуз? ядерно? ф?зики, ф?зики нап?впров?дник?в, рад?оф?зики, математики, механ?ки, астроном??, х?м??, металург??, обчислювально? техн?ки, рад?отехн?ки ? т. ?н.
Тр?умфом вчених СРСР було створення штучних супутник?в Земл? ? косм?чно? ракети. АН п?дтримувала широк? м?жнародн? науков? зв'язки.
Див. також
ред.- ?Наука? — видавництво Академ?? наук.
- День рос?йсько? науки
- Список академ?к?в АН СРСР
- Рос?йська академ?я наук
- Петербурзька академ?я наук
Л?тература
ред.
- Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
- История Академии наук СССР, т. 1. Глав. ред. акад. К. В. Островитянов. М.—Л., 1958;
- Князев Г. А., Кольцова. В. Краткий очерк истории Академии наук СССР. М.— Л., 1957;
- Топчиев А. В. Строительство коммунизма и наука. М., 1957.
.svg)
|
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |
- ↑ а б в Geltman D. V. Владимир Леонтьевич Комаров: краткий биографический очерк, Vladimir Leontyevich Komarov: a short biography // Историко-биологические исследования — 2020. — Vol. 12, Iss. 4. — P. 12–37. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24411/2076-8176-2020-14002
- ↑ Ichikawa H. Against the Lysenkoites’ Hegemony: On the Establishment of the Institute of Cytology and Genetics at the Siberian Branch of the USSR Academy of Sciences, Против гегемонии лысенкоистов: Создание Института цитологии и генетики в Сибирском отделении Академии наук СССР // Историко-биологические исследования — 2017. — Vol. 9, Iss. 2. — P. 7–21. — ISSN 2076-8176; 2500-1221