民政部关于发布《慈善组织互联网公开募捐信息平台基本技术规范》等2项行业标准的公告

百度 优化的赛道转弯标准。

Ста?л?нськ? репре?с?? — масов? репрес??, що зд?йснювалися в СРСР в 1931—1950-т? роки та пов'язан? з ?м'ям орган?затора й ?деолога репрес?й Йосипа Стал?на, диктатора Радянського Союзу в цей пер?од. До репресивних акц?й можна в?днести геноцид укра?нц?в, чистки в рядах правлячо? ВКП(б) (п?сля 1952 р. КПРС) та НКВС, розкуркулення, депортац?? ц?лих етн?чних груп, гон?ння проти ?соц?ально чужих елемент?в? ? ?саботажник?в?, масов? ув'язнення та розстр?ли ?ворог?в народу?. З точки зору м?жнародного права, так? злочини н?чим не в?др?зняються в?д злочин?в Нацистсько? Н?меччини, класиф?куються м?жнародним законодавством як злочини проти людяност? ? в?дпов?дно до Лондонського Статуту М?жнародного в?йськового трибуналу п?дпадають п?д юрисдикц?ю М?жнародного в?йськового трибуналу.

Загальн? оц?нки

Радянський дисидент та публ?цист ?гор Бун?ч зазначав:

Якщо пор?вняти ц? под?? з г?тлер?вським геноцидом ?вре?в, то треба визнати, що нацисти були набагато гуманн?шими у власн?й кра?н?. Ворог був визначений ч?тко. Якщо ти ?врей — ти ворог, якщо н?, то н?. Як пощастило народитися. Так? ж ярлики, як ?буржуй?, ?ворог народу?, ?кулак?, ?п?дкуркульник? та ?нш? — могли бути нав?шен? на кого завгодно ? в будь-як?й к?лькост?. У цьому й поляга? головна в?дм?нн?сть масового терору в?д терору вибраного.

Загалом у 1921—1953 роках (роки правл?ння Стал?на) у СРСР, за п?драхунками державного рос?йського ?сторика РАН В. Земськова, було засуджено 23,77 млн ос?б, з них до найвищо? м?ри покарання — 6.43 м?льйона ос?б, на заслання — 3.765 м?льйон?в ос?б (дан? з дов?дки на ?м'я Н. С. Хрущова, п?дготовлено? прокурором СРСР Руденко, м?н?стром внутр?шн?х справ СРСР Кругловим ? м?н?стром юстиц?? СРСР Горшен?ним в 1954 роц?). При цьому важливо враховувати, що в?дл?к ведеться т?льки з 1921 року, коли червоний терор п?шов на спад, а жертви б?льшовик?в 1918—1920 рок?в, коли вони особливо активно застосовували ?нститут заручник?в ? масов? розстр?ли, не враховуються взагал?. Земськов також не включа? в список репресованих розкуркулених селян ? жертв голоду 1932—1933 рок?в. Особисто Стал?ним ? Пол?тбюро ЦК ВКП (б) по т. зв. ?Стал?нських розстр?льних списках? було винесено на осуд 44 893 ос?б (1937—1938 роки — 43 768 ос?б, 1940—1950 роки 1125 ос?б), у переважн?й б?льшост? це члени управл?нських структур, у тому числ? НКВС ? РСЧА. Майже вс? розстр?лян?. За 1937—1938 роки загинуло 78 % член?в ЦК ВКП (б). Найжорстк?ша чистка була зд?йснена в органах НКВС. У книз? з промовистою назвою ?Велика брехня XX стол?ття? Земськовим вказу?ться, що найб?льша к?льк?сть засуджених (загалом, не лише за ?пол?тичними? статтями) знаходилась у ГУЛАГу у 1950 роц? — 2,56 млн ос?б. При цьому, деякими досл?дниками констатован? факти навмисного применшення ?сториками РАН значущост? питань, що ними вивчалися, ? це ставить п?д розумний сумн?в результати досл?джень прац?вник?в Рос?йсько? академ?? наук.

Так за п?драхунками незалежних в?д влади рос?йських та зах?дних ?сторик?в, к?льк?сть жертв стал?нського демоциду зазнача?ться, як в десятки раз?в б?льша в?д наведено? В. Земськовим. Наприклад, багатор?чний радянський пол?тв'язень Oлександр Солжен?цин на п?дстав? власних спостережень ? досл?джень, у книз? ?Арх?пелаг ГУЛАГ? вказу? б?льш реал?стичну к?льк?сть жертв стал?нського режиму в розм?р? 66 м?льйон?в людей, а оц?нки зах?дних ?сторик?в назива? м?ж 45 млн та 80 млн жертв репрес?й.

Заслужений професор Гавайського ун?верситету, автор терм?на ? концепц?? демоциду, ?сторик та досл?дник Рудольф Руммель в одн?й з? сво?х 24 наукових праць ?Смертельна пол?тика: Радянський геноцид ? масов? вбивства з 1917 року?, посилаючись на чисельн? джерела, фахово об?рунтову? розрахунки та вказу? к?льк?сть людських жертв серед цив?льного населення за пер?од правл?ння Йосипа Стал?на в розм?р? 51 млн 755 тис. ос?б, з яких близько 40 м?льйон?в померло або було вбито в таборах ГУЛаг.

Багатор?чний радянський пол?тв'язень Розанов Михайло Михайлович згадував про надвисоку смертн?сть в рос?йському табор? Ухтинсько-Печорський ВТТ, де в?н в?дбував 3650 дн?в каторги:

Що не день, то списують 200—300 людей. Мруть, як мухи. Одн? в?д цинги, ?нш? в?д виснаження, трет? в?д роботи ? холоду.

Репрес?? як метод покарання

Терм?н ?репрес??? використову?ться в СРСР для визначення методу покарання людей, як? вважалися антиреволюц?йними елементами ? ворогами народу. Чистки мотивувалися бажанням частини парт?йного кер?вництва позбавитися ?нодумчих елемент?в з Парт?? ? з метою утвердження влади Стал?на. ?нш? кампан?? репрес?? проводилися проти соц?альних груп, як? вважалися або були звинувачен? у д?яльност? з прихованими пол?тичним мотивами чи протистояли радянськ?й влад? ? пол?тиц? Комун?стично? парт??.

Також велика к?льк?сть чисток зображалася як усунення можливост? саботажу ? шпигунства, з огляду на можливу в?йну з Н?меччиною. Найб?льша сусп?льна увага була сконцентрована на репрес?ях як проти самих л?дер?в Комун?стично? парт??, так ? проти державних службовц?в ? командного складу збройних сил, широкого загалу член?в Парт??. Масов? репрес?? в цей час супроводжувалися разом ?з порушеннями радянськими державними органами радянсько? законност?.

Однак, кампан?я репрес?й торкнулася представник?в багатьох ?нших груп сусп?льства: ?нтел?генц??, селян ? особливо, яких називали ?надто багатими селянами? (куркулями). В?стря репрес?й НКВС було спрямоване також проти ц?лих етнос?в ? етн?чних груп, яких називали ?п'ятою колоною?.

Судячи з промови Микити Хрущова ?Про культ особи ? його насл?дки?, що прозвучала на ХХ з'?зд? КПРС у 1956 р., та недавн?х досл?джень, б?льш?сть звинувачень, включаючи т?, що прозвучали на Московських процесах, були базован? на примусових з?знаннях, часто здобут? за допомогою тортур ? п?д впливом в?льно? ?нтерпретац?? статт? 58 Крим?нального Кодексу. На основ? ц??? статт? звинуваченим приписували контрреволюц?йн? злочини. Зам?сть судових процес?в часто д?яли так зван? тр?йки НКВС. Сотн? тисяч людей були звинувачен? за сфабрикованими доказами у р?зноман?тних пол?тичних злочинах (шпигунство, шк?дництво, саботаж, антирадянська аг?тац?я ? пропаганда, та?мна п?дготовка до державного перевороту, тероризм), а пот?м розстр?лян? або в?дправлен? у табори ГУЛАГу. Багато з них померло у роб?тничих таборах в?д недо?дання, хвороб ? виснаження. Широкомасштабн? пол?тично вмотивован? вбивства сьогодн? назива?ться терм?ном ?демоцид? або ?пол?тцид?.

?деолог?чне об?рунтування репрес?й

На об'?днаному Пленум? ЦК ? ЦКК у с?чн? 1933 року Стал?н заявив:

Сильна ? могутня диктатура пролетар?ату — ось що нам потр?бно тепер, для того, щоб з?терти в порох останн? рештки вимираючих клас?в ? розбити ?хн? злод?йськ? мах?нац??.

Вл?тку 1930 року на XVI з'?зд? парт?? Стал?н заявив:

Репрес?? ? необх?дним елементом наступу? . ?деолог?чною основою репрес?й була боротьба проти ?ворог?в народу.

П?дбиваючи на об'?днаному Пленум? ЦК ? ЦКК у с?чн? 1933 року п?дсумки першо? п'ятир?чки, Стал?н включив у допов?дь спец?альний розд?л про завдання ? результати боротьби ??з залишками ворожих клас?в:

Ми утвердили у вс?х сферах народного господарства принцип соц?ал?зму, вигнавши зв?дти кап?тал?стичн? елементи.

Дал? в?н, по-перше, розкрива? хто ма?ться на уваз? п?д останн?ми. Останн?ми залишками вимирущих клас?в ?

...промисловц? ? ?х челядь, торговц? ? ?х пос?паки, колишн? дворяни ? попи, куркул? ? п?дкуркульники, колишн? б?л? оф?цери ? урядники, пол?ц?янти ? жандарми, р?зного ?атунку буржуазн? ?нтел?генти ? вс? антирадянськ? елементи. ?дине, що ?м залиша?ться робити, це пакостити ? шкодити роб?тникам ? колгоспникам, Радянськ?й влад?, парт??. ? вони шкодять як т?льки можуть. Сила ? м?цна диктатура пролетар?ату — ось що нам потр?бно тепер для того, щоб розв?яти останн? залишки вимирущих клас?в ? робити злод?йськ? мах?нац??? [61:22].

Стал?н стверджував, що представники цих ворожих клас?в

...розповзлися по наших заводах ? фабриках, по наших установах ? торговельних орган?зац?ях, по п?дпри?мствах зал?зничного ? водного транспорту ? головним чином — по колгоспах ? радгоспах. Розповзлися ? сховалися вони там, нап'явши маску ?роб?тник?в“ ? ?селяни“, причому дехто з них прол?з нав?ть у парт?ю. (Сталин. Сочинения. Т. 13. — С. 207—208).

Найб?льш масштабн? репресивн? акц??

Розгром троцьк?стсько? опозиц??

В?дразу п?сля смерт? Володимира Лен?на у 1924 роц? утворилося дек?лька угруповань всередин? кер?вництва парт??, кожна з яко? претендувала на владу. Льву Троцькому протистояла б?льш?сть кер?вництва кра?ни на чол? з З?нов'?вим, Камен?вим ? Стал?ним, так звана ?тр?йка?. Прив?д до конфл?кту з Троцьким був у тому, що, на його думку, необх?дно було вс?ляко сприяти всесв?тн?й революц??. При цьому Стал?н в?дстоював концепц?ю побудови соц?ал?зму в одн?й кра?н?. Але насправд? коренем конфл?кту була боротьба за концентрац?ю вс??? повноти влади в руках Стал?на. Троцький був усунутий з займаних посад, його прихильники були вит?снен? в?д кер?вництва Парт?? ? держави. Погляди Троцького (?троцьк?зм?) були оголошен? ворожою лен?н?зму др?бнобуржуазною теч??ю. У середин? 1920-х рок?в до нього при?дналися З?нов'?в ? Кам?н?в, як? п?сля розгрому Стал?ном т. зв. ?Ново? опозиц??? стр?мко втрачали владу. У липн? — жовтн? 1926 року Троцький, З?нов'?в, Кам?н?в були виключен? з пол?тбюро. Проти ?троцьк?ст?в? ? ?з?нов'?вц?в? почалися справжн? гон?ння ? репрес??. У лютому 1929 р. Троцький був видворений за меж? СРСР, а в 1940 роц? — вбитий агентом НКВС.

Вважа?ться, що ?троцьк?ст?в? було остаточно розгромлено у 1934 роц?. 26 с?чня 1934 року на ?З'?зд? переможц?в? Стал?н заявив:

Ми перемогли ворог?в парт??, тобто троцьк?стськ? ? бухар?нськ? групи опозиц??, але залишки ?х ?деолог?? все ще живуть в умах ?ндив?дуальних член?в…, а також ?х контрреволюц?йна програма в?дновлення кап?тал?зму в СРСР.

Протягом 1934—1936 рок?в з лав парт?? було виключено 18,3 % ?з 1916,5 тисяч? ?? член?в, б?льш?сть яких було заарештовано ? страчено. Зокрема з 1966 делегат?в ?З'?зду переможц?в? 1108 було арештовано й б?льш?сть ?з них розстр?лян?. П?зн?ше чистки торкнулися також ? орган?в НКВС — з 1 жовтня 1936 р. по 15 серпня 1938 р. було арештовано 2273 людей, з них за ?контрреволюц?йн? злочини? — 1862. П?сля приходу Лаврент?я Бер?? за 1939 р?к до них додалося ще 937 людей.

Л?кв?дац?я куркульства як класу

Стал?ну ? парт?йному кер?вництву для проведення колектив?зац?? на сел? потр?бна була опора. Стал?н усв?домлював, що найб?льшим ворогом його планам ? клас заможного селянства ? тому парт?я взяла курс на л?кв?дац?ю куркульства. Стал?н закликав до ?л?кв?дац?? куркульства як класу?. Ця класична тактика за принципом ?под?ляй та володарюй? була розрахована на те, щоб ?золювати найзаможн?ших хазя?в в?д маси б?дних селян. Проте визначити, хто саме ? куркуль, було не просто. Вважалося, що куркул? мають б?льше засоб?в виробництва, н?ж середняки, й використовують найману працю. П?драхували, що вони становили близько 5 % селян. Але зображення урядом куркул?в як ?кровопивц?в-лихвар?в? та ?експлуататор?в? сво?х односельц?в р?дко в?дпов?дало д?йсност?.

Тих, хто чинив найуперт?ший оп?р, розстр?лювали або масово вивозили в табори примусово? прац? на П?вн?ч чи до Сиб?ру. Решту позбавляли вс??? ?хньо? власност? (включаючи хату й особист? реч?), не приймали до колгосп?в, лишаючи ?х напризволяще. Розкуркулювання сягнуло апогею взимку 1929/1930 рр. Найпоширен?шою його формою стала депортац?я. Сотн? тисяч селян разом ?з с?м'ями виганяли з дом?вок, саджали у товарн? потяги й вивозили за тисяч? к?лометр?в на П?вн?ч, де ?х скидали серед арктично? пустел?, нер?дко без ?ж? та притулку. З понад м?льйона укра?нських селян, експропр?йованих радянським режимом на початку 1930-х рок?в, близько 850 тис. депортували на П?вн?ч, де багато з них, особливо д?тей, загинули.

Та найстрашн?шим засобом боротьби стал?нсько? влади проти укра?нського селянства став Голодомор 1932—1933 рок?в.

Пересл?дування ЛГБТ

15 вересня 1933 року заступник голови ОДПУ Генр?х Ягода допов?в Йосипу Стал?ну про розкриття ?змови сп?льноти гомосексуал?ст?в? у Москв? та Лен?нград?. Як вказував Ягода в пояснювальн?й записц?, ?змовники займалися створенням мереж? салон?в та ?нших орган?зованих формувань з подальшим перетворенням цих об'?днань на прям? шпигунськ? осередки? .

П?зн?ше для широкого загалу з'явився анон?мний лист ?старого б?льшовика?, в якому розпов?далося ?про перший випадок усп?шно? в?йни ОДПУ за статеве здоров'я радянського народу ? одночасно з контрреволюц??ю?. У цьому лист? йшлося : ?пом?чник н?мецького в?йськового аташе зум?в проникнути до кола гомосексуал?в у Москв? та Лен?нград? ? п?д прикриттям ?хньо? ?орган?зац??? створив широку мережу для пропаганди нац?онал-соц?ал?стичних, тобто нацистських чи фашистських ?дей. Ф?л?? ц??? ?орган?зац??? з'явилися у Харков?, який на той момент був столицею Укра?нсько? СРСР, у Ки?в? та ?нших м?стах у р?зних республ?ках .

Стал?н доручив ?показово покарати покидьк?в, а до законодавства запровадити в?дпов?дну кер?вну постанову. На першому етап? заарештували близько 130 ос?б як? п?д тортурами дали потр?бн? з?знання, а 17 грудня 1933 року Презид?я Центрального виконавчого ком?тету СРСР ухвалила поширити крим?нальну в?дпов?дальн?сть на ?мужоложство?. Статтю додали до Крим?нального кодексу РРФСР 1 кв?тня 1934 року у розд?л ?статев? злочини? п?д номером 154-а. За ?добров?льний? статевий акт м?ж двома чолов?ками засуджували терм?ном в?д трьох до п'яти рок?в табор?в, а за ?мужоложство? ?з застосуванням насильства — в?д п'яти до восьми.

Першим в?домим гомосексуалом що постраждав в?д стал?нських репрес?й був Микола Клю?в. Поета звинуватили в написанн? любовно? л?рики, яка ?була написана в?д особи чолов?чо? стат? до особи чолов?чо? стат??. У лютому 1934 року Клю?в був заарештований у сво?й квартир? за звинуваченням у ?складанн? та поширенн? контрреволюц?йних л?тературних твор?в?, а у 1937 розстр?ляний .

Репрес?? за рел?г?йн? переконання

Репрес?? за рел?г?йн? переконання проходили в к?лька етап?в

Великих втрат зазнала анексована в 1939—1940 рр. Зах?дна Укра?на, де р?вень рел?г?йност? був високим. Винищення представник?в рел?г?йних культ?в, активних в?рян, культових споруд тривало тут протягом ус??? радянсько? доби, особливо запекло в пер?од п?знього стал?н?зму.

Процес проти ?Сп?лки Визволення Укра?ни?

У 1929 р. почався сфабрикований процес проти вигадано? ?Сп?лки Визволення Укра?ни?. У належност? до та?мно? нац?онал?стично? орган?зац?? п?д назвою ?Сп?лка визволення Укра?ни? (СВУ) було звинувачено 45 пров?дних учених, письменник?в та ?нших представник?в ?нтел?генц??, включаючи Серг?я ?фремова, Володимира Чех?вського, Андр?я Н?ковського, Йосипа Гермайзе, Михайла Слабченка, Григор?я Голоскевича та Людмилу Старицьку-Чернях?вську. ?Виявлен?й? орган?зац?? приписувалася мета: за допомогою чужоземних держав, ем?грантських сил, п?дбурювання селянства проти колектив?зац??, вбивства Стал?на та його соратник?в, в?докремити Укра?ну в?д СРСР.

Боротьба з? ?шк?дництвом?

П?д?рунтя репрес?й

Вир?шення завдання форсовано? ?ндустр?ал?зац?? вимагало не т?льки вкладення величезних засоб?в, але ? створення численних техн?чних кадр?в. Основну масу роб?тник?в, однак, складали вчорашн? неписьменн? селяни, що не волод?ли достатньою квал?ф?кац??ю для роботи з? складною техн?кою. Радянська держава також сильно залежала в?д техн?чно? ?нтел?генц??, що д?сталася в спадщину в?д царських час?в. Ц? фах?вц? найчаст?ше були досить скептично налаштован? стосовно комун?стичних гасел. Парт?я комун?ст?в, що виросла в умовах громадянсько? в?йни, сприймала вс? збо?, що виникали в ход? ?ндустр?ал?зац??, як св?домий саботаж, результатом чого стала кампан?я проти так званого шк?дництва. У ряд? процес?в у справах про шк?дництво ? саботаж висувалися, наприклад, так? обвинувачення:

• П?дготовка нев?рних зв?т?в про ф?нансове становище СРСР, що приводило до п?дриву його м?жнародного авторитету (справа Трудово? селянсько? парт??).
• Саботаж за завданням ?ноземних розв?док шляхом недостатнього розвитку текстильних фабрик, створення диспропорц?й у нап?вфабрикатах, що повинно було потягти за собою п?дрив економ?ки СРСР ? загальне невдоволення (справа Промпарт??);
• Псування нас?нного матер?алу шляхом його зараження, св?доме шк?дництво в галуз? механ?зац?? с?льського господарства шляхом недостатнього постачання запчастин (справа Трудово? селянсько? парт??);
• Нер?вном?рний розпод?л за завданням ?ноземних розв?док товар?в за районами, що приводило до утворення надлишк?в в одних м?сцях ? деф?цитов? в ?нших (справа меншовицького ?Союзного бюро?).

Найв?дом?ш? справи проти ?шк?дник?в?

• Шахтинська справа — в?дкритий процес, що в?дбувся в 1928 роц? на Донбас?. 53 ?нженери ? кер?вника звинуватили у навмисному шк?дництв?, створенн? п?дп?льно? шк?дницько? орган?зац??. 11 ос?б засуджен? до розстр?лу.

• Справа Промпарт??. У 1930 роц? в?дбувся в?дкритий процес у справ? ?Промпарт???, державним обвинувачем на якому був призначений прокурор Криленко (розстр?ляний у 1937 роц?). Обвинувачуваними в основному були представники так звано? ?буржуазно? ?нтел?генц???, яким приписувався саботаж ?ндустр?ал?зац?? СРСР, сп?вроб?тництво з ?ноземними розв?дками, п?дготовка ?ноземно? в?йськово? ?нтервенц?? в СРСР. ?ноземним техн?чним фах?вцям приписувалося ведення в СРСР шпигунсько? д?яльност?. Процес пройшов не у всьому гладко. Обвинувачуваний Раз?н дав св?дчення про те, що в?н на випадок ?нтервенц?? пропонував на посаду м?н?стра промисловост? ? торг?вл? в окупац?йному уряд? фабриканта Рябушинського, однак з'ясувалося, що Рябушинський помер за р?к до того, як йому ?пропонували посаду м?н?стра?.
• Справа Трудово? селянсько? парт??. Справа так звано? ?контрреволюц?йно? есер?всько-куркульсько? групи Чаянова — Кондрать?ва? в?дбулася також у 1930 роц?. Обвинувачуваним приписувався саботаж в галуз? с?льського господарства та ?ндустр?ал?зац??.
• Справа ?Союзного бюро?. В?дкритий процес над колишн?ми меншовиками в?дбувся в березн? 1931 року. Обвинувачуваним приписувався саботаж в галуз? планування господарською д?яльн?стю, зв'язок з ?ноземними розв?дками.
• ?Пулк?вська справа? Справа сфабрикована НКВС проти групи радянських вчених за звинуваченням в ?участ? у фашистсько-троцк?стсько-з?нов'?вськ?й орган?зац???. ?м ?нкрим?нувалась спроба терористичних акт?в проти кер?вник?в СРСР, а також шк?дництво (зокрема саботаж спостережень сонячних затемнень).

?жовщина

Максимуму сво?? ?нтенсивност? стал?нськ? репрес?? сягають у 1936—1938 роках, коли НКВС очолив Микола ?жов. Цей пер?од в ?стор?? став в?домим п?д назвою ??жовщина?, або ?Великий терор?. Сигналом до початку масових репрес?й послужило вбивство Серг?я К?рова 1 грудня 1934 р. за ?н?ц?ативою Стал?на ЦВК й РНК СРСР прийняли постанову ?Про внесення зм?н у чинн? крим?нально-процесуальн? кодекси союзних республ?к? наступного зм?сту:

Внести так? зм?ни в д?юч? крим?нально-процесуальн? кодекси союзних республ?к щодо розсл?дування й розгляду справ про терористичн? орган?зац?? й терористичн? акти проти прац?вник?в радянсько? влади: Сл?дство в цих справах зак?нчувати в строк не б?льше десяти дн?в; Обвинувальний висновок вручати обвинувачуваним за одну добу до розгляду справи в суд?; Справи слухати без участ? стор?н; Касац?йного оскарження вирок?в, як ? подач? клопотань про помилування, не допускати; Вирок до вищо? м?ри покарання зд?йснювати негайно п?сля винесення вироку.

П?сля чисток у лавах парт??, предметом особливо? уваги орган?в НКВС стали ?колишн? куркул??, ?члени антирадянських парт?й?, ?учасники козацько-б?логвард?йських повстанських орган?зац?й, фашистських, терористичних ? шпигунсько-диверс?йних контрреволюц?йних формувань? та ?нш? особи, що ведуть ?антирадянську злочинну д?яльн?сть?. Зг?дно з наказом Пол?тбюро НКВС № 0447 ?Про операц?? з репресування колишн?х куркул?в, крим?нальник?в й ?нших антирадянських елемент?в? органам НКВС було доручено ?самим нещадним чином розгромити всю цю банду антирадянських елемент?в?. Усього т?льки в рамках ?куркульсько? операц??? було засуджено тр?йками 818 тис., з них до розстр?лу 436 000 ос?б.

Також предметом уваги НКВС стали ?ноземц?, етн?чн? меншост?, що п?длягали репрес?ям зг?дно з постановою Пол?тбюро ЦК ВКП(б) ?Про м?ри, що обгороджують СРСР в?д проникнення шпигунських, терористичних ? диверс?йних елемент?в? в?д 9 березня 1936 року. За цим наказом було засуджено 103 489 ос?б, у тому числ? до розстр?лу 84 471 людина.

Загалом, за даними ком?с?? ?з? встановлення причин масових репрес?й проти член?в ? кандидат?в у члени ЦК ВКП(б), обраних на XVII з'?зд? парт???, репресовано 1 548 366 ос?б ? з них розстр?ляно 681 692, тобто в середньому розстр?лювалося близько тисяч? ос?б у день.

Репрес?? проти укра?нсько? ?нтел?генц??

П?д?рунтя репрес?й

Траг?чною стор?нкою ?стор?? Укра?ни стало знищення радянською владою ц?лого покол?ння укра?нсько? ?нтел?генц??, що ув?йшло в ?стор?ю п?д назвою ?розстр?ляне в?дродження?.

Пам'ятник жертвам Голодомор?в ? пол?тичних репрес?й в м. Знам'янка

Кульм?нац??ю д?й радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року, коли ?на честь 20-? р?чниц? Великого Жовтня? у Соловецькому табор? особливого призначення за вироком Тр?йки були розстр?лян? понад 100 представник?в укра?нсько? ?нтел?генц??, серед яких Лесь Курбас, Микола Кул?ш, Матв?й Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян П?дмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Пол?щук, Григор?й Еп?к, Мирослав ?рчан, Марко Вороний, Михайло Козор?с, Олекса Сл?саренко, Михайло Яловий та ?нш?.

Наступного, 1938 року були розстр?лян? Гнат Хоткевич та Василь Верховинець. Протягом к?нця 1930-х рок?в також було розстр?ляно, за р?зними оц?нками, в?д 200 до 337 бандурист?в.

Репрес?? в Зах?дн?й Укра?н?

П?сля захоплення протягом 1939—1940 рок?в радянськими в?йськами Галичини, Буковини та Прибалтики, радянський терор поширився ? на ц? кра?. Сотн? тисяч ос?б здеб?льшого польського населення було депортовано до початку в?йни у в?ддален? райони СРСР. 12 травня 2023 року стало в?домо, що у сел? Пивовариха ?ркутсько? област? (РФ) було демонтовано пам'ятники полякам ? литовцям, що були репресован? у 30-х роках XX ст. у СРСР.

У перш? м?сяц? радянсько-н?мецько? в?йни 1941—1945 рр. НКВС без належного окремого сл?дства та суду, яке вимагалося зг?дно з тогочасним радянським законодавством, розстр?ляло десятки тисяч в'язн?в тюрем НКВС у Зах?дн?й Укра?н?, котр? ще ран?ше були п?д сл?дством або в?дбували строки по р?зних статтях Крим?нального кодексу СРСР. П?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни значну частину укра?нц?в цих район?в було депортовано в Сиб?р. З 1944 по 1952 р. в зах?дних областях Укра?ни до 500 тисяч ос?б зазнало р?зних вид?в репрес?й, зокрема арештовано понад 134 тисяч, вбито понад 153 тис., вислано назавжди з УРСР понад 203 тисяч ос?б. Терор зам?сть страху спричиняв несприйняття радянсько? влади — т?льки за три м?сяц? 1953 р. в?йськовою цензурою було затримано 195 тисяч лист?в ?з Зах?дно? Укра?ни за кордон з негативною оц?нкою влади.

У вересн? 1949 року до Амурсько? област? доставлен? на спецпоселення 1236 ОУН?вц?в.

До Чити на поселення прибули 1007 оун?вц?в. Ус? направлен? на роботу у золотодобувну промислов?сть.

Репрес?? проти ?врейсько? ?нтел?генц??

У 1948 роц? була розпочата ?Справа л?кар?в? проти групи високопоставлених еврейских л?кар?в, звинувачених у змов? ? вбивств? ряду радянських л?дер?в.

У 1951—1952 роках до розстр?лу та значних терм?н?в ув'язнення була засуджена група ?врейсько? молод? (студенти молодших курс?в виш?в та школяр?) з орган?зац?? ?Союз боротьби за справу революц???, як? створили молод?жну л?ворадикальну антистал?нську п?дп?льну орган?зац?ю та виступали з критикою чинного режиму.

Репрес?? в Червон?й арм??

Напередодн? та в добу Друго? св?тово? в?йни в Червон?й арм?? не припинялися пол?тичн? репрес??.

Б?льш?сть ?з в?йськовослужбовц?в притягалися до в?дпов?дальност? за вигаданими необ?рунтованими обвинуваченнями.

Репрес?? проти ветеран?в та ?нвал?д?в Друго? св?тово? в?йни

Панас Кравцов, укра?нець, ветеран радянсько-ф?нсько? та Друго? св?тово? во?н, висланий на Камчатку, одна з жертв п?сляво?нних репрес?й

У 1949 роц?, перед святкуванням 70-р?ччя юв?лею Стал?на, у СРСР були репресован? фронтовики, ?нвал?ди Друго? св?тово? в?йни. Частину з них розстр?ляли, ?ншу частину вивезли на далек? острови П?вноч? та у глух? кути Сиб?ру. Широко в?домий Валаам — таб?р ?нвал?д?в Друго? св?тово? в?йни розташований на остров? Валаам (п?вн?чна частина Ладозького озера), куди в 1950—1984 звозили ?нвал?д?в в?йни.

Ц?кав? факти

Репресивна система СРСР в структур? НКВС мала ?чорну касу?, куди вносили захоплен? п?д час арешту особист? кошти та коштовност? репресованих ос?б, ?х нерухом?сть (квартири) й под?бне майно; що врешт? створило матер?ально-економ?чну зац?кавлен?сть державних службовц?в фальсиф?кувати справи з метою пограбування народу та самозбагачення крим?нальним шляхом.

Див. також

• Масов? вбивства комун?стичних режим?в
• Тюрма народ?в
• Червоний терор
• Стал?нськ? списки
• Мемор?альн? м?сця тотал?тарних репрес?й в Укра?н?
• Ф?лософський корабель
• Справа л?кар?в
• Розкозачення
• Л?кв?дац?я куркульства
• Масов? розстр?ли в'язн?в НКВС
• Справа ав?атор?в 1941 року
• Чорна книга комун?зму

Джерела та л?тература

• Ю. ?. Шаповал. ?Контрреволюц?йно? шк?дницько? орган?зац?? в органах Наркомзему ? Наркомрадгосп?в? справа 1933 // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 108. — ISBN 978-966-00-0855-4.

• Б?лас ?. Г. Репресивно-каральна система в Укра?н? 1917—1953 рр. / ?. Г. Б?лас. — К. : Либ?дь — В?йсько Укра?ни, 1994. — Т.1. — 432 С.; Т.2. — 688 c.
• Бугай М. Ф. ?За пов?домленнями НКВС СРСР, були переселен?…? Про депортац?ю населення з Укра?ни у 30–40-? роки / М. Ф. Бугай. — Ки?в: Видавництво товариства ?Знання? Укра?ни, 1992. — 47 с.
• Винниченко ?. ?. Укра?на 1920–1980-х: депортац??, заслання, вислання / ?. ?. Винниченко. — К. : Рада, 1994. — 126 с.
• Зах?дня Укра?на п?д большевиками IX. 1939—YI.1941: зб. праць / Ред. М. Рудницька. — Нью-Йорк: Наук. т-во ?м. Шевченка в Америц?, 1958. — 494 с.
• Волкогонов Д. А. Тр?умф ? трагед?я: пол?тичний портрет Й. В. Стал?на: у 2 кн. — К.: Пол?твидав Укра?ни, 1989. — Кн. 1. — 597 с.
• Субтельний О. Укра?на. ?стор?я. — К., 1991.
• Репрес?? в Укра?н? (1917—1990 рр.): Науково-допом?жний б?бл?ограф?чний покажчик / Авт.-упор. ?. К. Бабич, В. В. Патока; авт. Вступ. Статт? С. ?. Б?лок?нь. — К.: Смолоскип, 2007. — 519 с.
• Мус??нко ?. В. Пол?тичн? репрес?? комун?стичного режиму на П?вн?чн?й Буковин? й Хотинщин? в 40 — 50-х рр. ХХ ст. Автореф. дис… канд. ?ст. наук: 07.00.01 / ?. В. Мус??нко; Черн?в. нац. ун-т ?м. Ю. Федьковича. — Черн?вц?, 2005. — 20 с.
• Роман?в О., Федущак ?. Зах?дноукра?нська трагед?я 1941 / Наукове товариство ?м. Шевченка; Фундац?я Укра?нського В?льного Ун?верситету в США. — Льв?в;Нью-Йорк, 2002. — 429 с.
• УКРА?НА ? РОС?Я В ?СТОРИЧН?Й РЕТРОСПЕКТИВ?: Нариси в 3-х томах / ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни; Редрада: акад. НАН Укра?ни В. М. Литвин (голова), акад. НАН Укра?ни ?. М. Дзюба, акад. НАН Укра?ни Я. Д. ?са?вич, акад. НАН Укра?ни О. С. Онищенко, акад. НАН Укра?ни В. А. Смол?й, С. В. Кульчицький та ?н.; В?дп. ред. акад. НАН Укра?ни В. А. Смол?й: Том 2. Гриневич В. А., Даниленко В. М., Кульчицький С. В., Лисенко О. ?. РАДЯНСЬКИЙ ПРОЕКТ ДЛЯ УКРА?НИ / ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К.: Наук. думка, 2004. — 531 с
• Daniels Robert V. The end of the communist revolution. — New-York, 1993. — 338 p.
• Orlando Figes The Whisperers: Private Life in Stalin's Russia, 2007.
• Lenin, Stalin, and Hitler: The Age of Social Catastrophe. By Robert Gellately. 2007.
• Alan Wood, Stalin and Stalinism, Routledge 1990.
• Ian Kershaw, Moshe Lewin, Stalinism and Nazism: Dictatorships in Comparison, Cambridge University Press 1997.
• Leo Kuper, Genocide: Its Political Use in the Twentieth Century, Yale University Press 1982,
• The Great Terror.
• Night of Stone: Death and Memory in Twentieth-Century Russia by Catherine Merridale. Penguin Books, 2002.
• В. Ю. Жуков ?Пулковское дело?
• Д. Ю. Лысков ?Сталинские репрессии?. Великая ложь ХХ века

Посилання

• Укра?на в роки Друго? св?тово? в?йни та п?сляво?нно? в?дбудови (1939 — початок 1950-х рок?в). Укра?нськ? земл? на першому етап? в?йни (вересень 1939 — червень 1941 pp.). Масов? репрес??
• Д?яльн?сть кер?вництва НКВС СРСР у 1934—1938 рр(рос.)
• Пол?тичн? репрес?? в Укра?н?: в?д московського царизму до режиму Януковича
• Укра?нський мартиролог ХХ cт.: база даних м?стить стислу ?нформац?ю про жертви пол?тичних репрес?й 1920-1950-х рок?в, нал?чу? б?льше 56 тис. жертв пол?тичних репрес?й в Укра?н? archives.gov.ua