山顶村落看温州全景，除了创意民宿还有变形金刚

百度 当然，巴莫特的存在并不是硬碰硬方面去制约对方的内线，颇有点以攻代守的意思，但是不管怎么样，这种套路的确取得了成功，这就是巴莫特的重要性所在。

Радянська арм?я (рос. Советская армия) — ус? види колишн?х Збройних сил СРСР, у тому числ? ? В?йськово-морського флоту СРСР. Як оф?ц?йна назва терм?н ?Радянська арм?я? використовувався у пром?жку з 25 лютого 1946 по 25 грудня 1991 року, до того Збройн? сили СРСР носили назву Червона арм?я.

Радянська арм?я
рос. Советская армия
Прапор Радянсько? арм??
На служб?	25 лютого 1946 — 25 грудня 1991
Кра?на	Радянський Союз
Вид	Збройн? сили СРСР
Тип	сухопутн? в?йська
Чисельн?сть	в?д 3 до 11 млн в/сл
У склад?	М?н?стерство оборони СРСР
Гарн?зон/Штаб	Москва
Гасло	?За нашу Радянську Батьк?вщину!? рос. ?За нашу Советскую Родину!?
Р?чниц?	23 лютого 1918
В?йни	Корейська в?йна Угорська революц?я 1956 року В?йна у В'?тнам? Операц?я ?Дунай? В?йна в Афган?стан? (1979—1989)
Командування
Визначн? командувач?	Жуков Г. К., Рокоссовський К. К., Малиновський Р. Я., Гречко А. А.
Мед?афайли на В?к?сховищ?

Кокарда солдат?в та сержант?в Радянсько? Арм??

?стор?я

Роб?тничо-Селянська Червона Арм?я (1918–1945)

П?сля приходу до влади у жовтн? 1917 року, б?льшовики бачили майбутню арм?ю створювану для захисту Республ?ки, такою, яка буде формуватися строго на добров?льних принципах, без примусово? моб?л?зац??, з виборн?стю командир?в знизу ? обговоренням солдатами наказ?в, як? ?м в?ддають. Це на думку б?льшовик?в, повинне було забезпечити створення сильно?, морально ст?йко?, ?стинно народно? арм??. ? д?йсно, спочатку нов? формування показали себе б?льше над?йними, чим арм?я старо? Рос??, що розпадалася виснажена веденням чотирир?чно? в?йни. Проте, коли Громадянська в?йна в Рос?? стала реальн?стю, б?льшовики усв?домили необх?дн?сть зам?ни тимчасових загон?в Червоно? гвард?? пост?йними регулярними в?йськовими формуваннями.

Декретом в?д 28 с?чня 1918 року Рада народних ком?сар?в Рос?? заснувала Червону Арм?ю на баз? червоногвард?йц?в. У лютому 1918 року Раднарком вида? декрет ?Про обов'язкове навчання в?йськовому мистецтву?.

Оф?ц?йний день заснування Червоно? Арм?? 23 лютого 1918 — став день першого масового набору в Червону Арм?ю у Петроград? ? Москв?, ? день першо? битви з окупац?йними в?йськами кайзер?всько? Н?меччини. У радянський пер?од день 23 лютого подавався як ?день першо? перемоги Червоно? Арм?? над н?мецькими в?йськами п?д Нарвою?, що насправд? суперечило д?йсност? ? сьогодн? цю брехню розв?нчано.

Спроби заснувати РСЧА на добров?льних засадах п?д гаслом ?Соц?ал?стична В?тчизна у небезпец?!? виявилися безусп?шними. Результатом став швидкий перех?д до моб?л?зац?й. У Червону Арм?ю моб?л?зувалися члени парт?? ? червоногвард?йц?. Забороня?ться розпуск або самов?льний в?дх?д б?йц?в ?з загон?в Червоно? Гвард??. Ц? загони оголошуються частинами РСЧА. З п?зньо? весни 1918 року забороня?ться л?кв?дац?я полк?в, що зберегли бо?здатн?сть, старо? царсько? арм??. Вони оголошуються частинами РСЧА. Так, фактично збер?гаються лейб-гвард?? Преображенський ? Семеновський полки, полки латиських стр?льц?в ? ряд ?нших частин. Солдат, що йдуть ?з цих частин оголошують дезертирами Червоно? Арм??, ловлять ? розстр?люють, а ?хн? с?м'? заарештовують.

Парад Червоно? арм?? у Харков?. 1921

29 травня 1918 року, через чотири дн? п?сля початку чехословацького заколоту, ВЦВК прийнявши постанову ?Про примусовий наб?р в роб?тничо-селянську арм?ю? розпочав обов'язковий наб?р на в?йськову службу в РСЧА ос?б у в?ц? в?д 18 до 40 рок?в ? одночасно створю?ться мережа в?йськових ком?сар?ат?в для виконання цього декрету. Система в?йськкомат?в виявилася наст?льки досконала, що ?сну? й донин?.

Такими заходами уряд Лен?на стр?мко переходив до примусового принципу комплектування арм??. Важливими кроками б?льшовик?в стала боротьба з ?в?йськовим анарх?змом? перших м?сяц?в ?снування РСЧА. Потреба в ефективн?й в?йськов?й сил? змусила ?х п?ти на введення в арм?? обов'язковост? виконання наказ?в командир?в, в?дновлення розстр?л?в за дезертирство, ? проведення масових моб?л?зац?й, з тим, щоб забезпечити необх?дну чисельн?сть в?йськ. Для контролю над лояльн?стю ?во?нспец?в? були заснован? посади ком?сар?в.

П?д час Друго? св?тово? в?йни в Червон?й арм?? було 16 — 19 млн вояк?в, в УРСР за радянськими даними — було моб?л?зовано 4,5 млн. Вся Червона арм?я, за радянськими даними, втратила у в?йн? 7 млн людей вбитими, ск?льки з того числа укра?нц?в — не в?домо. Кр?м того, за зах?дними п?драхунками, Червона арм?я втратила 5,7 млн полонених, у тому числ? в Укра?н? — 1,3 млн.

Хоча СРСР був конституц?йно, союзом р?вноправних ? суверенних республ?к, його збройн? сили творили ?дину централ?зовану орган?зац?ю. Передбачене законом 1. 2. 1944 року, створення окремих нац?ональних в?йськових формац?й, на д?л? стосовно УРСР, не було зд?йснене. Передбачене конституц?ями СРСР ? УРСР на п?дстав? того ж закону, союзно-республ?канське М?н?стерство Оборони УРСР, зовс?м не д?яло. ?диним м?н?стром оборони УРСР протягом к?лькох м?сяц?в 1945 року, був С. Ковпак. У 1940—50-х роках до Пол?тбюро ЦК КПУ зазвичай належав командувач Ки?всько? в?йськ. округи, але п?зн?ше його зам?нив голова Ком?тету Державно? Безпеки (КДБ); тепер в?н ?нколи брав участь у нарадах Ради М?н?стр?в УРСР як представник М?н?стерства оборони СРСР.

Радянська арм?я (1946–1991)

Незабаром п?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни зросла напруга м?ж колишн?ми союзниками. За дату початку холодно? в?йни зазвичай прийма?ться Фултонська промова Черч?лля 5 березня 1946. З тих п?р в арм?? СРСР найб?льш ?мов?рними супротивниками вважалися США, Велика Британ?я та ?х союзники.

По завершенню Друго? св?тово?, Червона Арм?я мала б?льше 500 стр?лецьких див?з?й ? близько одн??? десято?, складали танков? з'?днання. Досв?д в?йни дав Радам таку в?ру в танков? в?йська, що з цього моменту к?льк?сть танкових див?з?й практично не зм?нилася, в той час як в?йськов? сили п?хоти скоротилися на дв? третини. Танков? корпуси п?знього пер?оду в?йни було перетворено на танков? див?з??, з 1957 р. стр?лецьк? див?з?? переформатован? на мотостр?лецьк? див?з??.

Розпад СРСР

Останн?й радянський л?дер, Михайло Горбачов, дотримувався мети всеб?чного скорочення арм?? з економ?чних м?ркувань. У 1989 р. оголошено про в?дмову в?д втручання радянських в?йськ, дислокованих в кра?нах Орган?зац?? Варшавського договору, в м?сцев? пол?тичн? под??. Цього ж року радянський Обмежений Контингент В?йськ виведений з Афган?стану. У 1989–1990 роках, остаточно розвалився ?соц?ал?стичний таб?р? у Сх?дн?й ?вроп?, за яким пройшла хвиля антикомун?стичних революц?й. По виведенню радянських в?йськ з Афган?стану, владу в Соц?ал?стичному Афган?стан? остаточно захопили моджахеди, проголосивши ?сламську державу.

Склад

В?йськов? округи СРСР. 1990 р.

• Лен?нградський в?йськовий округ
• Б?лоруський в?йськовий округ
• Прибалт?йський в?йськовий округ
• Прикарпатський в?йськовий округ
• Ки?вський в?йськовий округ
• Одеський в?йськовий округ
• Московський в?йськовий округ
• П?вн?чно-Кавказький в?йськовий округ
• Закавказький в?йськовий округ
• Туркестанський в?йськовий округ
• Сиб?рський в?йськовий округ
• Забайкальський в?йськовий округ
• Далекосх?дний в?йськовий округ

• Середньоаз?атський в?йськовий округ розпущений у 1988 роц?, Приволзький та Уральський в?йськов? округи об'?днан? у 1991 р.

В структур? збройних сил СРСР, радянська арм?я була лише одним з 5 окремих вид?в збройних сил: сухопутн? в?йська, що були власне Радянською арм??ю, ракетн? в?йська стратег?чного призначення ((рос. РВСН), створен? 1962), в?йська протипов?тряно? оборони (рос. ВПВО), в?йськово-пов?трян? сили (рос. BBC) та в?йськово-морський флот (рос. ВМФ). Збройн? сили п?дпорядковувалися М?н?стерству оборони СРСР.

Кер?вництво

Головнокомандувач? радянськими сухопутними силами:

• Георг?й Жуков, 1946
• ?ван Кон?в, 1946–1950
• Посади командувача сухопутними в?йськами не було у 1950–1955 роках
• ?ван Кон?в, 1955–1956
• Род?он Малиновський, 1956–1957
• Андр?й Гречко, 1957–1960
• Василь Чуйков, 1960–1964
• Посада командувача сухопутними в?йськами не ?снувала в 1964-1967 роках
• ?ван Павловський, 1967–1980
• Василь ?ванович Петров, 1980–1985
• ?вген ?ван?вський, 1985–1989
• Валентин Варенников, 1989–1991

Чисельн?сть

За переписом 1959, у них нараховувалося 3 623 000 в?йськовослужбовц?в, у тому числ? на територ?? УРСР — 801 000 (перепис 1970 таких даних не пода?). За зах?дними п?драхунками, що визнаються радянською стороною п?д час м?жнародних переговор?в у справах роззбро?ння, збройн? сили СРСР становили таку к?льк?сть (в млн):

• 1965 — 2,78,
• 1969 — 3,34,
• 1974 — 3,94.

За окремими видами збройних сил в Радянськ?й арм?? було (станом на 1991) близько 2,5 млн в?йськових, в РВСН — 350 000 ? В?йськах ППО — 500 000, у ВПС — 370 000 ? в ВМФ — 550 000, разом близько 4 210 000 вояк?в.

Солдат Радянсько? Арм??

Кр?м того в прикордонн?й охорон?, що п?дпорядкована Ком?тетов? Державно? Безпеки (КДБ), нал?чувалося близько 250 000 та у внутр?шн?х в?йськах, що п?дпорядковувався М?н?стерству внутр?шн?х справ Радянського Союзу — близько 520 000 вояк?в.

Во?нна доктрина

Во?нна доктрина Радянсько? Арм?? була визначена як оборонна. У радянських в?йськових доктринах передбачався лише ядерний удар у в?дпов?дь.

Починаючи з? школи, на обов'язковому для вс?х предмет? викладання ПВП (початкова в?йськова п?дготовка), вс? громадяни СРСР навчалися стройов?й п?дготовц?, прийомам розв?дки ? захисту в?д ЗМУ (збро? масового ураження — ядерно? та х?м?чно?), ознайомленню з? структурою та видами Збройних Сил СРСР, поводженню з? стр?лецькою збро?ю, розбирання-зб?рка на час та чистка автомата Калашникова, ознайомленню з тактико-техн?чними характеристиками (ТТХ) стр?лецько? збро?, основ Цив?льно? Оборони. Для хлопчик?в проводилися тридобов? польов? збори на баз? найближчих в?йськових частин з навчанням основним тактичним прийомам у бою, ?з заняттями з ?нженерно? п?дготовки (обладнання одиночних окоп?в) ? заняттями з вогнево? п?дготовки (практичн? стр?льби по м?шенях).

Одн??ю з головних основ радянсько? в?йськово? доктрини була загальна в?йськова повинн?сть, що забезпечувала на випадок великомасштабно? в?йни потужний моб?л?зац?йний резерв.

Вважалася можливою ? ц?лком ?мов?рною Третя св?това в?йна. Потенц?йними противниками вважалися арм?? США ? кра?ни НАТО. Союзниками в можлив?й в?йн? вважалися арм?? кра?н Варшавського договору, а також, деякий час, арм?я КНР. Основними силами, важливими в потенц?йн?й Трет?й св?тов?й в?йн? вважалися Ракетн? в?йська стратег?чного призначення, Косм?чн? в?йська, Стратег?чна ав?ац?я, танков? частини та в?йськово-морський флот.

Озбро?ння

Оц?нка США семи найважлив?ших елемент?в радянсько? бойово? техн?ки в 1981

Радянська арм?я в Укра?н?

Радянськ? збройн? сили були знаряддям русиф?кац?? народ?в СРСР (до складу якого, юридично, на правах союзно? держави, до 1991 року входила одна з засновниць ООН, Укра?на): урядовою мовою Радянсько? арм??, була винятково рос?йська, призван? до в?йська в?йськовозобов'язан? в?дбували службу поза межами сво?х республ?к. У в?йську зовс?м були в?дсутн? ?ншомовн? культурн? розваги, преса, б?бл?отеки; демоб?л?зованих аг?тували поселятися й працювати на р?зних новобудовах, головним чином на сход? СРСР. У пол?тичному навчанн?, серед вояк?в в?дверто поширювався рос?йський шов?н?зм, плекалися традиц?? винятково рос?йських ?геро?в? (Кутузов, Суворов, Рибалко, Тимошенко, Рокоссовський, Р. Малиновський, А. ?ременко, К. Москаленко, ?. Кожедуб, С. Руденко й В. Судець, ; адм?рали Нах?мов, Ушаков, кпр Маринеско та ?нш?). До програми пол?тичного вишколу належить також тема про ?радянський народ?. Серед оф?церства плекався кастовий дух супроти рядових вояк?в; матер?альн? прив?ле?, майже тотожн? з царською арм??ю: в?йськ. звання, ступен?, ун?форми, нашивки, ордени, прапори, назви гвард?йських частин, дисципл?нарний статут, почест?.

Наприк?нц? Друго? св?тово? в?йни ? по ?? звершенню, серед генерал?тету Радянсько? арм?? висунулися так? маршали укра?нського роду: Р. Малиновський, А. ?ременко, К. Москаленко, маршал танкових в?йськ П. Рибалко, генерал арм?? ?. Чернях?вський та С. Штеменко, генерал танкових в?йськ А. Кравченко, генерал-полковник ав?ац?? Г. Кравченко, генерал-лейтенант ?. Кожедуб та ?нш?. Дехто з них мав висок? посади, аж до м?н?стра оборони СРСР (маршали Р. Малиновський ? А. Гречко). У р?зн? часи, вищий генерал?тет укра?нського роду представляли: маршали ав?ац?? С. Руденко й В. Судець, ген. артилер?? П. Батицький, А. Гетьман, ?. Павловський та ?нш?. Б?льше укра?нських пр?звищ зустр?ча?ться серед вищого пол?т. оф?церства та викладач?в вищих в?йськових шк?л. Пом?ж радянських космонавт?в, ? генерал-майори П. Попович, Г. Береговий, А. Леонов, А. Ф?л?пченко, полков?ники Г. Добровольський ? П. Климчук, як? народилися в Укра?н? ? тут же зак?нчили в?йськов? ав?ац?йн? школи.

Система в?йськово? осв?ти зм?нювалася по в?йн? в?дпов?дно до зм?н у во?нн?й доктрин? СРСР. Найвищою в?йськовою школою залишалася Академ?я Генерального Штабу. Кр?м не?, було ще 16 академ?й р?зного роду в?йськ, з яких одна ? у Харков? — Нац?ональна академ?я Нац?онально? гвард??, а решта лишилася у Рос?йськ?й Федерац??; до них приймають за вибором, ? то лише оф?цер?в з вищою осв?тою. Вищу в?йськ. осв?ту надавали ?училища? та (деяк?) ?нститути. 1973 року, ?х було в СРСР 126, у тому числ? 87 в Рос?йськ?й Федерац?? ? 28 в Укра?н? (серед них 6 ав?ац?йних, 2 морськ? ? 6 артилер?йських). Терм?н навчання — 4 — 5 pp., випускники одержують рангу лейтенанта ? часто диплом ?нженера. Осв?тн?й р?вень оф?церства Радянсько? арм?? був досить високий: чверть з них ма? зак?нчену вищу осв?ту, майже половина — звання ?нженера.

За законом 1967 року, вс? чолов?ки, що досягали 18 рок?в, були в?йськовозобов'язаними. Служба тривала 2 роки (у флот? — 3); випускники вищих шк?л служили лише один р?к. У 1980 роц? до закону були внесен? зм?ни, зг?дно яких студенти вищих шк?л втрачали право на в?дтерм?нування призову до зак?нчення вишу, а т? кому вдавалось уникнути призову служили вже п?втора роки, а не р?к. Перед початком служби, призовник в?дбував в?йськову п?дготовку в середн?й школ? (з 9 класу), на фабриках ? в колгоспах. По демоб?л?зац??, вояк?в запасу ще залучали до 35 рок?в, на в?йськово-польов? збори 6 раз?в, а до 45 — ще 4 рази. Обл?ком в?йськовозобов'язаних, проведенням призову та розпод?лом призовник?в до частин ? табор?в керували в?йськов? ком?сар?ати (районн?, м?ськ?, обласн?). Призван? до в?йська, в?дбували службу, як правило, не на територ?? сво?? во?нно? округи.

Радянська Арм?я мала близько 175 див?з?й, половина з них у вигляд? й стан?, за штатами во?нного часу. Див?з?? було розташовано на територ?ях в?йськових округ?в, яких нараховувалось 15, у тому числ? в Укра?н? 3: Ки?вський, Прикарпатський й Одеський. У Прикарпатському в?йськовому окруз? було значне скупчення ракетних в?йськ. Кр?м в?йськових округ?в, на територ?? Сх?дно? ?вропи було зосереджено ще 4 групи в?йськ, до них входила 31 див?з?я Радянсько? Арм??. Чорноморський флот нараховував 65 корабл?в ? 25 п?дводних човн?в (на всьому ВМФ в?дпов?дно ?х було 240 ? 340).  — 4 — 5 pp., випускники одержують рангу лейтенанта ? часто диплом ?нженера. Осв?тн?й р?вень оф?церства Радянсько? арм?? був досить високий: чверть з них ма? зак?нчену вищу осв?ту, майже половина

Див. також

• Червона гвард?я
• Збройн? сили США
• Збройн? сили Рос??
• Югославська Народна Арм?я
• Радянська система в?йськово? готовност?

Л?тература

• Радянська в?йськова енциклопед?я. РАДИОКОНТРОЛЬ-ТАЧАНКА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1980. — Т. 7. — С. 411. — ISBN 00101-150. (рос.)
• Енциклопед?я укра?нознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Календарь воина на 1973 год. М. 1972;
• Беднягин А. Киевский краснознаменный. М. 1974:
• Dupuy Т. N. (ed.j The Almanac of World Power. Нью-Йорк — Лондон 1975;
• Министерство Обороны СССР. Институт Военной Истории. Советская во?нная энциклопедия, т. ?. М. 1976;
• U.S. Arms Control and Disarmament Agency. World Military Expenditures and Arms Transfers 1965–1974. Вашингтон 1976.

Посилання

• Сидоров С.В. Радянська арм?я // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 115. — ISBN 978-966-00-1290-5.