告别演出遭遇不公 涅莫夫作出一个令人惊讶动作
Чорний с?чень (азерб. Qara Yanvar) або також Кривавий с?чень (азерб. Qanl? Yanvar)?— придушення пол?тично? опозиц?? радянськими в?йськами 20 с?чня 1990 року в столиц? Азербайджану?— м?ст? Баку, що завершилось загибеллю понад сотн? мирних жител?в, в основному азербайджанц?в[1]. Под?бн? под?? в?дбулись ран?ше у Алма-Ат? (1986), у Тб?л?с? (1989), п?зн?ше у Душанбе (1990), у В?льнюс? та Риз? (1991), де жертвами стали радянськ? громадяни.
| ?стор?я Азербайджану | |
|---|---|
 | |
| ?сторичн? област? | |
| Арран?? Карабах1?? Мугань?? Чухур-Саад?? Шабран?? Ширван | |
| Середньов?ччя | |
| Кара-Коюнлу?? Ак-Коюнлу ?? Сефев?дська держава | |
| Новий час | |
| Азербайджанськ? ханства Област?: Закатальський округ | |
| Нов?тн?й час | |
| Бакинська комуна?? Диктатура Центрокасп?я ЗДФР?? Березнев? под???? АДР | |
| Сучасн?сть | |
| Азербайджанська РСР Азербайджанська Республ?ка 1 Б?льша частина област? перебува? п?д контролем невизнано? НКР | |
Портал ?Азербайджан? |
Перед?стор?я
ред.Под?? Чорного с?чня розгортались в епоху Перебудови, на тл? Карабаського конфл?кту. В липн? 1989 року в Азербайджан? сформувався Народний фронт Азербайджану (НФА), що став на чол? азербайджанського нац?онального руху. Основним фактором, що зумовив зростання азербайджанського нац?онального руху, стало карабаське питання[2]. Безусп?шн? зусилля центру розв'язати карабаську кризу поряд ?з неспроможн?стю республ?канського кер?вництва захистити те, що розглядалось як нац?ональн? ?нтереси Азербайджану, з б?довим становищем б?женц?в та безл?ччю м?сцевих образ призвели у грудн? до народного вибуху п?д проводом НФА[3]. 29 грудня у Джал?лабад? актив?сти Народного фронту захопили буд?влю м?ськкому парт??, при цьому десятки людей було поранено[4]. 31 грудня на територ?? Нах?чевансько? АРСР натовп людей зруйнував держкордон з ?раном. Майже 700?км кордону було знищено[3]. Тисяч? азербайджанц?в перетнули р?чку Аракс, натхненн? першою за довг? десятил?ття можлив?стю братання з? сво?ми сп?вв?тчизниками в ?ран?[4][5]. 10 с?чня 1990 року Презид?я Верховно? Ради СРСР прийняла постанову ?Про груб? порушення закону про державний кордон СРСР на територ?? Нах?чевансько? АРСР?, р?шуче засудивши те, що сталось[6].
У той самий час ситуац?я навколо Карабаху продовжувала пог?ршуватись. 11 с?чня 1990 року Народний фронт орган?зував у Баку масовий м?тинг, щоб висловити протест проти безд?яльност? уряду[2]. Того ж дня група радикально налаштованих член?в Народного фронту штурмом взяла к?лька адм?н?стративних буд?вель й захопила владу в м?ст? Ленкорань на п?вдн? республ?ки, скинувши там радянську владу[4]. Збройним шляхом було зд?йснено захоплення влади також й у Нефтчал?[7]. ?снувала можлив?сть того, що Народний фронт зможе перемогти на виборах до Верховно? Ради, як? було призначено на березень 1990 року[1][3]. 13 с?чня була створена Нац?ональна рада оборони (НРО). Того ж дня у Баку почався дводенний погром в?рмен?в. Людей викидали з балкон?в верхн?х поверх?в, натовп нападав на в?рмен?в й забивав ?х до смерт?[8]. В?дпов?дно до одн??? з верс?й 13-15 с?чня вигнан? з В?рмен?? азербайджанськ? б?женц? стали нападати на м?сцевих жител?в в?рменсько? нац?ональност?[9][10][11]. Луне?в В. В. вважа?, що погроми почались п?сля провокац?йного оголошення на м?тингу Народного фронту про убивство азербайджанця Мамедова (який з? сп?льниками намагався вигнати в?рменина Ованесова з квартири й був убитий Ованесовим)[12]. Народний фронт засудив погроми, звинувативши республ?канське кер?вництво ? Москву у св?домому невтручанн? для того, щоб виправдати введення в?йськ до Баку й не допустити НФА до влади в Азербайджан?[2]. Томас де Ваал, Лейла Юнусова ? Зардушт Ал?заде покладають в?дпов?дальн?сть за антив?рменськ? погроми на л?дер?в радикального крила Народного фронту Азербайджану[13].
15 с?чня було оголошено надзвичайний стан у ряд? областей Азербайджану, але не в Баку. Це привело до зменшення погром?в[14]. М?сцев? органи влади, а також розквартирован? в м?ст? 12-тисячний контингент внутр?шн?х в?йськ й частини радянсько? арм?? не втручались у те, що в?дбувалось, обмежуючись лише охороною урядових об'?кт?в[1].
17 с?чня приб?чники Народного фронту почали безперервний м?тинг перед буд?влею Центрального Ком?тету Компарт??, перекривши до нього вс? п?дходи. Остер?гаючись радянсько? в?йськово? ?нтервенц??, актив?сти Народного фронту Азербайджану почали блокаду во?нних казарм. По зак?нченню терм?ну ультиматума НФА о 12 годин? 19 с?чня п?кетники зайняли буд?влю телецентру й в?дключили канал центрального телебачення[15]. Того ж дня надзвичайна сес?я Верховно? Ради Нах?чевансько? АРСР прийняла постанову про вих?д Нах?чевансько? АРСР ?з Союзу РСР та проголошення незалежност?[16]. До того часу Народний фронт вже де-факто контролював низку рег?он?в Азербайджану[1].
Введення в?йськових п?дрозд?л?в
ред.В?дчуваючи розпечення ситуац?? в Баку, перший десант було висаджено в аеропорту ще 12 с?чня, однак в?н був блокований бензовозами[17]. 15 с?чня на частин? територ?? Азербайджану було оголошено надзвичайний стан, однак в?н не розповсюджувався на Баку. Упродовж 16-19 с?чня на п?дступах до Баку було створено крупне угрупування загальним числом понад 50000 в?йськовослужбовц?в з? складу частин Закавказького, Московського, Лен?нградського, ?нших во?нних округ?в, в?йськово-морського флоту, внутр?шн?х в?йськ МВС. Бакинська бухта й п?дходи до не? були блокован? кораблями й катерами Касп?йсько? в?йськово? флотил??.[18]
У н?ч з 19 на 20 с?чня 1990 року радянська арм?я штурмувала Баку з метою розгрому Народного фронту й урятування влади Комун?стично? парт?? в Азербайджан?, керуючись указом про введення у м?ст? надзвичайного стану, який було оголошено, починаючи з оп?вноч?. Однак через те, що телееф?р п?сля вибуху блоку живлення на телев?з?йн?й станц?? було в?дключено о 19:30, жител? м?ста не знали, що в?дбува?ться. Б?льш?сть бакинц?в д?знались про введення надзвичайного стану лише о 5:30 ранку з оголошення по рад?о та з лист?вок, що розкидались ?з гел?коптер?в, коли було вже надто п?зно[1][13]. З п?вдня до м?ста ув?йшли п?дрозд?ли п?дполковника Ю. Наумова[7]. Операц?я отримала кодову назву ?Удар?[19]. В ход? вуличних бо?в солдат з ополченцями Народного Фронту загинули мирн? громадяни. Газета Коммерсантъ пов?домила у т? дн?:
?
 ?
|
В?йська, застосовуючи зброю, проривають п?кети на Аеропорт?вському шосе, Тб?л?ському проспект? й ?нших дорогах, що ведуть до м?ста. Одночасно арм?йськ? п?дрозд?ли розблоковують казарми. Найкривав?ш? бо? були у район? Сальянських казарм.[15]. |  ?
|
Танки зм?тали барикади й провокували ДТП. Британський журнал?ст Том де Ваал у 6-й глав? сво?? книги ?Чорний сад? пише:
| ?
|
Танки переповзали через барикади, зминаючи на сво?му шляху автомоб?л? та нав?ть фургони швидко? допомоги. За словами очевидц?в, солдати стр?ляли у людей, що б?гли, добивали поранених. Був обстр?ляний автобус з мирними жителями, й багато пасажир?в, в тому числ? чотирнадцятир?чна д?вчинка, загинули[13]. | ?
|
К?норежисер Стан?слав Говорух?н з приводу введення в?йськ до Баку у 7-му номер? тижневика ?Московськ? новини? в?д 18 лютого 1990 року у статт? ?Репетиц?я?? писав:
| ?
|
У н?ч з 19-го на 20-е до м?ста все ж ув?йшли в?йська. Але Радянська Арм?я ув?йшла до радянського м?ста… як арм?я окупант?в: п?д покровом ноч?, на танках ? бронемашинах, розчищаючи соб? шлях вогнем ? мечем. За даними в?йськового коменданта, витрата бо?припас?в ц??? ноч? — 60 тисяч набо?в. На сумга?тськ?й дороз? стояла на узб?чч?, пропускаючи танкову колону, легкова машина, у н?й — тро? вчених з Академ?? наук, тро? професор?в, одна з них — ж?нка. Аж ось танк ви?хав з колони ? пере?хав машину, розчавивши вс?х пасажир?в. Колона не зупинилась — п?шла громити ?ворога, що зас?в у м?ст?? [20][21]. | ?
|
Голова Презид?? Верховно? Ради Азербайджансько? РСР Ельм?ра Кафарова виступила по рад?о з р?шучим протестом проти оголошення надзвичайного стану та введення в?йськ до Баку, стверджуючи, що це зроблено без ?? в?дома[15]. Метою в?йськових був бакинський порт, де за даними розв?дки на теплоход? Саб?т Оруджев знаходився штаб Народного Фронту. Напередодн? операц??, за допомогою диверс?? спецпризначенц?в КДБ, було вимкнено трансляц?ю з бакинсько? телевеж?. П?сля придушення повстання у Баку, Радянська Арм?я в?дновила скинуту радянську владу у м?стах Азербайджану.
Наступного дня п?сля введення в?йськ на буд?вл? ЦК з'явились написи: ?Геть радянську ?мпер?ю!?, ?Геть КПРС!?, ?Радянська арм?я?— фашистська арм?я?, а на буд?вл? МВС було збито лозунг ?Слава КПРС!?[15]. Ввечер? 21 с?чня в?дкрилась надзвичайна сес?я Верховно? Ради Азербайджансько? РСР, яка визнала неправом?рним введення в?йськ до Баку й призупинила Указ Презид?? Верховно? Ради СРСР про надзвичайний стан у м?ст?, заявивши, що, якщо центральна влада про?гнору? це р?шення, буде п?днято питання про вих?д Азербайджану з СРСР[15]. 25 с?чня судна, що блокували бакинську бухту, були захоплен? в?йськово-морським десантом[15]. К?лька дн?в оп?р тривав у Нах?чеван?, але невдовз? й тут спротив Народного фронту було придушено[4].
Насл?дки
ред.Введення до Баку частин Радянсько? Арм?? стало трагед??ю для Азербайджану. Том де Ваал вважа?, що ?саме 20 с?чня 1990 року Москва, власне, втратила Азербайджан?[4]. В результат? силово? акц?? понад сотня мирних жител?в, в основному азербайджанц?, загинули через необ?рунтоване й надм?рне застосування сили[1]. Майже все населення Баку вийшло 22 с?чня на загальний похорон жертв трагед??[4][22], яких було поховано як геро?в боротьби за незалежн?сть. Того дня припинили роботу аеропорт, вокзал, м?жм?ський телефонний зв'язок й ус? дн? трауру щогодини звучали сирени[15]. Десятки тисяч азербайджанських комун?ст?в публ?чно спалили сво? партквитки[3]. Багато актив?ст?в Народного фронту були заарештован?, але ?х невдовз? в?дпустили[3][15]. Перший Секретар ЦК Компарт?? Азербайджансько? РСР Абдул-Рахман Вез?ров ще до введення в?йськ ут?к до Москви. Його зам?нив Аяз Мутал?бов, що став пот?м першим президентом Азербайджану.
Кремль мотивував проведення во?нно? акц?? необх?дн?стю захисту в?рменського населення. Human Rights Watch стверджу?, що б?льш?сть факт?в, зокрема документи в?йськово? прокуратури в Баку, св?дчать, що во?нна акц?я планувалась ще до в?рменських погром?в у Баку[14]. Михайло Горбачов стверджував, що бойовики Народного фронту Азербайджану в?дкрили вогонь по солдатам[23]. Однак незалежна орган?зац?я ?Щит?, яка склада?ться з групи адвокат?в та оф?цер?в запасу, п?д час вивчення випадк?в порушення прав людини в арм?? та ?? в?йськов? операц?? не змогли виявити ?озбро?них бойовик?в НФА?, присутн?стю яких мотивувалось застосування радянськими в?йськами вогнепально? збро?[3] та д?йшла висновку, що арм?я вела в?йну з? сво?ми громадянами й вимагала почати крим?нальне розсл?дування проти М?н?стра оборони СРСР Дмитра Язова, який особисто проводив операц?ю[24].
Товариство ?Мемор?ал? ? ?Хельсинська Група? пов?домили у травн? 1991 року, що знайшли переконлив? докази того, що введення надзвичайного стану призвело до необ?рунтованого порушення громадянських свобод ? що радянськ? в?йська використовували необ?рунтован? силов? методи (в тому числ? використання бронетехн?ки, багнет?в ? стр?лянина по машинах швидко? допомоги), що призвело до численних жертв[25].
П?д час введення в?йськ до Москви за п?втора року, в?йськов? стали поводити себе на вулицях м?ста б?льш обережно, остер?гаючись повторення жертв серед мирного населення.
20 с?чня в?дзнача?ться як День всенародно? скорботи в Азербайджан?[26].
Висв?тлення в культур?
ред.Переживання под?й очевидцем подано у моновистав? ?Про Ромео та Джуль?тту… т?льки звали ?х Маргарита та Абульфаз? (режисер ?рина Мельник, викону? Олена Дудич)[27][28].
Див. також
ред.- Чорний с?чень?— шостий ф?льм ?з документального циклу ?М?сто геро?в?.
- Панахов Неймат Ахад огли
Прим?тки
ред.- ↑ а б в г д е Human Rights Watch. ?Playing the ?Communal Card“: Communal Violence and Human Rights?. Арх?в ориг?налу за 11 жовтня 2012. Процитовано 8 травня 2011.
- ↑ а б в Сванте КОРНЕЛЛ. Конфл?кт у Нагорному Карабаху: динам?ка ? перспективи розв’язання (рос.). sakharov-museum.ru.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г д е Zverev, Alexei. Етн?чн? конфл?кти на Кавказ?, 1988—1994 рр [Ethnic conflicts in Caucasus, 1988-1994]. Арх?в ориг?налу за 13 липня 2013. Процитовано 8 травня 2011.
- ↑ а б в г д е Том де Ваал (08 липня 2005 р.). Глава 6. 1988-1990 рр. Азербайджанська трагед?я (рос.). Рос?йська служба Б?-б?-с?.
- ↑ Прост?р ? час у св?тов?й пол?тиц? та м?жнародних в?дносинах (PDF) (рос.). МД?МВ-Ун?верситет. 08 липня 2005 р. Арх?в ориг?налу (PDF) за 8 серпня 2011. Процитовано 8 травня 2011.
- ↑ Хрестомат?я з ?стор?? в?тчизняно? держави й права: форма державно? ?дност? у в?тчизнян?й ?стор?? XX стол?ття, Юрайт-2009, ISBN 978-5-9916-0092-7, ISBN 978-5-9692-0523-9
- ↑ а б ПДВ наприк?нц? 80-х?— початку 90-х рок?в. (частина III)
- ↑ Том де Ваал. Чорний Сад. Глава 6. 1988—1990?рр. Азербайджанська трагед?я
- ↑ Газета Труд, №?020 за 01.02.2001. 10 бал?в за шкалою Пол?тбюро
- ↑ Summertime in Soviet Baku, And the Living Is Uneasy | csmonitor.com
- ↑ New York Times. Upheaval in the East; Troops Seek to Calm Azerbaijan; Soviets Debate Cause of Violence
- ↑ В.?В.?Луне?в (д.ю.н.). Рос?йська академ?я наук. ?нститут держави ? права. Злочинн?сть XX стол?ття: св?тов?, рег?ональн? та рос?йськ? тенденц???— Вид. 2-е, перероб.?— Wolters Kluwer Russia, 2005?— ISBN 5-466-00098-1. Стор. 715
- ↑ а б в Ваал де Т. Чорний сад. В?рмен?я та Азербайджан м?ж миром ? в?йною. Глава 6 [Арх?вовано 2025-08-08 у Wayback Machine.]. 1988—1990?рр. Азербайджанська трагед?я.
- ↑ а б Communal Violence and Human Rights
- ↑ а б в г д е ж и БАКУ: ЧАСОПИС ПОД?Й (рос.). Журнал ?Влада?. 29.01.1990.[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Нах?чевань (рос.). vexillographia.ru.
- ↑ 10 бал?в за шкалою Пол?тбюро. Арх?в ориг?налу за 7 березня 2008. Процитовано 8 травня 2011. [Арх?вовано 2025-08-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Qarabaq senedlerde | Karabakh in Documents | Карабах у документах. Арх?в ориг?налу за 7 лютого 2011. Процитовано 8 травня 2011. [Арх?вовано 2025-08-08 у Wayback Machine.]
- ↑ Кривавий горбачовський удар по Баку 20 с?чня 1990 року. Арх?в ориг?налу за 13 грудня 2010. Процитовано 8 травня 2011. [Арх?вовано 13 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ Estonia. Kultuuriministeerium,Fr. R. Kreutzwaldi nim. Eesti NSV Riiklik Raamatukogu. Eesti. Artiklite ja retsensioonide kroonika, випуски 7–10
- ↑ Л?топис газетних статей, випуски 1–13. Всесоюзна книжкова палата
- ↑ Shaffer Brenda, Borders and brethren: Iran and the challenge of Azerbaijani identity, United States of America, Belfer Center for Science and International Affairs-2002, [1], ISBN 0-262-19477-5
- ↑ On My Country and the World, By Mikhail Gorbachev
- ↑ Thomas, De Waal (2003). Black Garden: Armenia and Azerbaijan through peace and war. New York and London: New York University Press. с.?93. ISBN?0-275-97258-5.
- ↑ Robert Kushen, Aryeh Neier (May 1991). Conflict in the Soviet Union: Black January in Azerbaidzhan. Human Rights Watch. с.?3. ISBN?9781564320278.
- ↑ President of Azerbaijan. Azerbaijan. Bloody Memories. Арх?в ориг?налу за 5 жовтня 2007. Процитовано 8 травня 2011. [Арх?вовано 2025-08-08 у Wayback Machine.]
- ↑ О Ромео и Джульетте… только звали их Маргарита и Абульфаз. Дом Актера (амер.). Арх?в ориг?налу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019. [Арх?вовано 2025-08-08 у Wayback Machine.]
- ↑ О Ромео и Джульетте… только звали их Маргарита и Абульфаз | Могилевский драматический театр. mdrama.by (рос.). Арх?в ориг?налу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019. [Арх?вовано 2025-08-08 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Заява Ком?с?? Верховно? Ради Азербайджансько? РСР з розсл?дування под?й, що мали м?сце у Баку 19—20 с?чня 1990 року
- Лебедь О.??.?За державу обидно… Чорний с?чень у Баку
- Олександр Сафаров. Чорний с?чень
- Спогади очевидц?в про в?рменськ? погроми у Баку в с?чн? 1990-го року
- В'ячеслав Морозов. Б?ла книга Рос??
- ?Чорний с?чень? 1990 року
- 20 с?чня: Трагед?я чи масовий подвиг?
- Кривавий горбачовський удар по Баку 20 с?чня 1990 року
- Спогади очевидця, учасника введення в?йськ
- Спогади очевидця под?й ноч? з 19 на 20 с?чня
- День всенародно? скорботи