车讯:1.6L动力/9款车型 一汽奔腾X40配置曝光

百度 四．大股东增持红岭创投股份为保持红岭创投稳定过渡，大股东及关联方一直回购小股东股份，目前大股东及关联方持股总数已经超过60%（详细资料备查）；五．加大力度查处高管贪腐这是一项常抓不解的工作，根据不良资产清收过程中发现的线索进行调查，对公司内部高管利用职务之便获取不当利益的行为严肃查处，给公司造成重大损失报请经侦部门处理并报送行业黑名单；六．积极发展合规业务，抢抓备案先机去年10月28号，深南股份与神州农服正式签约，运用金融科技手段发展农村土地流转金融服务，该业务标的金额20万以下，借款成本不超过年化12%，因为有土地确权技术做保证，风险相对可控，初期合作规模将达到800亿。

Реа?льн?сть (в?д лат. realis — речовинний, д?йсний, в?д res — р?ч, предмет) — ф?лософський терм?н, який означа? усе те, що ?сну? (?снувало чи ?снуватиме) насправд?. Окреслення того, що ?сну? насправд?, а що насправд? не ?сну? — складне онтолог?чне питання, а тому серед ф?лософ?в терм?н реальн?сть вжива?ться в р?зних значеннях в залежност? в?д ф?лософського напрямку чи школи. Реальн?сть також визнача?ться як властив?сть реч?, ?? справжн?й стан, те як вона ?сну? насправд?, а не те як вона уявля?ться.

Реальн?сть
Досл?джу?ться в	онтолог?я ? ф?лософ?я
Протилежне	Суб'?ктивна реальн?сть
Реальн?сть у В?к?сховищ?

Протилежн? до реальност? поняття суть ??люз?я?, ?фантаз?я?, ??деальне?. Синон?мом поняття ?реальн?сть? у повсякденному вжитку часто виступа? поняття ?д?йсн?сть?, однак, наприклад, у ф?лософ?? д?алектичного матер?ал?зму д?йсн?сть визнача?ться як ф?лософська категор?я, що протиставля?ться можливост?, тобто д?йсн?сть — це реал?зована можлив?сть.

?нод?, п?д ?реальн?стю? розум?ють дан?сть об'?кт?в в найширшому сенс?, ? говорять, наприклад, про в?ртуальну реальн?сть — штучно створений комп'ютерною ?м?тац??ю ?люзорний св?т. Зм?шана реальн?сть, в?дпов?дно, частково в?дтворю? в комп'ютерн?й симуляц?? реальний св?т, додаючи до нього штучно створен? елементи.

Поняття реальност? вивча?ться розд?лом ф?лософ?? — онтолог??ю. Коло проблем, на як? вона намага?ться дати в?дпов?дь, включають питання: чи реальний я? чи реальн? мо? думки? чи реальний св?т, що мене оточу?? чи реальн? абстрактн? поняття? тощо.

На?вний реал?зм

Буденн? уявлення про те, що людина живе в реальному св?т?, саме такому, який вона бачить, називають на?вним реал?змом. За цими уявленнями я, зв?сно, ?сную, мене оточу? реальний св?т, мо? думки, хоча й нематер?альн?, зв?сно реальн?, ?, можливо, числа реальн? теж. Такий св?тогляд, проте, незадов?льний як з точки зору науки, так ? з точки зору ф?лософ??. Наука вказу?, що св?т зовс?м не такий, яким ми його бачимо, що сонце не зд?йсню? оберт по небу за 24 години, а навпаки Земля оберта?ться навколо Сонця за р?к, що св?тло — електромагн?тн? коливання, ми бачимо т?льки частину з них, що кольори ?снують т?льки в наших перцепц?ях, що з?р створю? численн? оптичн? ?люз?? а звук, в?дпов?дно, лише коливання густини пов?тря тощо.

Ф?лософи заперечують, що ми сприйма?мо св?т через в?дчуття, а отже зна?мо лише в?дчуття, а реальн?сть речей поза цими в?дчуттями далеко не очевидна, що ?снування ?мене? як сутност? теж не ?зв?сно?, що ми добудову?мо в наших думках те, що бачимо, нашими уявленнями про те, яким воно повинно бути — наприклад, коли ми бачимо фронтон будинку, тобто ст?ну, ми гада?мо, що це будинок, що в ньому ? к?мнати, мебл?, туалети й таке всяке, що, коли ми бачимо кота, ми гада?мо, чомусь, що це к?т, тобто розп?зна?мо образ, з?ставляючи побачене з абстрактним образом ?деального кота, який може ?сну?, а може й н? — це лише назва, що числа — можливо, наша вигадка тощо.

Здоровий глузд допомага? людин? ор??нтуватися в св?т?, ? зазвичай людина може в?др?знити реальн? реч? в?д ?люзорних, в?д сну, в?д вигадки, але загалом ?люз?й у св?тогляд? кожно? людини вистача?, оск?льки сам цей св?тогляд включа? чимало знань, отриманих з р?зношерстних джерел ?нформац?? та в?рувань, вироблених на основ? цих знань. Усе ж учен? та ф?лософи упродовж тисячол?ть намагалися докопатися до ?стини ? збагнути як все влаштовано в реальному св?т?.

Погляди на реальн?сть в ?стор?? ф?лософ??

Розр?знення реального ? даного спогляданню грало важливу роль вже в античн?й ф?лософ??^{[джерело?]}. За вченням Демокр?та, лише в загальн?й думц? ?сну? кол?р, в думц? — солодке, в думц? — г?рке, насправд? ж ?снують т?льки — атоми ? порожнеча. ?У загальн?й думц?? у нього означа? те ж, що ?зг?дно ?з загальноприйнятою думкою? ? ?для нас?, не за природою самих речей; природу ж самих речей в?н, у свою чергу, познача? виразом ?насправд?? (в?д слова ?правда?, ??стинне?). Це розр?знення зб?га?ться, таким чином, у Демокр?та з в?дм?нн?стю м?ж ?природою речей?, яка ?сну? об'?ктивно, ? формами ?? плотського сприйняття суб'?ктом.

Для Платона насправд? реальними були т?льки ?де? (ейдос)^{[джерело?]}. Увесь св?т поза св?том ?дей, Г?перуран??ю, Платон проголошував т?льки т?нню, ?люз??ю^{[джерело?]}. Ар?стотель теж визнавав реальн?сть ?дей, але т?льки в речах. Под?бн? до Платонових думки характерн? також для багатьох шк?л класично? ?нд?йсько? ф?лософ??, в яких справжню реальн?сть ма? т?льки брахман, тод? як в?домий людям св?т, ? нав?ть боги — ?люз?я, майя.

Серед важливих питань середньов?чно? ф?лософ?? вид?ля?ться суперечка про реальн?сть ун?версал?й м?ж реал?стами та ном?нал?стами. Реал?сти в?дстоювали той погляд, що загальн? поняття ?снують насправд?, тобто ? реальними. Ном?нал?сти вважали, що загальн? поняття ?снують т?льки як назви, ?мена^{[джерело?]}.

Рене Декарт, проголошуючи принцип ун?версального сумн?ву, прийшов до висновку, що ?дине, в чому не можна сумн?ватися — це в ?снуванн?, реальност?, самого досл?дника — cogito ergo sum (думаю, отже, ?сную)^{[джерело?]}. Численн? ф?лософи й ф?лософськ? школи п?сля Декарта в?дмовлялися розглядати питання про реальн?сть св?ту поза в?дчуттями, переносячи основний акцент в область гносеолог?? (еп?стемолог??), област? ф?лософ??, що вивча? проблеми п?знання^{[джерело?]}. Марксистсько-лен?нська ф?лософ?я зарахову? таких ф?лософ?в ? так? школи до суб'?ктивних ?деал?ст?в, хоча вони сам? себе так не називають^{[джерело?]}. Зокрема, до них належали Джордж Беркл? та Дев?д Г'юм. Суб'?ктивн? ?деал?сти не обов'язково заперечують реальн?сть св?ту поза в?дчуттями, вони або проголошують це питання метаф?зичним^{[джерело?]}, або ж, як ?мману?л Кант, вважають, що в?дпов?дь на це питання вимага? трансцензусу — виходу за меж? емп?ричного досв?ду^{[джерело?]}.

Гегель, розвиваючи сво? погляди в дус? Платона й середньов?чного реал?зму, проголосив, що первинну реальн?сть ма? абсолютна ?дея, яка породжу? емп?ричну чутт?ву реальн?сть^{[джерело?]}. Марксистсько-лен?нська ф?лософ?я класиф?ку? под?бн? погляди об'?ктивно ?деал?стичними.

Прихильники матер?ал?зму стверджують не т?льки реальн?сть, й первинн?сть зовн?шнього матер?ального св?ту, тому для них щодо питання про реальн?сть акцент зм?щу?ться до питання про реальн?сть ?деального, св?домост?^{[джерело?]}. Вульгарний матер?ал?зм вир?шував це питання кардинально, стверджуючи, що св?дом?сть не т?льки ?сну?, а й матер?альна.

У д?алектичному матер?ал?зм? терм?ном ?реальн?сть? окреслюють усе, що все ?сну?, тобто весь св?т, включно з ус?ма його ?деальними продуктами, але водночас у ц?й сукупн?й реальност? вид?ляють об'?ктивну реальн?сть, тобто матер?ю в сукупност? р?зних ?? вид?в, протиставляючи ?? суб'?ктивн?й реальност?, тобто явищам св?домост?.

Два основн? трактування реальност?

?сну? два основн? ф?лософськ? трактування реальност?: реал?зм, що стверджу? об'?ктивне ?снування реальност?, яка лише в?дкрива?ться людиною в процес? п?знання^{[джерело?]}, ? феноменал?зм, який стверджу?, що реальн?сть залежить в?д п?знавально? активност? людини ? конструю?ться в н?й^{[джерело?]}. Починаючи з 60-х рок?в 20 ст. погляди в русл? феноменал?зму стали називати антиреал?змом^{[джерело?]}. Наприклад, з погляду антиреал?зму ол?мп?йськ? боги для стародавнього грека були такою ж реальн?стю, як ? електрон для сучасного ученого^{[джерело?]}.

Реал?зм

Ф?лософський терм?н ?реал?зм? вжива?ться для позначення напрямку, що постулю? ?снування реальност?, незалежно? в?д суб’?кта п?знання^{[джерело?]}. ?сторично терм?н реал?зм (без додаткового уточнення) застосовували для позначення трьох зовс?м р?зних напрямк?в ф?лософсько? думки^{[джерело?]}:

1. реал?зм як напрямок, протилежний до ном?нал?зму ? концептуал?зму (пом?ркованого реал?зму) в середньов?ков?й та сучасн?й ф?лософ?? (проблема ун?версал?й);
2. реал?зм як напрямок Нового часу, що протисто?ть ?деал?зму^{[джерело?]}. Цю ?дею в?дстоював Гербарт з? сво?ми посл?довниками. Еп?стемолог?чний реал?зм або об’?ктив?зм розгляда? ?стинне знання незалежним в?д знань, уявлень ? в?рувань окремого суб’?кта п?знання. Еп?стемолог?чний реал?зм наполяга? на ?де?, що наш чутт?вий досв?д забезпечу? прямий, безпосередн?й доступ до об’?кт?в навколишньогоо св?ту.
3. реал?зм як напрямок, протилежний до антиреал?зму в сучасн?й ф?лософ?? науки друго? половини XX ст..

Кр?м цих вид?в реал?зму ?снують ф?лософськ? напрямки, в яких слово реал?зм уточню?ться. На початку ХХ стол?ття м?ж собою вели боротьбу неореал?зм та критичний реал?зм^{[джерело?]}. Обидва напрямки протистояли ?деал?зму в сенс? Беркл?, але в?др?знялися сво?ми еп?стемолог?чними позиц?ями^{[джерело?]}. Тод? як неореал?зм проголошував ?снування незалежно? реальност? й сприйняття ?? такою, як вона ?, критичний реал?зм вважав, що незалежна реальн?сть опосередкована ментальними ?чутт?вими даними?.

Феноменал?зм

Феноменал?зм — це ф?лософське вчення про те, що ми п?зна?мо не сутн?сть речей, ?реч? у соб??, а лише явища. В основ? феноменал?зму лежить досл?дження об'?кт?в п?знання з онтолог?чно? та гносеолог?чно? точок зору^{[джерело?]}. В першому випадку об'?кти розглядаються незалежно в?д питання про ?хн? сприйняття у п?знан?, винятково з точки зору вза?мозалежност? ? в?дносного значення ?хн?х властивостей як в?домих форм ? прояв?в буття^{[джерело?]}. При цьому показу?ться, що одн? властивост? можуть бути визнан? пост?йними, ?нш? — зм?нними ? пох?дними^{[джерело?]}. Так, наприклад, густина або маса ? пост?йними властивостями вс?х матер?альних об'?кт?в у пор?внянн? ?з ?хн?м кольором, формою або ?ншими властивостями, що сприймаються в?дчуттями^{[джерело?]}. Ц? останн? при в?дом?й точц? зору можуть бути визнан? лише р?зними проявами маси^{[джерело?]}.

Буття ? реальн?сть

Поняття реальн?сть вступа? у складн? в?дносини з поняттям буття^{[джерело?]}:

• Буття ? сукупн?стю р?зновид?в реальност? (коли поняття реальност? гранично розширене ? включа? так? поняття як, наприклад, суб'?ктивна реальн?сть)^{[джерело?]}
• Буття м?стить реальн?сть як складову частину (коли реальност? протиставила ?рреальн?сть або сюрреальн?сть)^{[джерело?]}
• Реальн?сть м?стить в соб? буття (в екзистенц?ал?зм?, де буття ма? т?льки людина)^{[джерело?]}.

Кр?м того розр?зняють актуальну реальн?сть (те, що ? зараз) ? потенц?йну (що ?реально? може в?дбутися), а також реальн?сть об'?ктивну ? суб'?ктивну. У цих класиф?кац?ях реальн?сть зб?га?ться з буттям^{[джерело?]}.

Реальн?сть з точки зору науки

Ф?лософський анал?з природознавства, його методолог?? та обмежень сформувався в напрям, який отримав назву наукового реал?зму. Ця точка зору в?дстою? тезу, що св?т, який опису? наука, реальний ? незалежний в?д того, що ми про нього дума?мо. У рамках ф?лософ?? науки питання про реальн?сть ф?зичного св?ту часто формулю?ться як ?чим пояснити усп?х науки??. Дискус?? з ц??? теми обертаються навколо статусу неспостережуваних сутностей наукових теор?й. Науков? реал?сти стверджують, що вони мають однаковий онтолог?чний статус з? спостережуваними об'?ктами. ?нструментал?зм притриму?ться протилежно? думки, вважаючи, що наука створю? т?льки модел?, як? ? не б?льше н?ж знаряддями п?знання.

На початку XX стол?ття у вжиток ув?йшов терм?н ф?зична реальн?сть, яким окреслювали розум?ння реальност? в природознавств?. Св?т, як його опису? ф?зика, дуже сильно в?др?зня?ться в?д того св?ту, до якого людина звикла в рамках на?вного реал?зму. Ф?зика оперу? такими неспостережуваними сутностями, як ф?зичн? поля, хвильова функц?я, елементарна частинка, сп?н та ?зосп?н тощо^{[джерело?]}. Часто нав?ть ф?зики не можуть знайти рац?ональне пояснення тим формулам, як? вони з усп?хом застосовують для опису експеримент?в. Квантова механ?ка добре зрозум?ла як математичний формал?зм, тобто як знання того, що треба зробити, щоб одержати правильний результат, однак, коли намагаються дати ?й ?нтерпретац?ю в лог?чних, звичних терм?нах, виникають велик? труднощ?^{[джерело?]}.

Математика

У математиц? найб?льше дискус?й виклика? статус абстракц?й, особливо чисел. Прихильник?в реальност? чисел у ф?лософ?? математики називають платон?стами. ?нш? п?дходи намагаються пов'язати математичн? поняття з ф?зичним св?том. До таких п?дход?в належать формал?зм та ф?кц?он?зм^{[джерело?]}. Формал?зм вважа?, що математичн? твердження ? результатами ман?пуляц?й за певними правилами. Ф?кц?он?зм стверджу?, що науку можна формулювати взагал? без чисел ? будь-яко? математики.

Деяк? п?дходи приймають реальн?сть одних математичних об'?кт?в, але в?дкидають ?нш?. Ф?н?тизм в?дкида? неск?нченност?. Ультраф?н?тизм прийма? ск?нченн? величини т?льки до певно? меж?. Коструктив?зм та ?нту?ц?он?зм стоять на позиц?? реальност? об'?кт?в, як? можна явно вибудувати, але в?дкида? принцип виключення третього у доведеннях за методом зведення до абсурду^{[джерело?]}.

Традиц?йно в центр? дебат?в сто?ть питання про те, чи св?т абстактних (нематер?альних, неосяжних) чисел ?сну? поряд ?з ф?зичним (осяжним, конкректим) св?том^{[джерело?]}. Нещодавно була сформульована г?потеза математичного всесв?ту, в якому ?снують т?льки математичн? сутност?, а ф?зичний св?т ? т?льки ?люз??ю. Автор ц??? г?потези Макс Тегмарк будував ??, виходячи з постулату: ?вс? структури, що ?снують математично, ?снують також ф?зично?. Г?потезу можна вважати формою платон?зму, а також математичного мон?зму, яка заперечу? ?снування будь-чого, кр?м математичних об'?кт?в.

Модальний реал?зм

У ХХ стол?тт? ф?лософський анал?з лог?ки, зокрема математично? лог?ки, призв?в до виникнення модально? лог?ки, як розширення над побудовами звично? б?нарно? лог?ки^{[джерело?]}. Модальна лог?ка поряд ?з простими лог?чними сталими на зразок ?так? ? ?н?? розгляда? ?нш? вар?анти в?дпов?д?, так? як ?можливо?^{[джерело?]}. Одним ?з можливих п?дход?в до розум?ння висловлювань модально? лог?ки, ? г?потеза так званого модального реал?зму, в рамках якого вс? можлив? св?ти вважаються наст?льки ж реальними, як ? фактичний. Ця г?потеза знайшла як сво?х прихильник?в так ? критик?в^{[джерело?]}.

Сусп?льн? науки

Вочевидь, на?вний реал?зм, що вважа? реальн?стю те, що людина бачить ? в?дчува?, входить у суперечн?сть з науковими уявленнями про св?т. Дещо зн?ма? цю суперечн?сть поняття консенсусно? реальност? — п?дходу до визначення того, що ?сну? насправд?, через згоду, консенсус м?ж суб'?ктами п?знання. Цей п?дх?д розвива?ться в русл? соц?ального конструктив?зму. У рамках такого п?дходу реальне те, в?дносно чого в людей виробився консенсус, тобто те, що люди вважають реальним. Наприклад, що св?тло — електромагн?тн? коливання, а кол?р визнача?ться спектром цих коливань, що Земля оберта?ться навколо Сонця, що реальн? соц?альн? класи й народи тощо. Ця консенсусна реальн?сть п?дтриму?ться вза?мод??ю людей у сусп?льств?. У такого п?дходу ? сво? складнощ?, оск?льки р?зн? громади можуть мати р?зн? уявлення, а тод? ?сну? ст?льки реальностей, ск?льки р?зних громад.

Сусп?льн? науки звертають увагу на шар реальност?, що ?сну? завдяки вза?мод?? людей у сусп?льств?, який називають соц?альною реальн?стю. У ц?й царин? працювали так? соц?ологи й ф?лософи як Ем?ль Дюркгейм, Герберт Спенсер, Джон Серль.

Для досл?дження соц?ально?/?нституц?йно? реальност? Джон Серль використовував теор?ю мовленн?вих акт?в, намагаючись описати так? аспекти соц?ального св?ту як ?шлюб, власн?сть, робота, зв?льнення з роботи, в?йна, революц?я, веч?рки, уряди, м?нинги, профсп?льки, парламенти, корпорац??, закони, ресторани, в?дпустки, юристи, професори, л?кар?, лицар?, податки?. На думку Серля, вза?мод?я м?ж такими окремими ?нституц?йними реальностями систематична й створю? багатошарову соц?альну реальн?сть. На його думку ключем до формування соц?ально? реальност? ? мова, оск?льки мова ? системою прийнятих символ?в, що збер?га?ться в час? незалежно в?д ?нших фактор?в.

В?ртуальна реальн?сть та ?нш? ?люзорн? ?реальност??

Починаючи з 1980-х, утвердилося поняття в?ртуальна реальн?сть, тобто ?люзорна ?реальн?сть?, уявний св?т, створений комп'ютерами^{[джерело?]}. Користувач комп'ютера наче занурю?ться в штучний св?т, отримуючи в?д комп'ютера в?зуальн? та ауд?о сигнали, що зам?няють собою в?дпов?дн? сигнали в?д реального св?ту. Така в?ртуальна реальн?сть використову?ться у в?део?грах та в комп'ютерних тренажерах^{[джерело?]}. Довол? часто сигнали ?люзорно? та фактично? реальност? накладаються, утворюючи зм?шану або доповнену реальн?сть^{[джерело?]}.

До певного ступеня багато твор?в мистецтва, особливо художньо? л?тератури та к?но, занурюють читача чи глядача в ?люзорний фантастичний св?т, у якому д?ють сво? правила й закони^{[джерело?]}. Таке занурення в?дбува?ться завдяки людськ?й уяв? та здатност? людини призупинити на деякий час св?й скептицизм^{[джерело?]}. Хоча глядач, наприклад, св?домий того, що бачить вигадку, под??, що в?дбуваються на екран?, сприймаються як реальн? й викликають сп?впереживання, так наче геро? ф?льму ? справжн?ми людьми^{[джерело?]}. Твори науково? фантастики та фентез? створюють ц?л? вигадан? св?ти, в яких ?сну? своя внутр?шня для такого св?ту ?реальн?сть?^{[джерело?]}.

Скептичн? погляди

В ?стор?? думки ?снувало чимало скептичних погляд?в, щодо реальност?, зокрема, щодо того чи можна ч?тко розмежувати реальн?сть та сон. Чжуан-цзи, китайський ф?лософ 4-го стол?ття до н. е., писав:

Одного разу Чжуанов?-цзи наснилося, що в?н метелик, задоволений самим собою ? тим, що в?н робить. В?н не знав, що в?н був Чжуан-цзи. Раптом в?н прокинувся ? там в?н був, абсолютно точно та безпомилково, Чжуан-цзи. Але в?н не знав, чи був в?н Чжуан-цзи котрому наснилося, що в?н метелик, чи метеликом, котрому наснилося, що в?н був Чжуан-цзи. Але м?ж Чжуан-цзи ? метеликом повинна бути деяка в?дм?нн?сть! Це назива?ться Перетворенням Речей.

Рене Декарт був одним ?з перших зах?дних ф?лософ?в, що розглядали це питання. В?н стверджував, що ?… не ?сну? жодних точних ознак, за якими ми можемо ч?тко в?др?знити неспання в?д сну? ? доб?г висновку, що ?ц?лком можливо, що я сплю прямо зараз, ? що вс? мо? в?дчуття ? помилковими?. Декарту, який стояв на засадах ун?версального сумн?ву, належить також ?дея злого демона, що вводить людей в оману ?люз??ю зовн?шнього св?ту.

У ХХ стол?тт? Г?лар? Патнем сформулював уявний експеримент мозок у колб?, в якому в мозку стимулюються враження того, що в?н живе реальним життям. Под?бн? мотиви в?дображено також у ф?льм? ?Матриця?. Бертран Расселл жартома запропонував думку про те, що св?т утворений п'ять хвилин тому одночасно з фальшивою пам'яттю людей.

Див. також

• Платон?зм
• Доповнена реальн?сть
• Теор?я всього (ф?лософ?я)

Джерела

• Ф?лософський словник /За ред. В. ?. Шинкарука. — 2. вид. ? доп. — К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. — 800 с.