英国一年制硕士留学 九大热门专业推荐英国硕士英国大学

百度 先是在原上海美术馆举办其在中国的首次个展，之后APEC大型景观焰火表演的设计使他的艺术足迹涵盖国内，更将包括2008年北京奥运会在内的中国几次重大活动联系在一起。

Гносеоло?г?я (в?д грец. γν?σι? — ?п?знання? ? λ?γο? — ?вчення, наука?) — теор?я п?знання, розд?л ф?лософ??. Терм?н ?гносеолог?я? був уведений ? активно застосовувався у н?мецьк?й ф?лософ?? XVIII ст.

В словнику Джеймса Марка Болдв?на Dictionary of Psychology and Philosophy (1901) ? стаття:

Gnosiology [Gr. γν?σι?, knowledge, + λ?γο?, discourse]: Ger. Gnosiologie, Erkenntnisslehre; Fr. gnosidlogie (suggested — Th.F.) ; Ital. gnoseologia. The science of knowledge, its origin, process, and validity. Cf. EPISTEMOLOGY, meaning (2), for which gnosiology is recommended, epistemology being used for the broader inquiry given under meaning (1) of that topic.         (J.M.B.)

Гнос?олог?я [гр. γν?σι? , знання, + λ?γο? , дискурс]: н?м. Gnosiologie, Erkenntnisslehre ; О. gnosidlogie (пропонований — Th.F.) ; ?тал. гносеолог?я . Наука про знання, його походження, процес ? достов?рн?сть. Пор. ЕП?СТЕМОЛОГ?Я, в значенн? (2), для яко? рекомендована гнос?олог?я, еп?стемолог?я використову?ться для ширшого досл?дження наведеного в значенн? (1) ц??? теми.         (Дж.М.Б)

Гносеолог?я вивча? проблеми природи п?знання ? його можливостей, в?дношення знання до реальност?, досл?джуються загальн? передумови п?знання, виявляються умови його достов?рност? та ?стинност?. На в?дм?ну в?д психолог??, ф?з?олог?? вищо? нервово? д?яльност? та ?нших наук, гносеолог?я, як ф?лософська дисципл?на анал?зу? не ?ндив?дуальн? механ?зми, як? д?ють у псих?ц?, що дозволяють тому або ?ншому суб'?ктов? д?йти певного п?знавального результату, а загальн? п?дстави, як? дають можлив?сть розглядати цей результат як знання, що виража? реальний, д?йсний стан речей. Два основн? напрями в теор?? п?знання — матер?ал?зм та ?деал?зм. Теор?я п?знання т?сно зв'язана ?з еп?стемолог??ю — теор??ю знання, його будови, структури, функц?онування ? розвитку.

П?знання у Рене Декарта

Декарт критику? ?снуюче п?знання. В?н сумн?ва?ться у всьому, що до того часу вважалося беззастережним знанням. В?н вважа?, що н? дан? в?дчуття, н? мислення не дають такого знання. ?люз?? почутт?в роблять ненад?йними показники в?дчутт?в, помилки суджень ставлять п?д сумн?в висновки розуму. Тому необх?дно починати ?з загального, радикального сумн?ву. Проте, яким би всеохопним в?н не був, ? в д?яльност? п?знання дещо, що не п?дляга? жодному сумн?ву. Декарт не скептик ? не агностик, його сумн?в лише попередн?й прийом, метод встановлення достов?рно? ?стини. Достов?рним у всякому випадку ? те, що сумн?в ?сну?. Сумн?в — акт мислення, я мислю, значить я ?сную — лат. cogito ergo sum. Це знамените положення — основа, на як?й може будуватися все достов?рне знання.

П?знання у Артура Шопенгауера

П?знання в Артура Шопенгауера розвива?ться у двох формах: безпосередн? (?нту?тивне) п?знання або в?дсторонене (рефлективне) п?знання (п?знання розуму). Основним видом п?знання Шопенгауер вважа? ?нту?тивне: в к?нцевому результат? весь св?т рефлекс?? базу?ться, на його думку, на ?нту?ц??. Шопенгауер стверджу?, що наука не ст?льки д?яльн?сть п?знання, ск?льки д?яльн?сть, спрямована на служ?ння вол?. Ц?ль науки в задоволенн? практичних ?нтерес?в, як? у сво?й сут? завжди ?нтереси вол?, сл?пого хот?ння. Досконалим п?знанням може бути т?льки споглядання, в?льне в?д всякого в?дношення до практики ? до ?нтерес?в вол?. Таке споглядання розгляда? реч? не в якомусь в?дношенн?, а як зм?ст, який т?льки проявля?ться у в?дносност?, але сам ?й не п?дкоря?ться.

Споглядальне п?знання, на думку Шопенгауера, недоступне науц?, так як вона завжди зверта?ться до ?нтелекту, який глибоко занурений в ?нтереси вол?. Проте таке п?знання ц?лком доступне р?зноман?тним видам мистецтва.

П?знання у християнств?

П?знання в?рою дола? меж? умоглядних понять, оск?льки воно звершу?ться не т?льки за законами формально? лог?ки, але в лог?ц? сп?впричасност? т?й ?стин?, яка перевершу? ?манентну реальн?сть. Святоотц?вська гносеолог?я в?дпов?дним чином виводить п?знання за рац?ональн? меж?.

	Бог у сво?му надприродному бутт? перевершу? розум ? суще, ? тому взагал? не ? чимось таким, що п?зна?ться, або чимось таким, що ?сну?, а ?сну? надприродно та надрозумно п?зна?ться… Повне нев?дання ? ? п?знання Того, Хто перевершу? все те, що п?зна?ться. Залиш як чутт?ву, так ? розумову д?яльн?сть ? взагал? все чутт?ве та умоглядне, все не суще та суще, та вс? сво? сили спрямуй до з’?днання з Тим, Хто вищий за будь-яке буття ? п?знання.
— Д?он?с?й Ареопаг?т,

	Сфера д?яльност? науки — ф?зичний св?т, який ми перевершу?мо ? який через це може бути п?дданий експериментам. Сфера д?яльност? богосл?в'я — осягнення Бога, Який перевершу? нас ? з Яким через це можна намагатися сп?лкуватись, т?льки озбро?вшись благогов?йним страхом ? смиренням.
— Джон Полк?нхорн,

П?знання Бога не ?рунту?ться на лог?ц? мислення чи на рац?ональному спогляданн?, воно ?рунту?ться на досв?д?, який завжди ма? визначений, локальний, часовий та особист?сний характер. ?вхарист??ю та молитвою долаються антином?? розуму, рац?ональне мислення поступа?ться духовному зору. У святоотц?вськ?й гносеолог?? богословське знання не в?докремлене в?д ?вхарист?йного покликання людини.

	Бога не можна збагнути розумом, ? розум?ння Його не може бути виражене словами… Д?йсно, яким ?менем назвати Того, Хто не народжений, нема? н? в?дм?нностей в соб?, н? визначеного вигляду, н? ?ндив?дуальност?, н? числа, але ? ?стота така, яка не ма? н?яких у соб? акциденц?й, ? зокрема акциденц?альному н?чому не п?дпада?? Ви хочете сказати, що Бог ? ц?л?сн?сть? Визначення недосконале, тому що ц?л?сн?сть явля? собою к?льк?сть, все ж таки, сп?врозм?рну, а Бог ? Отець взагал? всього ?снуючого. Ви хочете увиразнити Його р?зними складовими частинами? Але цього ви не в змоз? зробити, адже в природ? сво?й ця ?дн?сть непод?льна. Ось чому Бог безмежний, безк?нечний зовс?м не в тому сенс?, як нам це уявля?ться, — н?би ми просто не можемо Його охопити сво?ю думкою, — а в тому, що Бог ? не п?дляга? вим?ру ? нема? меж у Його сутност?. Нема? також у Ньому ? форм, а також не може В?н бути названий. А якщо ?нколи ми ? назива?мо Його такими визначеннями, як ?диний, Благий, Дух, Сущий, Отець, Бог, Творець, Господь, ми застосову?мо ?х не як Його ?м'я. Ми зверта?мось за допомогою до цих чудових сл?в лише внасл?док сутужного становища (απορια?), щоб застерегтися в?д ?нших найменувань, якими м?г би бути принижений В?чний. Жодний ?з цих терм?н?в, взятий окремо, не розкрива? поняття про Бога; вс? разом говорять про Нього як про Вседержителя. Реч? п?знаються або за ?х власною природою або за вза?мними стосунками ?х м?ж собою; до Бога н?чого ?з цього не можна застосувати. Не може також В?н бути в?дкритий ? доказами, тому що вони ?рунтуються на попередн?х засадах ? вищих поняттях, але н?що не може ?снувати ран?ше ?стоти не створено?. Для осягнення ?стоти незбагненно? н?чого не залиша?ться, в?дпов?дно, кр?м власно? ?? благодат? та одкровення ?? через посередництво Логоса, який перебува? у ?? надрах.
— Климент Олександр?йський,

Поняття ? питання гносеолог??

• Поняття:
  • п?знання
  • св?дом?сть
  • в?дчуття
  • розум
  • ?стина
• Основне питання — чи п?знаваний св?т у принцип??
• В?дпов?д? на це питання да?:
  • оптим?зм — св?т п?знаваний, меж п?знання нема?, необх?дн? лише час ? засоби.
  • агностицизм — св?т неп?знаваний у принцип?, людина не п?зна? св?т, а буду? в?ртуальний св?т на основ? почутт?вого сприйняття.
  • скептицизм — ми п?зна?мо реальний св?т, але в силу недосконалост? почутт?в пост?йно вводимо себе в оману.

Основн? принципи теор?? п?знання

Бекон запропонував ориг?нальну метафору стосовно до основних метод?в п?знання: ?шлях павука? (здобуття ?стини ?з ?власно? св?домост??); ?шлях мурахи? (безсистемне збирання фактичних даних); ?шлях бджоли? (по?днання зд?бностей досв?ду — збирання нектару — ?з роботою розуму — перетворення його на мед (знання)).

Сучасна наукова гносеолог?я ?рунту?ться на таких основоположеннях.

• Принцип об'?ктивност?
• Принцип п?знаванност?
• Принцип активного творчого в?дображення
• Принцип д?алектики
• Принцип практики
• Принцип ?сторизму
• Принцип конкретност? ?стини

Див. також

• П?знання ?сторичне
• Гностицизм

Л?тература

• П. Йолон. П?знавальн? здатност? // Ф?лософський енциклопедичний словник / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н ; ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни. — Ки?в : Абрис, 2002. — С. 479. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• П. Йолон. Теор?я п?знання // ФЕС, с.634

Посилання

• Теор?я п?знання // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Гносеолог?я // Л?тературознавча енциклопед?я : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в. — Ки?в : ВЦ ?Академ?я?, 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 231.
•  Теор?я п?знання в сучасн?й ф?лософ?? (вступ). Анна Лакт?онова на YouTube
•  Гносеолог?я та еп?стемолог?я як ф?лософськ? науки про п?знання. В?ктор Петрушенко на YouTube (зокрема про ?стор?ю терм?н?в, починаючи з 21 хв. 50 сек.)