“火车头代表”周清和：企业要肩负建设一带一路主体责任

百度 王安石拜见周敦颐意欲问学当在其中进士前。

Кори?нф, або Кори?нт, (грец. Κ?ρινθο?, Korinthos) — м?сто у сучасн?й Грец??, у давнину — одне з найвизначн?ших м?ст-держав у Середземному мор?. Розташоване на перешийку (?стм?) м?ж Коринфською ? Сарон?чною затоками, на шляху з Пелопонеса до п?вн?чно? Грец??

Коринф Коринт Κ?ρινθο?
Акрокоринф та Коринфська затока на горизонт? Акрокоринф та Коринфська затока на горизонт?
Коринф Коринт
Координати: 37°56′ пн. ш. 22°56′ сх. д.
Кра?на	Грец?я
Децентр. адм?н?страц?я	Адм?н?страц?я Пелопоннесу, Зах?дно? Грец?? та ?он?чних остров?в
Перифер?я	Пелопоннес
Периф. одиниця	Коринф?я
Колишн? адм?н. одиниц?
- Рег?он	Пелопоннес
- Ном	Коринф?я
Розташування на мап? ному
Уряд
- мер	Александрос Пневмат?кос
Площа
- Повна	102,2 км2
Найб?льша висота	10 м
Найменша висота	0 м
Населення (2001)
- Усього	36 556
Часовий пояс	EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код	201 00
Телефонний код(и)	27410
Авто	KP
Вебсайт: www.korinthos.gr

?стор?я

Царська доба

Перш? поселення на м?сц? Коринфа з'явилися ще за неол?тично? доби — б?ля 6000 р. до н. е. Спочатку його населяли пеласги. Про це св?дчить ? назва м?ста — сполучення ?νθ? вчен? вважають характерним саме для пеласг?йсько? мови. Щоправда, м?фи стверджують, що в?д час?в виникнення поселення мало ?ншу назву — Еф?ра. Н?бито м?сцеве населення так називало дружину шанованого ними бога Сонця, в?д якого виводили св?й р?д ? м?сцев? володар? (зв?дки п?зн?ша грецька назва ?хньо? династ?? — Гел?ади). Останнього царя з ц??? династ?? звали саме Коринфом ? за переказами саме завдяки йому м?сто отримало нин?шн? ?м'я — хоча й через к?лька покол?нь п?сля його загибел?.

Грецьким м?сто стало щонайменше з часу правл?ння царя С?з?фа, який став засновником ново? династ??. С?з?ф зв?в навколо м?ста мури (можливо й на м?сц? старих вал?в), облаштував джерела питно? води, встановив певн? кордони ?з сус?дн?ми державами, позначен? межовими каменями. Роздратован? сус?ди розпов?дали, що п?д ними цар ховав т?ла вбитих ним людей. М?фи, створен? в ?нших м?стах, взагал? розпов?дають про С?з?фа як про хитру ? п?дступну людину, хоча в Коринф? його дуже шанували. Довге правл?ння С?з?фа сприяло виникненню ще одн??? легенди — про те, як цар ув'язнив власну смерть ? змусив бог?в в?дпустити його з потойб?чного св?ту.

Син С?з?фа — цар Главк був батьком героя Беллерофонта. Цар Креонт мало не видав свою доньку зам?ж за Ясона й загинув, рятуючи ?? в?д помсти Меде?. Старша л?н?я династ?? С?з?ф?д?в перервалася ?з смертю Пол?ба, який не мав д?тей (окр?м всиновленого ним зг?дно з м?фами ф?ванського царевича Ед?па, що, подоросл?шавши, залишив Коринф — ще за життя самого Пол?ба). У Троянськ?й в?йн? коринфяни брали участь п?д проводом Агамемнона. Але п?сля його смерт? в м?ст? була в?дновлена влада цар?в з молодшо? л?н?? С?з?ф?д?в.

У XII стол?тт? до н. е. Коринф був захоплений дор?йцями. В?домо, що здобути м?сто ?м вдалося лише з друго? спроби — коли вони атакували Коринф з п?вдня. Новим царем став ?хн?й ватажок Алет, що заснував м?сцеву династ?ю Геракл?д?в. Нащадки С?з?ф?д?в, однак, теж залишилися жити у м?ст?, визнавши нову владу. Коринф став дор?йським, хоча прибульц? не складали в ньому б?льшост? — з восьми м?сцевих ф?л дор?йськими були лише три. Жили у м?ст? не т?льки греки — тут ?снувала значна колон?я ф?н?к?йц?в, як? принесли до Коринфу свою культуру та рел?г?ю. У свою чергу ? коринфяни одними з перших у Грец?? почали заснування власних торговельних фактор?й — зокрема у Медеон? та на ?тац? ?хню присутн?сть спостер?гають з IX стол?ття до н. е. Поширив св?й вплив Коринф ? на суходол?. Протягом першо? половини VIII ст. до н. е. коринфяни при?днали Тенею, в?д?брали в мегарц?в Кромм?он, Перахору, можливо Паги ? нав?ть Триподиск.

Режим Бакх?ад?в

Д?олк (сучасний вигляд)

Коринфська аристократ?я швидко в?дчула свою силу ? в 747 року до н. е. царя Телеста — останнього з династ?? Геракл?д?в — позбавили престолу. Влада опинилася в руках вузького кола знатних родин, як? ус? вважали себе нащадками царя Бакх?са — Бакх?адами. 200 ?хн?х представник?в складали м?ську раду — буле, яка щор?чно обирала з свого середовища притана. За безпеку м?ста в?дпов?дав полемарх, функц?? верховного жерця залишилися за позбавленим ус?х ?нших повноважень басиле?м. За переказами, Бакх?ади тримались ?зольовано в?д ?нших с?мей, забороняючи родичам нав?ть брати шлюби з представниками ?нших родин.

Надзвичайно виг?дне географ?чне розташування забезпечувало Коринфу можливост? торгувати одночасно з? Сходом ? Заходом. Вже наприк?нц? VIII ст. до н. е. в?н був багатим м?стом, через яке йшла ? транзитна торг?вля. Дв? м?ськ? гаван? — Лехеон на заход? ? Схенос на сход? — з'?днував волок, так званий д?олк, ? мореплавц? зазвичай в?ддавали перевагу перетаскуванню вантаж?в через перешийок перед об'?здом навколо Пелопонесу, повз небезпечний мис Малея. Близько 710 р. до н. е., за твердженням Фук?д?да, у Коринф? був створений новий тип корабля — тр??ра.

Глечик ?з зображенням тварин, Коринф, 640—630 рр. до н. е., Лувр

Бакх?ади розпочали масштабну колон?зац?ю у зах?дному напрямку. У 733 р. до н. е. ними були заснован? Коркира ? С?ракузи. Ут?м швидкий економ?чний розвиток м?ста п?дточував владу аристократ??. В м?ст? зростала соц?альна напруга. Притлумити внутр?шн? конфл?кти Бакх?ади намагалися за рахунок зовн?шн?х перемог. У Лелантськ?й в?йн? (720—660 рр. до н. е.) Коринф п?дтримав Халк?ду, яка врешт?-решт взяла гору. Але велико? корист? це не принесли ан? самим халкидянам, ан? ?хн?м союзникам. Наприк?нц? VIII ст. до н. е. за зброю взялися мешканц? Мегар, як? в?двоювали частину колись втрачених на користь Коринфа територ?й. Наступним був конфл?кт з аргоським царем Ф?доном, який претендував на статус гегемона ус??? Грец??, под?бного до Агамемнона. Зрештою Бакх?ади посварилися ? з власною колон??ю на Коркир?. У 664 р. до н. е. д?йшло до в?йськових д?й ? першого в грецьк?й ?стор?? морського бою. Як насл?док були фактично перерван? торговельн? зв'язки Коринфа з ?тал??ю ? Сицил??ю.

Коринфськ? колон??

Тиран?я К?псел?д?в

Громадським невдоволенням скористався К?псел, мати якого належала до Бакх?ад?в, а батько походив з ахейського роду. В 657 р. до н. е. К?псел захопив владу ? встановив у Коринф? тиран?ю. Новий володар спирався на п?дтримку простого люду ? демонстративно в?дмовився в?д охоронц?в. Бакх?ад?в вислали з м?ста ? деяк? з них знайшли притулок на Коркир?. Завершення Лелантсько? в?йни, внасл?док яко? були послаблен? обидва евбейських м?ста, К?псел використав для посилення впливу Коринфу, який за його правл?ння почав перетворюватися на фактичного гегемона материково? Грец?? (на малоаз?йському узбережж? цю роль в?д?гравав М?лет).

К?псел в?дновив масштабну колон?зац?ю. Перша експедиц?я, на чол? з синами тирана — Горгом, П?ладом ? Ех?дом заснували Левкаду, Амбрак?ю ? Анактор?й. Пот?м була захоплена сус?дня Гераклея. Це мало дозволити не лише вивезти з Коринфа ?неспок?йн? елементи? (соц?ально невлаштованих, пол?тичних опонент?в нового режиму), але й в?дновити втрачен? торговельн? шляхи та п?дготуватися до боротьби за повернення Коркири. За деякими даними, К?пселу вдалося захопити бунт?вний остр?в вже наприк?нц? його правл?ння. За ?ншими — це зробив його син ? наступник Пер?андр (627 — 588 рр. до н. е.).

Коринфська тридрахма, 515 р. до н. е.

Пер?андр спочатку намагався проводити гнучк?шу внутр?шню пол?тику, ? нав?ть здобув цим славу одного з семи наймудр?ших грек?в. Вир?шального удару аристократ?? в?н завдав, зм?нивши громадський устр?й, зокрема зам?нивши родов? ф?ли територ?альними. Пер?андр почав карбувати власну монету, запровадив митн? збори, завдяки яким зм?г скоротити до м?н?муму (а за переказами — ? взагал? скасувати) податки. Збудувавши додаткову гавань Кенхрей, в?н першим висловив ?дею з'?днати Коринфську ? Сарон?чну затоку каналом, але врешт? в?дмовився в?д ц??? ?де?, обмежившись вдосконаленням д?олку, що за його правл?ння був вимощений каменем, в якому зробили особливий жолоб, аби корабл? можна було перевозити швидше ? легше. Це перетворило Коринф на найбагатше м?сто Грец?? — що ув?йшло нав?ть у присл?в'я ?ο? παντ?? πλε?ν ?? Κ?ρινθον?, у переклад? — ?не кожному плавати до Коринфу?.

Пер?андр

М?сто було й визначним центром суднобудування, зброярства, ливарного ремесла, виготовлення ? фарбування тканин, найб?льшим у Грец?? постачальником керам?ки — насамперед чорноф?гурно?. За Пер?андра Коринф перетворився ? на культурну столицю материково? Грец??. ?стм?йськ? ?гри вважали другими за значущ?стю в Еллад?, м?сцевий храм Афродити (який, м?ж ?ншим утримував б?ля тисяч? пов?й) був в?домий в усьому грецькому св?т?. Тиран п?дтримував мистецтва, зокрема допомагав поету Ар?ону, що в свою чергу допом?г володарю запровадити державний культ Д?он?са.

Гопл?ти, зображення на коринфському кратер?, 600 р. до н. е.

Пер?андр в?в активну зовн?шню пол?тику — ? не лише у традиц?йному для Коринфа зах?дному напрямку. В?н захопив Еп?давр ? Ег?ну, зм?цнив демонстративно жорстокими методами (аж до кастрац?? трьохсот знатних коркирян) коринфську владу над Коркирою, заснував нов? колон?? — Халк?ду, Мак?н?ю, Мол?кр?й, Солл?й (б?ля виходу до ?он?йського моря), Еп?дамн, Аполлон?ю (в ?лл?р??, зв?дки до Коринфа надходило ср?бло), Пот?дею (у Халк?диц?, багат?й л?сом, необх?дним для буд?вництва корабл?в, ? близьк?й до македонських поклад?в золота). При цьому, на в?дм?ну в?д ?нших м?ст, Коринф не надавав створеним поселенням незалежност?, а утримував ?х п?д жорстким контролем метропол??. Пер?андру таким чином вдалося створити першу в грецьк?й ?стор?? морську державу — архе. Тиран встановив партнерськ? стосунки з ?гиптом, Л?д??ю ? М?летом.

Деяк? ?сторики саме порадами м?летського тирана Фрасибула пояснюють зм?ни у пол?тиц? Пер?андра у другий половин? його правл?ння. Так, остер?гаючись змов, тиран зав?в соб? охорону з 200 найманц?в, заборонив будь-як? союзи ? збори, окр?м рел?г?йних, публ?чн? бенкети, обмежив придбання раб?в ? предмет?в розкош?. Проте невдоволення зростало, ? врешт?-решт Пер?андр вир?шив не т?льки в?дмовитися в?д влади, але й орган?зувати власне вбивство — так щоб нав?ть т?ло його не могли знайти.

Ол?гарх?я. Союз з? Спартою

Наступник Пер?андра — його неб?ж Псамметих (588 — 585 рр. до н. е.) протримався при влад? лише к?лька рок?в ? був вбитий заколотниками, що викинули його труп за меж? м?ста. Натовп зруйнував будинки, в яких жили тирани, ? привласнив ?хн? майно.

Рел?г?йна церемон?я. Коринфський живопис, 540—530 рр. до н. е., Нац?ональний археолог?чний музей (Аф?ни)

Коринф наприк?нц? VI ст. до н. е.

Безвладдя тривало недовго, в м?ст? було встановлено режим ол?гарх??. Фактично влада належала м?ськ?й рад? — буле, в як?й були формально представлен? ус? в?с?м територ?альних ф?л, орган?зованих Пер?андром. Проте ус? р?шення готувалися вузькою колег??ю з восьми пробул?в. Повноваження народних збор?в були дуже обмеженими — громадяни могли лише п?дтвердити чи в?дкинути р?шення, винесен? на ?хн?й розгляд радою.

Морська держава, створена К?псел?дами, п?сля знищення тиран?? досить швидко розпалася, хоча деяк? колон?? ? надал? залишалися п?д контролем Коринфа. М?сто ? надал? залишалося одним з найзаможн?шим у Грец??, проте вже не таким впливовим. В обм?н на допомогу, яку надали при утвердженн? ол?гарх?чного режиму спартанц?, ? з над??ю на п?дтримку в боротьб? з Аргосом, коринфяни згодом при?дналися до очолюваного ними Пелопонеського союзу, фактично поступившись Лакедемону роллю гегемона материково? Грец??. Щоправда, в новому альянс? за Коринфом збер?гався особливий статус. Так, коли спартанц? вир?шили втрутитися у справи Аф?ни, коринфяни, як? не бажали надм?рного п?дсилення Спарти, виступили проти ? домоглися свого.

Коринфський шолом, 500—490 рр. до н. е., Державне античне з?брання, Мюнхен

З початком греко-перських в?йн коринфяни займали оч?кувальну позиц?ю, але загроза вторгнення арм?? Ахемен?д?в до само? Еллади, змусила ?х до р?шучих д?й. Коринф став одним з ?н?ц?атор?в протиперського в?йськового союзу ? надав притулок б?женцям ?з П?вн?чно? ? Середньо? Грец??. 40 коринфських корабл?в, керованих навархом Ад?мантом, брали участь у битв? в Салам?нськ?й протоц?, 5000 гопл?т?в, споряджених м?стом, билися п?д Платеями.

Водночас коринфяни в?дмовилися при?днуватися до Делоського союзу, залишаючись сп?льником Спарти. У 60-х рр.. до н. е. ?хн?й конфл?кт з Мегарами, яких п?дтримували Аф?ни, призв?в до справжньо? в?йни м?ж аф?нянами ? Пелопонеським союзом. Причому головним ?н?ц?атором продовження бойових д?й був саме Коринф, а мир (451 р. до н. е.) був укладений на вимогу спартанц?в. Надал? м?сто п?дтримувало мегарян, як? були невдоволен? аф?нською гегемон??ю, а Аф?ни у в?дпов?дь вживали санкц?й проти коринфсько? колон?? Пот?дея ? допомагали бунт?вн?й Коркир?. Все це призвело навесн? 431 р. до н. е. до ново? в?йни, яка д?стала назву Пелопонесько?. Коринфяни не погодилися на Н?к??в мир, укладений м?ж Спартою ? Аф?нами у 421 р. н. е., ? в?дмовилися заради нього поступатися Анактор??м. Надал? вони нав?ть намагалися створити ?альтернативний? союз, спрямований проти Аф?н, але без особливого усп?ху. В 416 р. до н. е. Коринф самост?йно оголошу? в?йну, змусивши врешт? в?дновити бойов? д?? ? союзник?в. П?д час Сицил?йсько? експедиц?? енерг?йно допомагав сво?й колон??. В?йна врешт? завершилася у 404 р. до н. е. перемогою Пелопонеського союзу, але жодних матер?альних чи пол?тичних див?денд?в Коринф в?д цього не отримав.

У V ст. до н. е. Коринф залиша?ться одним ?з культурних центр?в Еллади, хоча й поступа?ться перш?стю Аф?нам. Тим не менше, саме тут б?ля 430 р. до н. е. виник новий арх?тектурний ордер, що в?дзначався особливою пишн?стю. Взагал?, прагнення до розкош?в ? споживання, сус?ди вважали особлив?стю коринфського способу життя.

Дестаб?л?зац?я ? занепад

Вбивство Т?мофана, Лео Комер (1874)

Спартанський диктат швидко викликав невдоволення серед союзник?в. У 395 р. до н. е. Коринф уклав в?йськовий союз ?з Ф?вами, Аф?нами ? Аргосом, розпочавши проти Лакедемона Коринфську в?йну. Нею скористалися не надто численн? у м?ст? прихильники демократ??. У 392 р. до н. е., за п?дтримки аргосц?в, вони зд?йснили державний переворот, вигнавши або просто перебивши найвпливов?ших захисник?в ол?гарх??. Проте нова влада не мала м?цно? опори серед громадян, тому вир?шила просто при?днати Коринф до Аргоса. Спартанц?, п?д проводом Агес?лая, тим часом перейшли у наступ, спустошили коринфську р?внину, заволод?ли ?довгими мурами?, що з'?днували Коринф з портом Лехеоном, ? взяли сам порт. У 386 р. до н. е. м?сто знову стало формально незалежним, за спартансько? п?дтримки був в?дновлений режим ол?гарх??, проте у Пелопонеському союз? Коринф вже не мав колишнього особливого статусу, перетворившись на звичайного сател?та Спарти.

П?сля поразки спартанц?в п?д Леквтрами, прихильники демократ?? спробували ще раз захопити владу, але ?хн?й заколот був попереджений. Коринфяни сприяли переходу Аф?н на б?к Спарти, проте вже в 365 р. до н. е. змушен? були сам? укласти сепаратний мир ?з Ф?вами — на умовах визнання коринфського нейтрал?тету. Гарант??ю мало стати в?йсько з 400 найманц?в, яке було створено у Коринф? за р?шенням м?сько? ради. Протее ватажок створенного загону Т?мофан одразу спробував встановити у м?ст? власну тиран?ю, роздавши зброю сво?м прихильникам з простолюду. Т?мофан був вбитий власним братом Т?молеонтом, проте Коринф назавжди втрача? роль впливового самост?йного чинника у м?жгрецьких конфл?ктах. Коринфяни, щоправда, спробували п?дтримати Мегари в ?хньому конфл?кт? з Аф?нами (352 — 350 рр. до н. е.), але знову зазнали поразки. Невдалими були й спроби Коринфа протистояти македонськ?й експанс??. У 342 р. до н. е., щоправда, вдалося в?дстояти сво? колон?? Амбрак?ю ? Левкаду. Але нарешт?, разом ?з союзниками — аф?нянами ? ф?ванцями, коринфяни зазнали поразки п?д Хероне?ю (338 р. до н. е.) ? змушен? були визнати зверхн?сть Ф?л?па Македонського.

Елл?н?стична доба

Саме Коринф Ф?л?п обрав м?сцем проведення у 337 р. до н. е. конгресу, на який запросив представник?в ус?х грецьких м?ст-держав. Запрошення про?гнорували лише спартанц?. На конгрес? був утворений Панелл?нський союз (дав.-гр. πανελλ?νια συμμαχ?α, в ?сторичн?й л?тератур? вживають також назву Коринфський союз), гегемоном якого був обраний сам цар. Коринф був визначений м?сцем з?брань вищого кер?вного органу союзу — синедр?ону, а в Акрокоринф? був розквартирований македонський гарн?зон. П?сля смерт? Ф?л?па у 336 р. до н. е. синедр?он визнав гегемоном Панелл?нського союзу його сина Александра. За переказами саме в Коринф? в?дбулася славнозв?сна зустр?ч молодого царя ?з к?н?ком Д?огеном, що в цей час жив у м?ст?.

Коринфський статер, 308—306 рр. до н. е.

Коли у Грец?? д?зналися про смерть Александра, Коринф при?днався до повстання аф?нян (так звана Лам?йська в?йна), але Кратер швидко його придушив. У 303 р. до н. е. на з'?зд? представник?в грецьких м?ст у Коринф? Деметр?й Пол?окрет оголосив про ?зв?льнення Еллади?, ? Коринфа зокрема, в?д македонсько? влади. Проте п?сля поразки його батька при ?пс? залежн?сть була в?дновлена. П?д час Хремон?дово? в?йни м?сто було одн??ю з опорних баз македонян у Грец?? ? саме п?д його мурами вони у 265 р. до н. е. здобули вир?шальну перемогу над спартанцями на чол? з царем Аре?м.

Вулиця стародавнього Коринфу

У 243 р. до н.е македонський гарн?зон з м?ста вит?снили в?йська Ахейського союзу ? Коринф ув?йшов до його складу, проте у 223 р. до н. е. ахейц? знову були змушен? поступитися м?стом на користь Ф?л?ппа V.

У 196 р. до н. е. римський проконсул Тит Кв?нкц?й Флам?н?н на ?стм?йських ?грах проголосив ?незалежн?сть Грец???. Коринф повернувся до складу Ахейського союзу, фактично ставши його економ?чним ? ф?нансовим центром (пол?тичним центром союзу формально залишався Ег?он). Проте зм?цнення ахейц?в не входило до стратег?чних план?в Риму, ? вже у 147 р. до н. е. римський сенат оголосив про ?виключення? з об'?днання к?лькох м?ст, зокрема й Коринфа. Посланц?в республ?ки, що пов?домили коринфянам про це р?шення, сприйняли у м?ст? в?дверто вороже. Наруги зазнало ? друге посольство. У в?дпов?дь римляни оголосили в?йну. У вир?шальн?й битв? б?ля Левкопетри на ?стм? греки, Коринф був взятий приступом ? дощенту зруйнований (146 р. до н. е.). Громадян продали у рабство, а ?хн? майно як трофе? було привласнено римлянами на чол? з Луц??м Мумм??м (що отримав за перемогу пр?звисько Ахейський).

В?д римсько? колон?? до столиц? в?зант?йсько? Море?

Храм Аполлона в Коринф?

В?дбудувати м?сто дозволили лише через сотню рок?в. Юл?й Цезар, який, м?ж ?ншим, згадав про ?дею буд?вництва каналу м?ж Коринфською ? Сарон?чною затоками, у 44 р до н. е. заснував на його м?сц? колон?ю п?д назвою ?Юл?я Коринфська?.

Римськ? лазн? у Коринф?

Першими осельниками колон?? були зв?льнен? раби. Але невдовз? до них при?дналися нов? переселенц? з ?тал??, ?нших м?ст Грец?? та з усього Середземномор'я. Назва, дана колон?? Цезарем, швидко скоротилася до звично? — Коринф, а невдовз? до м?ста перебрався ? уряд пров?нц?? Ахайя. Коринф швидко зростав завдяки торг?вл? ? спос?б життя у ньому швидко набув знайомих рис — ?з прагненням до розкош?в ? задоволень. Нав?ть слово ?коринфянка? згодом перетворилося на синон?м пов??. Не надто приязно в?дгукувався про м?сто й апостол Павло, що в?дв?дав Коринф дв?ч? — у 51-52 (заснувавши при цьому першу християнську церкву у Кенхре?) ? 58 роках.

У 66 р. до Коринфу прибув ?мператор Нерон. В?н оголосив про зв?льнення грецьких м?ст ? розпочав роботи з буд?вництва коринфського каналу. Проте у Рим? спалахнуло повстання ? буд?вництво припинили. У 76 р. стався потужний землетрус, що зруйнував буд?вл? час?в Августа, Тибер?я ? Клавд?я. Масштабне буд?вництво в?дновилося лише за Адр?ана, який зокрема збудував водог?н, що постачав воду ?з Стимфал?йського озера.

Ру?ни Акрокоринфа

З III ст. Коринф пережива? низку випробувань. У 276 р. на м?сто нападають герули, у 375 р. — трапля?ться новий землетрус, у 395 р. Коринф грабують ? спалюють готи на чол? з Алар?хом, у 551 р. — ще один землетрус руйну? те, до чого не дотягнулися варвари. ?мператор Юстин?ан не лише в?дновлю? зруйноване, але й перегороджу? ?стм гранд?озним муром, що отримав назву Ексам?л?он (тобто ?шестимильний?) ? перетворю? Коринф на столицю материково? Грец??. Проте це лише приваблю? нових нападник?в, зокрема слов'ян.

П?сля нового землетрусу 856 року, внасл?док якого загинула б?льш?сть населення м?ста, мешканц?, як? залишилися в живих, змушено перебираються до Акрокоринфу. Нов? будинки на р?внин? з'являються лише у X ст. Коринф, як резиденц?я стратега феми Морея, поступово розбудову?ться ? заможн?ша? за рахунок торг?вл? шовком. Проте у 1147 р. його знову грабують — цього разу нормани Рожера Сицил?йського.

Хрестоносц?, османи, венец?йц?… ? знову османи

П?сля здобуття Константинополя хрестоносцями (1204) Коринф в?ддають як трофей Жоффруа I В?ллардуену, який отримав титул князя Ахейського. Проте мешканц? м?ста нову владу визнавати в?дмовляються.

День?, карбован? ахейською княгинею ?забеллою (1297—1301)

Лицарське в?йсько у 1205 бере Коринф в облогу, захисники на чол? з Левом Сгуросом барикадуються на Акрокоринф?. Спротив продовжу?ться ? п?сля самогубства грецького ватажка у 1208. Лише 1210 року м?сто переходить п?д контроль Ахейського княз?вства. Не дивно, що свою столицю В?ллардуени облаштовують подал? — в ел?дськ?й Андрав?д?. Та й сам Коринф тяж?? до герцогства Аф?нського.

1358 року князь Роберт в?ддав Коринф з навколишн?ми землями в управл?ння флорент?йському ф?нансисту Н?кколо Аччаюол?. П?сля смерт? Н?кколо у 1371 м?сто д?сталося його плем?ннику Нер?о вже як феод. Нер?о почав одну за одною при?днувати й ?нш? грецьк? земл?, дом?гшись урешт?-решт титулу ?володаря Коринфа ? герцога Аф?нського?. Але з? смертю Аччаюол? у 1394 його волод?ння були знову розпорошен? м?ж спадко?мцями. Коринф ?прихопив? зять Нер?о Феодор Палеолог, деспот Море?. До м?ста повертаються в?зант?йц?. У 1395—1403 роках Коринф утримують в сво?х руках османи, що на св?й лад називають його ?Гьордюш? (тур. G?rdü?). Не дивно, що Феодор, знову в?двоювавши м?сто, в?дбудову? ? Екзам?льйон. Проте у 1458 роц?, вже п?сля здобуття османами Константинополя, м?сто вдруге опиня?ться п?д османською владою ? ста? центром Морейського санджаку.

Коринф у 1833 роц?. Гравюра Стенф?лда

У 1687 роц? м?сто захопили венец?йц?. 1699 року за Карловицьким миром Османська ?мпер?я змушена була погодитися з ц??ю втратою територ??. Проте 1715 року Венец?я змушена була в?дмовитися в?д сво?х волод?нь в Еге?д?, ? османи втрет? здобули Коринф. ?з початком в?йни за незалежн?сть Грец?? коринфяни при?дналися до повстанц?в. Османи взяли м?сто в облогу, ? п?сля здобуття перетворили на ру?ни. Нав?ть адм?н?стративний центр санджака перенесли до Патр.

П?сля визнання самост?йност? Грец?? (1830) ру?ни Коринфа залишалися п?д контролем осман?в. Лише за Лондонською угодою (1832) ?х остаточно в?ддали Грец??. Коринф розглядали нав?ть як один з варант?в розташування столиц? ново? держави, але врешт?-решт перевагу надали Аф?нам.

Старий ? новий Коринф на мап? ?стм?йського перешийку

Новий Коринф

У 1858 землетрус знову зруйнував м?сто. В?дбудовувати його не стали. За 5 км на п?вн?чний сх?д на берез? Коринтсько? затоки заснували нове м?сто — Новий Коринф. Але його част?ше ?менують просто Коринфом, а ру?ни — Старим Коринфом.

• 
  м?ський суд ? пам'ятник арх??пископу Дамаск?ну
• 
  в?дд?лення Нац?онального банку
• 
  церква Св. Миколая
• 
  церква Св. Анастас?? в селищ? Посейдон?я
• 
  статуя пегаса
• 
  статуя Геракла
• 
  статуя Посейдона

Коринфський канал

Коринфський канал почина?ться за 2 км на сх?д в?д Нового Коринфа, перетина? найвужче м?сце перешийку (5,8 км) ? зак?нчу?ться в Ег?нськ?й затоц?, поблизу новозакладеного м?ста ?стм??. Про прориття каналу думали ще Пер?андр, Цезар ? Нерон.

1881 — грецький уряд дав концес?ю на прориття каналу товариству п?д кер?вництвом генерала Тюрра. Канал в?дкрито 1893 року.

Колон?? Коринфа

• Коркира
• С?ракузи
• Левкада
• Амбрак?я
• Анактор?й
• Аполлон?я

• Еп?дамн
• Пот?дея
• Халк?да
• Мол?кр?й
• Мак?н?я
• Солл?й

Див. також

• 4357 Коринф — астеро?д, названий на честь м?ста.

Джерела

• Енциклопедичний словник Брокгауза ? ?фрона
• Колесников М. А. Греческая колонизация Средиземноморья (опыт анализа миграционного механизма) [Арх?вовано 16 травня 2009 у Wayback Machine.]
• Жестоканов С. М. Колонизационная политика коринфских тиранов [Арх?вовано 18 вересня 2010 у Wayback Machine.]
• The Oxford History of the Crusades. Oxford, 2002