1995年成都出现僵尸事件,揭开那些鲜为人知的隐秘
| Беллерофонт дав.-гр. Βελλεροφ?ν  | |
|---|---|
 | |
| Беллерофонт вража? Х?мер. Антична гало-римська моза?ка з Отена, II-III стол?ття | |
| Божество в | давньогрецька м?фолог?я |
| Батько | Главк[1][2] або Посейдон[1] |
| Мати | Евр?нома[2] |
| Брати/сестри | Alcimenesd, Pirend ? Deliadesd |
| Д?ти | Hydissusd, Isanderd, Лаодам?я (дочка Беллерофонта)[3][4][1], Hippolochusd, Deidameiad ? Glaucus of Lyciad |
| Частина в?д | давньогрецька м?фолог?я |
 Мед?афайли у В?к?сховищ? | |
Беллерофо?нт (грец. Βελλεροφ?ν; або Βελλεροφ?ντη?; Г?ппоной) — нап?влегендарний еф?рський (коринфський) царевич, за м?фолог?чним родоводом — син Главка, онук С?з?фа. Справжн?м батьком Г?ппоноя називали бога Посейдона. В?домий сво?м крилатим конем Пегасом, якого царевич п?ймав на верх?вц? Акрокоринфа за допомогою казково? золото? вуздечки.
За переказами, вбив свого сп?вв?тчизника (за ?ншою верс??ю — брата) Беллера, п?сля чого й отримав пр?звисько Беллерофонт, тобто ?убивця Беллера?). Щоб очиститися в?д вбивства, Беллерофонт залишив батьк?вщину ? прибув до двору тиринфського царя Прета. Царева дружина Антея (Сфенебея) намагалася спокусити Беллерофонта, а коли той не в?дпов?в ?й вза?мн?стю, звинуватила його перед чолов?ком у посяганн? на ?? честь. Прет в?д?слав Беллерофонта до свого тестя, л?к?йського царя ?обата з листом, у якому просив знищити гостя. За наказом ?обата Беллерофонт зд?йснив к?лька подвиг?в, як? всупереч спод?ванням владаря не зак?нчилися загибеллю героя. Беллерофонт здолав Химеру, яка вивергала полум'я ? мала голову й шию лева, тулуб кози, хв?ст дракона. В?н перем?г ворог?в Л?к??, войовничих сол?м?в та амазонок. ?обат одружив Беллерофонта ?з сво?ю дочкою Ф?лоною (вар?анти: Ант?кле?ю, Кассандрою) та зробив сп?вволодарем ? спадко?мцем л?к?йського престолу[5].
Але боги б?льше не сприяли Беллерофонтов?. З трьох д?тей в?н утратив найстаршого сина ?сандра, якого Арес убив п?д час боротьби з сол?мами; дочка Лаодам?я, коханка Зевса й мати Сарпедона, загинула в?д стр?л Артем?ди. Пройнятий болем ? тугою, Беллерофонт у самот? блукав берегом моря. А коли пройнятий пихою, намагався на крилах свого коня злет?ти на Ол?мп, Пегас скинув його на землю.
Зг?дно з ?ншим м?фом, Беллерофонт повернувся до Тиринфа, щоб помститися Претов? й Анфе?.
У Коринф? ?снував культ Беллерофонта.
Наступником Беллерофонта став Фоант.
В античному образотворчому мистецтв? м?ф про Беллерофонта представлений у вазопис?, пластиц?, в помпейських розписах; за мотивами м?фу створено л?бретто опер Т. Корнеля, Б. Фонтенеля, Ф. Сакрат?, Д. Кукл?на.
На честь царевича названо астеро?д 1808 Беллерофон[6].
Прим?тки
ред.- ↑ а б в Любкер Ф. Bellerophontes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 206–207.
- ↑ а б Любкер Ф. Glaucus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 570–571.
- ↑ Лаодамия // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVII. — С. 339–340.
- ↑ Любкер Ф. Laodamia // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 719.
- ↑ Мустаф?н О. Золоте руно. ?стор?я, заплутана в м?фах. Х., 2019, с.35
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Л?тература
ред.- Словник антично? м?фолог??. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 стор?нок.