焯是什么意思

百度 三是心里面要装着几把尺子。

Д?о?н?с (грец. Δι?νυσο?, Dionysos, Bakchos, Liber), Вакх, Ба?хус (грец. Βακχο?, лат. Bacchus, еп?тети Елевтер?й (грец. Eleutherius — визволитель); Гал??й), Бром?й — один ?з найпопулярн?ших бог?в Давньо? Грец??, бог рослинност?, родючост?, вологи, покровитель виноградарства й виноробства. У переносному розум?нн? Д?он?с, Бахус або Вакх — вино ? пов'язан? з ним веселощ?.

Д?он?с дав.-гр. Δι?νυσο?
Статуя Д?он?са у Лувр? (II ст.)
Божество в	давньогрецька рел?г?я ? давньогрецька м?фолог?я
Покровитель для	вино ? виноробство
Батько	Зевс
Мати	Семела або Деметра
Дружина	Ар?адна
Д?ти	Тоант, Г?меней, Ак?д, Телета, Стаф?л, Пепарефd, Еноп?он, Марон, Latramysd, Евантd, Ceramusd, Фл?ант, Пр?ап, Деян?ра, Carmanord, Пас?тея, Харити, Narcaeusd, Evmédond, Phthonusd, Phanusd ? Staphylusd
Частина в?д	Ол?мп?йськ? боги
Персонаж твору	Вакханки, Hades ? Д?он?с?ака
Мед?афайли у В?к?сховищ?

Д?он?с у м?фах

Гравюра "Зевс ряту? немовля Д?он?са з полум'я" (1558)

Народження ? юн?сть

В Евр?п?да записано перв?сний грецький м?ф про народження Д?он?са в?д ф?вансько? цар?вни Семели й Зевса, який в?дв?дав ?? в образ? смертного чолов?ка. Перед народженням Д?он?са ревнива Гера порадила Семел? попросити Зевса, щоб в?н постав перед нею в ус?й сво?й велич? та блиску. Зевс виконав ?? прохання, але при цьому спалив свою коханку блискавками. Проте в?н встиг урятувати недоношеного сина, якого зашив соб? в стегно, а пот?м, коли дитин? над?йшов час з'явитися на св?т, в?ддав його на виховання н?мфам долини Н?си. Там, у л?сових нетрях молодий бог уперше знайшов виноградну лозу, тут же зав'язалася т?сна дружба з л?совими божествами — силенами, сатирами, н?мфами й кентаврами.

У низц? ?нших античних автор?в згаду?ться доповнений вар?ант м?фу. За наказом ревниво? Гери новонародженого Д?он?са схопили титани. Той, хоч ум?в перетворюватися на р?зних тварин, не зм?г протистояти нападникам ? т? роз?рвали Д?он?са на шматки. З пролито? при цьому кров? виникло гранатове дерево, що ма? криваво-червон? плоди. Останки юного бога вони зварили в казан?, проте Рея склала ?х докупи й оживила Д?он?са. Зевс доручив доглядати за ним Персефон?, котра в?ддала хлопчика царев? Афаманту, що сховав його у ж?ноч?й половин? палацу, перевдягнувши д?вчинкою. Та Гера все ж в?дшукала Д?он?са й помстилася Афаманту та його дружин? ?но, наславши на них божев?лля. Цар убив свого сина Леарха, сприйнявши його за оленя.

За проханням Зевса Д?он?са прихистили н?мфи гори Н?са. Гермес тимчасово перетворив Д?он?са на ягня (чи козеня), поки той не вир?с. За догляд за сином Зевс винагородив н?мф, пом?стивши ?х на неб? як с?м з?р Г?ад. На схилах Н?си Д?он?с винайшов виготовлення вина, чим найб?льше в?домий.

Подорож? Д?он?са

Сцена з м?фу про Д?он?са та Ар?адну. Процес?ю очолюють менади ? сатири, що грають ? танцюють, Д?он?с ? Ар?адна л?воруч у кол?сниц?, запряжен?й пантерами, мармур, Старий музей, Берл?н (110-130)

Д?он?с у човн?, пливе серед дельф?н?в. Античний чорноф?гурний килик, Ексек?й (бл. 530 до н.е.)

Гера визнала змужн?лого Д?он?са сином Зевса, але наслала на нього безумство. В супровод? Силена, сатир?в ? менад Д?он?с став вештатися по всьому св?ту. За зброю ?м слугували обвит? плющем жезли, зм?? та трещ?тки, що жахало зустр?чних. Опинившись у ?гипт?, Д?он?с переконав м?сцевих цариць амазонок п?ти в?йною на титан?в ? повернути в?д?бране ними царство Аммона законному власнику. Пох?д вдався ? це стало першою з перемог Д?он?са, попри прокляття Гери.

Дорогою до ?нд?? Д?он?с опинився б?ля м?ста Дамаск, де його не забажали прийняти. За це бог здер з дамаського царя шк?ру, з плюща й виноградно? лози створив м?ст ?, перетнувши р?чку ?вфрат, вирушив дал?. Через наступну р?чку (Тигр) йому допом?г перебратися тигр, посланий Зевсом. До прибуття в ?нд?ю Д?он?с покоряв м?сцев? народи, засновував м?ста ? навчав людей виноградарству. Також в?н пересл?дував орди амазонок, як? врятувалися т?льки в Ефес?, де в?дтод? жили ?хн? нащадки. Поле битви з амазонками, що не зум?ли сховатися, отримало назву Пангема — ?криваве?. З ?нд?? Д?он?с прив?в слон?в, але частина ?х померла на шляху до ?вропи, а ?хн? к?стки лишилися на м?сц? як нагадування про подорож бога.

Коли Д?он?с повернувся до Грец??, у Фриг?? Рея (чи К?бела за ?ншими вар?антами) очистила його в?д вс?х ско?них убивств ? посвятила в сво? м?стер??. П?сля цього Д?он?с напав на Фрак?ю, але отримав неспод?ваний оп?р царя Л?курга. Той полонив усе його в?йсько, а сам Д?он?с ут?к, кинувшись у море, та сховався в грот? Фет?ди. Рея помстилася Л?кургу, зробивши божев?льним його самого. Той зарубав сокирою власного сина ? розрубав т?ло на шматки. Через цей злочин вся фрак?йська земля стала безпл?дною. Д?он?с оголосив, що земля стане родити т?льки п?сля смерт? царя. П?ддан? Л?курга в?двели царя на гору Пангей, де його вбили дик? кон?.

У Беот?? Д?он?са з його в?йськом прихистив цар Пенфей, але обурився його повед?нкою. В?н наказав взяти бога в полон, але втративши глузд закував у ланцюги бика. Д?он?с же з менадами вир?шив дал?. Коли Панфей кинувся наздоганяти ?х, сп'ян?л? менади роз?рвали його надво?. Мат?р Пенфея Агава, збожевол?вши, в?д?рвала царев? голову.

У Орхомен? запрошення Д?он?са при?днатися до нього в?дкинули три доньки царя М?н?я. Почувши це, Д?он?с перетворився на лева, пот?м бика ? пантеру, а доньки М?н?я збожевол?ли, побачивши це. Одна з них, Левк?ппа, вбила свого сина Г?ппаса, п?сля чого сестри з'?ли його труп. Гермес перетворив ?х на птах?в, або, за ?ншими переказами, Д?он?с обернув сестер на кажан?в. Для спокути злочину в?дтод? в Орхмен? щороку святкували агр?он??, коли обран? д?вчата приходили до храму Д?он?са, а жрець убивав першу з них, яку сп?йма?.

П?сля того як вся Беот?я д?зналася про Д?он?са ? визнала його божествен?сть, бог вина вирушив подорожувати островами Егейського моря. В мор? в?н потрапив до п?рат?в, що замислили продати Д?он?са в рабство, не знаючи хто в?н. Д?он?с зробив так, щоб з палуби виросли виноградн? лози, весла перетворив на зм?й, а сам став левом. Корабель наповнили привиди ? зазвучали примарн? флейти. Нажахан? п?рати викинулися за борт ? стали дельф?нами.

У Наксос? Д?он?с зустр?в покинуту Тесе?м Ар?адну ? одружився з нею. Вона народила Д?он?су Еноп?она, Фоанта, Стаф?ла, Латром?ду, Еванта ? Тавропола. П?зн?ше Д?он?с пом?стив вес?льний в?нець Ар?адни на небо серед з?рок.

Одного разу в?д його почту в?дбився сатир С?лен, якого прийняв цар М?дас. У подяку за повернення сатира Д?он?с пооб?цяв виконати будь-яке бажання царя. Жад?бний до золота, М?дас захот?в, щоб все, чого в?н торкнеться, ставало золотом. Однак, на золото перетворювалися окр?м ?ншого ?жа ? пиття, тож М?дасов? стала загрожувати голодна смерть. В?н випросив у Д?он?са забрати дар. Бог порадив омитися в р?чц? Пактол. М?дас втратив свою здатн?сть, а п?сок Пактола в?дтод? став золотоносним.

З Наксоса Д?он?с вирушив до Аргосу, де Персей напав на його приб?чник?в. В покарання за це бог зробив ж?нок Аргосу божев?льними ? вони стали по?дати сво?х д?тей. Припинилося це лихо т?льки тод?, коли Персей зв?в на честь Д?он?са храм. Тепер весь св?т знав про Д?он?са ? в?н п?днявся на Ол?мп та пос?в сво? м?сце серед ?нших бог?в.

Д?он?с-ол?мп??ць

Богиня-покровителька домашнього вогнища Гест?я поступилася м?сцем Д?он?су за столом бог?в. Той натом?сть постановив щоб ?? гостинно зустр?чали в кожному грецькому м?ст?, яке вона забажа? в?дв?дати. П?сля цього Д?он?с спустився до Тартару, де п?дкупив Персефону ? вив?в зв?дти свою доти померлу мат?р Семелу. Але щоб ?нш? духи померлих не забажали так само ожити, Семела зм?нила ?м'я на Т?ону.

Культ Д?он?са

П'яний Д?он?с ? Сатир. Римська коп?я з мармуру (II ст.)

Розвиток

Найран?ш? св?дчення культу Д?он?са присутн? на Крит?. Це напис л?н?йним письмом Б ?Амфора меду для Д?он?са? (XV—XII ст. до н. е.). У грецькому пантеон? Д?он?с (разом ?з Зевсом) поглинув роль фриг?йського божества Сабаз?я. У римському пантеон? Сабаз?й став альтернативним ?м'ям Вакха.

М?фи про пересл?дування Д?он?са в деяких м?сцевостях Еллади св?дчать про те, що орг?астичний культ, який прийшов ?з Фрак??, зустр?в значний оп?р, перш н?ж був прийнятий греками. До к?нця VII — початку VI ст. до н. е. Пер?андр (тиран Коринфа), Кл?сфен (тиран С?к?она) та П?с?страт (тиран Аф?н) вир?шили визнати культ Д?он?са та встановити оф?ц?йн? свята на його честь.

Орф?ки в?рили, що Д?он?с народився дв?ч?. Перший Д?он?с (також в?домий як Загрей) був сином Зевса та Персефони. Його вбили та розчленували титани, але пот?м в?н народився вдруге в?д Семели. Есх?л називав Загрея сином А?да чи самим А?дом.

Статуя Д?он?са. Адр?ан де Врис, парк Валдштейнського палацу, Прага

Геродот зазначав, що багато грек?в вважали ?гипетського Ос?р?са тим самим божеством, що й Д?он?с. Д?он?с-Ос?р?с був особливо популярний у Птолеме?вому ?гипт?, оск?льки династ?я Птолеме?в стверджувала, що походить в?д Д?он?са, а як фараони вони претендували на родов?д в?д Ос?р?са.

Британський теолог Едвард Кесслер стверджував, що д?он?с?йський культ розвинувся в суворий моноте?зм до IV ст. н. е. Разом з м?тра?змом та ?ншими теч?ями культ утворив ?язичницький моноте?зм?, який прямо конкурував ?з ранн?м християнством п?зньо? античност?. Джон Моулс вважав, що культ Д?он?са вплинув на ранн? християнство та його центральну постать божества-рят?вника. Зокрема, Моулс стверджу?, що б?бл?йна книга про Д?яння Апостол?в було п?д сильним впливом ?Вакханок? Евр?п?да. ?спанський класицист Давид Ернандес де ла Фуенте поясню? паралел? в культах Д?он?са та ?суса Христа тим, що обидва розвивалися одночасно в однакових умовах Римсько? ?мпер??. Обидв? постат? реал?зують сюжет про смерть ? воскрес?ння чудотворця, що народився в?д смертно? матер? та безсмертного божества. Проте образ Д?он?са вв?брав елементи б?ограф?? Александра Македонського з його походом на ?нд?ю. Смерть Д?он?са в орф?зм? протилежна за насл?дком смерт? Христа. Тод? як Христова смерть ? воскрес?ння рятують людство, Д?он?с/Загрей зумовлю? з?псутн?сть людсько? природи, в?д яко? потр?бно очищуватися.

Британськ? досл?дники Т?мот? Фрек ? П?тер Ганд висловили припущення, що християнство походить в?д д?он?с?йських м?стер?й, як? практикували гностики (класично вважа?ться, що християнство виникло перед гностицизмом). В ?хньому трактуванн? образ ?суса Христа походить в?д Д?он?са-Ос?р?са. ?хн? досл?дження, вт?м, було широко критиковане як псевдонаукове.

Через три стол?ття п?сля правл?ння Феодос?я I, коли язичницьке поклон?ння було заборонено по вс?й Римськ?й ?мпер??, 692-й собор у Константинопол? визнав за необх?дне застерегти християн в?д участ? в пост?йному с?льському поклон?нн? Д?он?су. Рада засудила вакх?чн? обряди свята брумал?й, ?публ?чн? ж?ноч? танц??, ритуальне переодягання, нос?ння д?он?с?йських масок ? закликання до ?мен? Вакха, коли ?вичавлюють вино в чавилах? або ?розливають вино в глеки?.

Сучасн? неоязичники часто включають поклон?ння Д?он?су у сво? традиц?? та практики, зокрема Вища рада етн?чних елл?н?в. На додаток до виноробства, сучасн? шанувальники Д?он?са п?дносять богу виноградн? лози, плющ ? р?зн? форми пахощ?в, зокрема стиракс.

Свята

Культ Д?он?са в Аттиц? пов'язаний з циклом народних свят. Найголовн?ш? з них так?:

1) мал?, або с?льськ?, д?он?с??, що влаштовувалися по селах у грудн? (при перш?й проб? молодого вина). Тод? проходили весел? процес?? з п?снями, грубуватими жартами, танцями й ?мпров?зованими виставами мандр?вних актор?в. Оск?льки р?зн? м?ста Аттики проводили сво? фестивал? в р?зн? дн?, глядач? могли в?дв?дати к?лька фестивал?в. Це також була можлив?сть для громадян Аф?н ви?хати за меж? м?ста, якщо вони не мали можливост? зробити це протягом решти року;

2) лене? (свято винних чан?в) — в?дзначалися в Аф?нах, в останн? дн? с?чня, ?з забавами, процес?ями ? театральними виставами;

3) антестер??, що в?дбувались 11 — 13 антестер?она (першого м?сяця весни). У перший день в?дкривали бочки, куштували св?же вино ? робили символ?чн? заручини дружини архонта з Д?он?сом. На другий день, у так зване ?свято джбан?в? змагалися, хто б?льше вип'? вина; переможець одержував кубок з вином, день зак?нчувався веселою процес??ю. Трет?й день в?дзначали постом ? жертвами, залишаючи застелен? столи для померлих;

4) велик?, або м?ськ?, д?он?с?? — свято весни, що тривало 6 дн?в в?д 28 березня до 2 кв?тня. Велик? д?он?с??, також зван? м?ськими д?он?с?ями, проводилися в Аф?нах. З них походить театрал?зована трагед?я, ймов?рно запроваджена тираном П?с?стратом у 534—531 роках до н. е. як хорове сп?вання л?рики. У святах брали участь ус? громадяни Аф?н (як ж?нки, так ? чолов?ки) та гост? з ус??? Грец??. На д?он?с?? проводилися змагання трьох поет?в-траг?к?в, яких судили судд?, обран? за жеребом. У 486 р. до н. е. за приз змагалися також п'ять поет?в-комед?ограф?в.

У Рим? в?дбувалися свята вакханал?? на честь Вакха, греко-римського бога вина, розгнузданост?, сп'ян?ння та екстазу. Вони засновувалися на грецьких д?он?с?ях ? Д?он?с?йських м?стер?ях. Ймов?рно, близько 200 року до н. е. д?он?с?? були занесен? в ?тал?ю через грецьк? колон?? та з Етрур??, п?вн?чного сус?да Риму. Поклон?ння Д?он?су могли принести до Риму полонен? з колишнього грецького м?ста Тарент у п?вденн?й ?тал??, захопленого в 209 роц? до н. е.

Т?т Л?в?й називав Пакуллу Ан?ю, кампанську жрицю Вакха, засновницею неоф?ц?йних вакханал?й в Рим?, що в?дбувалися в гаю Стимула, де зах?дний схил Авентинського пагорба спуска?ться до Тибру. Вакханал?? були популярн? в плебе?в. Адже м?сцевий бог вина та родючост? Л?бер, божественний покровитель плебе?в, мав давн?й оф?ц?йний культ у сус?дньому храм?, який в?н д?лив ?з Керерою та Л?берою.

У мистецтв?

Тр?умф Вакха. Мартен ван Гемскерк, Музей ?стор?? мистецтв, В?день (бл. 1536)

Античн? стату? Д?он?са можна под?лити на два типи. Це — задрапований у пишн? зборки сх?дного царського одягу величний чолов?к з довгим волоссям та густою бородою (?нд?йський Д?он?с) або вродливий оголений юнак з м'якими, майже ж?ночими рисами й в?нком з виноградного листя на голов?. ?нод? зображувавсь нав?ть хлоп'ятком на руках у Гермеса (статуя Пракс?теля). У численних статуях, барель?фах ? картинах ми бачимо Д?он?са молодим, гарним, св?жим, з надзвичайно дел?катними, н?би випещеними рисами, у в?нку з плюща або з виноградного листя, з тирсом у руках, з гроном винограду чи келихом з двома вушками (кантаром). В?н в?дпочива? в зат?нку виноградно? лози чи ?де на кол?сниц?, запряжен?й левами або тиграми. Як правило, його супроводжують пантера, леопард, тигр, ? в?н часом схиля?ться до них, щоб дати ?м випити вина ?з джбана. У жертву Д?он?сов? приносили цапа або зайця, вино, зм?шане з водою.

У нову добу до сюжету м?ф?в про Д?он?са зверталися в живопис? Мартен ван Гемскерк, Т?ц?ан, Дж. Романо, А. Каррачч?, П?тер Пауль Рубенс, Н?коля Пуссен (особливо популярними були сцени зустр?ч? Д. та Ар?адни); в скульптур? — ?. Г. Даннекер, Бертель Торвальдсен; у музиц? — Олександр Даргомижський, Клод Дебюсс?, Р?хард Штраус, Жуль Массне.

Трактування образу

У ?Народженн? трагед??? (1872) н?мецький ф?лософ Фр?др?х Н?цше припустив, що в основ? розвитку грецько? трагед?? лежить суперечн?сть м?ж естетичними принципами Аполлона та Д?он?са. Д?он?с поста? уособленням нестримно хаотичного та ?ррац?онального, тод? як Аполлон — впорядкованого та рац?онального. Така ?дея в?дсутня в класичних джерелах, проте здобула таку популярн?сть, що вплинула на подальш? трактування античних текст?в. У прац? Н?цше ?По той б?к добра ? зла? (1886), а п?зн?ше ?Сут?нки ?дол?в?, ?Антихрист? ? ?Ecce Homo? Д?он?с розглядався як вт?лення нестримно? вол? до влади. Рос?йський ф?лолог ? ф?лософ В'ячеслав ?ванов у книгах ?Елл?нська рел?г?я Бога-страдника? (1904) ? ?Д?он?с ? ранн? д?он?с?анство? (1921) розробляв теор?ю д?он?с?анства, простежуючи витоки л?тератури, ? зокрема трагед??, до стародавн?х д?он?с?йських м?стер?й.

Роберт ?рейвс вважав, що культ Д?он?са як бога вина поширився з Криту, де винайшли виноградне вино. Вживання вина поширилося по берегах Середземного моря та в ?нд?ю, вит?сняючи м?сцев? алкогольн? напо?, зокрема т?, що використовувалися в обрядах. У Грец?? його культ поширився через Фриг?ю. Спершу Д?он?с м?г бути богом пива Сабаз??м. Убивство Д?он?са менадами може в?дображати звичай щор?чного принесення в жертву хлопчика, коли його вбивали жриц? в масках коней. М?фи про Д?он?са багато в чому под?бн? до м?ф?в про Загрея, що ?нод? поста? попередн?м ут?лення бога вина.

Див. також

• ?акх

Л?тература

• Словник антично? м?толог?? / Упоряд. Козовик ?. Я., Пономар?в О. Д. — Терноп?ль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
• Graves, Robert. The Greek Myths: The Complete and Definitive Edition. Penguin UK, 2018 р. 784 p.

Посилання

• Д?он?с-Бакх [Арх?вовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — ?, кн. 3. — С. 351-352. — 1000 екз.
• Д?он?с // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.