肯德基首战北京马拉松 开启“亲子跑“运动时光

百度 放疗是什么意思

Птолеме? (дав.-гр. Πτολεμα?οι, Ptolemaioi), також в?дом? як Династ?я Лаг?д?в (Λαγ?δαι, Lagidai; на честь батька Птолемея I, Лага) — царська династ?я, що правила елл?н?стичним ?гиптом у IV—I стол?ттях до н. е. Заснована Птолеме?м ?, сином Лага, полководцем Александра Македонського . При останн?й представниц? династ?? — Клеопатр? — державу Птолеме?в завоювала Римська республ?ка .

Птолеме?
Дата створення?/?заснування	305 до н. е.
Засновник	Птолемей I Сотер
Кра?на	Стародавн?й ?гипет
Час/дата початку	332 до н. е.
Час/дата зак?нчення	30 до н. е.
?сторичний пер?од	елл?н?стичний пер?од
Час/дата припинення ?снування	30 до н. е.
Птолеме? у В?к?сховищ?

Корол?вство Птолеме?в

?стор?я

Птолемей ?. Розкв?т царства

Александр Македонський п?сля захоплення Т?ру рушив на ?гипет (наприк?нц? 332 року до н. е.), який у той час перебував п?д владою Перс??, ? п?дкорив його. У цьому ж роц? була закладена Александр?я — майбутня резиденц?я Птолеме?в ? один з центр?в елл?н?стично? культури.

П?сля загибел? Александра гостро постало питання про долю розширено? завдяки в?йськовим походам держави. На рад? д?адох?в Птолемей дотримувався думки, що в?ддавати державу в руки одного з? спадко?мц?в царя по кров? — його брата Арр?дея чи ще ненароджено? дитини Роксани — небезпечно ? нерозумно. В?н пропонував вибрати царя серед найближчого оточення Александра, ?з тих полководц?в, як? пройшли з ним завойованими кра?нами ? мали авторитет в арм?? ? серед в?льних грек?в.

Погруддя Птолемея ? Сотера

П?д час под?лу ?мпер?? Александра Птолемею д?стався ?гипет. Сво? правл?ння в?н почав мудро. Справедлив?сть засновника династ?? швидко завоювала симпат?? ?гиптян, ? в наступних в?йнах вони жодного разу не перейшли на б?к ворога. Забезпечивши панування грецького прошарку, Птолемей ? тим не менш не мав на мет? насадження в чуж?й кра?н? власних порядк?в, а проводив пол?тику зближення двох культур. Зокрема, в?н вир?шив рел?г?йн? проблеми, встановивши синкретичний культ бога Серап?са.

Птолемей схилявся не ст?льки до влади ? багатства, ск?льки до того, щоби вв?рена йому держава стала новим культурним центром. В?н заснував в?домий Александр?йський мусейон, з прославленою б?бл?отекою. Птолемею також вдалось привезти до ?гипту т?ло Александра, яке було захоронене у святилищ? Амона в оаз? Сива, що разом з ?ншим дозволило ?гипту зайняти особливе м?сце серед царств ?нших д?адох?в.

До в?йськово? сили Птолемей вдавався т?льки в екстрених випадках, коли це було необх?дно для укр?плення його трону в ?гипт?. У походи в?н вирушав добре зваживши обставини, тому майже не знав поразок. В?дом? його походи в Кирена?ку, Келесир?ю, на К?пр, в Грец?ю. Вони сприяли закр?пленню влади Птолемея ? ?днанню ?гипту, який за пер?од його правл?ння перетворився на кв?тучу кра?ну.

П?сля численних во?н з ?ншими д?адохами 305 року до н. е. Птолемей ? проголосив себе царем, бажаючи закр?пити св?й незалежний стан, ?, в наступн? роки, в?в спок?йне життя, займався зм?цненням економ?чного положення держави. За його правл?ння було введено посаду д?ойкета — сво?р?дного м?н?стра ф?нанс?в ? економ?ки.

Засновник династ?? Птолеме?в помер 283 року до н. е.. За два роки до смерт?, щоб запоб?гти сваркам м?ж претендентами на престол, в?н зробив сп?вравителем свого сина в?д зведено? сестри Берен?ки — Ф?ладельфа.

Птолемей II ? Арсиноя

Син Птолемея ? — Птолемей II Ф?ладельф — продовжив внутр?шню ? зовн?шню пол?тику батька. В?н повел?в перевезти прах Александра Великого ?з оази Сива до Александр??, де в?н був перепохований в гробниц? в в?дд?ленн? царського палацу Сема. Ще разом з батьком в?н пров?в грошову реформу, вв?вши монетарну систему, яка була в?дсутня в традиц?йн?й ?гипетськ?й культур? час?в Нового царства. За Птолемея Ф?ладельфа Мусейон ? Александр?йська б?бл?отека досягли найвищого розкв?ту. Був збудований Фароський маяк — одне ?з семи чудес античного св?ту.

Взявши шлюб ?з власною сестрою Арсино?ю, Птолемей ?? встановив ?? культ в побудованих на ?? честь храмах. На мис? Зеф?р?я був також збудований храм Афрод?ти Арсино?.

Завдяки зусиллям перших двох Птолеме?в Александр?я перетворилась на великий торговий ? культурний центр Сходу. Александр?йський пер?од був пер?одом розкв?ту давньогрецько? математики й математизованого природознавства. Опорою ново? династ?? стали греки ? македонц?.

За час?в Птолемея III Евергета, що правив у 246—222 роках до н. е. держава Птолеме?в перебувала ще у розкв?т?. Саме в?н при?днав до ?гипту всю Сир?ю. Проте за наступних правител?в почався поступовий занепад царства, що супроводжувався великими народними збуреннями.

Занепад

Золота монета з зображенням Птолемея I

В ??—? стол?ттях до н. е. ?гипет, що роздирався пол?тичними ?нтригами при двор?, бюрократичним свав?ллям на м?сцях ? соц?альними виступами ?гиптян, вступа? в економ?чну кризу.

Потомки Птолемея Сотера значно б?льшу увагу прид?ляють розвагам н?ж державним справам. Так Птолемей IV Ф?лопатор (б?ля 244—204 до н. е.; правив в 221—204 роках до н. е.) сумно в?домий тим, що в?дразу по смерт? батька вбив свою мат?р та брата, п?сля чого зайнявся розпустою. Вбивши свою дружину Евр?д?ку, в?н дн? ? ноч? проводив з в?домою гетерою Агафокле?ю, а п?зн?ше - з ?? братом Агафоклом. Мати фаворит?в, Енанфа, зрозум?ла виг?дн?сть становища ? невдовз? державою керувала розпутна с?мейка, розкрадаючи казну ? продаючи придворн? посади. Вони були наск?льки жад?бними, що нав?ть на деякий час приховали смерть Птолемея IV, продовжуючи вести колишн?й спос?б життя. П?сля того як зв?стка про смерть царя поширилася Александр??ю, Агафокла розтерзав натовп, а ж?нок розп'яли.

Птолемей V Еп?фан (210—180 до н. е.; правив в 204—180 роках), син Птолемея IV Ф?лопатора, вступив на престол в юному в?ц? ? майже н?чим себе не прославив. Перемогами ? поразками в в?йнах в?н зобов'язаний сво?му полководцев? Спокасу. Про царя в?домо лише, що в?н взяв соб? в дружини Клеопатру, дочку сир?йського царя Ант?оха ???, ? отримав за нею у посаг Келесир?ю, Ф?н?к?ю ? Юдею.

Птолемей VI Ф?лометор (б?ля 191—145 до н. е.), що правив ?гиптом в 180—145 роках до н. е., був наст?льки безд?яльний ? ослаблений надм?рностями, що в?д ожир?ння позбавився розуму.

Наступний представник династ?? — Птолемей VIII Ф?скон (б?ля 183—116 до н. е.) — певний час був сп?вправителем свого попередника ? старшого брата, доки протистояння Риму ? сир?йського царя Ант?оха IV не повернулось на користь Ф?лометора. Брати под?лили батьк?вський спадок, Ф?лометор отримав ?гипет, а Ф?скон - Кирена?ку. Проте честолюбний Ф?скон залишився невдоволений сво?ю долею ? приклав багато зусиль, щоб зб?льшити ??. Зробити це вдалось лише 145 року до н. е., по смерт? брата. ?гипетськ? посли з'явилися до Ф?скона ? запропонували йому царську владу над кра?ною, а разом з тим руку вдови Ф?лометора ? його сестри Клеопатри ??. Цариця зовс?м не бажала виходити зам?ж за людину, яка до того часу прославилась такою жорсток?стю, що нав?ть його п?ддан? тремт?ли в?д жаху. Вона прагнула посадити на трон свого сина Птолемея VII Неоса ? нав?ть за п?дтримки знатних ?гиптян проголосила його царем. Проте Ф?скон не збирався в?ддавати владу. Хлопчика в?н вбив прямо в об?ймах матер? в день шлюбу, п?сля чого з?йшов на шлюбне люже. Ця смерть поклала початок кровопролитному правл?нню. Клеопатру ?? в?н прогнав, з?валтувавши ? взявши в дружини ?? дочку — Клеопатру ???. Прост? ?гиптяни нажахан? покинули Александр?ю п?сля того, як Ф?скон в?ддав царство на в?дкуп ?ноземним солдатам. М?сто майже обезлюдн?ло. Тод? цар закликав до Александр?? ?ноземц?в, але ? вони скоро зненавид?ли царя, чия жорсток?сть межувала з божев?ллям. Коли 130 року до н. е. розгор?лась м?жусобна в?йна з Клеопатрою, колишньою дружиною, в?н вбив власного сина Птолемея Мемф?та ? в?дправив його т?ло матер? як подарунок на день народження. П?сля цього, за св?дченнями ?сторик?в, народ став повсюди знищувати зображення Птолемея Ф?скона ? його стату?.

Клеопатра ??, навантаживши корабл? скарбами, втекла до Сир?? ? стала п?дмовляти сир?йського царя Деметр?я ??, одруженого з ?? дочкою, почати в?йну проти Птолемея. Д?знавшись про це Ф?скон в?дправив до Сир?? велике в?йсько на чол? з Александром Заб?ною. Той усп?шно виконав доручення: захопив кра?ну, вбив Деметр?я ? став царем. Проте невдовз? в?н став зневажливо в?дноситись до Птолемея ? був жорстоко покараний: нове в?йсько на чол? з сином Деметр?я, Ант?охом VIII, вдерлося до Сир??, ? син зайняв батьк?вський трон.

Наприк?нц? життя Ф?скон помирився з Клопатрою ??, перем?г внутр?шн?х ? зовн?шн?х ворог?в ? спок?йно помер сво?ю смертю 116 року до н. е. П?сля його смерт? трон перейшов до його вдови, з наданням ?й права вибрати в сп?вправител? одного з двох ?? син?в. Вона в?дправила нелюбого старшого сина, Птолемея IX Сотера II Лафура (Лат?ра) Ф?лометора, на К?пр (ще за життя батька), ? вибрала в сп?вправител? молодшого сина, Птолемея X Александра. Проте, на вимогу народу, вона була змушена покликати Лафура, примусивши його заздалег?дь розвестися з дружиною-сестрою Клеопатрою, яка здавалася ?й небезпечною, а молодшого сина в?дправила нам?сником на К?пр. До 107 року до н. е. вона правила з Лафуром; але коли в?н, всупереч ?? вол?, зважився послати допомогу Ант?оху Кизикському проти Маккавея Гиркана, вона збурила проти нього в?йська ? знову звела на престол свого улюбленця. З ним вона правила до 89 року до н. е.. Тим часом Лафур, за п?дступом матер?, змушений був втекти до К?пру ? зв?дти через деякий час оголосив ?й в?йну. Александр в?дмовився було в?д влади, але енерг?йна Клеопатра наполягла на тому, щоб в?н збер?г ??. Незабаром п?сля цього Александр повстав проти матер?, убив ??, але внасл?док народно? незадоволеност? вт?к ? помер на дороз? до К?пру (89 до н. е.). Лафур був викликаний з К?пру ? без перерви царював до к?нця життя (81 до н. е.).

По смерт? Лафура 6 м?сяц?в правила його дочка (дружина померлого Александра) Берен?ка, а пот?м ?? пасинок, Птолемей XI Александр. Молодий цар, що вир?с на остров? Кос?, спершу жив у М?тр?дата Понт?йського, а пот?м вт?к до Сулли, який переконав його одружуватися на цариц?, сво?й мачус?. Брак цей був нещасливий; дружина була убита чолов?ком, якого убив розгн?ваний цим народ. На цьому припинилася пряма л?н?я Лагид?в.

З 80 року до н. е. кра?ною почав правити Птолемей XII Авлет (Флейтист) — поб?чний син Птолемея Лафура. В?н ?прославився? далеко не блискучим розумом, пристрастю до гри на флейт? ? непом?роною жорсток?стю, за що був вс?м ненависний. Невм?лим правл?нням в?н дов?в кра?ну до того, що вс?м заправляли римськ? лихвар?. В?н нав?ть передав одному з них головну ф?нансову посаду кра?ни. Александр?йц? зд?йняли повстання ? 58 року до н. е. Флейтист був вигнаний з ?гипту ? вт?к до Риму. Престол зайняла його старша дочка Берен?ка IV, яка царювала одна нав?ть п?сля того, як вийшла зам?ж за Архелая. Проте Птолемей Х?? з Риму добився свого повернення ? 55 року до н. е. за допомогою римських в?йськ повернувся на трон. В?н залишався ?диним правителем до 51 року до н. е., коли захвор?вши, проголосив свою дочку Клеопатру VII сп?вправителькою. У сво?му запов?т? в?н ухвалив, що вона ? ?? брат Птолемей XIII сп?льно правитимуть ?гиптом. Виконавцем свого запов?ту в?н призначив Рим.

Клеопатра VII

Птолемей XIII ? Клеопатра VII формально стали чолов?ком ? дружиною. Проте малол?тн?й чолов?к Клеопатри н? за в?ком, н? за складом характеру не був у змоз? керувати кра?ною. На в?дм?ну в?д нього Клеопатра мр?яла створити сильну державу, кордони яко? перевищували б меж? держави перших Птолеме?в.

Наставник юного царя — хитрий та спритний ?внух Пот?н, майстер пол?тичних ? палацових ?нтриг, не зм?г в?дкрито с?сти на трон, оск?льки не мав нащадк?в ? не м?г заснувати нову династ?ю, усунувши Птолеме?в. Проте його повн?стю влаштовувало управляти ?гиптом в?д ?мен? свого п?доп?чного. Велик? плани Клеопатри розходилися ?з його власними домаганнями, якщо не престолу, то влади в кра?н?. Пот?н почина? збирати при двор? людей, як? були б готов? п?дтримати його в боротьб? з царицею. Клеопатра звернулась за п?дтримкою до Риму ? нав?ть направила в?рн? ?й в?йська на зустр?ч оч?куваним римським лег?онам. Скориставшись ситуац??ю, Пот?н зд?йснив державний переворот. Клеопатра втекла до Сир??, де на кордон? з ?гиптом стояла ?? рать. Цариц? вдалось вмовити во?начальник?в виступити в пох?д на Александр?ю. Птолемей XIII вислав арм?ю ?й назустр?ч, п?ддавшись на умовляння Пот?на.

Пам'ятаючи про запов?т Птолемея Авлета, де було сказано, що гарантом його вол? про престолонасл?дування ? Рим, а також про невиплачений борг царського дому в 10 000 талант?в, Цезар взявся владнати суперечку м?ж братом ? сестрою ?з над??ю повернути грош?. В?н став вимагати, щоб обидв? сторони розпустили арм?? ? з'явились до Александр?? на його суд.

Зг?дно з легендою, Клеопатра запропонувала Цезарю н?ч кохання за те, що в?н винесе р?шення на ?? користь. Достеменно в?домо, що Цезар оголосив Птолемею, що той повинен помиритися з сестрою ? розд?лити з нею владу. Обманутий у сво?х оч?куваннях цар з?рвав з голови корону, кинув ?? додолу ? з криками ?Мене зрадили! До збро?!? виб?г з палацу. Невдоволен? присутн?стю римлян ? п?дбурюван? Пот?ном александр?йц? зд?йняли повстання, що швидко переросло у в?йну, названу Александр?йською.

Всю зиму 48/47 року до н. е. римський заг?н на чол? з Цезарем витримував облогу в резиденц?? ?гипетських цар?в. Побоюючись, що його флот, заблокований в гаван?, може д?статись ворогу, полководець наказав спалити його. Вогонь перекинувся на берег, знищивши багато буд?вель, тод? сильно постраждала ? ун?кальна м?ська б?бл?отека. Коли прибуло п?дкр?плення, Цезарь розбив повсталу ?гипетську арм?ю: Птолемей XIII втонув п?д час втеч?, Пот?н загинув, а Арс?ною, молодшу сестру Клеопатри, що виступала на боц? заколотник?в, було взято в полон, а пот?м — вислано за меж? кра?ни.

За правом переможця, Юл?й Цезар м?г оголосити ?гипет римською пров?нц??ю, проте в?н посадив на трон Клеопатру ?, в?дпов?дно до м?сцевих звича?в, зобов'язав ?? вийти зам?ж за ?ншого брата Птолемея XIV. Проте це також був ф?ктивний шлюб, Клеопатра стала коханкою римського полководця.

Смерть Клеопатри (1796–1797), художник Жан-Батист Реньо

Вл?тку 47 року до н. е. Клеопатра народила 53-р?чному Цезарю, що не мав законних нащадк?в, першу дитину — сина ? назвала його Птолеме?м XV Цезарем.

П?сля смерт? Птолемея XIV ? вбивства Цезаря 44 року до н. е. Клеопатра стала правити ?гиптом разом ?з сином, а фактично — одноос?бно.

Коли розгор?вся конфл?кт м?ж Марком Антон??м ? Октав?аном, Клеопатра встала на б?к Антон?я. Вона також стала його коханкою, а п?зн?ше - дружиною ? народила йому д?тей. Проте пол?тика Антон?я, який в?дверто взяв шлюб з Клеопатрою, подарував ?й Крит ? К?л?к?ю, викликала обурення в Рим?. М?ж недавн?ми союзниками, Антон??м ? Октав?аном, почалась в?йна. Об'?днан? сили Клеопатри ? Антон?я у вир?шальн?й битв? б?ля мису Акц?? 2 вересня 31 року до н. е. були розбит?, а Антон?й ? Клеопатра сховались в Александр??.

В серпн? 30 року до н. е. римськ? в?йська п?д?йшли до ст?н Александр??. Залишки арм?? Антон?я зрадили свого полководця, а сам в?н ск?нчив життя самогубством. 12 серпня 30 року до н. е. нев?домий селянин прин?с Клеопатр? корзину солодких ф?г, в як?й спав асп?д. Золотою шпилькою вона вколола зм?ю, яка зашип?вши в?д болю, вжалила п?дставлену руку.

Коли римськ? лег?онери вдерлися до царських поко?в, вони побачили на розк?шному одр? мертву Клеопатру в золотих вбраннях богин? ?з?ди. Д?тей Антон?я ? Клеопатри (а також Цезар?она, як особливо небезпечного претендента на трон) Октав?ан наказав вбити.

Вступ лег?он?в Октав?ана до Александр?? в серпн? 30 року до н. е. поклав к?нець незалежност? ?гипту. Кра?ну було включено до складу римських волод?ннь на правах особливо? пров?нц??, що керувалася римським префектом.

Список цар?в

?м'я	?м'я укра?нською мовою	Портрет	Роки правл?ння	Батьки	Сп?вправител?	Дружина/Чолов?к
Птолемей I Сотер дав.-гр. Πτολεμα?ο? Σωτ?ρ	Птолемей Спаситель		305 - 283/282 роки до н. е.	Батько: Лаг; Мати: Арс?ноя		Та?с (ймов?рно) ; Артакама ; Евр?д?ка I ; Берен?ка I
Птолемей II Ф?ладельф дав.-гр. Πτολεμα?ο? Φιλ?δελφο?	Птолемей Люблячий сестру		282 - 246 роки до н. е.	Батько: Птолемей I; Мати: Берен?ка I	Птоломей Еп?гон (267 - 259 до н. е.); Арс?ноя II Ф?ладельф?я (фактично)	Арс?ноя I ; Арс?ноя II Ф?ладельф?я
Птолемей III Евергет дав.-гр. Πτολεμα?ο? Ε?εργ?τη?	Птолемей Благод?йник		246 - 222 роки до н. е.	Батько: Птолемей II; Мати: Арс?ноя I		Берен?ка II
Птолемей IV Ф?лопатор дав.-гр. Πτολεμα?ο? Φιλοπ?τωρ	Птолемей Люблячий батька		222 - 205 роки до н. е.	Батько: Птолемей III; Мати: Берен?ка II		Арс?ноя III
Птолемей V Еп?фан дав.-гр. Πτολεμα?ο? Θε?? ?πιφαν??	Птолемей З'явлений Бог		205 - 180 роки до н. е.	Батько: Птолемей IV; Мати: Арс?ноя III		Клеопатра I Сиру
Птолемей VI Ф?лометор дав.-гр. Πτολεμα?ο? Φιλομ?τωρ	Птолемей Люблячий мат?р		180 - 145 роки до н. е.	Батько: Птолемей V; Мати: Клеопатра I	Птолемей Евпатор (152 р?к до н. е.); Птолемей VIII (170 - 164 роки до н. е.); Птолемей VII (146 р?к до н. е.)	Клеопатра II
Птолемей VIII Ф?скон дав.-гр. Πτολεμα?ο? Ε?εργ?τη?	Птолемей Благод?йник		170 - 116 роки до н. е.	Батько: Птолемей V; Мати: Клеопатра I		Клеопатра II Клеопатра III
Клеопатра II дав.-гр. Κλεοπ?τρα Φιλομετoρα Σ?τειρα	Клеопатра Любляча мати — Спасителька		131 - 127 роки до н. е.	Батько: Птолемей V; Мати: Клеопатра I	Птолемей Мемф?т?с (131 р?к до н. е.)	Птолемей VI Ф?лометор Птолемей VIII Евергет
Клеопатра III дав.-гр. Κλεοπ?τρα Ε?εργ?τη?	Клеопатра		116 - 101 роки до н. е.	Батько: Птолемей VI; Мати: Клеопатра II	Птолемей IX Сотер II (116 - 107 роки до н. е.); Птолемей X (107—101 роки до н. е.)	Птолемей VIII Евергет
Птолемей IX Сотер II дав.-гр. Πτολεμα?ο? Φιλομ?τωρ Σωτ?ρ	Птолемей Той, Хто любить мат?р, Спаситель		116 - 107 ? 89 - 81 роки до н. е.	Батько: Птолемей VIII Евергет; Мати: Клеопатра III	Клеопатра III (116 - 107 роки до н. е.)	Клеопатра IV Клеопатра Селена I
Птолемей X Александр дав.-гр. Πτολεμα?ο? ?λ?ξανδρο?	Птолемей Александр		107 - 88 роки до н. е.	Батько: Птолемей VIII Евергет; Мати: Клеопатра III	Клеопатра III (107 - 101 роки до н. е.)	Клеопатра Селена I Берен?ка III
Берен?ка III дав.-гр. Βερεν?κη	Клеопатра Берен?ка		81 - 80 роки до н. е.	Батько: Птолемей IX; Мати: Клеопатра Селена I		Птолемей X Олександр I Птолемей XI Олександр II
Птолемей XI Александр дав.-гр. Πτολεμα?ο? ?λ?ξανδρο?	Птолемей Александр		80 р?к до н. е.	Батько: Птолемей X Олександр I; Мати: Клеопатра Селена I	Берен?ка III	Берен?ка III
Птолемей XII Неос Д?он?с дав.-гр. Πτολεμα?ο? Ν?ο? Δι?νυσο?	Птолемей Новий Д?он?с		80 - 51 роки до н. е.	Батько: Птолемей IX Сотер II; Мати: нев?дома		Клеопатра Трифена
Клеопатра VI Трифена дав.-гр. Κλεοπ?τρα	Клеопатра Трифена		58 - 57 роки до н. е.	суперечки	Берен?ка IV (58-55 роки до н. е.)	Птолемей XII Неос Д?он?с
Клеопатра VII Ф?лопатор дав.-гр. Κλεοπ?τρα Φιλοπ?τωρ	Клеопатра Любляча батька		69 - 30 роки до н. е.	Батько: Птолемей XII; Мати: Клеопатра V (ймов?рно)	Птолемей XIII (51—47 роки до н. е.) Птолемей XIV (47—44 роки до н. е.) Птолемей XV Цезар?он (44— 30 роки до н. е.)	Птолемей XIII Птолемей XIV Марк Антон?й
Птолемей XIII Теос Ф?лопатор дав.-гр. Πτολεμα?ο? Θε?? Φιλοπ?τωρ	Птолемей Бог любить батька		51 - 47 роки до н. е.	Батько: Птолемей XII	Клеопатра VII (51—47 роки до н. е.)	Клеопатра VII
Птолемей XIV дав.-гр. Πτολεμα?ο? Θε?? Φιλοπ?τωρ	Птолемей Бог любить батька		47 - 44 роки до н. е.	Батько: Птолемей XII	Клеопатра VII (47-44 роки до н. е.)	Клеопатра VII
Птолемей XV Цезар?он дав.-гр. Πτολεμα?ο? Φιλοπ?τωρ Φιλομ?τωρ Κα?σαρ, Καισαρ?ων	Птолемей Люблячий батька Люблячий мат?р Цезар, Цезар?он		44 - 31 роки до н. е.	Батько: Гай Юл?й Цезар; Мати: Клеопатра VII	Клеопатра VII (44 - 30 роки до н. е.)

Л?тература

• Александр?йськ? фараони та ?хн? п?ддан?. Зм?цнення влади перших Птолеме?в : монограф?я / А. Л. Зел?нський ; НАН Укра?ни, ?н-т сходознавства ?м. А. Ю. Кримського. - К. : Академпер?одика, 2010. - 663 с.
• В. Скляренко, Я. Батий, Н. Вологожина, М. Панкова. Все величайшие царственные династии. — Москва-Харк?в: Фол?о, 2008. — ISBN 978-5-17-054420-2
• Трансформац?я громадян елл?нсько? ойкумени у птолеме?вських п?дданих : Дис... канд. ?ст. наук: 07.00.02 / Зел?нський Андр?й Леон?дович ; Ки?вський нац?ональний ун-т ?м. Тараса Шевченка. - К., 2004. - 212 арк.