来月经前有褐色分泌物是什么原因
Персефо?на, також Ко?ра (грец. Περσεφ?νη, Persephone, Kore — д?вчина) — дочка Деметри та Зевса, дружина А?да.
| Персефона дав.-гр. Περσεφ?νη  | |
|---|---|
 | |
| Божество в | давньогрецька рел?г?я ? давньогрецька м?фолог?я |
| М?сцев?сть | Стародавня Грец?я[1] |
| Батько | Зевс[2] |
| Мати | Деметра[2] або Ст?кс |
| Брати/сестри | Деспойна |
| Д?ти | Агр?аномаd, Eubuleusd, Загрей ? Мел?ноя |
| Персонаж твору | Hades |
 Мед?афайли у В?к?сховищ? | |
Давньогрецька м?фолог?я
ред.За м?фом, А?д ?з дозволу Зевса викрав Персефону, коли вона з подругами гуляла на луз?, з?валтував ?? ? зробив сво?ю дружиною. Розгн?вана Деметра наслала на землю неврожай, тому Зевс, щоб урятувати життя на земл?, наказав А?дов? в?дпустити Персефону до матер?. Однак А?д обманом змусив ?? проковтнути зерен гранату, вирощеного в п?дземному царств? (хто скуштував ?ж? або питва царства мертвих — той до к?нця в?ку мав належати А?дов?). Зевс розсудив, що на три чверт? року Персефона ма? бути з мат?р'ю, а чверть — з чолов?ком.
У цьому м?ф? в?дбито природний процес щор?чного вмирання й оживання рослинного св?ту. Щор?чне повернення Персефони з царства мертвих — вар?ант поширеного в античност? м?фу про божество, яке вмира? й воскреса? (Ос?р?с, Адон?с та ?м под?бн?). Як ? ?нш? божества, пов'язан? з культом земл?, Персефона вважалася не лише богинею родючост?, а й владаркою неб?жчик?в. П?зн?ш? м?фи зробили ?? донькою п?дземно? р?чки Ст?кс, мабуть, намагаючись в?дд?лити сувору й похмуру богиню природи, що вмира?, в?д богин? радост? ? природи, що воскреса?. Культ богин? п?дземного св?ту (А?ду) ?снував у П?лос? ще в М?кенську епоху.
Деяк? вчен?, анал?зуючи ?мена Персефони (Персефонея, Персефасса, Персефатта), доходять висновку, що вона була старовинною м?сцевою богинею, культ яко? поширився ще до вторгнення давньогрецьких племен на Балканський п?востр?в. У грек?в-завойовник?в культ Персефони злився з культом ?хньо? Кори (богин?-д?ви). В Елевс?н? влаштовувалися м?стер?? Деметри та Персефони. Восени на честь цих богинь справляли свято тесмофор?й.
Орф?зм
ред.В орф?к?в Персефона — дружина Зевса й мати Загрея. П?зн?ше Персефону ототожнювали з Ге?ю, Ре?ю, Гекатою, ?ридою, а в Стародавньому Рим? — з Прозерп?ною. Атрибути Персефони — колоски, маки, нарцис, гранатовий пл?д. Зображували ?? (разом з мат?р'ю) вродливою д?вчиною. Як владарка п?дземного св?ту вона сид?ла на трон? поруч з А?дом, у в?нку з нарцис?в, ?з маками або рогом достатку в руц?.
Образ ?? надихав Рембрандта, Рубенса, Берн?н?, Гете, Пушк?на, Монтеверд?, Сен-Санса, Стравинського, Ст?вена К?нга.
Див. також
ред.- 399 Персефона — астеро?д, названий на честь божества[3].
Прим?тки
ред.- ↑ Чеська нац?ональна авторитетна база даних
- ↑ а б Любкер Ф. Περσεφ?νη // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1011–1012.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Л?тература
ред.
- Словник антично? м?фолог?? Дочка Деметри ? Зевса [5] [6] [2], вона була вигодувана мат?р'ю ? н?мфами в печер? [7]. Коли вона п?дросла до не? сваталися Арес ? Аполлон [8]. По м?фу, разом з нею росли д?вчата Аф?на ? Артем?да [9] (або ще Афрод?та [10]). Кв?ткою Кори називають нарцис [11].
Посилання
ред.- Персефона - Прозерп?на // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Л?тери Пере — По. — С. 13. — 1000 екз.