朝美首脑会晤能否如期举行引关注
Ця стаття м?стить правописн?, лексичн?, граматичн?, стил?стичн? або ?нш? мовн? помилки, як? треба виправити. |
50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д.? / ?50.254444444444° пн. ш. 28.657777777778° сх. д.
| Волинська губерн?я | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення?/?заснування |
12 (23) грудня 1796  |
|---|---|
 | |
| Оф?ц?йна назва |
рос. Изяславская губерния (1792) рос. Волынская губерния (1795) |
| Кра?на |
.svg){kind=small} СРСР |
| Столиця |
Житомир[1] ? Новоград-Волинський |
| Адм?н?стративна одиниця |
Укра?нська СРР |
| К?льк?сть населення |
3 316 000 ос?б |
| Адм?н?стративно-територ?ально под?ля?ться на |
Житомирський пов?т[1], Володимир-Волинський пов?т[1], Дубенський пов?т[1], ?зяславський пов?т[1], Ковельський пов?т[1], Кременецький пов?т[1], Новоград-Волинський пов?т[1], Овруцький пов?т[1], Острозький пов?т[1], Ровенський пов?т[1], Старокостянтин?вський пов?т[1] |
| Зам?нений на |
Волинська область |
| На зам?ну |
Волинське нам?сництво |
| Час/дата припинення ?снування |
3 червня 1925[2] |
| Площа |
717 362 км2 |
.svg) | |
 | |
 | |
 Волинська губерн?я у В?к?сховищ? | |
Воли?нська губе?рн?я (рос. Волынская губерния) — адм?н?стративно-територ?альна одиниця Рос?йсько? ?мпер?? (1797–1917), УНР, Укра?нсько? Держави (1918) та Укра?нсько? СРР (1919–1925). До 1920 року розташовувалася на землях ?сторично? Волин? (територ?я сучасних Р?вненсько?, Волинсько?, б?льшо? частини Житомирсько? областей, а також п?вн?чних частин Терноп?льсько? та Хмельницько? областей).
Створена указом Павла ? на територ?? Волинського нам?сництва (окр?м Радомишльського пов?ту) ? Кременецького, Базал?йського та Дубенського пов?т?в Под?льського нам?сництва.[3]
Адм?н?стративними центрами губерн?? були м?ста Новоград-Волинський (1797–1804) та Житомир (1804–1925).[3]
За Ризьким мирним договором 1921 Волинська губерн?я була под?лена: Новоград-Волинський, Житомирський, Овруцький, ?зяславський, Старокостянтин?вський та частина Острозького пов?т?в ув?йшли до складу УСРР, решта зах?дних пов?т?в – до Польщ?, яка на ?х територ?? утворила Волинське во?водство, що ?снувало до 1939.[3]
Волинська губерн?я була л?кв?дована постановою ВУЦВК ? РНК УСРР в?д 3 червня 1925. Зам?сть не? утворен? Житомирська, Коростенська ? Шепет?вська окру?ги УСРР.[3]
Географ?я
ред.
Волинська губерн?я займала площу[коли?] 63 137 кв. верст (71 736 км2). Найб?льша протяжн?сть з заходу на сх?д була 416 км, з п?вноч? на п?вдень — 293 км. На п?вноч? межувала з Гродненською та М?нською губерн?ями, на заход? з Холмською (до 1912 року — з Любл?нською та Седлецькою губерн?ями), на сход? — з Ки?вською, на п?вдн? з Под?льською. На п?вденному заход? Волинська губерн?я прилягала до кордону з Австро-Угорською ?мпер??ю (Корол?вство Галичини та Володимир??). В межах колишньо? Волинсько? губерн?? зараз розташован? Волинська, Р?вненська, б?льша частина Житомирсько?, а також п?вн?чн? частини Терноп?льсько? та Хмельницько? областей.
Рель?ф
ред.
Рель?ф Волинсько? губерн?? був переважно р?внинний. Лише в п?вденн?й частин? губерн?? знаходилися в?дроги Карпат, з Авратинсько? височиною, яка поблизу Кременця досягала 405 м ? була найвищим м?сцем губерн?? ? одним з найвищих у нег?рських районах ?вропейсько? частини ?мпер??. П?вн?чна частина губерн?? (Пол?сся) була пласкою, болотистою низовиною, покритою торф'яними болотами ? л?сами.
Кл?мат
ред.Кл?мат губерн?? б?льш пом?рний, н?ж у сх?дн?ших губерн?ях аналог?чно? широти, зими пор?вняно тепл?, л?то прохолодне. Л?тня спека на п?вноч? пом'якшувалася л?сами та болотами, на п?вденному заход? — значною висотою над р?внем моря. Зима на заход? губерн?? тепл?ша, н?ж на сход?, весна наставала ран?ше, ос?нь б?льш тривала. Середньодобова температура губерн?? в зимов? м?сяц? ?10 °C, у вес?нн? та ос?нн? +12 °C. У л?тн? м?сяц? температура могла досягати ? +38 °C, а найнижча заф?ксована температура взимку ?31 °C. В?три переважали зах?дн? та п?вн?чно зах?дн?, в залежност? в?д пори року. Скресання р?чок в?дбувалося найчаст?ше в березн?, ?нод? наприк?нц? лютого, замерзання — у листопад?.
Для Пол?сся були дуже характерн? тумани, особливо восени. Опад?в у губерн?? випадало достатньо — понад 500 мм на р?к, на п?вденному заход? до 600 мм. Найб?льш дощовий м?сяць — липень. Тривалих посух не спостер?галося.[4][5]
Водн? ресурси
ред.
З водних ресурс?в у п?вденн?й частин? губерн?? переважали р?чки та джерела, на п?вноч? — болота ? озера. Ус? р?чки, за винятком Зах?дного Бугу, належали до басейну Дн?пра. При цьому т?льки Тетер?в впадав безпосередньо в Дн?про — ?нш? належали до правих приток Прип'ят?. Характер б?льшост? р?чок губерн?? одноман?тний, з вузькими долинами у верх?в'ях та широкими — на п?вноч?, берега здеб?льшого низинн? та болотист?.
Р?чки губерн??, особливо притоки Прип'ят?, широко використовувалися у торгово-промислових ц?лях для сплаву р?зних товар?в (насамперед л?су) у Дн?про, Н?ман та В?слу. До сплавних р?чок належали Зах?дний Буг, Тур?я, Стох?д, Стир, ?ква, Горинь, Случ, В?л?я, Устя, Стубазка, Уж, Тетер?в та ?рма. На Зах?дному Буз?, який у межах губерн?? прот?кав на в?дстан? близько 180 км, було поширене судноплавство.
Озера у Волинськ?й губерн?? займали площу 114 км2, нал?чувалося ?х близько 200. Найб?льшими озерами були Св?тязьке (22,8 км2) ? Пулемецьке (15,9 км2). У п?вн?чн?й частин? Ковельського пов?ту знаходилися так зван? ?водогони?, по яким в?дбувався сплав л?су ? як? служили допом?жними каналами, що з'?днували р?чки Прип'ять та Тур?ю з Дн?провсько-Бузькою водною системою. Найдовшим з цих канал?в був Турський водог?н (42,7 км), який з'?днував озеро Тур з озерами Кисобул, Гор?хове та струмком Комар, а також канали Гнилий, Селище та Б?лозерський[5].
Земельн? ресурси
ред.
?рунти Волинсько? губерн?? були переважно глинист? або п?щан?. На п?вдн?, ближче до Под?льсько? губерн??, зустр?чалися чорноземи, часто — зм?шан? з глиною. В середн?й частин? губерн?? — суглинн? ? суп?щан?, на Волинському Пол?сс? майже суто болотист? та п?щан?, м?сцями кам'янист?.
За даними Волинсько? казенно? палати, у 1911 роц? з 5781,5 тис. десятин земл? (включно з л?сом) приватним землевласникам належали 3039,5 тис. десятин (52,6 %), селянам 2250,2 тис. (38,9 %), казн? 376,3 тис. (6,5 %), чиншовикам 62,6 тис. (1,1 %), ?ншим 53,0 тис. (0,9 %).[6]
Корисн? копалини
ред.Основними видами корисних копалин у губерн?? були гран?т, г?рський кришталь, глини — вогнетривка, л?пна ? порцелянова, торф, бурий зал?зняк ? болотна руда. Були поклади граф?ту, кам'яного вуг?лля, бурштину, але вони майже не експлуатувалися.[5]
- гран?ти (с?р?, червон?) — переважно на берегах р?чок Горинь, Уж
- г?рський кришталь — Житомирський пов?т, м?ж селами Дашинка ? Кра?вщина
- мергель — Житомирський та Новоград-Волинський пов?ти
- крейда — у вс?х пов?тах губерн??, найб?льш? центри видобутку поблизу м?стечок Клевань та Здолбун?в
- вапняки (б?л?, раковинн?) — вс? пов?ти губерн??
- глини жовта — у вс?х пов?тах, найб?льше — у Старокостянтин?вському
- глини вогнетривк? — Острозький пов?т, поблизу села Комар?вка
- гончарн? глини — Кременецький, Острозький пов?ти
- каол?ни (порцелянов? глини) — береги р?чки Тетер?в
Рослинн?сть
ред.
Волинська губерн?я була багатою на л?сов? ресурси. За ?х забезпечен?стю вона виразно под?лялася на 2 частини: л?состепову Волинь та Волинське Пол?сся. На Пол?сс? л?си та болота займали б?льш?сть територ??, на Волин? же вони розташовувались т?льки на крайньому заход?, сход? та п?вдн?, а також м?ж р?чками ?квою та Случем, у напрямку в?д Кременця до Полонного.
| Джерело даних | Площа губерн??, десятин |
Площа п?д л?сом, десятин |
П?д л?сом |
|---|---|---|---|
| Тенгоборський ?О производительныхъ силахъ Росс?и? | 6 531 840 | 2 438 856 | 37,3 % |
| За даними губернсько? креслярн?, 1856 р?к | 6 367 160 | 2 461 441 | 38,7 % |
| За даними статистичного ком?тету за 1866 р?к | 6 130 402 | 1 772 871 | 28,9 % |
З пор?д дерев найб?льше зустр?чалися сосна, дуб та береза. Сосни переважала на п?вноч?, у пов?тах Овруцькому, Р?вненському, Луцькому, Ковельському та п?вн?чн?й частин? Володимир-Волинського, тод? як дуби та ?нш? листян? породи тут були р?дк?сними. Зм?шан? л?си (сосна, дуб, клен, осика, береза) переважали на п?вдн? губерн??, у пов?тах Житомирському, Кременецькому, Дубенському, Острозькому, у п?вн?чн?й частин? Новоград-Волинського та п?вденн?й Володимир-Волинського. На крайньому п?вдн? губерн??, у межах Авратинсько? височини, сосни та ялини майже зникали, натом?сть переважали клени, липи та дуби.
На пол?ськ?й частин? губерн?? були дуже поширен? болота. Найб?льше ?х було на п?вноч? Володимир-Волинського та Ковельського пов?т?в, м?ж верх?в'ями Прип'ят? та Гродненською губерн??ю. Глибина бол?т була тут наст?льки великою, що перешкоджала нормальному проростанню л?с?в.
Б?льша частина болотяних м?сць прилягала до р?чок; так, у Р?вненському пов?т? на берегах Случа, були розташован? болотян? простори, на яких були розташован? к?лька невеликих с?л, жител? яких майже не займалися землеробством ? знаходилися на вкрай низькому р?вн? економ?чного та сусп?льного розвитку. У Луцькому пов?т? болота були поширен? на берегах р?чки Стир. Овруцький пов?т майже весь був покритий болотами та суц?льним сосновим л?сом, а деяк? частини пов?ту, особливо по берегах р?чки Уборть, були незаселеними, на площ? понад 200 км2 не було жодного поселення.
Тваринний св?т
ред.Фауна Волинсько? губерн??, особливо Пол?сся була достатньо р?зноман?тною, хоча внасл?док масово? вирубки л?су та неконтрольованого мисливства, популяц?я тварин скорочувалася, особливо на п?вдн? губерн??. Так, вже до XVIII стол?ття на територ?? Волинсько? губерн?? зникли останн? олен?, як? водилися в л?сах Володимир-Волинського за Заславського пов?т?, а ще ран?ше — л?сов? коти та тури, в?д яких залишилися назви топом?н?в (напр. Турове болото в Заславському пов?т?). У багатьох пов?тах повн?стю зникли популяц?? ведмед?в, лос?в, рис?в, росомах.
До тварин, що в 1860-т? роки зустр?чалися по вс?й губерн??, належали дик? кози, дик? свин?, вовки, лисиц?, зайц? та деяк? ?нш?. В окремих пов?тах губерн?? зустр?чалися також лос? (Володимир-Волинський, Ковельський, Р?вненський пов?ти, ?нод? — Луцький, Острозький та Новоград-Волинський; ран?ше лос? водилися й у Дубенському пов?т?, але зникли до початку XIX стол?ття), куниц? (Овруцький, Ковельський, Новоград-Волинський, Р?вненський), ведмед? (у 1860-х ще зустр?чалися в л?сах Овруцького та, зр?дка, Р?вненського пов?т?в; у ?нших пол?ських пов?тах ведмед? зникли ще до початку XIX стол?ття), борсуки (Овруцький, Володимир-Волинський, Заславський, ?нод? — Дубенський), видри (Овруцький, Володимир-Волинський, Р?вненський, Дубенський), рис? (Овруцький, Ковельський пов?ти, ?нод? — Р?вненський та Острозький; повн?стю зникли в Новоград-Волинському, Володимир-Волинському, Ковельському та Луцькому пов?тах), росомахи (зр?дка, Овруцький пов?т).
 |
 |
 |
|||
| лось | рись | ведм?дь |
Серед птах?в повсюдно зустр?чалися тетеруки, пугач?, сови, орябки, кур?пки, переп?лки, голуби, чайки, коростел?, дупел?, бекаси, кулики, журавл?, чапл?, дик? качки, шул?ки, яструби. Орли зустр?чалися в Овруцькому, Володимир-Волинському, Ковельському та Заславському пов?тах, соколи в Овруцькому та Заславському, кречети в Овруцькому та Дубенському, дрохви в Овруцькому, Новоград-Волинському, Володимир-Волинському, Кременецькому та Старокостянтин?вському пов?тах.[4]
?стор?я
ред..jpg)
П?сля другого под?лу Реч? Посполито? в 1793 роц?, сх?дна частина Волин? в?д?йшла Рос?йськ?й ?мпер?? ? стала називатися Заславським нам?сництвом з центром в Заслав?. П?сля третього под?лу Польщ? в 1795 роц? до Рос?? було при?днано ? зах?дну частину Волин? (пов?ти Володимир-Волинський, Ковельський, б?льшу частину Луцького, Кременецького та Дубенського) ? таким чином до нового адм?н?стративного утворення п?д назвою Волинське нам?сництво у склад? 13 округ?в з центром у Новоград-Волинському (до 1796 року — Звягель) ув?йшла б?льша частина ?сторично? Волин?, в?д назви яко? прибрало й соб? назву. Але з причини в?дсутност? в?дпов?дних будинк?в для розм?щення губернського управл?ння в Новоград?, у п?дсумку центром з 1797 року став Житомир, а саме нам?сництво було перейменоване на Волинську губерн?ю.[7]
У 1802 роц? Житомир був викуплений казною у графа ?ль?нського, ? з 1804 роц? призначений губернським м?стом, вважаючи ?что в нем помещаются уже губернския присутственныя места, имеются постройки, сделанныя частными людьми и хозяйственныя заведения губернских чиновников?. У тому ж 1804 роц? до складу Волинсько? губерн?? ув?йшов Старокостянтин?вський пов?т, який у 1795—1804 роках входив до складу Под?льського нам?сництва.[8].
21 лютого 1844 року м?стечко Бердич?в Житомирського пов?ту Волинсько? губерн?? було при?днано до Махновецького пов?ту Ки?всько? губерн??.
Адм?н?стративний устр?й
ред.Рос?йська ?мпер?я
ред.
Наприк?нц? XIX стол?ття адм?н?стративно територ?я Волинсько? губерн?? под?лялася на 12 пов?т?в, 48 стан?в ? 201 волость. Кожен пов?т складався з 2-х мирових д?льниць, як? об'?днували дек?лька волостей, ? де знаходилися д?льничн? миров? суди. Найб?льшим за площею був Овруцький пов?т, на який припадало 14,7 % територ?? губерн??, найменшим — Старокостянтин?вський (3,6 %). За чисельн?стю населенням найб?льшим був Житомирський пов?т (14,5 % населення губерн?? в 1897 роц?), найменшим — Острозький (5,7 %).[9]
| Пов?ти | Площа, км2 | 1897 | 1911 | Густота населення, 1911 ос?б/км2 |
|---|---|---|---|---|
| Володимир-Волинський | 6431 | 277 265 | 359 600 | 55,9 |
| Дубенський | 3959 | 195 058 | 255 100 | 64,4 |
| Житомирський | 7701 | 433 859 | 578 800 | 75,2 |
| Заславський | 3477 | 208 742 | 259 600 | 74,7 |
| Ковельський | 7483 | 211 493 | 274 800 | 36,7 |
| Кременецький | 3329 | 219 934 | 282 500 | 84,9 |
| Луцький | 7468 | 252 550 | 333 300 | 44,6 |
| Новоград-Волинський | 7205 | 348 950 | 459 000 | 63,7 |
| Овруцький | 10 555 | 205 390 | 282 900 | 26,8 |
| Острозький | 3066 | 169 351 | 220 500 | 71,9 |
| Р?вненський | 8611 | 273 001 | 369 200 | 42,9 |
| Старокостянтин?вський | 2556 | 193 889 | 245 100 | 95,9 |
| Волинська губерн?я | 71 742 | 2 989 482 | 3 920 400 | 54,6 |
Карти Волинсько? губерн??
ред.-
1821 р?к -
К?нець XIX стол?ття -
1911 р?к
.png)
Станом на 1917 р?к у губерн?? нал?чувалося 8239 населених пункт?в, зокрема м?ст — 13, м?стечок — 143, с?л — 3416 (з них 1628 з церквами), колон?й — 1210, слоб?док — 296, прис?лк?в — 244, хутор?в — 2603, ф?льварк?в та ферм — 314.[7]
Земл? п'яти м?ст губерн?? належали приватним власникам.
- Старокостянтин?в — Абамеликам;
- Дубно — Барятинським;
- Заслав — Сан?ушкам;
- Р?вне — Любомирським;
- Острог — уд?льному в?домству.
Домовласники цих м?ст платили власникам чинш. З цих м?ст у Дубн? була м?ська дума, а в Р?вному й Остроз? — т?льки спрощене м?ське управл?ння.
1917—1920 роки
ред.
П?сля Лютнево? революц?? в Рос?йськ?й ?мпер?? царська влада на м?сцях впала. Царський губернатор Скаржинський п?шов у в?дставку. П?сля Другого Ун?версалу Укра?нсько? Центрально? Ради (3 (16) липня 1917) Волинська губерн?я ув?йшла до складу автономно? Укра?ни, а з проголошенням Третього Ун?версалу (7 (20) листопада 1917) — до складу УНР.
П?сля проголошення незалежност? Укра?нсько? Народно? Республ?ки Четвертим Ун?версалом 9 (22) с?чня 1918 року Волинська губерн?я стала ?? частиною. У цей час ?? губернаторм (губернським ком?саром) був В'язлов Андр?й Григорович. Але 28 с?чня (10 лютого) 1918 року в?н подав у в?дставку ? покинув Житомир; боячись наступу рос?йських б?льшовик?в. Тому 3 (16) лютого 1918 року губернським ком?саром УНР став м?сцевий житомирський пол?тик Семен Куриленко який займав цю посаду до 8 травня 1918 року.
П?сля державного перевороту 29-30 кв?тня в незалежн?й Укра?н? УНР була скасована ? перейменована в Укра?нську Державу на чол? з гетьманом Павлом Скоропадським. В?н призначив новим губернатором Волин? (губернським старостою) Дмитра Андро. В пер?од гетьманату Скоропадського до Волинсько? губерн?? було при?днан? п?вденн? пов?ти М?нсько? губерн??.
Губерн?я мала бути складеною з 20 пов?т?в: до наявних 12 пов?т?в планувалось долучити 8 пов?т?в з М?нсько? губерн??: П?нський пов?т; Гродненсько? губерн??: Брест-Литовський пов?т, Кобринський пов?т; Холмсько? губерн??: Томаш?вський пов?т, Грубеш?вський пов?т, Володавський пов?т та Б?льський пов?т.
Частину пов?т?в планувалося при?днати до сум?жних наявних, або новопри?днаних пов?т?в: з Любл?нсько? губерн??: Костянтин?вський пов?т, Радз?нський пов?т ? Красниставський пов?т; з Гродненсько? губерн??: Пружанський пов?т; з М?нсько? губерн??: Слуцький пов?т. У серпн? 1918 року з п?вденних пов?т?в М?нсько? губерн?? була утворена Пол?ська округа.
Також у документах Укра?нсько? Держави вид?ляли окремо усю Холмську губерн?ю з доданими до не? Берестейським, Б?льським, Кобринським, Пружанським пов?тами ? частинами пов?т?в Любл?нсько? губерн??. Оф?ц?йно Холмська губерн?я у склад? Укра?нсько? держави була утворена 15 листопада 1918 року.
1 грудня 1918 року влада в м?ст? Житомир? перейшла в руки Директор?? УНР. Губернським ком?саром(губернатором) Волин? в?д не? з грудня 1918 до грудня 1919 року був Фед?р Сумн?вич.
У с?чн? — лютому 1919 року в?йська Польщ? захопили Володимир-Волинський ? Ковель — (Битва за Ковель).
13 березня Житомир був зайнятий в?йськами Радянсько? Рос?? ; але 22 березня визволений в?йськами УНР. З 31 березня до 5 травня м?сто Р?вне стало м?сцем перебування Директор?? УНР ? уряду УНР; а з 5 по 15 травня — м?сто Радивил?в.
12 кв?тня б?льшовики вдруге зайняли Житомир. 14 травня в?йська Польщ? перейшли в загальний наступ проти УНР на Волин? ? проти ЗУНР у Галичин?. 16 травня польськ? в?йська захопили Луцьк. Цим скористались в?йська Радянсько? Рос??, як? перейшли в наступ з? сходу ? 24 травня захопили м?сто Р?вне. П?сля цих под?й п?д владою уряду УНР залишився т?льки один Кременецький пов?т з ус??? територ?? Укра?ни. В?йська УНР були змушен? перейти в наступ проти рос?йських б?льшовик?в у Под?льськ?й губерн??, щоб мати взагал? хоч якусь територ?ю.
20 серпня Житомир вдруге зв?льнили укра?нськ? в?йська ЗУНР, як? д?яли в сп?лц? з УНР, але 17 вересня радянськ? в?йська втрет? зайняли губернський центр.
В?йська Польщ? в серпн? вит?снили радянськ? в?йська з територ?? Кременецького, Острозького, Р?вненського ? Дубненського пов?т?в. На захоплених територ?ях Польща утворила Волинське во?водство.
1 вересня УНР ? Польща п?дписали угоду про перемир'я, в?йна м?ж ними зак?нчилась. Була встановлена демаркац?йна л?н?я м?ж польськими ? укра?нськими в?йськами: р. Збруч — м. Шепет?вка — м. Олевськ.
До грудня 1919 року влада УНР контролювала Старокостянтин?вський, Заславський та частину Новоград-Волинського ? Житомирського пов?т?в. Але через поразку у в?йн? з б?лими рос?янами Ден?к?на влада УНР фактично втратила волю до боротьби ? в?ддала контрольован? нею територ?? Польщ?. З району м. Любар Арм?я УНР вирушила в Перший зимовий пох?д.
25 кв?тня 1920 року в?йська Польщ? для виконання умов Варшавського договору м?ж нею ? Симоном Петлюрою перейшли в наступ проти радянських в?йськ. Вже 26 кв?тня польськ? в?йська ув?йшли в Житомир. За згоди Польщ? в Житомир? почала д?яти адм?н?страц?я УНР. Але швидко радянськ? в?йська перейшли в конрнаступ ? 12 червня 1920 року зайняли Житомир. До початку серпня Червона арм?я взагал? зайняла всю попередню територ?ю Волинсько? губерн??. Але п?зн?ше вони зазнали поразки в?д поляк?в п?д Варшавою ? знову в?дступили. У вересн? польськ? в?йська зайняли б?льшу частину губерн??, в?дт?снивши червоних рос?ян на сх?д в?д р. Случ. 19 жовтня вступило в силу перемир'я м?ж Польщею ? Радянською Рос??ю. У листопад? — грудн? 1920 в?йська Польщ? в?д?йшли на л?н?ю нового кордону.
1920—1925 роки
ред.1921 року зах?дна частина губерн?? в?д?йшла до Польщ?. Постановою ВУЦВК в?д 12 жовтня 1921 року у сх?дн?й частин? Волинсько? губерн??, яка залишилася у склад? УСРР, було затверджено новий адм?н?стративний под?л[10] у склад? таких пов?т?в:
У 1925 роц? у зв'язку з переходом на триступеневу систему управл?ння (центр — округи — райони) Волинську губерн?ю було л?кв?довано, на ?? територ?? залишилися Житомирська, Шепет?вська ? Коростенська округи.
-
Карта Волинсько? губерн??, 1921 -
Карта Волинсько? губерн??, 1922 -
Карта Волинсько? губерн??, 1923 -
Карта територ?? колишньо? Волинсько? губерн??, адм?н?стративн? меж? станом на 1 жовтня 1925 -
Карта територ?? колишньо? Волинсько? губерн??, адм?н?стративн? меж? станом на 1 березня 1927
Населення
ред.Загальна характеристика
ред.
| Р?к | Населення, тис. ос?б | Середньор?чний прир?ст, % |
|---|---|---|
| 1811 | 1212,8 | |
| 1838 | 1314,1 | 0,30 |
| 1851 | 1469,4 | 0,86 |
| 1863 | 1602,7 | 0,73 |
| 1867 | 1643,3 | 0,63 |
| 1885 | 2196,0 | 1,62 |
| 1897 | 2989,5 | 2,60 |
| 1904 | 3316,0 | 1,49 |
| 1911 | 3758,5 | 1,81 |
Для Волинсько? губерн??, як ? для б?льшост? ?нших губерн?й ?мпер??, була характерна молода в?кова структура населення. За переписом 1897 року майже 30 % всього населення (879 тис. ос?б) були у в?ц? до 9 рок?в, тод? як населення в?ком старше 60 рок?в нал?чувалося лише 157 тис. ос?б (5,2 %). Мед?анний в?к населення Волинсько? губерн?? становив близько 18 рок?в (половина населення була молодше 18 рок?в, половина населення — старше). 51,3 % населення губерн?? (1534 тис. ос?б) були молодше 19 рок?в.
Рух населення
ред.Народжуван?сть
ред.Середн?й показник народжуваност? в 1861—1913 роках становив у Волинськ?й губерн?? 47,2 народжень на 1000 ос?б. За коеф?ц??нтом народжуваност? Волинь пос?дала 24 м?сце з 50 губерн?й ?вропейсько? Рос??.[13]
| 1861–1865 | 1866–1870 | 1871–1875 | 1876–1889 | 1881–1885 | 1886–1890 | 1891–1895 | 1896–1900 | 1901–1905 | 1906–1910 | 1911–1913 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 46,9 | 48,0 | 50,0 | 48,6 | 49,1 | 51,5 | 50,8 | 48,0 | 45,2 | 42,0 | 39,5 |
У 1911 роц? на територ?? Волинсько? губерн?? народилося 151 409 д?тей (40,3 на 1000 ос?б), зокрема в м?стах 9336 д?тей (28,0 на 1000 ос?б), у селах та м?стечках — 142 073 д?тей (41,5 на 1000 ос?б). У загальн?й к?лькост? народжених на м?ста припадало 6,2 % народжень, на пов?тове населення — 93,8 %. Законнонародженими (народженими в церковному шлюб?) у 1911 роц? були 147 684 д?тей (97,5 %), незаконнонародженими (позашлюбними) — 3725 д?тей (2,5 %). Позашлюбн? народження були б?льше характерн? для м?ського населення — у 1911 роц? там було заф?ксовано 549 незаконнонароджених д?тей, що становило 5,9 % загально? к?лькост? народжень, тод? як у селах та м?стечках — 3176 (2,2 %). У 1910 роц? на кожен укладений шлюб у губерн?? припадало в середньому 4,7 народжених д?тей (середн? по губерн?ях ?вропейсько? Рос?? — 5,3).[6]
Смертн?сть
ред.Середн?й показник смертност? в 1861—1913 роках становив 29,6 померлих на 1000 жител?в, що на 13 % менше н?ж в середньому по ?вропейськ?й частин? Рос?йсько? ?мпер?? (34,0 на 1000 жител?в). За коеф?ц??нтом смертност? Волинська губерн?я пос?дала 14 м?сце з 50 губерн?й центрально? Рос??.[14]
| 1861—1865 | 1866–1870 | 1871–1875 | 1876–1889 | 1881–1885 | 1886–1890 | 1891–1895 | 1896–1900 | 1901–1905 | 1906–1910 | 1911–1913 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 31,8 | 31,6 | 37,0 | 30,7 | 33,5 | 32,4 | 31,1 | 26,5 | 26,2 | 24,0 | 21,0 |
У 1911 роц? в губерн?? було заф?ксовано 82 629 смертей, що становило 22,0 випадк?в на 1000 жител?в. Смертн?сть була дещо вищою серед с?льського населення, серед якого було заре?стровано 77 001 випадк?в (22,5 на 1000 ос?б), ? нижчою — серед жител?в м?ст, 5628 випадк?в (16,9 на 1000 ос?б).[6]
Близько третини випадк?в смертей припадали на д?тей до 5 рок?в, особливо високою була смертн?сть у в?ц? до 1 року. Проте пор?вняно з середн?ми показниками по ?мпер??, стан справ з дитячою смертн?стю на Волин? був задов?льний — у 1906—1910 роках з 1000 народжених у в?ц? до 1 року померли 175 д?тей (в середньому по ?вропейських губерн?ях — 253).За показником смертност? д?тей у в?ц? до 1 року Волинська губерн?я була серед найкращих ? пос?дала 10 м?сце з 50 губерн?й (1 м?сце — Естляндська губерн?я 138 померлих д?тей у в?ц? до 1 року на 1000 народжених, останн?, 50 м?сце — Нижньогородська губерн?я — 340 померлих на 1000 народжених)[14]
|
|
Природний рух
ред.Внасл?док перевищення народжуваност? над смертн?стю, населення Волинсько? област? зб?льшилося в 1911 роц? на 68 780 ос?б (18,3 особи на кожну 1000 мешканц?в). Внасл?док пор?вняно низько? народжуваност?, природний прир?ст серед м?ського населення поступався приросту с?льського населення. Так, у м?стах народжуван?сть перевищила смертн?сть всього на 3708 ос?б (11,1 на 1000 мешканц?в), тод? як у селах — на 65 972 особи (19,3 на 1000 мешканц?в). У загальн?й структур? природного приросту 5,4 % припадало на ? 94,6 % на с?льське та м?стечкове.[6]
Етномовний склад
ред.
Мовний та нац?ональний склад населення Волинсько? губерн?? станом на 1897 та 1911 роки
| Пов?т | населення | укра?нська | ?врейська | польська | н?мецька | рос?йська | чеська | татарська | б?лоруська | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Володимир-Волинський пов?т | 277 265 | 199 871 | 72,1 % | 28 903 | 10,4 % | 23 225 | 8,4 % | 15 739 | 5,7 % | 7653 | 2,8 % | 1643 | 0,6 % | 70 | 13 | ||
| Дубенський пов?т | 195 058 | 133 086 | 68,2 % | 22 432 | 11,5 % | 12 748 | 6,5 % | 6 942 | 3,6 % | 8 285 | 4,2 % | 10 328 | 5,3 % | 615 | 0,3 % | 446 | 0,2 % |
| Житомирський пов?т | 433 859 | 270 729 | 62,4 % | 61 963 | 14,3 % | 24 678 | 5,7 % | 46 922 | 10,8 % | 25 583 | 5,9 % | 2621 | 0,6 % | 278 | 0,1 % | 137 | |
| Заславський пов?т | 208 742 | 160 450 | 76,9 % | 27 713 | 13,3 % | 14 608 | 7,0 % | 1 726 | 0,8 % | 3 661 | 1,8 % | 335 | 0,2 % | 89 | 27 | ||
| Ковельський пов?т | 211 493 | 166 032 | 78,5 % | 25 224 | 11,9 % | 9700 | 4,6 % | 1920 | 0,9 % | 7451 | 3,5 % | 85 | 168 | 0,1 % | 597 | 0,3 % | |
| Кременецький пов?т | 219 934 | 177 472 | 80,7 % | 26 887 | 12,2 % | 6 630 | 3,0 % | 209 | 0,1 % | 7 444 | 3,4 % | 256 | 0,1 % | 628 | 0,3 % | 20 | |
| Луцький пов?т | 252 550 | 143 891 | 57,0 % | 35 712 | 14,1 % | 24 504 | 9,7 % | 30 255 | 12,0 % | 12 865 | 5,1 % | 3 818 | 1,5 % | 969 | 0,4 % | 292 | 0,1 % |
| Новоград-Волинський пов?т | 348 950 | 228 537 | 65,5 % | 54 549 | 15,6 % | 18 231 | 5,2 % | 38 201 | 10,9 % | 8409 | 2,4 % | 488 | 0,1 % | 51 | 138 | ||
| Овруцький пов?т | 205 390 | 171 269 | 83,4 % | 21 851 | 10,6 % | 2757 | 1,3 % | 2381 | 1,2 % | 5 336 | 2,6 % | 651 | 0,3 % | 11 | 1 060 | 0,5 % | |
| Острозький пов?т | 169 351 | 129 923 | 76,7 % | 18 283 | 10,8 % | 11 198 | 6,6 % | 2522 | 1,5 % | 4158 | 2,5 % | 2696 | 1,6 % | 207 | 0,1 % | 161 | 0,1 % |
| Р?вненський пов?т | 273 001 | 165 145 | 60,5 % | 43 554 | 16,0 % | 25 126 | 9,2 % | 24 407 | 8,9 % | 8612 | 3,2 % | 4703 | 1,7 % | 355 | 0,1 % | 810 | 0,3 % |
| Старокостянтин?вський пов?т | 193 889 | 149 174 | 76,9 % | 27 703 | 14,3 % | 10 756 | 5,5 % | 107 | 0,1 % | 5432 | 2,8 % | 46 | 376 | 0,2 % | 93 | ||
| Волинська губерн?я | 2 989 482 | 2 095 579 | 70,1 % | 394 774 | 13,2 % | 184 161 | 6,2 % | 171 331 | 5,7 % | 104 889 | 3,5 % | 27 670 | 0,9 % | 3817 | 0,1 % | 3794 | 0,1 % |
Укра?нц?
ред.
За переписом 1897 року у Волинськ?й губерн?? нал?чувалося 2 095 579 укра?номовного населення, що становило 70,1 % населення губерн??. Найвища питома вага укра?нц?в була заф?ксована у Овруцькому пов?т? (83,4 %), найнижча — у Луцькому (57,0 %). У м?стах проживало лише 46 060 укра?номовних (2,2 % загально? чисельност?), тод? як у селах та м?стечках — 2 049 477 (97,8 %). Укра?номовн? в 1897 роц? становили в губерн?? 19,7 % населення м?ст та 74,4 % населення с?л та м?стечок. Серед м?ст найвища частка укра?номовних була заф?ксована в Кременц? (47,0 %) та Овруч? (42,2 %), найнижча — у Луцьку (9,4 %) та Ковел? (11,8 %).[12]
За рел?г?йним складом серед укра?нц?в Волин? переважали православн? (94,8 %), вт?м частка римо-католик?в (5,1 %) була найвищою серед ус?х п?вденно-зах?дних губерн?й. Особливо високою (понад 10 %) була частка католик?в серед укра?номовного населення Житомирського та Новоград-Волинського пов?т?в.
| Пов?т | укра?номовн? православн? | укра?номовн? римокатолики | ||
|---|---|---|---|---|
| Житомирський пов?т | 242 444 | 89,6 % | 28 169 | 10,4 % |
| Новоград-Волинський пов?т | 204 644 | 89,6 % | 23 736 | 10,4 % |
| Старокостянтин?вський пов?т | 138 017 | 92,5 % | 11 124 | 7,5 % |
За даними на 1911 р?к, у губерн?? нал?чувалося 2 630 140 укра?нц?в, що становило 70,0 % населення. У м?стах проживало 111 015 укра?нц?в (4,2 %), у селах та м?стечках 2 519 125 (95,8 %). Серед м?ського населення на укра?нц?в припадало 33,3 % населення, серед с?льського та м?стечкового — 73,6 %.[6]
Зг?дно з даними перепису 1897 року серед укра?номовного населення губерн?? 92,5 % належали до стану селян, 6,2 % до стану м?щан. По 0,4 % укра?номовного населення Волин? належали до спадкових дворян та духовенства, 0,2 % — до ?ноземц?в. Частка почесних громадян, купц?в та чиновник?в не перевищувала 0,1 %. Таким чином, укра?номовн? в 1897 роц? становили 86,5 % селянства Волинсько? губерн??, 51,0 % християнського духовенства, 44,5 % почесних громадян, 26,4 % спадкових дворян, 20,3 % м?щан, 13,7 % особистих дворян та чиновник?в, 11,1 % ?ноземних п?дданих, 4,0 % в?йськових козак?в та лише 1,4 % купц?в.[12]
Самод?яльного укра?номовного населення в 1897 роц? нал?чувалося 432 547 ос?б (20,6 % загально? чисельност? укра?номовних), що становило 61,5 % самод?яльного населення губерн??. С?льське господарство було дом?нуючою сферою зайнятост?, тут були зайнят? 80,3 % самод?яльного укра?номовного населення (разом з незайнятими членами с?мей — близько 89 %). Прислугою та поденниками були 6,9 %, у ремеслах та виробництвах були зайнят? 4,5 %, у збройних силах 3,6 %, у торг?вл? 0,2 %.[12]
?вре?
ред.
Перш? в?домост? про ?вре?в на Волин? датуються к?нцем XIII стол?ття. Найдавн?ша згадка про них у Володимир?-Волинському сяга? 1288 року, 1410 року вони вперше згадуються у Луцьку, 1438 року — у Кременц?. В Остроз? ?вре? з'явилися наприк?нц? XIV стол?ття, про що св?дчить одна з найб?льш ранн?х еп?таф?й, яка дату?ться 1444 роком. В?домост? про ?вре?в у Дубному сягають 1532 року, у Ковел? —до 1547 року. За рев?з??ю 1765 року. на Волин? мешкало 17 846 ?вре?в. Зокрема Волинський кагал нал?чував 1733 ос?б, Дубенський — 2492, Заславський — 3891, Кременецький — 1829, Ковельський — 1516, Луцький — 1012, Любл?нський — 1226, Острозький — 1777, Новоград-Волинський — 577, Овруцький — 607, Р?вненський — 1186.[17]
З 1796 року Волинська губерн?я ув?йшла до складу утворено? ?смуги ос?лост??, обмежено? територ??, де дозволялося селитися ?вреям. Високий прир?ст ?врейського населення, пов'язаний з низькою смертн?стю та в?дсутн?стю значних м?грац?й за меж? смуги ос?лост?, призводили до швидкого зростання ?х чисельност? та зб?льшення впливу на життя губерн??. На початку 1870-х рок?в у Волинськ?й губерн?? проживало 211,1 тис. ?вре?в, що становило 12,4 % всього населення. У м?стах губерн?? проживало 69,2 тис. ?вре?в (32,8 % загально? чисельност?), у м?стечках 105,2 тис. (49,8 %), у селах 36,7 тис. (17,4 %). У 10 з 12 м?ст губерн?? вони становили абсолютну б?льш?сть населення, ? лише в Житомир? та Кременц? — в?дносну. У 1882 роц? були введен? ?Тимчасов? правила?, зг?дно з якими ?вре? не мали права селитися в с?льськ?й м?сцевост?, що лише посилило ?х концентрац?ю в найб?льших м?стах.[18]
Основними сферами зайнятост? ?вре?в були торг?вля, ремесло, оренда ма?тк?в та промислових п?дпри?мств. Так, у 1871 роц? ?вре? орендували у Волинськ?й губерн?? 256 ма?тк?в загальною площею 134,2 тис. десятин (147 тис. га або 1/6 загально? площ?). У промисловост? ?вре? дом?нували в таких важливих галузях господарства губерн??, як винокур?ння, де вони орендували (або мали у волод?нн?) близько 90 % винокурень, близько 80 % пивоварних та медоварних завод?в. В оренд? в ?вре?в знаходилося близько 90 % млин?в губерн?? ? майже вся торг?вля зерном. ?вреям також належали близько чверт? цукрових завод?в краю, основно? галуз? спец?ал?зац?? Волин?.[18]
| М?сто | частка юде?в у населенн?, 1871 |
к?льк?сть юде?в, 1897 |
частка юде?в у населенн?, 1897 |
к?льк?сть юде?в, 1911 |
частка юде?в у населенн?, 1911 |
|---|---|---|---|---|---|
| Житомир | ~35 % | 30 572 | 46,4 % | 37 139 | 42,4 % |
| Р?вне | ~55 % | 13 704 | 55,8 % | 19 142 | 56,8 % |
| Кременець | ~35 % | 6 476 | 36,6 % | 8 617 | 39,4 % |
| Ковель | ~45 % | 8 502 | 48,0 % | 12 365 | 42,8 % |
| Новоград-Волинський | ~45 % | 9 363 | 55,4 % | 11 063 | 52,3 % |
| Старокостянтин?в | ~65 % | 9 164 | 56,0 % | 11 782 | 57,9 % |
| Луцьк | ~65 % | 9 396 | 59,5 % | 23 918 | 85,0 % |
| Острог | > 80 % | 9 185 | 62,3 % | 10 419 | 59,3 % |
| Дубно | ~75 % | 7 096 | 49,8 % | 10 642 | 46,8 % |
| Заслав | ~75 % | 5 991 | 47,5 % | 6 268 | 43,0 % |
| Володимир-Волинський | ~55 % | 5 837 | 59,1 % | 7 060 | 44,9 % |
| Овруч | ~55 % | 3 441 | 46,5 % | 3 035 | 28,0 % |
Серед ?врейського населення вид?лялися ?вре?-землероби, що проживали в колон?ях Р?вненського, Дубенського та Луцького пов?т?в. Ц? колон?? виникли в 1-й половин? XIX стол?ття, як спроба залучити ?врейське населення до землеробсько? прац? та надал? стимулювати ?хн? переселення на малозаселен? земл? п?вдня. Станом на 1871 р?к на Волин? ?х нал?чувалося 3274 ос?б у 10 поселеннях. Але цей про?кт не мав великого усп?ху, до к?нця XIX стол?ття ?х к?льк?сть зменшилась до 1595 ос?б. У 1897 роц? ?вре?-землероби становили менше 0,5 % загально? к?лькост? ?врейського населення губерн?? ? мали у волод?нн? лише 3853 десятин земл?.[17][18]
| пов?т | населення | |
|---|---|---|
| сл. Мочулки | Р?вненський | 341 |
| сл. Антон?вка | Р?вненський | 323 |
| с. Мале С?длище | Р?вненський | 358 |
| кол. Осова | Р?вненський | 515 |
| кол. Озеряни | Дубенський | 480 |
| кол. Соф??вка | Луцький | 422 |
| кол. Гнат?вка | Луцький | 245 |
| кол. Руденська | Луцький | 36 |
| кол. Жолудськ | Луцький | 210 |
| кол. Ол?зарка | Луцький | 344 |
За переписом 1897 року на Волин? проживало 394 774 ?врейськомовних, що становило 13,2 % населення губерн??. У м?стах ?х нал?чувалося 118 727 (30,1 % загально? чисельност?), у м?стечках та селах 276 047 (69,9 %). ?врейськомовними були 50,8 % населення м?ст та 10,0 % населення м?стечок та с?л. У вс?х м?стах губерн??, за винятком Кременця, ?врейськомовн? становили б?льш?сть населення, зокрема у 6 м?стах (Острог, Луцьк, Володимир-Волинський, Старокостянтин?в, Р?вне, Новоград-Волинський) — абсолютну (55–62 %), у 5 м?стах (Дубно, Житомир, Заслав, Ковель, Овруч) — в?дносну (46–49 %).[12]
Б?льш?сть самод?яльного ?врейськомовного населення були зайнят? у ремеслах та виробництвах (34,9 %) та торг?вл? (31,2 %), тод? як частка зайнятих у с?льському господарств? була найнижчою (1,9 % проти середнього по губерн?? 60 %). У збройних силах служили 2,5 % самод?яльного населення, ще 29,5 % були зайнят? в ?нших сферах (прислуга, осв?та, медицина). У 1897 роц? ?вреям у губерн?? належали 59 з 251 мукомольних завод?в, 13 ?з 40 пивоварень, 50 смолокурних завод?в, 40 л?сопильних, 15 миловарних, 73 шк?ряних (?з 161), 4 деревообробних, 6 меблевих, 4 фпорцелянових, 2 с?рникових фабрики.[12]
За становим под?лом у 1897 роц? серед ?врейськомовних абсолютно переважали м?щани (97,7 %), частка ?нших сусп?льних стан?в була незначною. Серед купц?в губерн?? ?врейськомовними були 85,6 %, серед м?щан 60,2 %. ?врейськомовн? були в?дносно слабо представлен? серед таких сусп?льних стан?в, як почесн? громадяни (4,9 %), особист? дворяни та чиновник? (1,3 %) ? селяни (0,2 %). Майже в?дсутн? ?врейськомовн? були серед спадкових дворян (0,003 %), яких у Волинськ?й губерн?? проживало лише 9, зокрема в Житомирському пов?т? — 8, у Старокостянтин?вському — 1.[12]
У 1911 роц? у Волинськ?й губерн?? мешкало 529 257 ?вре?в, з них у м?стах 162 752 (30,8 % загально? чисельност?), у м?стечках та селах 366 505 (69,2 %). ?вре? становили 14,1 % всього населення губерн??, зокрема 48,8 % м?ського та 10,7 % с?льського та м?стечкового. У населення 5 м?ст губерн?? (Луцьк, Новоград, Острог, Р?вне, Старокостянтин?в) вони мали абсолютну б?льш?сть, у 3 м?стах (Житомир, Володимир, Дубно) — в?дносну, у 4 м?стах (Заслав, Ковель, Кременець, Овруч) були другими п?сля укра?нц?в, а в м?ст? Здолбун?в — лише четвертими, поступаючись укра?нцям, полякам та чехам.[6]
Поляки
ред.
У 1871 роц? у Волинськ?й губерн?? проживало 132 091 католик?в (7,9 % населення), б?льш?сть з яких були поляками (або полон?зованими укра?нцями). Серед католик?в дворянами були 22 037 ос?б (16,7 %), м?щанами 34 189 ос?б (25,9 %), однодворцями 45 518 (34,4 %), селянами 30 347 (23,0 %). Найвища питома вага католик?в у 1871 роц? була заф?ксована у Житомирському та Новоград-Волинському пов?тах (13,1 % та 11,5 % в?дпов?дно), найнижча — у Овруцькому та Ковельському пов?тах (4,1 % та 2,8 % в?дпов?дно). Поляки становили абсолютну б?льш?сть серед заможних верств населення губерн??. У дореформенн? часи у Волинськ?й губерн?? полякам належали 2887 панських ма?тк?в з 92 % вс??? земл? та 817 327 кр?пак?в (94,7 % загально? чисельност?). Але п?сля поразки польського повстання 1863—1864 рок?в ?хн? економ?чн? позиц?? стали г?ршати. Одн??ю з причин були дискрим?нац?йн? земельн? закони, зг?дно з якими католики не мали права купляти земл? на територ?? зах?дних губерн?й. Це призвело до того, що частка польського землеводол?ння у Волинськ?й губерн?? скоротилася з 92 % у 1861 до 68 % у 1884 роц?.[4]
За переписом населення 1897 роц? у Волинськ?й губерн?? проживало 184 161 польськомовних, що становило 6,2 % населення губерн?? (3 м?сце). Польськомовн? були досить р?вном?рно розселен? по губерн?? (за винятком Овруцького пов?ту, де ?х було лише 1,5 %) — у ?нших пов?тах питома вага поляк?в коливалася в межах в?д 3,0-4,6 %% у Кременецькому та Ковельському пов?тах до 9,2–9,7 % у Р?вненському та Луцькому пов?тах. У м?стах проживало 9,7 % польськомовного населення, що дещо вище н?ж в середньому по губерн?? (7,8 %). У Житомир? питома вага польськомовних була найвищою (11,3 % або 7464 ос?б, майже 42 % м?ських поляк?в губерн??).[12]
Польськомовне населення, як ? ран?ше, мало досить високий соц?альний статус. За становим под?лом серед польськомовних нал?чувалося 54,7 % селян, 26,5 % м?щан, 9,3 % спадкових дворян (найвища частка серед етномовних груп губерн??). Вагомою групою серед поляк?в були ?ноземц? (переважно вих?дц? з Австро-Угорсько? Галичини), яких нал?чувалося 13 тис. (7,1 % польськомовного населення губерн??). Польськомовними в 1897 роц? були 49,5 % спадкового дворянства Волинсько? губерн?? та 26,1 % особистого дворянства та чиновництва. Серед спадкового дворянства Володимир-Волинського, Луцького, Заславського та Старокостянтин?вського пов?т?в питома вага польськомовних перевищувала 2/3.[12]
Становлячи лише 7,5 % самод?яльного населення губерн??, польськомовн? становили 31 % ус??? к?лькост? зайнятих у приватн?й юридичн?й д?яльност?, 28 % серед тих, хто отриму? доходи з кап?тал?в та нерухомост?, 22 % зайнятих у обробц? метал?в та винокур?нн?, 21 % зайнятих у бджолярств? та шовк?вництв?, 20 % зайнятих у л?карнян?й та сан?тарн?й д?яльност?, 19 % зайнятих у науц?, л?тератур?, мистецтв?, а також л?сництв?. Високою (18 %) була ? частка польськомовних серед прислуги та поденник?в (переважно у ф?льварках), у ц?й сфер? були зайнят? 22 % всього самод?яльного польськомовного населення.[12]
Н?мц?
ред.
Першою н?мецькою колон??ю на Волин? вважа?ться поселення Голендрах у Володимир-Волинському пов?т?, засноване в 1797 роц?. У 1804 н?мц? поселилися в Антон?вц? коло м?стечка Кун?в, у 1817 роц? з'явилася колон?я Вальдгойм. У Р?вненському пов?т? першою н?мецькою колон??ю у 1811 роц? стала Соф??вка. До 1840 року виникло близько 11 колон?й, у наступн? 20 рок?в — ще 21. Найшвидший розвиток н?мецьких колон?й розпочався з 1861 року. Протягом 1861—1871 рок?в на Волин? оселилося близько 5,5 тис. н?мецьких с?мей. Якщо в 1862 роц? у Волинськ?й губерн?? проживало 4247 н?мц?в, то в 1864 роц? — 6343, у 1866 роц? — 11 542, 1868 року — 20 505. Б?льш?сть колон?ст?в були вих?дцями з Прусс?? та Австр??, але були ? переселенц? з Прив?слянського краю.[18]
Станом на 1871 р?к н?мц? проживали в 56 поселеннях Луцького пов?ту, 31 — Р?вненського пов?ту, 28 — Житомирського, 22 — Новоград-Волинського, 9 — Володимир-Волинського, 8 — Дубенського (вих?дц? з Прусс?? — менон?ти). Незначне н?мецьке населення проживало в Заславському пов?т? (3 поселення). У Острозькому пов?т? до 1866 року ?снувало дв? колон?? Ядв?н?к та Карлсвальд з протестантським населенням голландського походження. У Овруцькому пов?т? н?мц? проживали в колон?? Горщик.[18]
Н?мецьк? колон?сти жило замкнено, майже не контактуючи з м?сцевим укра?нським населенням. Вони утворили сво?р?дну ?державу в держав?? з власним самоуправл?нням, школами, храмами. Для вир?шенням сп?рних питань з м?сцевим населенням залучалися дипломатичн? представництва сво?х кра?н походження (Прусс?? та др?бних н?мецьких держав). З понад 20 тис. н?мц?в 3/4 не побажали отримувати рос?йське п?дданство та продовжували проживали як ?ноземц?. Т?льки починаючи з 1870-х, п?сля припинення заохочення н?мецько? м?грац?? та згортання п?льг для колон?ст?в, вони стали отримувати рос?йське п?дданство, яке в 1897 роц? вже мали абсолютна б?льш?сть н?мц?в Волин?.[18]
За переписом 1897 року в губерн?? було заф?ксовано 171 331 ос?б з р?дною мовою н?мецькою. Найвища питома вага н?мецькомовних була характерна для Луцького (30 255 ос?б, 12,0 % населення), Новоград-Волинського (38 201 ос?б, 10,9 %) та Житомирського (46 922 ос?б, 10,8 %) пов?т?в. Проживали вони також у пов?тах Р?вненському (24 407 ос?б, 8,9 %), Володимир-Волинському (15 739 ос?б, 5,7 %) та Дубенському (6942 ос?б, 3,6 %). У Овруцькому та Острозькому пов?тах н?мц? становило 1,2–1,5 % населення, в ?нших пов?тах ?х було менше 1 %, найменше (0,1 %) у Старокостянтин?вському та Кременецькому. До 1911 року к?льк?сть н?мц?в зб?льшилася до 200 938 ос?б, проте ?х частка зменшилася до 5,35 %.[12]
У рел?г?йному склад? серед н?мц?в абсолютно переважав протестантизм — за переписом 1897 року протестантами (переважно лютеранами та менон?тами) були 98,7 % н?мецькомовного населення. Римокатолик?в серед н?мц?в Волин? нал?чувалося 1,5 тис. (0,89 %), православних 0,5 тис. (0,33 %). Б?льш?сть н?мц?в займалися хл?боробством, тваринництвом. До сфер зайнятост? Волинсько? губерн?? з найвищою питомою вагою н?мецькомовних у 1897 роц? належали тваринництво та л?сництво (14–16 % зайнятого населення губерн??), обробка поживних продукт?в тваринного та рослинного походження (10,4 %), обробка волокнистих речовин (9,3 %).[12]
У 1861 роц? у волод?нн? н?мецьких колон?ст?в знаходилося всього 0,1 тис. десятин земл? в 1868 роц? — 20 тис. десятин земл?, у 1871 — близько 45 тис., у 1884 роц? — 94 тис. ? ще 17 тис. в орендному волод?нн?. Станом на середину 1880-х н?мцям належало близько 5 % с?льськогосподарських земель губерн?? (полякам 69 %, укра?нцям та рос?янам 24 %)[4][12]
Рос?яни
ред.
На початку 1870-х рос?йське населення Волинсько? губ. нал?чувало до 20 000 душ та було представлене переважно в?йськовими, чиновниками та старообрядцями. Старообрядц?в-рос?ян у 1871 роц? нал?чувалося 3554 ос?б, найб?льше ?х проживало в селах Зар?цька Добриця (403), Чол?вка (135), Бродник (159), Малинка (103) Овруцького пов?ту, сел? Януш?вка (410) Новоград-Волинського пов?ту, селах Пилипи (245), Довжики (107) Житомирського пов?ту та м?стечку Рафал?вка Луцького пов?ту (249).[18]
За переписом 1897 року у Волинськ?й губерн?? проживало 104 889 рос?йськомовного населення, або 3,5 % в?д загально? чисельност?. У м?стах ?х мешкало 44 351 ос?б (42,3 % загально? чисельност?), пов?тах — 60 538 (57,7 %). Найвища питома вага рос?ян у населенн? була заф?ксована в пов?тах з найб?льшою к?льк?стю в?йськових та чиновник?в — Житомирському (5,9 %), Луцькому (5,1 %) та Дубенському (4,2 %), найнижча — у Заславському (1,8 %) та Новоград-Волинському (2,4 %). Серед м?ст найвищий в?дсоток рос?йськомовних було заф?ксовано у Ковел? (27,3 %) та Житомир? (25,7 %), найнижчий — у Старокостянтинов? (8,6 %) та Овруч? (8,8 %).[12]
Чверть рос?йськомовного населення губерн?? становили в?йськовослужбовц?, яких нал?чувалося 23 354 особи (разом з членами с?мей близько 26 тис.), а в м?стах в?йськовими були близько половини рос?ян. Серед самод?яльного рос?йського населення на в?йськових припадало 45,4 %, на зайнятих у с?льському господарств? 11,0 %, у ремеслах та промисловост? 7,3 %, у торг?вл? 1,1 %, у ?нших сферах 35,2 %. Рос?яни переважали серед зайнятих у таких стратег?чних сферах, як зв'язок (пошта, телефон, телеграф) — 67 % в?д загально? к?лькост? зайнятих у губерн??, адм?н?страц?я, суд та пол?ц?я — 58 % зайнятих, православне богослуж?ння — 53 %. Особливо високою була частка рос?ян у даних видах д?яльност? сферах у прикордонних пов?тах губерн??, на як? стимулювалася м?грац?я з великоруських губерн?й.[12]
Чехи
ред.
Перш? в?домост? про чех?в на Волин? припадають на 1863 р?к, коли було утворене поселення Людгард?вка Дубенського пов?ту. Колон?зац?я пришвидшилася з 1868 року, коли переселилися одразу 130 с?мей. У 1869 роц? переселилися ще 449 с?мей, у 1870 роц? — 337. На початку 1870-х рок?в чехи проживали в 15 поселенням губерн?? ? мали у власност? 17577 десятин земл?. З 1870 року чеськ? переселенц? на Волин? почали приймати рос?йське п?дданство, ? отримали право орган?зовувати окрем? общини та волост?. Рос?йський уряд гарантував ?м свободу в?роспов?дання ? зв?льняв на 5 рок?в в?д будь-яких платеж?в ? податей, а також в?йськово? служби. У 1871 роц? найб?льше чех?в проживали у Дубенському пов?т? (2915 ос?б у 12 поселенням). Значн? громади мешкали також у Р?вненському (1983 ос?б у 8 поселеннях), Володимир-Волинському (812 у 2 поселеннях) та Луцькому (641 у 5 поселеннях) пов?тах. Найб?льшими чеськ? громади в 1871 роц? були в Глинську (803 ос?б), Квасил?вц? (698 ос?б) Р?вненського пов?ту та Купичев? (615 ос?б) Володимир-Волинського пов?ту.[18]
За переписом 1897 року на територ?? Волин? мешкало 27 670 ос?б, для яких р?дною була чеська мова, що становило 0,9 % населення губерн?? та майже 55 % всього чеського населення Рос?йсько? ?мпер??. Найвищою концентрац??ю чеськомовного населення в?дзначався Дубенський пов?т, де проживало 10 328 чех?в (5,3 % населення). Значн? чеськ? громади були також у пов?тах Р?вненському — 4703 ос. (1,7 %), Луцькому — 3818 ос. (1,5 %) та Острозькому — 2696 ос. (1,6 %).
Близько 97 % чеськомовних Волинсько? губерн?? за переписом 1897 року були жителями с?л та м?стечок. Переважна б?льш?сть чех?в (87,8 %) належали до с?льських стан?в. До м?ських стан?в належали 3,9 %, ?ноземними п?дданими (переважно Австро-Угорщини) були 7,8 % чеськомовного населення. Понад 70 % самод?яльних чех?в (85 % з врахуванням член?в с?мей) були зайнят? в землеробств?. Волинськ? чехи були широко представлен? в деяких видах виробництва (наприклад, ф?зичних, оптичних та х?рург?чних ?нструмент?в, ек?паж?в та дерев'яних суден) та добутку руд, де на них припадало понад 5 % зайнятих губерн??. Б?льш?сть чеськомовного населення губерн?? (66,2 %) належали до православ'я та римокатолицизму (28,6 %). Протестантами були 5,2 % чех?в.[12]
У 1911 роц? чех?в у губерн?? нал?чувалося 24 580 (0,65 % населення губерн??). Як ? ран?ше, чехи проживали переважно в колон?ях Дубенського (10 054 особи), Луцького (2808 ос?б) та Володимир-Волинського (2706 ос?б) пов?т?в. У м?стах найвища питома вага чех?в була заф?ксована в Здолбунов? Р?вненського пов?ту (19,5 %, 2027 ос?б), де вони пос?дали за чисельн?стю друге м?сце п?сля укра?нц?в.[6]
?нш?
ред.Присутн?ми на територ?? губерн?? були ? татари, яких за переписом 1897 року нал?чувалося 3817 ос?б. Понад 80 % татар губерн?? були в?йськовослужбовцями ? зосереджувалися переважно в пов?тових центрах (так, у Луцьку татарськомовн? становили 2,6 % населення м?ста, зокрема серед чолов?чого населення — 4,1 %, а серед ж?ночого т?льки 0,5 %. У невелик?й к?лькост? мешкали ? татари-старожили. У 1884 роц? ?х нал?чувалося близько 400 ос?б, з них близько 300 проживали в сел? Ювк?вц? Острозького пов?ту. За найб?льш поширеною верс??ю, вони були нащадками переселених кримських татар, як? несли в?йську службу в одного з магнат?в. До початку XX стол?ття вони асим?лювалися, майже повн?стю перейшли на укра?нську мову, але здеб?льшого залишалися мусульманами.[5][19]
У селах Ядв?н?к та Карлсвальд Острозького пов?ту проживали колон?сти голландського походження, що переселилися на Волинь наприк?нц? XVIII стол?ття. Займалися переважно землеробством, виготовленням сиру, обробкою тканин.[4]
Рел?г?йний склад
ред.
Понад 99 % населення Волинсько? губерн?? належали до чотирьох в?роспов?дань: православ'я, юда?зму, римо-католицизму та протестантизму (лютеранського та баптистського напрямк?в). ?снували також невелик? громади старообрядц?в, мусульман та греко-католик?в.
Рел?г?йний склад населення Волинсько? губерн?? станом на 1897 та 1912 роки
Серед м?ського населення найпоширен?шою конфес??ю був юда?зм, юдеями були 51,0 % жител?в м?ст (без врахування в?йськових — понад 55 %), тод? як православними — 37,1 %, католиками — 9,1 %, мусульманами (майже суто в?йськовослужбовц?-татари) — 1,1 %, протестантами та старообрядцями менше н?ж по 1 %. Серед с?льського населення переважали православн? (73,3 %), багато було також католик?в, юде?в (по 10,0 %), протестант?в, лютеран (5,9 %) та баптист?в (0,4 %).
| населення | православн? | юде? | католики | протестанти | старообрядц? | ?нш? | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Житомирський пов?т | 433 859 | 265 649 | 61,2 % | 62 203 | 14,3 % | 53 062 | 12,2 % | 47 837 | 11,0 % | 4091 | 0,9 % | 1017 | 0,2 % |
| Володимир-Волинський пов?т | 277 265 | 199 560 | 72,0 % | 28 936 | 10,4 % | 31 679 | 11,4 % | 16 837 | 6,1 % | 88 | 165 | 0,1 % | |
| Дубенський пов?т | 195 058 | 148 103 | 75,9 % | 22 485 | 11,5 % | 16 983 | 8,7 % | 6848 | 3,5 % | 27 | 612 | 0,3 % | |
| Заславський пов?т | 208 742 | 157 035 | 75,2 % | 27 772 | 13,3 % | 22 176 | 10,6 % | 1629 | 0,8 % | 10 | 120 | 0,1 % | |
| Ковельський пов?т | 211 493 | 173 171 | 81,9 % | 25 243 | 11,9 % | 9997 | 4,7 % | 2765 | 1,3 % | 121 | 0,1 % | 196 | 0,1 % |
| Кременецький пов?т | 219 934 | 176 432 | 80,2 % | 26 965 | 12,3 % | 15 569 | 7,1 % | 222 | 0,1 % | 26 | 720 | 0,3 % | |
| Луцький пов?т | 252 550 | 157 910 | 62,5 % | 35 819 | 14,2 % | 26 767 | 10,6 % | 31 107 | 12,3 % | 58 | 889 | 0,4 % | |
| Новоград-Волинський пов?т | 348 950 | 211 682 | 60,7 % | 54 557 | 15,6 % | 42 393 | 12,1 % | 38 153 | 10,9 % | 1864 | 0,5 % | 301 | 0,1 % |
| Овруцький пов?т | 205 390 | 168 041 | 81,8 % | 21 843 | 10,6 % | 11 208 | 5,5 % | 2434 | 1,2 % | 1846 | 0,9 % | 18 | 0,0 % |
| Острозький пов?т | 169 351 | 131 626 | 77,7 % | 18 324 | 10,8 % | 16 441 | 9,7 % | 2554 | 1,5 % | 24 | 382 | 0,2 % | |
| Р?вненський пов?т | 273 001 | 173 884 | 63,7 % | 44 016 | 16,1 % | 29 126 | 10,7 % | 24 850 | 9,1 % | 80 | 1045 | 0,4 % | |
| Старокостянтин?вський пов?т | 193 889 | 143 428 | 74,0 % | 27 785 | 14,3 % | 22 039 | 11,4 % | 112 | 0,1 % | 47 | 478 | 0,2 % | |
| Волинська губерн?я | 2 989 482 | 2 106 521 | 70,5 % | 395 948 | 13,2 % | 297 440 | 9,9 % | 175 348 | 5,9 % | 8282 | 0,3 % | 5943 | 0,2 % |
Серед православного населення губерн?? укра?номовними були 94,3 %, рос?йськомовними — 4,5 %, чеськомовними — 0,9 %. Католики губерн?? под?лялися на дв? велик? групи — польськомовн? становили 60,5 % всього католицького населення, укра?номовн? — 35,6 %. Серед протестант?в майже вс? (96,5 %) були н?мецькомовними, серед юде?в — ?врейськомовними (99,7 %)
| Мова | Рел?г?я | Чисельн?сть | В?дсоток населення |
|---|---|---|---|
| укра?номовн? | православн? | 1 987 259 | 66,48 % |
| ?врейськомовн? | юде? | 394 575 | 13,20 % |
| польськомовн? | римокатолики | 179 957 | 6,02 % |
| н?мецькомовн? | протестанти | 169 141 | 5,66 % |
| укра?номовн? | римокатолики | 105 749 | 3,54 % |
| рос?йськомовн? | православн? | 94 278 | 3,15 % |
| чеськомовн? | православн? | 18 323 | 0,61 % |
| рос?йськомовн? | старообрядц? | 7954 | 0,27 % |
| чеськомовн? | римокатолики | 7916 | 0,26 % |
| б?лоруськомовн? | православн? | 2837 | 0,09 % |
| польськомовн? | протестанти | 2731 | 0,09 % |
| рос?йськомовн? | римокатолики | 1733 | 0,06 % |
| укра?номовн? | протестанти | 1697 | 0,06 % |
| н?мецькомовн? | римокатолики | 1525 | 0,05 % |
| чеськомовн? | протестанти | 1424 | 0,05 % |
| ?нша | ?нша | 12 383 | 0,41 % |
Серед етнос?в губерн??, православн? переважали серед укра?номовних (95 %), рос?йськомовних (90 %), б?лоруськомовних (75 %) та чеськомовних (66 %), католики серед польськомовних (98 %), юде? серед ?врейськомовних (майже 100 %), протестанти серед н?мецькомовних (99 %). Католицизм був також довол? поширеним серед чех?в (29 %), б?лорус?в (22 %) та укра?нц?в (5 %). Протестантизм був частково поширений ? серед чех?в (5 %). Старообрядцями були майже 8 % рос?ян губерн??.
| Р?дна мова | Чисельн?сть | Православних, % | Старообрядц?в, % | Римокатолик?в, % | Протестант?в, % | Юде?в, % | Мусульман, % | ?нших в?роспов?дань, % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| укра?нська | 2 095 537 | 94,82 | 0,01 | 5,05 | 0,08 | 0,03 | 0,01 | |
| ?врейська | 394 774 | 0,03 | 0,01 | 0,01 | 99,95 | |||
| польська | 184 161 | 0,79 | 97,72 | 1,48 | 0,01 | |||
| н?мецька | 171 331 | 0,33 | 0,02 | 0,89 | 98,72 | 0,04 | ||
| рос?йська | 104 889 | 89,89 | 7,59 | 1,65 | 0,2 | 0,57 | 0,09 | 0,01 |
| чеська | 27 670 | 66,22 | 28,6 | 5,15 | 0,01 | 0,02 | ||
| татарська | 3 817 | 3,01 | 0,05 | 3,2 | 93,53 | 0,21 | ||
| б?лоруська | 3 794 | 74,77 | 2,87 | 22,3 | 0,03 | 0,03 | ||
| ?нша | 3 509 | 42,22 | 0,14 | 9,66 | 6,18 | 1,04 | 30,2 | 7,56 |
Сусп?льн? стани
ред.
Б?льш?сть населення Волинсько? губерн??, як ? вс?х ?нших губерн?й Рос?йсько? ?мпер??, належала до непрев?лейовних селянських та м?щанських стан?в, на як? припадало 3/4 та 1/5 населення в?дпов?дно. До прев?лейованих стан?в, як? концентрувалися переважно в губернському та пов?тових центрах, належало 2,39 % населення губерн??. Волинська губерн?я мала одну з найвищих у ?мпер?? частку ?ноземц?в серед населення — понад 1 % (понад 30 тис.), переважно громадян Австро-Угорщини та Н?меччини.
Серед спадкового дворянства найчисельн?шими були польськомовн? (49,5 %). Вони переважали в ус?х пов?тах губерн?? за винятком Овруцького та Новоград-Волинського, де проживала укра?номовна околична шляхта. Серед особистих дворян та чиновник?в переважали рос?йськомовн? (56,7 %), серед купецтва та м?щанства — ?врейськомовн? (85,6 % та 60,2 % в?дпов?дно), серед духовенства та селянства — укра?номовн? (51,0 % та 86,5 % в?дпов?дно). Серед ?ноземц?в, б?льш?сть з яких були вих?дцями з Австро-Угорщини та Н?меччини, переважали поляки (43,4 %) та н?мц? (35,3 %), багато було також укра?нц?в ? чех?в.[12]
| чисельн?сть | укра?нська | ?врейська | польська | н?мецька | рос?йська | чеська | ?нша | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| дворяни спадков? | 34 682 | 26,4 % | 0,03 % | 49,5 % | 0,5 % | 22,9 % | 0,1 % | 0,6 % |
| дворяни особист?, чиновники | 12 342 | 13,7 % | 1,3 % | 26,1 % | 1,4 % | 56,7 % | 0,1 % | 0,6 % |
| християнське духовенство | 14 955 | 51,0 % | 1,1 % | 0,2 % | 47,5 % | 0,1 % | 0,1 % | |
| почесн? громадяни | 5 739 | 44,5 % | 4,9 % | 4,6 % | 1,1 % | 44,1 % | 0,1 % | 0,7 % |
| купц? | 3 883 | 1,4 % | 85,6 % | 1,5 % | 2,0 % | 8,2 % | 0,9 % | 0,5 % |
| м?щани | 640 210 | 20,3 % | 60,2 % | 7,6 % | 7,7 % | 3,8 % | 0,2 % | 0,1 % |
| селяни | 2 241 062 | 86,5 % | 0,2 % | 4,5 % | 4,9 % | 2,3 % | 1,1 % | 0,4 % |
| в?йськов? козаки | 1 645 | 4,0 % | 0,1 % | 95,9 % | 0,1 % | |||
| ?ноземн? п?ддан? | 30 112 | 11,1 % | 0,7 % | 43,4 % | 35,3 % | 1,5 % | 7,1 % | 0,9 % |
| ?нш? | 4 852 | 40,6 % | 4,1 % | 15,3 % | 19,9 % | 18,4 % | 0,9 % | 0,6 % |
| все населення | 2 989 482 | 70,1 % | 13,2 % | 6,2 % | 5,7 % | 3,5 % | 0,9 % | 0,4 % |
Серед р?зних мовних та рел?г?йних груп губерн?? спостер?галися значн? в?дм?нност? в становому склад?. Так, селянами були 92,5 % укра?нц?в, 87,8 % чех?в та лише 1,5 % ?вре?в. М?щанами були 97,7 %% ?врейськомовних та лише 3,9 % чеськомовних. Найвища питома вага дворян була заф?ксована серед поляк?в — майже кожен десятий польськомовний мешканець губерн?? належав до стану спадкових дворян. Найвищий в?дсоток особистих дворян та чиновник?в (6,7 %) було заф?ксовано серед рос?ян губерн??, тод? як серед укра?нц?в, ?вре?в, н?мц?в та чех?в ними були 0,1 % ? менше населення.[12]
| чисельн?сть | дворяни спадков? |
дворяни особист?, чиновники |
християнське духовенство |
почесн? громадяни |
купц? | м?щани | селяни | в?йськов? козаки |
?ноземн? п?ддан? |
?нш? | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| укра?нська | 2 095 579 | 0,4 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,1 % | 6,2 % | 92,5 % | 0,2 % | 0,1 % | ||
| ?врейська | 394 774 | 0,1 % | 0,8 % | 97,7 % | 1,3 % | 0,1 % | 0,1 % | ||||
| польська | 184 161 | 9,3 % | 1,8 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,03 % | 26,5 % | 54,7 % | 7,1 % | 0,4 % | |
| н?мецька | 171 331 | 0,1 % | 0,1 % | 28,9 % | 64,0 % | 6,2 % | 0,6 % | ||||
| рос?йська | 104 889 | 7,6 % | 6,7 % | 6,8 % | 2,4 % | 0,3 % | 23,5 % | 50,0 % | 1,5 % | 0,4 % | 0,9 % |
| чеська | 27 670 | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 3,9 % | 87,8 % | 7,8 % | 0,2 % | ||
| ?нша | 11 078 | 1,9 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,2 % | 6,6 % | 87,5 % | 2,4 % | 0,3 % |
М?ста
ред.
Губерн?я належала до числа слабоурбан?зованих. За переписом 1897 року нал?чувалося 12 м?ст, в яких проживало 233 847 ос?б, або 7,8 % населення губерн??. Найб?льшим м?стом був губернський центр Житомир з 65,9 тис. мешканц?в, де зосереджувалося майже 30 % м?ського населення губерн??. Станом на 1911 р?к у губерн?? нал?чувалося вже 13 м?ст (у 1903 роц? до категор?? заштатних м?ст було в?днесено Здолбун?в), в яких проживало 333 651 ос?б (8,9 % населення). Найб?льшим м?стом залишався Житомир, де проживало 87,7 тис. ос?б (23,3 % м?ського населення губерн??). Унасл?док пов?льного розвитку промисловост? та високого природного приросту с?льського населення, р?вень урбан?зац?? в губерн?? зростав дуже пов?льно (1858 р?к — 7,1 %, 1897 р?к — 7,8 %, 1911 р?к — 8,9 %).
| м?сто | рев?з?я 1858[21] |
рев?з?я 1867[22] |
перепис 1897[12] |
дан? 1911[6] |
дан? 1915[7] | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Житомир | 33 717 | 37 640 | 65 895 | 87 650 | 102 997 |
| 2 | Р?вне | 5 054 | 24 573 | 33 722 | 34 341 | |
| 3 | Ковель | 3 646 | 17 697 | 28 912 | [23] | |
| 4 | Луцьк | 6 362 | 10 656 | 15 804 | 28 141 | [23] |
| 5 | Дубно | 8 222 | 14 257 | 22 748 | [23] | |
| 6 | Кременець | 10 486 | 10 968 | 17 704 | 21 871 | [23] |
| 7 | Новоград-Волинський | 6 561 | 16 904 | 21 173 | 15 536 | |
| 8 | Старокостянтин?в | 10 113 | 16 377 | 20 344 | 12 531 | |
| 9 | Острог | 7 645 | 14 749 | 17 560 | 18 058 | |
| 10 | Володимир-Волинський | 5 306 | 9 883 | 15 720 | [23] | |
| 11 | Заслав | 8 622 | 12 611 | 14 593 | 14 315 | |
| 12 | Овруч | 4 511 | 7 393 | 10 830 | 11 314 |
Етномовний склад
ред.
Серед населення м?ст Волинсько? губерн?? найчисельн?шою групою населення були ?вре?. За переписом 1897 року на ?врейськомовних припадало 50,8 % населення, що в 2,6 ? 2,7 рази б?льше, н?ж на укра?номовних та рос?йськомовних в?дпов?дно. З врахуванням перебування в м?стах губерн?? значно? к?лькост? в?йськових, переважно рос?ян та укра?нц?в, серед чолов?чого населення ?вре? становили т?льки 45,1 %, тод? як серед ж?ночого населення — 57,6 %.
| Мовна група | Чисельн?сть у м?стах | Р?вень урбан?зац?? |
|---|---|---|
| рос?йськомовн? | 44 351 | 42,3 % |
| ?врейськомовн? | 118 727 | 30,1 % |
| польськомовн? | 17 834 | 9,7 % |
| чеськомовн? | 962 | 3,5 % |
| укра?нськомовн? | 46 060 | 2,2 % |
| н?мецькомовн? | 2009 | 1,2 % |
| Волинська губерн?я |
233 847 | 7,8 % |
Найвищим в?дсотком ?врейськомовних за переписом 1897 року в?дзначалися м?ста Острог (62,3 %, серед ж?нок — 70,5 %), Луцьк (59,5 %, серед ж?нок 72,4 %), Володимир-Волинський (59,1 %, серед ж?нок — 66,4 %). Укра?номовн? найширше були представлен? серед населення Кременця (47,0 %), який був ?диним м?стом губерн?? з не?врейською б?льш?стю, та Овруча (42,5 %). Рос?йськомовн? концентрувалися в губернському центр? (25,7 %) та м?стах з? значною присутн?стю в?йськових: Ковел? (25,7 %, серед чолов?к?в — 33,3 %, серед ж?нок — 18,9 %), Дубному (20,8 %, серед чолов?к?в — 27,4 %, серед ж?нок — 10,2 %). Польськомовне населення зосереджувалися в Житомир? (11,3 %), в ?нших м?стах ?х частка коливалася в?д 2,1 % в Овруч? до 9,3 % у Ковел?.[12]
| м?сто | укра?нська | рос?йська | ?врейська | польська | н?мецька | ?нша |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Житомир | 13,9 % | 25,7 % | 46,4 % | 11,3 % | 1,0 % | 1,7 % |
| Володимир-Волинський | 13,8 % | 17,6 % | 59,1 % | 7,9 % | 1,0 % | 0,6 % |
| Дубно | 17,4 % | 20,8 % | 49,8 % | 6,4 % | 0,7 % | 4,9 % |
| Заслав | 31,6 % | 13,7 % | 47,5 % | 5,4 % | 0,2 % | 1,6 % |
| Ковель | 11,8 % | 27,3 % | 48,0 % | 9,3 % | 1,1 % | 2,5 % |
| Кременець | 47,0 % | 10,5 % | 36,6 % | 3,9 % | 0,2 % | 1,8 % |
| Луцьк | 9,4 % | 17,0 % | 59,5 % | 7,8 % | 1,3 % | 5,0 % |
| Новоград-Волинський | 15,7 % | 17,4 % | 55,4 % | 7,6 % | 2,0 % | 1,9 % |
| Овруч | 42,2 % | 8,8 % | 46,5 % | 2,1 % | 0,4 % | |
| Острог | 16,6 % | 14,9 % | 62,3 % | 3,7 % | 0,4 % | 2,1 % |
| Р?вне | 16,6 % | 17,4 % | 55,8 % | 6,8 % | 1,0 % | 2,4 % |
| Старокостянтин?в | 29,8 % | 8,6 % | 56,0 % | 4,7 % | 0,1 % | 0,8 % |
| м?ста губерн?? | 19,7 % | 19,0 % | 50,8 % | 7,6 % | 0,9 % | 2,0 % |
Бюджети м?ст
ред.| доходи крб |
витрати крб |
сальдо крб | |
|---|---|---|---|
| Житомир | 573 646 | 562 582 | 11 064 |
| Володимир-Волинський | 39 244 | 38 627 | 617 |
| Дубно | 46 010 | 41 006 | 5 004 |
| Заслав | 20 116 | 16 540 | 3 576 |
| Ковель | 56 020 | 55 804 | 216 |
| Кременець | 44 180 | 44 574 | -394 |
| Луцьк | 64 118 | 59 382 | 4 736 |
| Новоград-Волинський | 71 686 | 71 686 | 0 |
| Овруч | 10 542 | 10 541 | 1 |
| Острог | 40 819 | 44 453 | -3 634 |
| Р?вне | 88 037 | 87 548 | 489 |
| Старокостянтин?в | 24 501 | 24 411 | 90 |
| Здолбун?в | 13 487 | 13 037 | 450 |
Економ?ка
ред.Економ?ка Волинсько? губерн?? мала аграрний проф?ль. За переписом у с?льському господарств? було зайнято 60 % самод?яльного населення (з врахуванням член?в с?мей понад 80 %), тод? як у промисловост? та ремеслах лише 10,7 %. Основою с?льського господарства було землеробство, особливо вирощування зернових та цукрових буряк?в. Промислов?сть, представлена переважно др?бними п?дпри?мствами з менше н?ж 10 зайнятими та оборотом менше 1 тис. крб, спец?ал?зувалася на переробц? м?сцево? сировини, зокрема с?льськогосподарсько?.
С?льське господарство
ред.Головними продуктами землеробства були: озиме жито (середн?й зб?р за 1900–1904: 32,7 м?льйон пуд?в), озима пшениця (середн?й зб?р 16,8 м?льйон пуд?в), ячм?нь (середн?й зб?р 7,2 м?льйон пуд?в), овес (средн. зб?р 19,4 м?льйон пуд?в), гречка (середн?й зб?р 3,6 м?льйон пуд?в), просо (середн?й зб?р 2,3 м?льйон пуд?в), горох (середн?й зб?р 2 м?льйон пуд?в), картопля (середн?й зб?р 53 м?льйон пуд?в), цукровий буряк для цукрових завод?в близько 2 м?льйон?в берковц?в. Вирощувалися також тютюн та хм?ль. На п?вдн? губерн?? було розвинене сад?вництво: персики, абрикоси ? виноград. У л?систих м?сцевостях селяни займались бдж?льництвом (вулик?в 182 тисяч, виробництво меду 35 тисяч пуд?в, воску 4 тисяч пуд?в).
Завдяки велик?й к?лькост? косовиць ? пасовищ було розвинене скотарство. У 1911 роц? нал?чувалося 3199,0 тис. гол?в худоби, зокрема коней 721,6 тис., велико? рогато? худоби 1057,7 тис., овець 734,4 тис. (тонкорунних 47,3 тис.), свиней 681,5 тис., к?з 3,7 тис., в?слюк?в та мул?в 69 шт. Конярство було найб?льш поширене в пов?тах Житомирському, Новоград-Волинському та Кременецькому, в?вчарство у Володимир-Волинському, свинарство в Житомирському, Новоград-Волинському та Володимир-Волинському, розведення велико? рогато? худоби — у Ковельському, Житомирському та Новоград-Волинському. Овеча шерсть була одним з основним статей експорту Волин? (близько 15 % в?д загального обсягу), частково вона йшла на внутр?шн? споживання в ?нш? губерн?? ?мпер??, частково до Австро-Угорщини. У п?вденних пов?тах губерн?? (особливо Старокостянтин?вському та Острозькому) поширення тваринництва було меншим.[6]
Промислов?сть
ред.
Промислов?сть губерн?? характеризувалася низьким р?внем розвитку. У 1889 роц? нал?чувалося 218 середн?х та крупних фабрик та завод?в з виробництвом продукц?? на 9,9 млн крб ? 4816 роб?тниками (серед яких 89 % чолов?к?в ? 11 % ж?нок). У др?бних фабриках (з р?чним оборотом менше 1 тис. крб), яких нал?чувалося в 1889 роц? 1189 штук, працювало 8661 роб?тник?в, з загальним виробництвом на 2,8 млн крб.
Основними галузями промисловост? були цукрова промислов?сть та винокур?ння, на як? припадало близько 3/4 вс??? промисловост? губерн??. Серед ?нших галузей важливе м?сце пос?дали деревообробна промислов?сть (у 1889 роц? — 36 л?сопильних завод?в з оборотом 608 тис. крб), шк?ряна промислов?сть (447 п?дпри?мств з оборотом у 211,5 тис. крб), скляна промислов?сть (25 п?дпри?мств з оборотом 198 тис. крб), виробництво черепиц? (143 п?дпри?мств, 154 тис. крб), порцеляни та фаянсу (8 п?дпри?мств, 178 тис. крб). ?снувало також 3 машинобуд?вн? заводи з оборотом у 142 тис. крб.[5]
Станом на 1911 р?к у Волинськ?й губерн?? нал?чувалося к?лька сотень промислових п?дпри?мств з обсягом виробництва в десятки м?льйон?в карбованц?в. Б?льш?сть з них були др?бними, з р?чним обсягом виробництва менше 20 тис. крб ? к?льк?стю роб?тник?в менше 30. На третин? п?дпри?мств було зайнято менше 10 роб?тник?в. В той же час ?снували ? велик? п?дпри?мства з сотнями роб?тник?в ? значними обсягами виробництва. Переважно це були цукров? заводи (серед 12 найб?льших п?дпри?мств губерн?? ?х було 10), деяк? з яких мали обсяги виробництва понад 1 млн крб.
Найб?льш? п?дпри?мства Волинсько? губерн?? в 1911 роц? за р?чним обсягом виробництва:[6]
| № | п?дпри?мство | населений пункт | пов?т | р?чний обсяг виробництва, тис.крб |
роб?тник?в |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Цукровий завод Житинського Товариства | село Великий Житин | Р?вненський | 2000,0 | 470 |
| 2 | Цукровий завод Товариства Янушп?льського раф?надного та п?сочного заводу | м?стечко Янушп?ль | Житомирський | 1647,0 | 629 |
| 3 | Ректиф?кац?йний завод винноочисного складу № 4 | м?сто Р?вне | Р?вненський | 1250,5 | 75 |
| 4 | Паперова фабрика Дитятк?вського Товариства | село Гута | Заславський | 1238,3 | 666 |
| 5 | Цукровий завод графа ?. А. Потоцького | м?стечко Шепет?вка | Заславський | 1000,0 | 870 |
| 6 | Цукровий завод графа ?. А. Потоцького | село Кременчуки | Заславський | 931,4 | 400 |
| 7 | Цукровий завод Ф. А. Терещенка | село Велик? Коровинц? | Житомирський | 804,9 | 794 |
| 8 | Цукровий завод ?ванк?вського Товариства | село ?ванк?в | Житомирський | 700,0 | 482 |
| 9 | Цукровий завод Ф. Ф. Терещенка | м?стечко Червоне | Житомирський | 672,0 | |
| 10 | Цукровий завод Красил?вського Товариства | м?стечко Красил?в | Старокостянтин?вський | 600,0 | 75 |
| 11 | Цукровий завод Олексинського Товариства | село Великий Олексин | Р?вненський | 590,0 | 408 |
| 12 | Цукровий завод Старокостянтин?вського Товариства | м?сто Старокостянтин?в | Старокостянтин?вський | 576,0 | 338 |
Цукрова промислов?сть
ред.Цукрова промислов?сть була найважлив?шою галуззю промисловост? Волинсько? губерн??. У 2-й половин? XIX стол?ття вона швидко розвивалася завдяки дешевизн? робочо? сили, близькост? до сировини, здешевленню транспортних перевезень внасл?док буд?вництва зал?зниць, а також завдяки державному протекц?он?зму ? кредитуванню. У 1876 роц? цукров? заводи Волин? виробили продукц?? на 3 334 792 крб, реал?зац?я яко? дала майже 50 % прибутк?в, одержаних вс?ма заводами ? фабриками краю. У 1890 роц? цукров? заводи губерн?? виробили цукру-п?ску ? раф?наду на 9 013 287 крб, що в 2,7 рази б?льше н?ж у 1876 роц?, у 1911 роц? — на 11 720 095 крб. Значна частка продукц?? цукрово? промисловост? йшла на експорт у ?вропу (Велика Британ?я, ?тал?я) та Аз?ю (Х?ва, Бухара, Перс?я, Афган?стан, Китай).[6][24]
| № | пов?т | к?льк?сть цукрових завод?в |
обсяг виробництва в 1911 роц?, тис. крб |
частка в губернському виробництв? |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Житомирський | 4 | 3823,9 | 32,6 % |
| 2 | Р?вненський | 2 | 2590,0 | 22,1 % |
| 3 | Заславський | 3 | 2308,3 | 19,7 % |
| 4 | Старокостянтин?вський | 3 | 1639,0 | 14,0 % |
| 5 | Новоград-Волинський | 2 | 733,9 | 6,3 % |
| 6 | Дубенський | 1 | 625,0 | 5,3 % |
| Волинська губ. | 15 | 11720,1 | 100,0 % |
Винокур?ння
ред.Винокур?ння (спиртова промислов?сть) було другою за значенням галуззю промисловост? губерн??. У 1875 роц? на Волин? д?яло близько 150 винокурних завод?в, як? випускали продукц?? на 1 882 923 крб. Процес розорення др?бних винокурних п?дпри?мств, техн?чне переоснащення в галуз? призводили до того, що к?льк?сть завод?в зменшувалася (наприк?нц? 1870-х до 108), але загальний обсяг вироблено? продукц?? зб?льшувався (до 3 464 990 крб у 1879 роц?). У 1911 роц? д?яло 128 винокурних та ректиф?кац?йних п?дпри?мств з загальним обсягом виробництва 6,32 млн крб. Майже 2/3 виробництва припадало на Луцький та Р?вненський пов?ти, де знаходилися найкрупн?ш? п?дпри?мства галуз? (зокрема найб?льший у губерн?? Р?вненський ректиф?кац?йний завод з р?чним обсягом виробництва 1,25 млн крб).
| № | пов?т | к?льк?сть винокур?нних та ректиф?кац?йних завод?в |
обсяг виробництва в 1911 роц?, тис. крб |
частка в губернському виробництв? |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Луцький | 14 | 2516,1 | 39,8 % |
| 2 | Р?вненський | 13 | 1598,9 | 25,3 % |
| 3 | Дубенський | 16 | 499,0 | 7,9 % |
| 4 | Житомирський | 15 | 456,5 | 7,2 % |
| 5 | Володимир-Волинський | 12 | 288,0 | 4,6 % |
| 6 | Новоград-Волинський | 10 | 209,6 | 3,3 % |
| 7 | Заславський | 8 | 195,4 | 3,1 % |
| 8 | Кременецький | 10 | 159,9 | 2,5 % |
| 9 | Острозький | 9 | 156,5 | 2,5 % |
| 10 | Ковельський | 6 | 100,6 | 1,6 % |
| 11 | Старокостянтин?вський | 8 | 77,6 | 1,2 % |
| 12 | Овруцький | 7 | 61,2 | 1,0 % |
| Волинська губ. | 128 | 6319,3 | 100,0 % |
Стан ц??? галуз? залежав в?д економ?чно? пол?тики уряду ? погодних умов. Скорочення виробництва п?д час неврожа?в (1891 р?к) чергувалося з пер?одичними кризами перевиробництва (1894 р?к). Але галузь продовжувала розвиватися ? надходження в?д реал?зац?? алкогольних вироб?в стало одним з найважлив?ших джерел прибутк?в держави ? важливою статтею експорту краю — у 1900 роц? на Волинську губерн?ю припадало б?льше половини загальнорос?йського експорту спирту.[24]
Торг?вля
ред.
Внутр?шня торг?вля губерн?? була представлена базарами та ярмарками, яких наприк?нц? 1880-х рок?в було близько 730, з загальним оборотом 600 тис. крб.
Зовн?шня торг?вля характеризувалася переважанням експорту товар?в над ?мпортом. Так, за 1879—1883 роки з губерн?? було вивезено товар?в на 16,1 млн крб, а ввезено т?льки на 8,1 млн. Основними статтями експорту були спирт, зерно (25 %), овеча шерсть (15 %), л?с. Зернов? продукти вирушали переважно зал?зницею в порти Прибалтики та Царство Польське (за 1879—1883 роки було вивезено з губерн?? близько 3,8 млн пуд?в зерна), товарний л?с експортувався за кордон, до Н?меччини та Велико? Британ?? (близько 5–7 млн пуд?в щор?чно). Серед ?мпорту переважала продукц?я важко? промисловост? (вироби з металу, машини та с?льськогосподарське знаряддя). Зовн?шня торг?вля проводилася через Волочиську, Радивил?вську та Дружкоп?льську митниц?, через 2 митн? застави (Збаразьку ? Мервинську) а також через 2 перех?дних пункти.
1911 року було вивезено товар?в на суму 33,9 млн крб, ввезено — на 17,5 млн крб. Понад 2/3 зовн?шньо? торг?вл? губерн?? зд?йснювалася через Волочиську митницю, на не? припадало 69,8 % експорту (23,7 млн крб) та 71,6 % ?мпорту (12,6 млн крб), загальний оборот 36,2 млн крб. Другою за обсягом була Радивил?вська митниця з оборотом 11,1 млн крб, третьою — Волочиська митна застава з оборотом у 2,9 млн крб.
| Митниця | Експортовано товар?в за кордон, крб |
?мпортовано ?ноземних товар?в, крб |
|---|---|---|
| Волочиська митниця | 23 656 037 | 12 550 643 |
| Радивил?вська митниця | 6 221 975 | 4 922 605 |
| Волочиська митна застава | 2 874 479 | 7408 |
| Радивил?вський перех?дний пункт | 334 618 | 1147 |
| Збаразька митна застава | 275 963 | 2671 |
| Дружкоп?льська митна застава | 393 462 | 2596 |
| Мервенська застава | 130 138 | 42 048 |
| Всього | 33 886 672 | 17 529 118 |
Зайнят?сть
ред.За результатами перепису 1897 року у Волинськ?й губерн?? нал?чувалося 703 477 самод?яльного населення (23,5 %) ? 2 286 005 несамод?яльного населення (76,5 %). На кожних 4 зайнятих жител?в губерн?? припадало 13 незайнятих. Серед населення чолов?чо? стат? зайнятими були 603 160 з 1 502 803 ос?б (40,1 %), ж?ночо? — т?льки 100 371 з 1 486 679 (6,8 %).[12]
Б?льш?сть самод?яльного населення губерн?? була зад?яна в землеробств?. Тут були зайнят? 407 тис. ос?б (57,8 % зайнятого населення), з врахуванням член?в с?мей — 2 219 тис. ос?б (74,2 % всього населення губерн??). Серед переважаючого в губерн?? укра?номовного населення в землеробств? були зайнят? 79,1 % самод?яльного населення (з врахуванням член?в с?мей — 91,1 % населення).[12]
У 1897 роц? найб?льшими видами зайнятост? у Волинськ?й губерн?? за к?льк?стю працюючих були:[12]
| Вид зайнятост? | К?льк?сть зайнятих | Частка в самод?яльному населенн? |
|---|---|---|
| Землеробство | 406 950 | 57,8 % |
| Прислуга, поденники | 63 956 | 9,1 % |
| Збройн? сили | 49 793 | 7,1 % |
| Виготовлення одягу | 24 410 | 3,5 % |
| Торг?вля продуктами с/г (кр?м зерна) | 11 659 | 1,7 % |
| Доходи з кап?тал?в, нерухомост? | 11 009 | 1,6 % |
| Буд?вництво, ремонт | 10 627 | 1,5 % |
| Обробка дерева | 8899 | 1,3 % |
| Торг?вля без точного визначення | 8606 | 1,2 % |
| Обробка метал?в | 7488 | 1,1 % |
| Обробка тваринних та рослинних поживн. продукт?в | 7218 | 1,0 % |
| Навчальна та виховна д?яльн?сть | 6157 | 0,9 % |
| Кошти в?д казни, сусп. заклад?в та приватн. ос?б | 5864 | 0,8 % |
| Тваринництво | 5548 | 0,8 % |
| ?нше | 75 293 | 10,7 % |
Загалом, у с?льськогосподарських сферах було зайнято 416 тис. ос?б, 59,1 % самод?яльного населення губерн?? (разом з членами с?мей — понад 70 %), у торговельних — 39,4 тис., (5,6 %), у сферах транспорту та зв'язку 9,2 тис. (1,3 %), у сфер? ремесел, виробництва та буд?вництва 75 тис. (10,6 %), у збройних силах 49,8 тис. (7,1 %), у адм?н?страц??, судах, осв?т?, культур? та медицин? 13,7 тис. (1,9 %), прислугою та поденниками 64,0 тис. (9,1 %).[12]
Транспорт
ред.
На початку 1880-х рок?в довжина шосейних дор?г у губерн?? дор?внювала 400 верст, загальна довжина поштових дор?г — 903 версти. Основний шосейний маршрут губерн?? — дорога Житомир-Р?вне протяжн?стю 172,5 верст (184 км). Основн? поштов? дороги — Житомир-Овруч (через Чернях?в), Полонне-Кобилля (через Старокостянтин?в), Шепет?вка-Заслав.
Зал?зниця
ред.
Через губерн?ю проходили зал?зниц? П?вденно-Зах?дна (л?н?я Ки?в-Брест на 459 верст та Жмеринка-Волочись — 22 версти), Пол?ська (д?лянка В?льно-Р?вне на 128 верст) та Прив?слянська (64 версти). Д?яли також три зал?зниц?, що належали приватним особам та товариствам:[5]
- Степанська зал?зниця — Р?вненський пов?т (51 верста);
- в?д станц?? Кам'янка Радивил?всько? г?лки до л?сових дач графа Берга (7 верст);
- в?д станц?? Озеряни Радивил?всько? г?лки до цукрового заводу в м?стечку М?зоч.
У 1879 роц? зал?зницями було перевезено 321,4 тис. пасажир?в, у 1883 роц? — 402,1 тис.
Станом на 1911 р?к в межах губерн?? в?дбувалися перевезення пасажир?в за зал?зничними маршрутами:[6]
- Здолбун?в — Радивил?в (через Дубно);
- Озеряни — М?зоч;
- Дубно — Кременець;
- К?верц? — Луцьк.
М?жгубернськ? пасажирськ? зал?зничн? маршрути, що проходили через територ?ю Волинсько? губерн??:
- Ки?в (Ки?вська губ.) — Ковель (через Коростень, Сарни);
- Козятин (Под?льська губ.) — Ковель (через Шепет?вку, Р?вне, К?верц?);
- Ковель — Просткен (Прив?слянський край);
- Жмеринка (Под?льська губ.) — Волочиськ (через Проскур?в).
Д?яла також приватна вузькокол?йна зал?зниця Бердич?в — Житомир, яка належала ?Першому товариству вузькокол?йних п?д'?зних шлях?в?.
Р?чковий транспорт
ред.Наприк?нц? 1880-х рок?в у губерн?? д?яло 4 р?чкових пристан?, через як? зд?йснювалися торгов? операц??. Найб?льша торговельна пристань д?яла в м?стечку Устилуг, зв?дси щор?чно в?дправлялося по 0,9 млн пуд?в товар?в, понад 2/3 обсягу р?чкового експорту губерн??. Активн? торговельн? маршрути проходили р?чками Стир, Горинь, Случ, ?вка, якими щор?чно вирушали десятки суден та тисяч? плот?в з товарами на суму в 500—600 тис. крб
Зв'язок
ред.У губерн?? в 1911 роц? нал?чувалося 113 поштово-телеграфних контор та в?дд?лень, як? розташовувалися в ус?х м?стах, б?льшост? м?стечок та деяких великих селах (напр. Коровинцях Житомирського пов?ту, Вовковиях Дубенського пов?ту).
У 1883 роц? жителями Волинсько? губерн?? було отримано 145296 екз газет ? пер?одичних видань.
Рел?г?я
ред.Осв?та
ред.Загальна характеристика
ред.Стан осв?ти у Волинськ?й губерн?? був одним ?з найг?рших серед п?вденно-зах?дних губерн?й Рос?йсько? ?мпер??. За переписом 1897 року майже 83 % населення губерн?? були неграмотними (не вм?ли читати), зокрема серед ж?нок — понад 90 %. Осв?ту вище початково? мав лише 1 мешканець губерн?? з? 150, були в?дсутн? заклади вищо? осв?ти.
У 1862 роц? в губерн?? нал?чувалося близько 18 тис. учн?в шк?л та г?мназ?й, що становило лише 1 % населення губерн??. У 1862 роц? д?яло 1238 с?льських шк?л, переважно церковно-параф?яльних, де навчалося 11841 учн?в (хлопц?в 10984, д?вчат 857), менше 5 % в?д загально? чисельност? населення шк?льного в?ку. ?снували 2 г?мназ?? — Житомирська (560 учн?в) та Р?вненська (500 учн?в), 4 пов?тових училища — у Овруч?, Теоф?пол?, Остроз?, Луцьку з 260 учнями, 30 параф?яльних училищ з 300 учнями, зразковий ж?ночий панс?он, в?дкритий у 1843 роц?. Д?яли дек?лька приватних ж?ночих панс?онат?в ? дв? сем?нар?? (православна в Кременц? та католицька у Житомир?). Д?яли також 11 ?врейських училищ (одне з яких, Старокостянтин?вське — 2-го розряду), де загалом навчалося 325 ос?б, та одне раббинське училище у Житомир? з 42 вихованцями.[25]
Серед призовник?в Волинсько? губерн?? в 1874—1885 роках т?льки 12 % вм?ли читати. До 1894 року ця частка виросла до 22 %, у 1904 роц? — до 35 %.[26]
За даними перепису населення 1897 року, вм?ли читати 17,2 % населення Волинсько? губерн??, зокрема серед чолов?к?в 24,4 %, серед ж?нок т?льки 9,8 %. У губернському Житомирському пов?т? в?дсоток письменних сягав 21,4 %, тод? як у в?ддаленому Овруцькому пов?т? на Пол?сс? — лише 7,1 %
| Пов?т | Грамотного населення | Населення з середньою та вищою осв?тою |
|---|---|---|
| Житомирський пов?т | 21,4 % | 1,41 % |
| Новоград-Волинський пов?т | 19,4 % | 0,30 % |
| Р?вненський пов?т | 19,0 % | 0,69 % |
| Дубенський пов?т | 18,9 % | 0,53 % |
| Заславський пов?т | 18,6 % | 0,49 % |
| Острозький пов?т | 17,7 % | 1,04 % |
| Луцький пов?т | 17,5 % | 0,54 % |
| Старокостянтин?вський пов?т | 16,2 % | 0,51 % |
| Володимир-Волинський пов?т | 15,6 % | 0,37 % |
| Кременецький пов?т | 15,3 % | 1,00 % |
| Ковельський пов?т | 13,1 % | 0,53 % |
| Овруцький пов?т | 7,1 % | 0,22 % |
| Волинська губерн?я | 17,2 % | 0,67 % |
При середньому р?вн? грамотност? в губерн?? в 17,2 %, серед православного населення вм?ли читати т?льки 11,7 % населення (серед укра?номовних 9,3 %, серед рос?йськомовних 49,6 %), серед юде?в 32,8 %, серед протестант?в (майже суто н?мц?в) — 38,2 %. Серед римокатолик?в грамотними були 22,8 %, при цьому серед польськомовних католик?в, яких нал?чувалося 180 тис. — 27,8 %, серед укра?номовних (106 тис.) — 10,7 %, серед чеськомовних (7,9 тис.) — 59,3 %.
Серед духовенства губерн?? грамотними були 70,6 % населення, серед дворянства та чиновництва — 63,5 %, серед переважно м?ських стан?в (почесних громадян, купц?в та м?щан) — 29,1 %, серед с?льських стан?в — 12,1 %
| В?к | Усе населення | М?ське населення | Пов?тове населення |
|---|---|---|---|
| 1–9 | 3,8 % | 10,7 % | 3,4 % |
| 10–19 | 25,1 % | 51,2 % | 23,0 % |
| 20–29 | 26,7 % | 54,7 % | 22,7 % |
| 30–39 | 22,5 % | 50,8 % | 20,2 % |
| 40–49 | 19,6 % | 46,4 % | 17,5 % |
| 50–59 | 16,5 % | 41,7 % | 14,5 % |
| 60–69 | 16,1 % | 40,7 % | 14,0 % |
| 70–79 | 15,2 % | 40,1 % | 13,0 % |
| 80–89 | 10,6 % | 29,9 % | 9,0 % |
| 90–99 | 7,1 % | 24,0 % | 5,8 % |
| понад 100 | 6,2 % | 28,6 % | 4,3 % |
| Волинська губерн?я | 17,2 % | 41,4 % | 15,1 % |
Грамотн?сть рос?йською мовою мали 360 387 жител?в губерн??, що становило 73 % в?д загально? к?лькост? грамотних. 132 516 ос?б були грамотними т?льки ?ншою мовою (переважно н?мецькою, ?врейською та польською), не волод?ючи рос?йською. Серед грамотних рос?йськомовних майже вс? (99,7 %) волод?ли рос?йською грамотою, серед укра?номовних таких було 97,8 %, серед польськомовних — 68,6 %. Серед грамотних чех?в та ?вре?в волод?ли рос?йською грамотою 60,0 % та 53,2 % в?дпов?дно. Серед чисельних народ?в губерн?? т?льки серед н?мц?в б?льш?сть письменного населення (70,5 %) не волод?ли рос?йською грамотою.
Характерною особлив?стю було те, що грамотн?сть рос?йською мовою серед чолов?к?в була поширена набагато б?льше н?ж серед ж?нок. Так серед грамотних укра?номовних рос?йською грамотою волод?ли 99,0 % чолов?к?в та лише 89,0 % ж?нок, серед польськомовних 76,5 % чолов?к?в та 60,7 % ж?нок, серед ?врейськомовних 55,1 % чолов?к?в та 49,5 % ж?нок. Серед грамотних н?мц?в рос?йською грамотою волод?ли 38,7 % чолов?к?в та лише 19,4 % ж?нок.
Осв?ту вище початково? в 1897 роц? мали 20009 мешканц?в Волинсько? губерн??. Серед них нал?чувалося рос?йськомовних 10 332 (51,6 %), польськомовних 4405 (22,0 %), укра?номовних 3534 (17,7 %), н?мецькомовних 702 (3,5 %), ?врейськомовних[27] 671 (3,4 %). Середню та вищу осв?ту мав лише 1 житель губерн?? з? 150, зокрема серед рос?йськомовних 1 з 10, серед польськомовних 1 з 42, серед н?мецькомовних 1 з 244, серед ?врейськомовних 1 з 588, серед укра?номовних 1 з 592.[12]
Навчальн? заклади
ред.Станом на 1903 р?к у губерн?? д?яло 3003 навчальних заклади з 129 454 учнями, зокрема:
- 727 початкових училищ
- 956 церковно-параф?яльних шк?л
- 523 шк?л письменност? (106 634 учн?в)
- 10 середн?х навчальних заклад?в (3 649 учн?в)
- 7 духовних училищ
- 1 вчительська сем?нар?я
- 5 с?льських шк?л
- 1 фельдшерська школа
- 770 ?врейських шк?л (17 265 учн?в)
Медицина
ред.
На початку 1910-х у губерн?? д?яло 172 л?карняних заклади р?зних тип?в, з них б?льш?стю (62 %) оп?кувалися земства. Продаж л?к?в вели 210 аптек, як? д?яли в ус?х м?стах та б?льшост? м?стечок.
| Пов?ти | Земськ? медичн? заклади |
Л?карн? Червоного хреста |
Приватн? та спец?ал?зован? медичн? заклади |
В?йськов? медичн? заклади |
?врейськ? л?карн? |
Л?карнян? заклади при зал?зницях |
Л?карн? при заводах |
Л?карн? при рел?г. закладах |
Всього |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Житомир | 1 | 1 | 6 | 3 | 1 | 1 | 13 | ||
| Житомирський[28] | 14 | 1 | 4 | 19 | |||||
| Володимир-Волинський | 11 | 1 | 1 | 13 | |||||
| Дубенський | 8 | 1 | 9 | ||||||
| Заславський | 8 | 1 | 3 | 3 | 4 | 19 | |||
| Ковельський | 9 | 1 | 1 | 11 | |||||
| Кременецький | 7 | 4 | 1 | 1 | 13 | ||||
| Луцький | 8 | 1 | 1 | 10 | |||||
| Новоград-Волинський | 9 | 1 | 5 | 3 | 18 | ||||
| Овруцький | 8 | 1 | 9 | ||||||
| Острозький | 7 | 1 | 1 | 1 | 10 | ||||
| Р?вненський | 9 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 16 | ||
| Старокостянтин?вський | 7 | 2 | 1 | 2 | 12 | ||||
| Волинська губерн?я | 106 | 2 | 13 | 3 | 21 | 4 | 19 | 4 | 172 |
За даними перепису 1897 року поширення основних ф?зичних недол?к?в серед населення Волинсько? губерн?? характеризувалося наступними цифрами:[12]
- сл?пих — 4101
- сл?пих в?д народження — 1870
- з набутою сл?потою — 2231
- глухон?мих — 3205
- н?мих — 1159
- божев?льних — 1716
- всього — 10 181
Пожежна служба
ред.Пожежна служба губерн?? в 1911 роц? складался з 12 пов?тових в?дд?лень (7 брандмейстер?в та 109 роб?тник?в). На ?? утримання було вид?лено 46,5 тис. крб, з них т?льки на Житомирську пов?тову пожежну частину — 15 831 крб (34 %). Використовувалося прим?тивне знаряддя.[6]
У 1911 роц? у Волинськ?й губерн?? було заф?ксовано 1563 пожеж?, найб?льше — у ос?нн? (528) та л?тн? (424) м?сяц?. Було спричинено збитк?в на суму 2776,3 тис. крб, що майже в 60 раз?в перевищувало витрати на пожежн? частини. Серед причин пожеж вид?лялися:[6]
- навмисн? п?дпали — 319
- необачн?сть — 202
- блискавки — 131
- неправильна експлуатац?я печей та труб — 123
- нев?дом? причини — 788
Збройн? сили
ред.
Як прикордонна з Австро-Угорщиною, Волинська губерн?я була м?сцем дислокац?? значно? к?лькост? в?йськових частин. За переписом 1897 року на територ?? Волинсько? губерн?? було заф?ксовано перебування 49 793 в?йськових, членами с?мей в?йськовослужбовц?в були ще 3317 ос?б. Особливо високою ?х концентрац??ю в?дзначалися Житомирський пов?т (7583 в?йськових), Луцький (7196), Кременецький (6839), Р?вненський (5740), Дубенський (5215), Ковельський (4267), найменше ?х було в Овруцькому пов?т? (100 ос?б).[12]
У м?стах знаходилося 29 441 в?йськових (59,1 % загально? чисельност?), у пов?тах (переважно м?стечках) — 20 352 в?йськових (40,9 %). За мовним складом серед в?йськових переважали рос?йськомовн?, яких нал?чувалося 23 354 ос?б (46,9 % чисельност? в?йськових) та укра?номовн?, 15 708 ос?б (31,5 %). Понад 10 % в?йськових Волинсько? губерн?? становили народи Надволжя, серед них татарськомовних нал?чувалося 3553 ос?б (7,1 %), башкирськомовних 981 (2,0 %), мордовськомовних, чуваськомовних, мар?йськомовних разом 782 (1,6 %). На ?врейськомовних припадало 5,5 % (2714 ос.), на польськомовних 2,6 % (1279 ос.), на н?мецькомовних 1,0 % (521 ос.).[12]
| М?сто | В?йськово- службовц?в |
Частка в?йськових у населенн? м?ста |
|---|---|---|
| Дубно | 3605 | 25,3 % |
| Р?вне | 4836 | 19,7 % |
| Ковель | 3356 | 19,0 % |
| Луцьк | 2879 | 18,2 % |
| Заслав | 1940 | 15,4 % |
| Острог | 1795 | 12,2 % |
| Новоград-Волинський | 1783 | 10,5 % |
| Володимир-Волинський | 1012 | 10,3 % |
| Кременець | 1656 | 9,4 % |
| Житомир | 5577 | 8,5 % |
| Старокостянтин?в | 966 | 5,9 % |
| Овруч | 37 | 0,5 % |
У 1911 роц? у Волинськ?й губерн?? були розквартирован? наступн? в?йськов? частини:[6]
м. Володимир-Волинський
- 7-й гусарський Б?лоруський полк
- 68-й лейб-п?хотний Бородинський полк
- 11-й Донський козачий полк
м. Дубно (штаб 11-? кавалер?йсько? див?з??)
- 11-та Артилер?йська бригада
- 41-й п?хотний Селенг?нський полк
- 11-й уланський Чугу?вський полк
- Дубенський дисципл?нарний батальйон
м. Заслав[29]
- 128-й п?хотний Старооскольський полк
м. Ковель (штаб 7-? кавалер?йсько? див?з??)
- 7-й драгунський К?нбурнський полк
- 67-й п?хотний Тарутинський полк
м. Кременець
- 11-й драгунський Ризький полк
- 42-й п?хотний Якутський полк
м. Радивил?в Кременецького пов?ту
- 12-й Донський козачий полк
- 18-та Прикордонна Волинська бригада
м. Луцьк (штаб 11-? п?хотно? див?з??)
- 11-а артилер?йська бригада
- 11-й гусарський ?зюмський полк
- 43-й п?хотний Охотський полк
- 44-й п?хотний Камчатський полк
м. Новоград-Волинський
- 18-й п?хотний Вологодський полк
м. Острог
- 126-й п?хотний Рильський полк
- 2-й див?з?он 32 Артилер?йсько? бригади (м. Р?вне)
м. Р?вне (штаб 11-го Арм?йського корпусу)
- 32-га п?хотна див?з?я (нач. — ген.-лейт. Фед?р Христ?анович Вендт)
- 125-й п?хотний Курський полк
- 127-й п?хотний Путивльський полк
- 21-й саперний батальйон
- 32-га артилер?йська бригада
м. Волочиськ Старокостянтин?вського пов?ту
- 12-й драгунський Стародубський полк
- 3-й Оренбурзький козачий полк
- 45-й п?хотний Азовський полк
Культура
ред.
На початку 1910-х рок?в у губерн?? д?яло 70 заклад?в культури р?зного типу (театри, к?нотеатр?в, клуб?в, громадських збор?в), переважно в м?стах:
- Житомир — 14 (зокрема 4 театри, 2 електротеатри)
- Р?вне — 7 (2 театри, 1 електроб?оскоп, 2 б?оскопи)
- Ковель — 7 (2 театри, 2 електротеатри)
- Володимир-Волинський — 7 (2 електротеатри)
- Луцьк — 6 (1 театр, 2 к?нотеатри)
- Новоград-Волинський — 5 (2 театри)
- Кременець — 3 (1 театр)
- Острог — 3 (1 електро-б?ограф)
- Старокостянтин?в — 3 (1 к?нотеатр))
- Дубно — 2 (1 електротеатр)
- ?зяслав — 2 (1 електротеатр)
- Овруч — 2 (1 театр)
- Здолбун?в — 1
У селах та м?стечках д?яли 8 заклад?в такого типу, зокрема в сел? Фр?др?х?вка (зараз у склад? Волочиська) — 4 (1 к?нотеатр), м?стечку Радивил?в — 3, Купель — 1 (к?нотеатр).
Перший к?носеанс у губерн?? в?дбувся 21 серпня 1897 року в Житомирському м?ському театр?. Перший стац?онарний к?нотеатр в?дкрився в 1906 роц?, п?д назвою електротеатр ?Б?ограф?. П?зн?ше вони почали з'являтися ? в ?нших м?стах губерн??.[30]
На початку 1910-х рок?в у губерн?? нал?чувалося 208 заклад?в розповсюдження книжок, зокрема:[6]
- б?бл?отек — 76 (м?ста — 44, пов?ти — 32)
- книжкових магазин?в — 54 (м?ста — 47, пов?ти — 7)
- книжкових лавок — 78 (м?ста — 44, пов?ти — 34)
Засоби масово? ?нформац??
ред.
Станом на 1911 р?к у Волинськ?й губерн?? видавалося 11 пер?одичних видань, з них 7 у Житомир?, та 4 у Кременецькому пов?т? (у Кременц? та Поча?в?). Зокрема в Житомир? видавалися:[6]
- ?Волынск?я Губернск?я В?домости?
- ?Волынск?я Епарх?альныя В?домости?
- ?Жизнь Волыни? (щоденна газета)
- ?Волынь? (щоденна газета)
- ?Волынская почта? (щоденна газета)
- ?Листокъ хмелевода?
- ?Изв?ст?я Волынскаго Губернскаго Земства?
У Кременецькому пов?т? (Кремененц? та Поча?в?) виходили наступн? пер?одичн? видання:
- ?Почаевск?й листокъ? (журнал тижневик)
- ?Русск?й инокъ? (журнал виходив 2 рази на тиждень)
- ?Кременецкая искра?
- ?Волынская земля? (щоденна газета)
 |
 |
 |
 |
||||
| ?Волынь? | ?Волынская почта? | ?Жизнь Волыни? | ?Почаевск?й листокъ? |
Маршалки шляхти
ред.Губернськими маршалками шляхи у Волинськ?й губерн?? були:
- Йосип Август ?л?нський 1796-1799
- Ка?тан Адам Мячинський 1799-1801
- Йоахим В?льга 1801-1802
- Стан?слав Григор?й Ворцель 1802-1808
- Алойз?й Гостинський 1808-1811
- Вацлав Ганський 1811-1814
- Бартолом?й Г?жицький 1814-1815
- Генрих ?л?нський 1816-1817
- ?встах?й Еразм Сан?ушко 1817-1820
- В?нсент?й Ледоховський 1820-1823
- Петро Мошинський 1823-1826
- Михайло Чацький 1826-1829
- Грац?ян Ленкевич-?погорський 1829-1838
- Януш ?л?нський 1838-1841
- Костянтин Стан?слав Любомирський VIII-IX 1841
- Якуб Омечинський 1841-1844
- Теодор Бобр-Петровський 1844-1850
- Ромульд Ледоховський 1850-1852
- Володимир Свяковський 1852-1856
- Кароль Микулич-Радецький 1856-1863
- Олександр (Владислав) Зал?ський 1863-1866.
- князь Микола ?меретинський 09.11.1866—12.1869
- вакантне 1870—1872
- Модест Карамишев 01.03.1872—1877
- вакантне 1877—1880
- князь Микола Кудашев 04.01.1880—1881
- вакантне 1881—1882
- Серг?й Уваров 08.05.1882—22.01.1900
- граф Нирод Максим?л?анович 27.03.1901—31.12.1901
- князь Володимир Волконський 23.03.1902—17.08.1907
- Павло Демидов 17.08.1907—1914
- Борис Лелявський 1914—1915
- ?лля Папа-Афанасопуло 1915—1917
Пол?тика
ред.Вибори до Державно? Думи
ред.6 серпня 1905 року Ман?фестом Миколи II було оголошено ман?фест-декларац?ю про створення Державно? думи, як ?особливого законодорадчого органу?. Зг?дно з законом про д?яльн?сть Державно? Думи до ?? складу мало бути обрано 412 депутат?в, як? повинн? були представляти 130 м?льйонне населення держави. В?д Волинсько? губерн?? мало бути обрано 13 депутат?в — ця к?льк?сть залежала в?д чисельност? населення губерн??.
Обирати депутат?в Державно? Думи мали виборщики. Ус? 12 пов?т?в Волинсько? губерн?? на губернських зборах у Житомир? мали представляти 195 виборщик?в (зокрема 69 — в?д волостей, 86 — в?д землевласник?в, 40 — в?д м?щан). Селяни в?д кожно? волост? обирали на пов?товий з'?зд 2 представник?в, з числа яких пот?м обиралися делегати на губернський з'?зд, а останн? вже мали обирати депутат?в до Державно? Думи. Майновий ценз землевласник?в, як? мали право на пов?товому з'?зд? напряму обирати делегат?в на губернський з'?зд, був неоднаковим у р?зних частинах губерн??. В залежност? п?д пов?ту потр?бно було мати у сво?му користуванн? не менше 100—500 десятин земл? (десятина — 1,0925 га), наприклад у Заславському пов?т? — 100 дес., Старокостянтин?вському — 150 дес., Житомирському, Кременецькому, Острозькому — 200 дес., Володимир-Волинському, Новоград-Волинському — 250 дес., Ковельському — 300 дес., Луцькому — 300 дес., Р?вненському — 300 дес., Овруцькому — 500 дес. Др?бн? землевласники, як? мали у сво?му волод?нн? меншу к?льк?сть земл? та священнослужител?, що волод?ли церковними землями чи власними мали проводити попередн? з'?зди, наяких обирали делегат?в на пов?товий. Брати участь у з'?здах м?ських виборщик?в мали право особи, що волод?ли майном варт?стю не менше 1,5 тис. руб. М?щани, як? не волод?ли в?дпов?дним майновим цензом, не мали права брати участь у попередн?х з'?здах жител?в м?ст. До участ? у виборах не допускалися ж?нки, особи молодш? 25 р., ув'язнен?, позбавлен? духовного сану чи в позбавлен? посади судовому порядку, а також вс? хто навчався або перебував на д?йсн?й в?йськов?й служб?.[31][32]
До I Державно? Думи (27.04.1906 — 09.07.1906) в?д Волинсько? губерн?? потрапили:[33]
- Андро Дмитро Федорович — Р?вненський предводитель дворянства
- Бобровник Петро Миколайович — селянин с. ?забел?вка Новоград-Волинського пов?ту
- Базилюк-Вознюк Петро Лук'янович — селянин с. Сколобове Житомирського пов?ту
- Гринюк Авксент?й Григорович — селянин с. Махн?вки Старокостянтин?вського пов?ту
- Грохольський Володимир Мечиславович — граф, с. Гриц?в Заславського пов?ту
- Журавський Михайло ?вген?йович — Старокостянтин?вський предводитель дворянства
- Концевич Авд?й Васильович — священник с. Седлище Ковельського пов?ту
- Лопатюк Трохим Назарович — селянин с. Сарнович? Овруцького пов?ту
- Марчук Прокоп?й Павлович — селянин с. Мала Кл?тинка Старокостянтин?вського пов?ту
- Погр?бняк Павло ?сидорович — селянин с. Ун??ва Острозького пов?ту
- Понятовський Щенсний Адамович — пом?щик, присяжний пов?рений з с. Велик? Цепцевич? Луцького пов?ту
- Потоцький Йосип Альфредович — граф, с. Антон?ни Заславського пов?ту
- Фурман Артем?й Григорович — селянин с. Люл?нц? Кременецького пов?ту
До II Державно? Думи (20.02.1907 — 02.06.1907) в?д Волинсько? губерн?? потрапили:[33]
- Бас ?всей К?ндратович — селянин м?стечка Деражне Р?вненського пов?ту (фракц?я октябрист?в)
- Б?ля?в Григор?й Миколайович — землевласник села Корш?в Луцького пов?ту
- Васюхник Павло Серг?йович — селянин села Старос?лля Луцького пов?ту (безпарт?йний)
- Гаркавий Михайло Феодос?йович — селянин м?стечка Городниця Новоград-Волинського пов?ту (безпарт?йний)
- Герштанський Дем'ян Йосипович — священник села Релавиц? Володимир-Волинського пов?ту (фракц?я кадет?в)
- Дрбоглав ?ван Федорович — селянин чеського походження (безпарт?йний)
- ?гнатюк Марк Олександрович — селянин м?стечка ?вниця Житомирського пов?ту (безпарт?йний)
- Кал?шук В?ктор Степанович — селянин села Тумин Володимир-Волинського пов?ту (безпарт?йний)
- Коренчук Анан?й (Антон?й) Францевич — селянин села Б?рки Ковельського пов?ту (безпарт?йний)
- Н?кончук Март?ан Максимович — селянин села Кожух?вка Овруцького пов?ту
- Рейн Георг?й ?рмолайович — л?кар, громадський д?яч (фракц?я октябрист?в)
- Шульг?н Василь В?тал?йович — землевласник Острозького пов?ту, громадський д?яч та публ?цист (Союз рос?йського народу)
- Ющук ?ван Созонович — селянин села Чудниця Острозького пов?ту (безпарт?йний)
У III Державн?й Дум? (01.10.1907 — 09.06.1912) депутатами в?д Волинсько? губерн?? були:[33]
- Андр?йчук Матв?й Степанович — селянин села Слободище Житомирського пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Баранович Дмитро Якович — священник (Союз рос?йського народу)
- Березовський Петро Васильович — педагог, громадський д?яч (Союз рос?йського народу)
- Б?ля?в Григор?й Миколайович — землевласник села Корш?в Луцького пов?ту
- Волконський Володимир В?кторович — пом?щик Старокостянтин?вського пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Ганжулевич ?вген?й Якович — священник Житомирського пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Герасименко ?фим Васильович — селянин села Неп?знанич? Новоград-Волинського пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Данилюк Як?в Григорович — селянин села В?л?я Кременецького пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Кириллович Д?он?с?й Фадейович — священник, настоятель Луцько? соборно? церкви (Союз рос?йського народу)
- Клименко Тит ?гнатович — селянин села Б?лка Овруцького пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Клопотович В?ктор Феоф?лович — землевласник села Лаврин?вц? Заславського пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Никитюк Як?в Степанович — селянин села Кам'янка Заславського пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Шульг?н Василь В?тал?йович — землевласник Острозького пов?ту, громадський д?яч та публ?цист (Союз рос?йського народу)
У останн?й, IV Державн?й Дум? (15.11.1907 — 06.10.1917), депутатами в?д Волинсько? губерн?? були:[33]
- Б?ля?в Григор?й Миколайович — землевласник села Корш?в Луцького пов?ту
- Бурмич Стефан Григорович — селянин села Га?вич? Овруцького пов?ту
- ?гнатюк Лука Омелянович — селянин села Людвище Кременецького пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Карп?нський ?оанн Костянтинович — священник села Ярунь Новоград-Волинського пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Лелявський Борис Миколайович — землевласник, Овруцький предводитель дворянства (Рос?йське з?брання)
- Лотоцький Анан?й Олекс?йович — священник села Милятин Острозького пов?ту
- Мельников Василь ?ванович — землевласник Дубенського та Кременецького пов?т?в
- Москалюк Прокоп?й Андр?йович — селянин села Свинна Старокостянтин?вського пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Бессонов Микола Миколайович — ?пископ Кременецький (Никон)
- Рейн Георг?й ?рмола?вич — л?кар, громадський д?яч
- Самчук Василь ?ванович — селянин село Хорош?в Острозького пов?ту (Союз рос?йського народу)
- Тивончук Михайло Павлович — селянин м?стечка Степань Р?вненського пов?ту
- Шульг?н Василь В?тал?йович— землевласник Острозького пов?ту, громадський д?яч та публ?цист (Союз рос?йського народу)
- Ярмолович Пол??н Антонович — громадський д?яч м?ста Р?вне (Рос?йське з?брання)
Вибори до Всерос?йських установчих збор?в
ред.25 листопада (12 листопада за старим стилем) 1917 року в?дбулися вибори до Всерос?йських установчих збор?в. На територ?? Волинсько? губерн?? вибори були проведен? не на ус?й територ??, оск?льки частина пов?т?в знаходилася п?д контролем держав Тро?стого союзу. За оф?ц?йними даними у виборах взяли участь 804 208 мешканц?в Волинсько? губерн??, з них 570 073 голос?в (70,9 %) було в?ддано за укра?нських есер?в. За нац?ональн? списки (?врейськ? та польськ? парт??) проголосували 14,2 % виборц?в губерн??, за б?льшовик?в — 4,4 %, за рос?йських есер?в — 3,4 %, ?нш? парт?? (кадети, меншовики, прав?) набрали менше 3 %
| парт?я | голос?в | частка |
|---|---|---|
| Укра?нська парт?я соц?ал?ст?в-революц?онер?в | 570 073 | 70,89 % |
| Нац?ональн? списки | 113 992 | 14,17 % |
| Б?льшовики | 35 612 | 4,43 % |
| Есери | 27 575 | 3,43 % |
| Кадети | 22 397 | 2,78 % |
| Меншовики | 16 947 | 2,11 % |
| Прав? | 1 746 | 0,22 % |
| Всього | 804 208 | 100,00 % |
Губернатори
ред.Губернаторами Волинсько? губерн?? в пер?од з 1797 по 1917 роки були:
| П. ?. Б. | титул, чин, звання | час на посад? | П. ?. Б. | титул, чин, звання | час на посад? |
|---|---|---|---|---|---|
| Миклашевський Михайло Павлович | д?йсний статський радник | 1797–1797 | Синельников Миколай Петрович | генерал-майор | 1852–1855 |
| Гревс Петро ?горович | статський радник | 1797–1799 | Клушин Павло Миколайович | д?йсний статський радник | 1855–1856 |
| Глазенап Карл ?ванович | д?йсний статський радник | 1799–1800 | Друцькой-Соколинський Михайло Васильович | князь, д?йсний статський радник | 1856–1863 |
| Курис ?ван Онуфр?йович | д?йсний статський радник | 1800–1802 | Чертков Михайло ?ванович | генерал-майор | 1864–1866 |
| Решетов Гаврило Степанович | д?йсний статський радник | 1802–1805 | Ейлер Миколай Павлович | генерал-майор | 1866–1866 |
| Волконський Михайло Миколайович | князь, д?йсний статський радник | 1805–1806 | Галлер ?ван Володимирович | генерал-майор | 1866–1871 |
| Комбурлей Михайло ?ванович | та?мний радник | 1806–1815 | Грессер Петро Аполонович | д?йсний статський радник | 1871–1878 |
| Сент-Пр? Карл Францевич | граф, д?йсний статський радник | 1815–1816 | Подгор?чани-Петрович Юр?й Миколайович | граф, д?йсний статський радник | 1878–1881 |
| Домбровський | 1816–1816 | Томара Лев Павлович | камергер, д?йсний статський радник | 1881–1885 | |
| С?верс Фед?р Федорович | статський радник | 1816–1816 | Валь В?ктор В?льгельмович | генерал-майор | 1885–1889 |
| Г?жицький Варфоломей Каетанович | д?йсний статський радник | 1816–1824 | Янковський ?вген Осипович | генерал-майор | 1889–1892 |
| Бутовт-Андржейкович Михайло Фадейович | д?йсний статський радник | 1824–1828 | Суходольський Серг?й Петрович | д?йсний статський радник | 1892–1896 |
| Аверин Павло ?ванович | д?йсний статський радник | 1828–1831 | Трепов Фед?р Федорович | генерал-майор | 1896–1898 |
| Римський-Корсаков Андр?й Петрович | д?йсний статський радник | 1831–1835 | Дун?н-Барковський Йосип Якович | д?йсний статський радник | 1898–1904 |
| Жуковський Миколай Васильович | д?йсний статський радник | 1835–1837 | Каталей Петро ?ванович | д?йсний статський радник | 1904–1905 |
| Звегинцов Олександр ?лл?ч | д?йсний статський радник | 1837–1837 | Штакельберг Флор Олександрович | барон, д?йсний статський радник | 1905–1909 |
| Маслов | генерал-майор | 1837–1839 | Кутайсов Олександр Павлович | граф, д?йсний статський радник | 1909–1912 |
| Лашкарьов Григор?й Серг?йович | генерал-майор | 1839–1844 | Мельников Михайло Олекс?йович | статський радник | 1912–1915 |
| Каменський ?ван Васильович | генерал-майор | 1844–1848 | Гололобов Як?в Георг?йович | колезький радник | 1915 |
| Васильч?ков ?лар?он ?лар?онович | князь, генерал-майор | 1848–1851 | Скаржинський Петро Васильович | д?йсний статський радник | 1915–1917 |
Кер?вники губерн?? у 1917—1925 роках
ред.Голови в?йськово-революц?йного ком?тету ? губернського виконавчого ком?тету
ред.- Тарногродський Микола Павлович (1918—.03.1918) /губревком/
- Кручинський Михайло Олександрович (.04.1919—.05.1919) /губревком/
- Маслюк Фед?р М. (.05.1919—.06.1919) /губревком/
- Г?л?нський Абрам Лазарович (.06.1919—.08.1919) /губвиконком/
- Маслюк Фед?р М. (.12.1919—1920) /губревком/
- Василь?в М. М. (1920—.03.1920) /губревком/
- Ф?л?ппов С. В. (.03.1920—.06.1920) /губревком/
- Авер?н Василь Кузьмич (.06.1920—.07.1920) /губвиконком/
- Маслюк Фед?р М. (1920—.08.1920) /губревком/
- Авер?н Василь Кузьмич (.09.1920—.11.1920) /губревком/
- Василь?в М. М. (.11.1920—.12.1920) /губревком/
- Н?кола?нко ?ван Гнатович (.12.1920—.10.1921) /губревком/
- Н?кола?нко ?ван Гнатович (.10.1921—27.11.1922) /губвиконком/
- Храмов Володимир ?ванович (27.11.1922—.10.1923) /губвиконком/
- К?н Павло Андр?йович (.10.1923—.05.1924) /губвиконком/
- Пахомов Як?в Захарович (.05.1924—.09.1924) /губвиконком/
- Ремейко Олександр Георг?йович (.09.1924—.06.1925) /губвиконком/
- Покко Сильвестр ?ванович (.06.1925—.08.1925) /губвиконком/
- Г?л?нський Абрам Лазарович (.03.1919—.04.1919)
- Кручинський Михайло Олександрович (.04.1919—.06.1919)
- Г?л?нський Абрам Лазарович (.06.1919—1919)
- Борисов Борис Борисович (.01.1920—.04.1920)
- Шлападзе/Шепел?в (.04.1920—1920)
- Маслюк Фед?р М. (.06.1920—.08.1920)
- Авер?н Василь Кузьмич (.09.1920—.12.1920)
- Ляп?н Олександр ?ванович (.12.1920—.02.1921)
- Карасик Рувим Михайлович (.02.1921—.08.1921)
- Мусульбас ?ван Андр?йович (.08.1921—.01.1923)
- Берез?н Олександр Йосипович (.01.1923—.08.1923)
- Кац С. Г. (.08.1923—.09.1923)
- Попов Микола Степанович (.09.1923—21.10.1923)
- Демченко Микола Нестерович (21.10.1923—.08.1925)
Арх?тектура
ред.Палаци
ред.-
Палац Водз?цьких у Любар?, 1870-т? роки -
Палац Г?жицьких у Краснопол?, 1870-т? роки -
-
Палац Ходкевич?в у Млинов?, 1860–70-т? роки -
Палац Чапських у Миропол?, XIX стол?ття -
Палац Стецьких у Великих Межир?чах, XIX стол?ття -
-
-
Палац Чосновських у Б?локриниц?, XIX стол?ття -
Палац Вишневецьких у Чайчинцях, XIX стол?ття
Замки та фортец?
ред.-
Дубенський замок, XIX стол?ття -
Корецький замок, XIX стол?ття -
Замок Любарта в Луцьку, середина XIX стол?ття -
Острозький замок, 1840 р?к
.jpg)
Рел?г?йн? споруди
ред.-
Межир?цький монастир, XIX стол?ття -
Ру?ни ?зу?тських костелу, колег?уму, монастиря б?ля Острога, XIX стол?ття -
Успенська катедра у Володимир?, 1892 р?к -
Велика синагога в Любомл?, початок XX стол?ття
Персонал??
ред.- 1871 р. н. Косач Лариса Петр?вна псевдон?м Леся Укра?нка — укра?нська письменниця, перекладач, д?яч культури.
- 1871 р. н. Кримський Агатангел Юхимович — укра?нський ?сторик, письменник ? перекладач, один з орган?затор?в Академ?? Наук Укра?ни.
- 1873 р. н. Осецький Олександр В?кторович — укра?нський в?йськовий д?яч, генерал УНР.
- 1881 р. н. Остапенко Серг?й Степанович — укра?нський економ?ст, державний ? пол?тичний д?яч УНР.
- 1882 р. н. Липинський В'ячеслав Казимирович — укра?нський пол?тичний д?яч, ?сторик, публ?цист, теоретик укра?нського консерватизму.
- 1884 р. н. Фещенко-Чоп?вський ?ван Адр?янович — вчений-металург, громадський ? пол?тичний д?яч, м?н?стр Центрально? Ради та Директор??.
- 1885 р. н. Сальський Володимир Петрович — укра?нський в?йськовий д?яч, генерал-хорунжий Арм?? УНР.
- 1889 р. н. Шандрук Павло Феофанович — укра?нський в?йськовий д?яч, генерал-хорунжий Арм?? УНР, командант УНА в роки Друго? св?тово? в?йни.
- 1890 р. н. Фанн? Юхим?вна Каплан (Фейга Ха?м?вна Ройтблат) — учасниця рос?йсько? революц?? 1917 року, член парт?? есер?в. В оф?ц?йн?й радянськ?й ?стор?ограф?? знана як виконавець замаху на життя Лен?на.
- 1896 р. н. Черановський Борис ?ванович — укра?нський радянський ав?аконструктор.
- 1906 р. н. Корольов Серг?й Павлович — укра?нський радянський вчений в галуз? ракетобудування та космонавтики.
- 1908 р. н. Тарас Бульба-Боровець (9 березня - 15 травня 1981, Нью-Йорк, США) — д?яч укра?нського повстанського руху час?в Друго? св?тово? в?йни, засновник УПА ?Пол?ська С?ч?.
Прим?тки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л м н Селиванов А. Ф. Волынская губерния // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VII. — С. 119–125.
- ↑ Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ а б в г {{ЕСУ}}
- ↑ а б в г д е ж Братчиковъ А. Матер?алы для изсл?дован?я Волынской губерн?и въ статистическомъ, этнографическомъ сельско-хозяйственномъ и другихъ отношен?яхъ. (рос. дореф.)
- ↑ а б в г д е Волынская губерн?я. Энциклопедическ?й словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Петербургъ, 1890—1907. [Арх?вовано 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос. дореф.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Памятная книжка Волынской губерн?и на 1913 годъ. — Житомир, 1913. (рос. дореф.)
- ↑ а б в Памятная книжка Волынской губерн?и на 1917 годъ. — Житом?р, 1917. (рос. дореф.)
- ↑ Андреев П. Иллюстрированный путеводитель по юго-западной железной дороге (издание 1897г.)
- ↑ Терлюк ?. Я. ?стор?я держави ? права Укра?ни. Судова реформа (1864 р?к)[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ Постановление ВУЦИК от 12.10.1921 ?О выделении в состав Волынской губернии уездов Павловского и Коростенского и новом административном отделении Волынской губернии?. (рос.)
- ↑ Рашин А. Г. Динамика общей численности населения России за 1811—1913 гг. [Арх?вовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Население России за 100 лет (1811—1913 гг.). Статистические очерки / под редакцией академика С. Г. Струмилина. — Москва: ГСИ, 1956. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас Первая всеобщая перепись населен?я Росс?йской Импер?и 1897 г., VIII. Волынская губерн?я подъ редакц?ею Н. А. Тройницкаго. — Центральный Статистическ?й Комитетъ МВД, 1904. (рос.)
- ↑ а б Рашин А. Г. Рождаемость населения России за 1861—1913 гг. [Арх?вовано 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Население России за 100 лет (1811—1913 гг.). Статистические очерки / под редакцией академика С. Г. Струмилина. — Москва: ГСИ, 1956. (рос.)
- ↑ а б в г Рашин А. Г. Смертность населения России за 1861—1913 гг. [Арх?вовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Население России за 100 лет (1811—1913 гг.). Статистические очерки / под редакцией академика С. Г. Струмилина. — Москва: ГСИ, 1956. (рос.)
- ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. Волынская губерния. Арх?в ориг?налу за 18 жовтня 2013. Процитовано 14 кв?тня 2009.
- ↑ а б в Перепис 1897 року: Волинська губерн?я. Арх?в ориг?налу за 18 жовтня 2013. Процитовано 14 травня 2013.
- ↑ а б Лутай М. До ?стор?? ?врейських поселень в Укра?н? ? на Волин? [Арх?вовано 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д е ж и к л Труды этнографическо-статистической экспедиц?и въ Западно-русск?й край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ собранныя д. чл. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. (рос. дореф.)
- ↑ Сегеда Серг?й. Антрополог?я: Навч. пос?бник. — К. : Либ?дь, 2001.
- ↑ Памятная книжка Волынской губернии на 1913 год. — Житомир, 1912. — С. 54–59. (рос. дореф.)
- ↑ Городск?я поселен?я въ Росс?йской ?мпер?и. Том I — C.-Петербург: Общественная польза, 1860.
- ↑ В. де Ливронъ. Статистическое обозр?н?е Росс?йской импер?и. — Санкт-Петербургъ: Общественная польза, 1874.
- ↑ а б в г д населення евакуйоване внасл?док бойових д?й
- ↑ а б Павлюк В. В. Магнатер?я Волин? в умовах розвитку ринкових в?дносин у друг?й половин? XIX ст. [Арх?вовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Барсов Н. Школы на Волыни и Подол?и въ 1862 году. (рос. дореф.)
- ↑ Рашин А. Г. Грамотность населения в России в XIX и начале XX вв. [Арх?вовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.] // Население России за 100 лет (1811—1913 гг.). Статистические очерки / под редакцией академика С. Г. Струмилина. — Москва: ГСИ, 1956. (рос.)
- ↑ низька представлен?сть ?вре?в була пов'язана з тим, що для них ?снували серйозн? обмеження на вступ до середн?х та вищих навчальних заклад?в
- ↑ без Житомира
- ↑ до 1910 року — Заслав
- ↑ Перший к?носеанс у Житомир? пройшов наприк?нц? 19 стол?ття [Арх?вовано 12 листопада 2013 у Wayback Machine.] — 1zt
- ↑ Цецик Я. П. Вибори до ? Державно? думи у Волинськ?й губерн?? [Арх?вовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Леонова Л. Вони були першими представниками Волин? в Державн?й Дум?. (вибори сто рок?в тому) [Арх?вовано 13 лютого 2015 у Wayback Machine.], за документами державного арх?ву Р?вненсько? област?
- ↑ а б в г Государственная дума Российской империи: 1906—1917 [Арх?вовано 22 вересня 2013 у Wayback Machine.] / Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. — Москва: РОССПЭН, 2008. (рос.)
- ↑ Электоральная география 2.0 — Россия. Выборы во Всероссийское учредительное собрание, 1917. [Арх?вовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
ред.- Костриця М. Ю. Утворення Волинсько? губерн??: Житомир кр?зь призму стол?ть // В?льне слово. — 1994. — 26 бер.
- Потоцк?й И. Древняя истор?я Волынской губерн?и, 1829. (рос. дореф.)
- Военно-статистическое обозр?н?е Росс?йской импер?и. Том Х, часть 3. Волынская губерн?я. — С.-Петербургъ: Типограф?я Департамента Генеральнаго Штаба, 1850. (рос. дореф.)
- Военно-статистическое обозр?н?е Росс?йской импер?и. Томъ Х, Волынская губерн?я. — Типограф?я Департамента Генеральнаго Штаба, 1859. (рос. дореф.)
- Карл?на О. Пов?тов? м?ста Волинсько? губерн??: Особливост? м?ського управл?ння 1795—1861 рр.
- Барсов Н. Школы на Волыни и Подол?и въ 1862 году. — С.-Петербургъ, 1863. (рос. дореф.)
- Труды Волынскаго губернскаго статистическаго комитета на 1867 годъ. Выпускъ первый. Отделъ Историческ?й и Геологическо-Геогностическ?й — Типограф?я Шадова и Синкевича, Житомир, 1867. (рос. дореф.)
- Братчиковъ А.. Матер?алы для изсл?дован?я Волынской губерн?и въ статистическомъ, этнографическомъ сельско-хозяйственномъ и другихъ отношен?яхъ. — Типограф?я губернскаго управлен?я, Житомиръ, 1868—1869. (рос. дореф.)
- Труды этнографическо-статистической экспедиц?и въ Западно-русск?й край, снаряженной Императорскимъ русскимъ географическимъ обществомъ собранныя д. чл. П. П. Чубинскимъ — С.-Петербургъ, 1872. (рос. дореф.)
- Волынь. Историческ?я судьбы Юго-Западнаго края. — С.-Петербургъ: Общественная польза, 1888. (рос. дореф.)
- Адресъ-календарь Волынской губерн?и на 1892 годъ. [Арх?вовано 17 травня 2009 у Wayback Machine.] — Житом?ръ, 1891. (рос. дореф.)
- Волынский народный календарь на 1892 годъ. [Арх?вовано 18 с?чня 2008 у Wayback Machine.] — Житом?ръ, 1891. (рос. дореф.)
- Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. : в 89 т. (119 вып.) / [ЦСК МВД]; Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : [Типография князя В. П. Мещерского], 1904. — Т. VIII : Волынская губерния. — [6], XX, 282 с.(рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография ?Общественная польза?: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 17–29. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — 222 с. (рос.)
- Энциклопедическ?й словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Петербургъ, 1890—1907. (рос. дореф.)
- Волынск?й народный календарь на 1907 годъ. [Арх?вовано 18 с?чня 2008 у Wayback Machine.] — Житом?ръ, 1906. (рос. дореф.)
- Памятная книжка Волынской губерн?и на 1913 годъ. — Житом?ръ, 1913. (рос. дореф.)
- Статистическ?й ежегодникъ Росс?и 1913 г. (годъ десятый). [Арх?вовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] — С.-Петербургъ: Издан?е Центральнаго Статистическаго Комитета М. В. Д., 1914. (рос. дореф.)
- Памятная книжка Волынской губерн?и на 1917 годъ. — Житом?ръ, 1917. (рос. дореф.)
- Жилюк С. ?. Рос?йська православна церква на Волин? (1793—1917 рр.). — Житомир: Журфонд. 1996. — 174 с.
- Костюк М. П. Н?мецьк? колон?? на Волин? (XIX — поч. XX ст.). — Терноп?ль: П?дручники ? пос?бники, 2003. — 384 с.
- Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года / Волынская губернская административно-территориальная комиссия. — Житомир : Изд. Волынского губернского отдела управления, 1923. — 190 с. (рос.)
- Город и деревня в Европейской России: сто лет перемен [Арх?вовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.] — Москва: ОГИ, 2001. (рос.)
Посилання
ред.
- Верменич Я. В. Волинська губерн?я [Арх?вовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 606. — ISBN 966-00-0734-5.
- М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк. Волинська губерн?я // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
- Какурин Н. Е. Как сражалась революция. Т. 2. 1919—1920 гг. 2-е издание. — Москва: Политиздат, 1990. — С. 90, 274.
- Дмитрук Володимир. Вони боролися за волю Укра?ни (Нарис ?стор?? с?рожупанно? див?з??). — Видання 2-ге, доповнене. — Луцьк, 2004. — С. 55-64.