86版《西游记》导演杨洁去世 享年88岁（图）

Щодо ?нших людей з таким самим ?менем та пр?звищем див. Самойлович.

百度 至于空间嘛，如果你没学过瑜伽或者跳舞，柔韧性不行，我劝你还是别坐第三排了。

Дани?ло Сам??йлович Самойло?вич (справжн? пр?звище — Сушко?вський; народився 11 (22 грудня) 1744, село Ян?вка, Черн?г?вський полк, Гетьманщина (тепер село ?ван?вка Черн?г?вського району Черн?г?всько? област?) — 20 лютого (4 березня) 1805, Микола?в) — укра?нський л?кар, засновник еп?дем?олог?? в Рос?йськ?й ?мпер??, фундатор першого в Укра?н? наукового медичного товариства. Був в?йськовим л?карем д?ючо? арм?? в рос?йсько-османсько? в?йн? 1768—1774 рок?в. Згодом понад 20 рок?в працював головним л?карем Катеринославського нам?сництва. Першим дов?в можлив?сть протичумного щеплення. Знаний французький л?кар П. Ж. Кабан?с назвав його ?величним благод?йником людства?.

Данило Сам?йлович Самойлович (Сушковський)
Народився	11 (22) грудня 1744 c. Ян?вка, Черн?г?вський полк, Гетьманщина
Помер	1805 Микола?в, Херсонська губерн?я, Рос?йська ?мпер?я
Кра?на	Рос?йська ?мпер?я
Нац?ональн?сть	укра?нець
Д?яльн?сть	л?кар, еп?дем?олог, г?неколог, акушер
Alma mater	Черн?г?вський колег?ум Ки?во-Могилянська академ?я Страсбурзький ун?верситет Лейденський ун?верситет
Галузь	еп?дем?олог?я, акушерство, х?рург?я
Науковий ступ?нь	Доктор медицини
В?домий завдяки:	Дов?в можлив?сть протичумного щеплення Засновник еп?дем?олог?? в Рос?йськ?й ?мпер?? Фундатор першого в Укра?н? наукового медичного товариства
Батько	Сам?йло Сушковський
Мати	Агаф?я Сушковська

Б?ограф?я

Народився в родин? священника о. Сам?йла Сушковського та його дружини Гаф??. Перш? знання отримав у Черн?г?вському коле??ум?. У 1756—1761 роках навчався у Ки?вськ?й академ??. При вступ? до Ки?всько? академ?? була традиц?я м?няти пр?звище, як ? при зарахуванн? в монастир. Мати записала Данила п?д новим пр?звищем Самойлович (по ?мен? батька), п?д нею л?кар ? залишився в ?стор?? медицини. Навчався Данило старанно та усп?шно, був одним ?з найкращих студент?в. В академ?? хлопчик познайомився з майбутн?ми св?тилами медицини Нестором Амбодиком-Максимовичем, Андр??м ?талинським, ?ллею Руцьким, Михайлом Трохимовським, з якими дружив усе сво? життя.

Сво?му вступу на медичну ниву Самойлович зобов'язаний ?вану Полетиц?, старшому л?карев? Санкт-Петербурзького генерального сухопутного госп?талю ? професору Санкт-Петербурзько? сухопутно? госп?тально? школи, який 1761 року п?д час спецв?дрядження в Укра?ну з метою набору учн?в для госп?тальних шк?л серед 55 студент?в Ки?во-Могилянсько? академ?? в?д?брав ? студента класу риторики — Самойловича.

З 1761 по 1765 р?к здобував медичну осв?ту в Петербурзьк?й адм?ралтейськ?й шпитальн?й школ?. 1765 року отримав звання п?дл?каря, а 1767 року — л?каря. Деякий час очолював першу в Рос?йськ?й ?мпер?? ж?ночу венеролог?чну л?карню.

У 1768 роц? почалася рос?йсько-османська в?йна, тож Самойловича моб?л?зували до арм??, призначивши полковим л?карем. З 1768 по 1770 р?к перебував на театр? бойових д?й. Саме п?д час в?йни вперше з?ткнувся з одн??ю з найстрашн?ших хвороб людства — чумою, або моровицею, як тод? ?? називали, боротьб? з якою у майбутньому присвятив все сво? життя. Як полковий л?кар досягнув значного зниження захворюваност? та смертност? особового складу.

Д?ставши 1771 року призначення до Оренбурга ? ?дучи через Москву, застав там еп?дем?ю чуми, яка розпочалася ще 1770 року. Перед молодим л?карем постала жахаюча картина нап?впустого, оточеного карантинними заставами м?ста. Добров?льно залишився для роботи разом ?з колегою ? земляком Петром Погорецьким у чумному госп?тал?. Був членом протичумно? ком?с?? та зав?дувачем чумних шпитал?в. Ще зовс?м молодою людиною став справжн?м орган?затором л?кв?дац?? ц??? еп?дем?? чуми. Досл?джуючи свою хворобу, коли чумн? бубони в паху розсмокталися самост?йно, та хворобу сотень хворих, Самойлович д?йшов висновку, що причиною його хвороби було необережне користування медичним ?нструментом, який пошкодив шк?ру, куди й потрапила зараза, що в?н ? ще дек?лька хворих, як? одужали, не заразилися повторно. Отже, в?н д?йшов висновку, що ?дв?ч? чумою не хвор?ють? ? подумав про можлив?сть щеплення проти чуми. Першим у св?т? встановив, як переда?ться чума, дов?в ?? контаг?озн?сть, запропонував щеплення ослабленою вакциною, заклав основи власно? системи протичумних заход?в ? усп?шно ?х застосовував. Переконаний, що чума — ?нфекц?йна хвороба, в?н вже 1771 року запропонував р?зн? засоби дез?нфекц?? речей хворих на чуму, зокрема одягу, прищепив соб? заражений матер?ал, взятий в?д людини, яка одужувала п?сля захворювання чумою.

За призначенням уряду в жовтн? 1771-го Данило Самойлович отримав чин колезького асесора, звання штаб-л?каря ? був прийнятий на службу до Московського департаменту Сенату. Тод? ж в?н очолив спец?альну ком?с?ю, яка координувала д?яльн?сть щодо боротьби з чумою в ус?й Рос?йськ?й ?мпер??.

П?сля л?кв?дац?? еп?дем?? разом з Опанасом Шафонським, Кас?яном Ягельським ? Опанасом Масловським Самойлович брав участь у написанн? фундаментально? прац? ?Опис морово? виразки, що була в столичному м?ст? Москв? з 1770 по 1772 р.?, що п?дсумовувала досв?д боротьби з еп?дем??ю чуми в Москв?. Через р?к ?? було перекладено ? надруковано н?мецькою мовою.

У пер?од боротьби з чумою друз?, зважаючи на наукове обдарування та сумл?нн?сть Самойловича, радили йому ?хати за кордон для п?дготовки та захисту докторсько? дисертац??. Зрештою, коли еп?дем?я вщухла, в?н погодився, ? це стало початком ново? стор?нки у його б?ограф??. Його давно вже ц?кавила акушерська наука, адже материнська й дитяча смертн?сть були надзвичайно високими. Продовжуючи л?карську та досл?дницьку працю, 1776 року на власн? кошти по?хав на навчання до Страсбурзького ун?верситету. У родопом?чн?й школ? ун?верситету Самойлович проводив дн? та ноч?, вивчаючи складну акушерську науку. Великий досв?д дозволив йому вже у 1778 роц? створити в?домий пот?м пос?бник з акушерства ?М?ська ? с?льська повитуха?. Набувши великого практичного досв?ду з акушерства згодом вступив до Лейденського ун?верситету, де 1780 року захистив докторську дисертац?ю ?Tractatus de sectione symphyseos ossium pulis et… sectionem Caesareum? (?Трактат про розтинання лонного зрощення та про кесар?в розтин?), яка дв?ч? була перевидана. Данило Самойлович першим ?з л?кар?в Рос?йсько? ?мпер?? опубл?кував за кордоном не т?льки докторську дисертац?ю, а й ?нш? сво? науков? прац?. Його класичн? твори ?М?ркування про щеплення чуми? (1783) ? ?М?ркування про чуму, яка спричинила спустошення у столичному м?ст? Москв?? (1785; 1787) видан? в?дпов?дно в Страсбурз?, Лейпцигу й Париж?, не т?льки принесли йому св?тову славу, а й сприяли виходов? рос?йсько? науки на св?тову арену.

П?сля одержання докторського ступеня Самойлович ще протягом трьох рок?в працював за кордоном в акушерських кл?н?ках Франц??, Н?меччини, Англ??. Вивчав орган?зац?ю медично? справи та вищо? медично? осв?ти, маючи на мет? все краще перенести на батьк?вщину. Але ?мператриц? Катерин? II стали в?дом? його критичн? висловлювання на адресу монарх?чного уряду, ? вона в?ддала розпорядження про позбавлення його будь-яких прив?ле?в та встановила та?мний нагляд через ?неблагонад?йн?сть?.

Спалахи чуми, що загрожували рос?йськ?й арм?? ? буд?вництву Чорноморського флоту, змусили царський уряд в особ? нам?сника Новорос?йського краю князя О. Потьомк?на 1784 запросити Самойловича для л?кв?дац?? чуми в Херсон?, призначивши його головним л?карем Катеринославського нам?сництва ? Тавр?йсько? област?, кер?вником медично? справи всього п?вдня Укра?ни. До к?нця життя його д?яльн?сть була пов'язана безпосередньо з Укра?ною, зокрема з ?? п?вденними рег?онами та морськими кордонами. На цей час припада? ? розкв?т його науково? творчост?.

Оглядаючи населен? пункти, де лютувала чума, Д. Самойлович виявив багато недол?к?в в орган?зац?? боротьби з небезпечною хворобою, несумл?нне ставлення до сво?х обов'язк?в карантинного л?каря В. Гофмана. В короткий терм?н в?н вжив нев?дкладних заход?в, щоб виправити становище. У Херсон? та Кременчуц? 1784 Данило Сам?йлович з усп?хом використав свою систему протиеп?дем?чних заход?в, внасл?док чого к?льк?сть тих, хто одужав, досягла небувалого для тих час?в р?вня, що викликало широкий ?нтерес ? захоплен? в?дгуки у св?тов?й мед. прес?. У Кременчуц? вперше в св?тов?й практиц? Самойлович започаткував низку еп?дем?олог?чних експеримент?в, якими спростував думку про можлив?сть зараження чумою через пов?тря, одним з перших у ?вроп? широко практикував розтини померлих в?д чуми, зд?йснив першу в Рос??, а можливо ? ?вроп?, спробу знайти збудника чуми, ?снування якого передбачав. Але м?кроскоп ще був недосконалий. Сво? спостереження виклав у прац? Короткий опис м?кроскоп?чних досл?джень про суть отрути чумно?, що ?х проводив у Кременчуц? Данило Самойлович (СПб., 1792; Микола?в, 1795). 1784 року усп?шно л?кв?дував спалахи чуми в Криму та на п?вдн? Укра?ни. Його д?яльн?сть високо оц?нив Катеринославський нам?сник ?. Синельников, який, представляючи його уряду до нагороди, писав: ?Д. Самойлович, — про нього ?накше промовити не можна, як герой чумний або ?стинний Ескулап, чи коли хочете Г?ппократ?.

Данило Сам?йлович проводив велику сан?тарно-осв?тню роботу, вважаючи доконечно потр?бним поширення елементарних знань та розумних порад серед населення щодо запоб?гання чум?. орган?зував у Херсон сп?лку л?кар?в ?З?брання медичне в Херсон??, яка фактично стала зразком для медичних товариств у Рос?йськ?й ?мпер??. У 1786 роц? ?мператор Священно? Римсько? ?мпер?? Йосиф II нагородив Д. Самойловича великою золотою медаллю.

Великий внесок було зроблено Д. Самойловичем у розвиток в?йськово-польово? х?рург??. Вл?тку 1787 турецький султан знову оголосив Рос?? нову в?йну. Самойловича терм?ново направили у район бойових д?й рятувати поранених на К?нбурнськ?й кос?. Вт?люючи ?дею влаштування госп?талю поблизу театру во?нних д?й, 1788 року в?дкрив у с. В?товка (тепер м?крорайон у Корабельному район? Микола?ва) польовий госп?таль на тисячу чолов?к, головним л?карем якого був з червня 1788 року до вересня 1790 року. При шпитал? в?н орган?зував великий аптечний сад, у якому вирощували л?карськ? рослини. Так, як поранених було багато, Данило Самойлович розгорнув тут справжн? буд?вництво. Наприк?нц? 1788 року тут вже були збудован? зимов? кам'ян? палати, аптека, сара?, пекарня ?, нав?ть, житлов? будинки для медичного персоналу. Там вже працювали ш?сть л?кар?в, фельдшер, аптекар ? два учня. За два роки з 1788 по 1790 р?к через госп?таль пройшли 16 тисяч поранених. Кр?м медично? допомоги, Самойлович в?в значну орган?зац?йну роботу, створив ? очолив трир?чну медико-х?рург?чну школу. У битв? п?д К?нбурном прямо на пол? бою надавав медичну допомогу пораненому О. В. Суворову. 1790 року через незгоди з оточенням Г. О. Потьомк?на змушений був залишити працю.

Незважаючи на св?тову славу, не зм?г отримати н?яко? роботи н? в Петербурз?, н? Москв?. Майже два роки прожив у р?дн?й Ян?вц? на Черн?г?вщин?. ? т?льки 1792 року його запросили на скромну посаду ординатора Московського генерального сухопутного госп?талю. Указом ?мператриц? Катерини II в?д 6 червня 1793 року Самойловича знову призначено головним л?карем ус?х карантинних заклад?в Укра?ни. 1795 року, п?сля докладного обстеження стану карантинно? служби в Укра?н? та Криму, у спецдопов?д? Петербурзьк?й медичн?й колег?? запропонував низку заход?в для пол?пшення карантинно? служби, а 1797 видав працю ?Начертания о карантинах?. За його участю створено карантинн? заклади в Катеринославськ?й ? Тавр?йськ?й губерн??, на узбережж? Чорного моря, що започаткувало систему карантин?в на п?вдн? Укра?ни, продовжену в XIX ст.

За сво? життя Данило Самойлович брав участь у л?кв?дац?? дев'яти найб?льших еп?дем?й чуми у Рос?йськ?й ?мпер?? (Москва, Ки?в, Молдав?я, Кременчук, Херсон, Тамань, Одеса, Дубоссари, Крим), трич? хвор?в на чуму, п?д час ?чумного? бунту в Москв? мало не загинув в?д рук розлюченого натовпу. У 1796—1799 роках побував на спалахах чуми в Одес? й Таман? (1796), в район? Кам'янця-Под?льського (1797) ? Дубоссар (1798), Феодос?? ? Катеринослава (1799), в ?впатор??, Очаков?, Микола?в?, Катеринодар? та ?нших п?вденних м?стах.

У 1800 року було реорган?зовано карантинну службу Рос?йсько? ?мпер??, ? посада головного карантинного л?каря була скасована. Самойлович погодився зайняти посаду ?нспектора Чорноморсько? медично? управи, яка знаходилась у Микола?в?. Очолюючи ?? в останн? роки життя (1801—1805), в?н ? дал? узагальнював св?й багатор?чний досв?д боротьби з еп?дем?ями, вн?с сутт?в? доповнення до рос?йського ?Карантинного статуту? (1800), розробленого С. Андр??вським, Н. К. Карпинським та ?. ?. В??ном. Наприк?нц? с?чня 1805 року Данило Самойлович, повернувшись ?з чергово? ?нспекц?йно? по?здки, тяжко захвор?в. Помер у Микола?в? 20 лютого 1805 року.

Самойлович — один з ?н?ц?атор?в реформи медично? осв?ти в Рос?? наприк?нц? XVIII ст. Сво? ц?лком сформован? погляди на медичну осв?ту, на питання л?карсько? деонтолог?? (етичн? норми повед?нки медик?в) та на т? якост?, якими повинен волод?ти майбутн?й л?кар, досл?дник виклав в опубл?кован?й робот? ?Промова до слухач?в госп?тальних шк?л Рос?йсько? ?мпер??? та в ц?нн?й рукописн?й прац? ?Найб?льш зручний спос?б в?дновлення в арм?ях медико-х?рург?чно? науки? (?? виявив ? вперше детально описав у 1957 р. ?сторик науки В. Купр?янов). Самойлович — ?диний науковець у Рос?йськ?й ?мпер?? ? ?диний укра?нський науковець, котрого обрали членом 12-ти ?вропейських академ?й: Д?жонсько? (15 серпня 1782), Корол?всько? академ?? наук в Марсел? (1782), Немсько? (1782), Нанс?нсько? медично? колег?? (1783), Тулузько? (1783), Корол?всько? академ?? х?рург?? в Париж? (1783), Паризького в?льного корол?вського вченого з?брання (1783), Падуансько? (1784), Л?онсько? (1785), Майянс?йсько? (1786), Туринсько? (1786), Мангеймсько? (1787). У свою чергу Рос?йська академ?я н?як не хот?ла визнавати його наукових заслуг. ?диним проявом уваги до нього стало присво?ння звання штаб-л?каря (1771) за участь у л?кв?дац?? чуми в Москв?, а через 20 рок?в — обрання почесним членом Санкт-Петербурзько? державно? медично? колег?? (1792).

Значення науково? д?яльност?

Мемор?альна дошка в сел? ?ван?вка, на як?й зображено ? Д. Самойловича

Самойлович першим у св?т? встановив, як переда?ться чума. В?дкинув м?азматичну теор?ю походження ц??? хвороби ? дов?в контаг?озн?сть чуми (тобто, що зараження чумою в?дбува?ться при безпосередньому контакт? з хворими або зараженими предметами). Запропонував щеплення ослабленою вакциною, заклав основи власно? системи протичумних заход?в ? усп?шно ?х застосовував. Переконаний, що чума — ?нфекц?йна хвороба, в?н уже 1771 року пропонував р?зн? засоби дез?нфекц?? речей хворих на чуму, зокрема одягу; прищепив соб? заражений матер?ал, взятий в?д людини, яка одужувала п?сля захворювання чумою.

У Херсон? та Кременчуц? 1784 року Самойлович з усп?хом використав свою систему протиеп?дем?чних заход?в, внасл?док чого к?льк?сть тих, хто одужав, досягла небувалого для тих час?в р?вня, що викликало широкий ?нтерес ? захоплен? в?дгуки у св?тов?й медичн?й прес?. У Кременчуц? вперше у св?тов?й практиц? в?н започаткував деяк? еп?дем?олог?чн? експерименти, якими спростував думку про можлив?сть зараження чумою через пов?тря.

Одним ?з перших в ?вроп? широко практикував розтини померлих в?д чуми, зд?йснив першу в Рос?? (а, можливо, ? в ?вроп?) спробу виявити збудника чуми, ?снування якого передбачав.

Написав першу працю про сказ ?Нин?шн?й спос?б л?кування з настановою як можна простому народу л?куватися в?д гризн? скажено? собаки ? в?д покусання зм??ю?.

Разом з ?ншими укра?нськими науковцями-медиками (О. Шумлянським, С. Андр??вським, П. Шумлянським, М. Тереховським та ?ншими) опрацював методику, навчальн? програми та плани для медичних шк?л.

Вшанування пам'ят?

Пам'ятник доктору Самойловичу в Микола?в?

З?брання вибраних твор?в Самойловича вийшло в 1949—1952 рр. у Москв? (там же — ? б?бл?ограф?я праць).

Д. Самойлович проголошений почесним громадянином м?ста Херсона.

1993 року на студ?? ?Ки?внаукф?льм? знято документальну стр?чку ?В?н врятував нас в?д чуми? (з циклу ?Нев?дома Укра?на. Л?карська справа в Укра?н??) (15'23"; режисер ? автор сценар?ю Юр?й Тищенко, оператор Св?тлана Нов?).

1969 року з нагоди 225-р?ччя в?д дня народження Самойловича на м?сц? його поховання (територ?я сучасно? Микола?всько? обласно? кл?н?чно? л?карн?) та у м?крорайон? Богоявленськ м?ста Микола?в, де в с. В?товц? був госп?таль, облаштований Самойловичем, встановлено пам'ятники.

Сп?лкою ?сторик?в медицини та кра?знавц?в Микола?вщини виготовлено юв?лейну медаль Д. Самойловича (1969), яка збер?га?ться в ?сторико-медичних музеях Ки?ва, Москви, Санкт-Петербурга, Будапешта, Соф??.

?м'ям Самойловича названо вулиц? в м. Микола?в?, у м. Дн?пр? та р?дному сел? ?ван?вка.

Встановлено мемор?альну дошку (барель?ф) на фасад? Кременчуцько? г?мназ?? № 7 Кременчуцько? м?сько? ради Кременчуцького району Полтавсько? област? за адресою: вул. П?лот?в, 41-Б в м?ст? Кременчуц?

У м?ст? Дн?про перейменували вулицю Бехтерева на вулицю Данила Самойловича.

Джерела

• К?сельов А. Ф., Клочко В. ?. Життя ? д?яльн?сть першого л?каря Микола?вщини — сина В?тчизни Д. С. Самойловича (1744—1805 рр.). — Микола?в : Микола?вський державний ун?верситет, 2004. — 64 с.
• О. М. Дзюба Самойлович Данило Сам?йлович // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 433. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Основоположник в?тчизняно? еп?дем?олог??: до 270-р?ччя в?д дня народження Д. Самойловича (1744—1805) // Дати ? под??, 2014, друге п?вр?ччя: календар знамен. дат № 2 (4) / Нац. парлам. б-ка Укра?ни. — Ки?в, 2014. — С. 148—152.
• Самойлович Д. С. Избранные произведения. Выпуск 1. — Москва : Академия медицинских наук СССР, 1949. — 316 с. — 3000 прим.(рос.)
• Самойлович Д. С. Избранные произведения. Выпуск 2. — Москва : Академия медицинских наук СССР, 1952. — 492 с. — 3000 прим.(рос.)
• Бород?й M. К. Данило Сам?йлович Самойлович. — Ки?в : Наукова думка, 1987. — 152 с.
• Брюховецький В. С., Хижняк З. ?. Ки?во-Могилянська академ?я в ?менах XVII—XVIII ст. — Ки?в : Видавничий д?м ?КМ Академ?я?, 2001. — С. 473—474. — 5000 прим. — ISBN 966-518-132-7.
• Mémoires de l'Académie des sciences, arts et belles lettres de Dijon, с. 341, на ?Google Books?(фр.)
• Hervé Bazin Vaccinations: a History: From Lady Montagu to Jenner and genetic engineering. — John Libbey Eurotext, 2011. — 600 р. — рр. 145—146. — isbn 9782742013449. (англ.)

Рекомендована л?тература

• Daniel Samo?lowitz Opuscules Sur La Peste Qui, En 1771, Ravagea Moscou; Avec un discours aux éléves des h?pitaux de l'Empire de Russie (1787) на ?Google Books?(фр.)
• Danilo Samojlovi? Mémoire sur la peste: Qui, en 1771, ravagea l'Empire de Russie, sur-tout Moscou, la Capitale (1783) на ?Google Books?(фр.)
• Jed Rivera Foland Дисертац?я на здобуття наукового ступеня PhD ?сторичного факультету Ун?верситету Оксфорда ?The Body through the Lens: Anatomy and Medical Microscopy during the Enlightenment? С. 216—314. (англ.)

Посилання

• Самойлович (Сушковський) Данило Самойлович. ukma.edu.ua. Нац?ональний ун?верситет ?Ки?во-Могилянська академ?я?. Арх?в ориг?налу за 29 Жовтня 2019. Процитовано 29 Жовтня 2019.
• Самойлович (Сушковский) Данила Самойлович (1744-1805). samoilovichi.narod.ru. Арх?в ориг?налу за 8 Кв?тня 2019. Процитовано 29 Жовтня 2019. {{cite web}}: символ зм?ни рядка в |title= на позиц?? 24 (дов?дка)(рос.)
• Олена ?са?нко. Сходи у в?чн?сть. gorod.cn.ua. Черн?г?вщина incognita. Арх?в ориг?налу за 29 Жовтня 2019. Процитовано 29 Жовтня 2019.