a href=httpwww.chinanews.comgj201803-258475458.shtml target=

Не плутати з Нац?ональний ун?верситет ?Ки?во-Могилянська академ?я?.

百度 杨学鹏指出，新时代加强和改进机关党的建设，既需要全方位用劲，更需要重点发力。

Ки??во-Могиля?нський колег?ум — навчальний заклад, який ?снував у Ки?в? з 1632 по 1817 рр. Першопочатково заснована митрополитом Петром Могилою як Ки?во-Братська колег?я, в друг?й половин? XVII ст. отримала статус академ??. За часи ?снування була одним з найб?льших та найвидатн?ших навчальних осередк?в у Сх?дн?й ?вроп?.

Ки?во-Могилянська академ?я
КМА|р?вень акредитац??
Про?кт надбудови Академ?? або "Абрис" Старого академ?чного корпусу, який митрополит Рафа?л (Заборовський) в?д?слав до Синоду. Арх?тектор Йоган-?отфр?д Шедель. 1731 р.
Назва латиною	Academia Kiioviensis Mohileana
Тип	заклад осв?ти
Кра?на	Р?ч Посполита,  В?йсько Запорозьке,  Московське царство ?  Рос?йська ?мпер?я
Розташування	Ки?в
Засновано	1632
Закрито	1817
Випускники	Категор?я:Випускники Ки?во-Могилянсько? академ??
National University of "Kyiv-Mohyla Academy" у В?к?сховищ?

Запит ?КМА? перенаправля? сюди; див. також ?нш? значення.

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Ки?во-Могилянська академ?я (значення).

Невдовз? п?сля проголошення незалежност?, давня академ?я була в?дновлена розпорядженням голови Верховно? Ради на теренах ?? ?сторично? територ?? як Ун?верситет Ки?во-Могилянська Академ?я. Кр?м ун?верситету, правонаступниками себе також вважають Ки?вська духовна академ?я ? сем?нар?я та Ки?вська православна богословська академ?я.

?стор?я

Петро Могила

Ки?во-Могилянська академ?я була заснована на баз? Ки?всько? братсько? школи, яка 1615 року отримала прим?щення в?д волинсько? шляхтянки Галшки Гулевич?вни. Деяк? вчител? Льв?всько? та Луцько? братських шк?л пере?хали викладати до Ки?ва. Школа мала п?дтримку В?йська Запорозького ?, зокрема, гетьмана Сагайдачного.

У вересн? 1632 року об'?дналися Ки?вська братська ? Лаврська школи. У результат? було створено Ки?во-Братську колег?ю. Ки?вський митрополит Петро Могила побудував в н?й систему осв?ти за зразком ?зу?тських навчальних заклад?в. Велика увага в колег?? прид?лялася вивченню мов, зокрема польсько? та латини (мова викладання). Станових обмежень для отримання осв?ти не було. Згодом колег?я ?менувалася Ки?во-Могилянською на честь свого благод?йника та оп?куна. Р?вень навчання — академ?чний.

Зг?дно з Гадяцьким трактатом 1658 року м?ж Р?ччю Посполитою ? Гетьманщиною колег?? надавався статус академ?? ? вона отримувала р?вн? права з Ягеллонським ун?верситетом. П?сля входження укра?нських земель у склад Московського царства статус академ?? був п?дтверджений у грамотах московських цар?в ?вана V 1694 року та Петра I 1701 року.

За час ?снування Ки?во-Могилянсько? академ??, з ?? ст?н вийшло багато в?домих випускник?в. Варто додати, що майже вс? майбутн? гетьмани Укра?ни — ?ван Виговський, Юр?й Хмельницький, Павло Тетеря, Яким Сомко, ?ван Брюховецький, Петро Дорошенко, Дем'ян Многогр?шний, Михайло Ханенко, ?ван Самойлович, ?ван Мазепа, Пилип Орлик, ?ван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, переважна б?льш?сть полково?, сотенно? старшини, пров?дники Запорожжя — Кость Горд??нко, ?ван Глоба, Володимир Сокальський ? багато-багато ?нших — вихованц? Ки?во-Могилянсько? академ??.

Тут навчалися арх?тектор ?ван Григорович-Барський, композитори Артем?й Ведель та Максим Березовський, ф?лософ Григор?й Сковорода. Авторитет та як?сть осв?ти в академ?? також приводили сюди ?ноземних студент?в: рос?ян ? б?лорус?в, волох?в, молдаван, серб?в, босн?йц?в, чорногорц?в, болгар, грек?в та ?тал?йц?в. Вихованц? академ?? часто продовжували осв?ту в ун?верситетах ?вропи, оск?льки, зг?дно з ?вропейською традиц??ю, викладання проводилось латиною.

Незважаючи на намагання випускник?в перетворити академ?ю на сучасний ун?верситет, за розпорядженням уряду, указом Синоду в?д 14 серпня 1817 року Академ?ю було закрито. Натом?сть у 1819 роц? в прим?щеннях Ки?во-Могилянсько? академ?? була створена Ки?вська духовна академ?я.

Назви академ??

Ки?во-Могилянська академ?я та ?? вихованц?. Гравюра XVIII ст.

Н?хто за життя Петра Могили не називав колег?ю (академ?ю) ?Могилянською?, н? польськ? корол?, н? московськ? цар?. Це сталося вже понад двадцять рок?в п?сля його смерт?. Вперше цю назву знаходимо в грамот? короля Польщ? Миха?ла Корибута Вишневецького (внучатого небожа Петра Могили, сина Яреми, онука Ра?ни Могилянки) в 1670 роц?: ?Ми нашою корол?вською владою дозволили, п?сля такого тяжкого руйнування ? спустошення, в?дновити помянуту Ки?во-Могилянську колег?ю ? в н?й школи?.

За час?в свого ?снування Ки?вську академ?ю називали на честь сво?х благод?йник?в. Кр?м Ки?во-Могилянсько?, на честь Петра Могили, ?? називали також Могило-Заборовською, на честь Рафа?ла Заборовського. За час?в гетьмана ?вана Мазепи академ?ю також називали Могилянсько-Мазепинською.

Навчальний процес

Навчання в академ?? було в?дкритим для вс?х стан?в сусп?льства. Р?к починався 1 вересня, але студент?в приймали також п?зн?ше протягом року. Викладова мова — латинська.

Процес навчання в Ки?вськ?й Академ?? тривав дванадцять рок?в. Предмети под?лялися на так зван? ординарн? та неординарн? класи. До ординарних належали: фара, ?нф?ма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, ф?лософ?я та богослов'я. В неординарних класах викладались грецька, польська, н?мецька, французька, ?врейська та рос?йська мови, ?стор?я, географ?я, математика (курси включали алгебру, геометр?ю, оптику, д?оптрику, ф?зику, г?дростатику, г?дравл?ку, арх?тектуру, механ?ку, математичну хронолог?ю), музика, нотний сп?в, малювання, вище красномовство, медицина, с?льська та домашня економ?ка. В 1751 р. в академ?? почали викладати рос?йську мову та поез?ю, в 1784 р. було заборонено читати лекц?? укра?нською мовою.

Випускникам академ?? надавався сертиф?кат з п?дписами ректора та префекта.

Традиц?? в академ??

В академ?? в?дбувалися регулярн? поетичн? змагання з декламац?? в?рш?в в?домих поет?в, а також власних в?рш?в. Найб?льш вправних в?ршотворц?в вшановували лавровими в?нками та присвоювали звання ?лавроносного поета? (лауреата).

Згадування в культур?

Банкнота 500 гривень, 2015

Поштова марка присвячена Ки?во-Могилянськ?й академ??, 1992 р?к.

Ки?во-Могилянська академ?я та заклади-наступники згадуються в творах художньо? л?тератури. В пов?ст? Миколи Гоголя ?Тарас Бульба? сини Тараса Бульби були студентами академ??. Ки?вська академ?я згаду?ться в двох романах Павла Загребельного, ?Я, Богдан? та ?П?вденний комфорт?. Ки?вська духовна академ?я ф?гуру? в творах ?Хмари? ?вана Нечуй-Левицького та ?Печерськ? ант?ки? Миколи Л?скова. В поем? ?Бояриня? Лес? Укра?нки один з головних д?йових ос?б — Степан — випускник Ки?всько? академ??.

В 1992 р. було випущено поштову марку з зображенням Ки?во-Могилянсько? академ??. Староакадем?чний корпус академ?? зображено на купюр? в 500 гривень, а також на логотипах Укра?нського наукового ?нституту Гарвардського ун?верситету та ?нституту укра?нсько? археограф?? та джерелознавства ?м. М. С. Грушевського НАН Укра?ни.

Видатн? особистост?

• 1575 р?к (приблизно) народження Галшки Гулевич?вни (?лизавети Васил?вни Гулевич, пом. у 1642, Луцьк, Волинь) — укра?нсько? шляхтички старовинного укра?нського роду Гулевич?в, меценатка, фундаторка Ки?во-Братського монастиря Ки?вського Богоявленського братства та Ки?всько? братсько? школи, в?д яко? веде ?стор?ю Ки?во-Могилянська академ?я. Запов?дала також грош? Луцькому Хресто-Воздвиженському братству. Оп?кувалась розвитком духовност? та осв?ти.

Випускники та професори старо? Ки?во-Могилянсько? академ?? в?д?грали важливу роль в осв?тньому та профес?йному житт? Укра?ни. Багато хто з козацько? старшини та гетьман?в Запор?зького козацтва навчалися тут. До випускник?в зокрема належали ?ван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, ?ван Скоропадський та ?ван Самойлович. Ун?верситет довгий час був також важливою рел?г?йною школою, зв?дси вийшли так? в?дом? християнськ? д?яч? як Степан Яворський, Феофан Прокопович ? Дмитро Ростовський. Протягом XVII та XVIII ст. КМА була колискою культурного життя Укра?ни та Рос?йсько? ?мпер??. Дек?лька покол?нь художник?в, арх?тектор?в, музикант?в та науковц?в були вихован? в н?й, наприклад арх?тектор ?ван Григорович-Барський, композитор Артем?й Ведель, ф?лософ Григор?й Сковорода. П?сля перетворення в Ки?вську духовну академ?ю навчальний заклад збер?г свою м?жнародну репутац?ю як центр православно? рел?г?йно? осв?ти.

• 
  ?ван Степанович Мазепа
• 
  Григор?й Савич Сковорода
• 
  Петро Петрович Гулак-Артемовський

Див. також

• Нац?ональний ун?верситет ?Ки?во-Могилянська академ?я?
• Духовн? навчальн? заклади
• Вихованц? Ки?во-Могилянсько? академ?? (1659—1817)
• Арх?тектурн? пам'ятки Ки?во-Могилянсько? академ??

Л?тература

• М. В. Яременко. Ки?во-Могилянська академ?я, Ки?вська братська школа, Ки?вський колег?ум, Ки?вська академ?я, Ки?вська духовна академ?я, Нац?ональний ун?верситет ?Ки?во-Могилянська академ?я? [Арх?вовано 6 Жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 183. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Ки?во-Могилянська Академ?я // Енциклопед?я укра?нознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 3. — С. 996—997.
• Ки?во-Могилянська академ?я в ?менах. XVII—XVIII ст. (1500 ?мен). — К.: Вид. д?м ?КМ Академ?я?, 2001. — 736 с.
• З. ?. Хижняк, В. К. Маньк?вський. ?стор?я Ки?во-Могилянсько? академ??. — К.: Видавничий д?м ?КМ Академ?я?, 2003.
• Яременко М. В. ?Академ?ки? та ?Академ?я?. Соц?альна ?стор?я осв?ти ? осв?ченост? в Укра?н? XVIII ст. — Харк?в: Акта, 2014.)
• В.Микитась. Давньо-укра?нськ? студенти ? професори — К., 1994.
• В. Аскоченский. Киев с древнейшим его училищем Академией — К., 1856.
• М. Берлинский. Краткое описан?е К?ева: содержащее историческую перечень сего города, такъ же показан?е достопамятностей и древностей онаго / М. Ф. Берлинский. — Санктпетербургъ: Типограф?я Департамента народного просв?щен?я, 1820. — 204 с. : ил., карты.
• Сильвестр. Запов?т митрополита Петра Могили (1647) / Сильвестр ?пископ Лубенський та Миргородський (проф. С. Га?вський). — Корнберг: Криниця ; На чужин?, 1947. — 18 с.
• ?сидор ?ван Патрило. Педагог?я Ки?всько-Могилянсько? академ?? : 1631-1817 : [дисертац?я] / отець ?ван Патрило. - [Мюнхен : б. в., 1944]. - 178 с. -  Ксерокоп?я.
• С. Т. Голубев. К?евск?й митрополитъ Петръ Могила и его сподвижники: (опытъ историческаго изследован?я) [факсим?льна репродукц?я] / С. Голубев. — Ки?в: Типограф?я Г. Т. Корчакъ-Новицкаго : 1883—1898. Типограф?я С. В. Кульженко, — 2 т.
• Н. Мухин. К??во-братск?й училищный монастырь: историческ?й очеркь (писано на Евген?е-Румянцевскую прем?ю) / Н. Мухинь. — К. : Типограф?я Г. Т. Корчакь-Новицкаго, 1893. — 407 с. : ил.
• Кудрявцев, Петро Павлович. Осв?тн? мандр?вки вихованц?в Ки?всько? академ?? за кордон у XVIII ст. : [окрема в?дбитка / Петро Кудрявцев. — [Ки?в: б. в., 1914?]. — С. [286]-294. —  Окрема в?дбитка.]
• В. М. Н?чик, З. ?. Хижняк. Ки?во-Могилянська академ?я та укра?нсько-н?мецьк? культурн? зв'язки, К.: Вид. д?м ?КМ Академ?я?, 2000.
• Ф.Корчмарик. Духовн? впливи Ки?ва на Московщину в добу Гетьмансько? Укра?ни — Нью-Йорк, 1964.
• К.Харлампович. Малороссийские влияния на великорусскую церковную жизнь [Арх?вовано 11 Лютого 2022 у Wayback Machine.], 1914.
• В. Русан?вський.  (редактор). Роль Ки?во-Могилянсько? академ?? в культурному ?днанн? слов'янських народ?в: зб?рник наукових праць.-К. : Наукова думка, 1988. — 183 с. — ISBN 5-12-000143-2.
• М. Андрущенко. Парнас в?ршотворний: Ки?во-Могилянська академ?я ? укра?нський л?тературний процес XVIII ст. / НАН Укра?ни; ?нститут л?тератури ?м. Т. Г. Шевченка. — К. : Укра?нська книга, 1999. — 208с. — ISBN 966-7219-07-0.
• Sydorenko, Alexander (1977). The Kievan Academy in the Seventeenth Century. Ottawa: University Of Ottawa Press. ISBN 0-7766-0901-7.
• Kortschmaryk, Frank B. The Kievan Academy and Its Role in the Organization of Russia at the Turn of the Seventeenth Century [Арх?вовано 1 Грудня 2020 у Wayback Machine.]. New York, Shevchenko Scientific Society, 1976. 96 p. (English Section Vol. 13)
• Omeljan Pritsak and Ihor Sevcenko, eds. ?The Kiev Mohyla Academy (Commemorating the 350th Anniversary of Its Founding, 1632—1982).? Harvard Ukrainian Studies. vol. VIII, no. 1/2. Cambridge, MA, 1985.
• S.M.Horak. The Kiev Academy. A Bridge to Europe in the 17th Century.- East European Quarterly, vol. 2, 2, 1968.
• В. П. Шульга  (укладач). Ки?во-Могилянська академ?я: матер?али до б?бл?ограф?чного покажчика л?тератури з фонд?в Науково? б?бл?отеки НаУКМА / Вип. 1. — К.: Видавничий д?м ?КМ Академ?я? 2002.^{[недоступне посилання з кв?тня 2019]}
• Хижняк З. И. Киево-Могилянская академия. — Киев, 1988.

Посилання

• Ки?во-Могилянська академ?я // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Л?тери К — Ком. — С. 628. — 1000 екз.
• Ки?во-Могилянська академ?я // Л?тературознавча енциклопед?я : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в. — Ки?в : ВЦ ?Академ?я?, 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 472.
• Ки?во-Могилянська академ?я // Дов?дник з ?стор?? Укра?ни (А — Я): пос?бник для серед. загальноосв?т. навч. закл. / ?нститут ?сторичних досл?джень Льв?вського нац?онального ун-ту ?м. ?вана Франка ; упоряд. ?. З. П?дкова ; заг. ред. ?. З. П?дкова, Р. М. Шуста. — 2.вид., доопрац. ? доп. — К.: Генеза, 2002. — 1135 с. — ISBN 966-504-179-7