惊讶表情是什么意思

百度 嘉源律师还具有MBA、财务、税务、金融、物理、机械、能源、知识产权多学科背景，能够精准理解客户需求，为客户设计最佳方案，以协助客户实现其商业目的。

О?льв?я — найважлив?ша грецька колон?я в Нижньому Побужж?, у дельт? Г?пан?са (Бугу) та Борисфена (Дн?пра), заснована вих?дцями з М?лета в 647—646 р. до н. е.

Ольв?я
Кра?на	Укра?на?
Розташування	Куцурубська с?льська громада?
Тип	emporia археолог?чна пам'ятка пол?с ? стародавн? м?стоd?
Дата заснування	VII стол?ття до н. е.
Дата зникнення	IV стол?ття до н. е.|IV
Ольв?я Ольв?я (Укра?на) Ольв?я Ольв?я (Микола?вська область)
?Мед?афайли у В?к?сховищ??

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Ольв?я (значення).

Античн? колон?? П?вн?чного Причорномор'я

?Зевс?в курган?

Ольв?я, залишки старовинного житлового кварталу

Ольв?я, стела з гербом Ольв?? при вход? до музею-запов?дника

?? пол?тичним та економ?чним центром було однойменне м?сто, залишки якого розташован? на правому берез? Бузького лиману б?ля с. Парутиного Очак?вського району Микола?всько? област?.

У часи свого розкв?ту у III ст. до н. е. площа м?ста становила близько 50 га.

Розпланування м?ста

За припущеннями, до грек?в тут ?снувало невелике ск?фське поселення. Про це св?дчать археолог?чн? знах?дки л?пленого посуду, бронзових дзеркал та прикрас у зв?риному стил?, притаманних ск?фам.

Ольв?я (за грек?в) под?лялася на гористу й долинну частини, була оточена м?цними мурами й оборонними вежами, мала прямол?н?йне планування й була забудована критими черепицею кам'яними спорудами громадського, житлового, господарського та виробничого призначення (деяк? з моза?чними подв?р'ями). Майдани й центральн? вулиц?, вимощен? кам'яними плитами, були прикрашен? статуями бог?в ? геро?в, р?зьбленими в камен? портретами заслужених м?стян та мармуровими плитами з декретами управи м?ста-держави. В центр? гористо? частини Ольв?? була головна м?ська площа — агора, на н?й?— 7-к?мнатний громадський будинок для культових обряд?в ? купецьких з?брань, ст?ни якого були вкрит? розфарбованою штукатуркою, монументальний в?втар ? штучн? кам'ян? водоймища як частина велико? г?дротехн?чно? споруди. Навколо агори м?стилися будинки державних установ, г?мнас?й (школа для юнацтва), театр та ?подром. З п?вноч? до агори примикав теменос (священне м?сце), де були храми, святилища, в?втар?, жертовники; житлов? будинки споруджувалися з каменю ? цегли-сирцю, найбагатш? оздоблювалися колонами, фресками, моза?ками. В м?ст? ?снувала розгалужена система водопроводу з труб. Навколо м?ста був некрополь — цвинтар. На п?вноч? ? п?вдн? в?д Ольв?? ?снували десятки городищ ? неукр?плених селищ грецьких переселенц?в та м?сцевого населення.

Практично м?сто було розташоване на двох терасах, по?днаних сходами. Нижня тераса межувала з лиманом ? мала порт. Агора була на верхн?й терас?.

На початку першого пер?оду( VI — сер. I ст. до н. е.) Ольв?я була невеликим поселенням. А вже в друг?й половин? VI ст. до н.?е. в м?ст? з'являються, кр?м землянок ? нап?вземлянок, священна д?лянка та головна площа (теменос ? агора). Поява цих атрибут?в, а також початок випуску власно? плавлено? бронзово? монети в форм? дельф?нчик?в св?дчать про державне становлення Ольв??. У цей пер?од навколо м?ста виникають невелик? поселення (на сьогодн? ?х в?домо близько 70). На початку V ст. до н. е. к?льк?сть с?льських поселень р?зко скорочу?ться, жител? зосереджуються у сам?й Ольв??. В?дбува?ться поступове зм?цнення пол?су, про що св?дчать зм?ни в якост? й обсягах буд?вництва, поява наземних кам'яно-сирцевих будинк?в.

Найв?дом?ш? знах?дки, як? вдалося розп?знати археологам, це П?вн?чн? ворота, в?д яких починалася Головна поздовжня вулиця, сама ця вулиця, агора, теменос, г?дросистема, Сх?дний ? Зах?дний торгов? ряди, г?мнас?й, декастер?й, оборонна ст?на римсько? цитадел?, храми, майстерн?, поховання, житлов? квартали. Майже в?д ус?х буд?вель збереглися лише незначн? фрагменти: окрем? камен?, невелик? залишки мурувань, а також шаров? основи, як? служили фундаментами п?д наземн? ст?ни будинк?в (для цього викопувалися котловани, як? заповнювалися почергово шарами землисто-поп?льного та лесово-глинистого ?рунту товщиною в?д 5 до 30 см). Винятком ? лише головний в?втар, зразок високо? майстерност? ольв?йських буд?вельник?в, та канали водов?дв?дно? системи. Деяк? пам'ятки в запов?днику експонуються по схематичних планах у реставрованому вигляд?, оск?льки нав?ть шаров? основи ?х дуже зруйнован? (наприклад, храми Зевса, Аполлона Дельф?н?я та ?н.). Але досл?дники достеменно встановили призначення т??? чи ?ншо? знах?дки. Наприклад, комплекс г?мнас?ю ма? ун?кальн? споруди лазень, у тому числ? три кам'ян? резервуари для п?д?гр?вання води, яка подавалася сюди керам?чним трубопроводом. А на м?сц? колишнього дикастер?ю (суду), в?д якого збереглася лише шарова основа, було знайдено велику к?льк?сть черепк?в ?з вишкрябаними на них ?менами. Так? черепки називались остраконами ? використовувалися в суд? п?д час голосування. До реч?, зв?дси й п?шов в?домий висл?в ?п?ддати острак?зму?. Також у п?двальному прим?щенн? знайдено бронзов? псефи?— жетони для голосування. Особливо? уваги варт? житлов? будинки ольв?опол?т?в. Вони групувались у квартали, розд?лен? неширокими проходами. Знайдено залишки землянок ? нап?вземлянок VI?ст. до н.?е. Це однокамерн? прим?щення площею 6-15 кв. м, заглиблен? в землю на 0,3-2?м, як? ?нколи мали наземн? ст?ни ?з сирцю. В кожн?й землянц? жила окрема с?м'я ?з 3-5 ос?б. Об'?кти п?зн?шо? забудови, особливо будинки заможних громадян, зводилися ?з сирцю, на кам'яних цоколях, мали черепичн? або саманн? дахи. У багатьох ?з них ?снували цистерни для збер?гання води, а також водов?дв?дн? системи, очевидно, канал?зац?йного призначення.

Державний устр?й

Ольв?я була рабовласницькою республ?кою. Законодавч? органи (напр. — збори, рада) та виконавча влада (колег?? архонт?в, стратег?в, агораном?в та ?н.) були в руках рабовласницько? частини населення. Значного розвитку набули землеробство, скотарство, рибальство, виноградарство, якими займалися греки та вих?дц? з м?сцевих племен, що населяли городище ? селища с?льськогосподарсько? округи Ольв??. В самому м?ст? розвивалися ремесла: металообробне, гончарне, деревообробне, каменярське, к?сткор?зьбне, прядильно-ткацьке тощо, продукц?ю яких збували населенню Ольв??, а також ск?фам, сарматам та ?ншим племенам, що населяли тод? значну частину територ?? сучасно? Укра?ни. В обм?н на рем?сничу продукц?ю в Ольв?ю надходили хл?б, худоба, вовна, риба, а головне — раби. Чимало з цього ольв?йськ? купц? продавали у державах грецько? метропол??, зв?дки вивозили вино, оливкову ол?ю, високояк?сний посуд, тканини, прикраси, твори мистецтва тощо. Для потреб внутр?шньо? ? зовн?шньо? торг?вл? Ольв?я випускала свою монету — здеб?льшого м?дну ? ср?бну, р?дше золоту. Населення Ольв?? п?дтримувало зв'язки з Аф?нами, Коринфом, Родосом, Пергамом, Александр??ю та Малою Аз??ю.

Ольв?я в 6 — 4 ст. до н. е

П?сля встановлення в 440-х ск?фського протекторату над м?стом склад населення поповнився за рахунок ск?ф?в. У м?ст? було побудовано палац ск?фського царя Ск?ла.

М?сто у 5 ст. до н. е. в?дв?дав грецький ?сторик Геродот. В?н св?дчив, що греки ? ск?фи брали шлюби м?ж собою. Нав?ть ск?фський цар Ск?л узяв шлюб з м?сцевою грекинею, сам знав давньогрецьку мову.

В 5 ст. до н. е. Ольв?я мала догов?р про ?сопол?т?ю (подв?йне громадянство) з М?летом. Входила до складу Першого Аф?нського морського союзу.

В пер?од м?ж 6 — 4 ст. до н. е. Ольв?я встановила т?сн? торговельн? стосунки з материковою Грец??ю, грецькими м?стами у Мал?й Аз?? та у П?вн?чному ?гипт?. Про це св?дчать вироби з теракоти, розфарбован? вази, ювел?рн? вироби з поселень на островах Родос, Самос, Х?ос, з Коринфу та Клазомен. В Ольв?? знайден? р?дк?сн? вази з алебастру, як? виробляли в грецькому м?ст? Навкрат?с в П?вн?чному ?гипт?. З Аф?н сюди привозили скульптури, арх?тектурн? детал? (бо поряд з Ольв??ю не було поклад?в природного каменю), керам?ку з чорноф?гурним вазописом. Теракотов? карнизи з яскравим розфарбуванням привезен? з м?ста М?лет. Ця частина археолог?чних здобутк?в ще в 19 ст. передана в ?мператорський Ерм?таж.

У середин? 4 ст. до н.е Ольв?я спробувала захопити частину Кримського п?вострова з м?стом Керк?н?т?да з метою набуття с?льськогосподарських уг?дь, в яких м?сто-держава потребувала внасл?док зменьшення власно? гори внасл?док атак ск?ф?в. Тут вони стикнулися з Херсонесом. У запекл?й в?йн? Ольв?я зазнала поразки.

У 3 ст. до н.е. Ольв?я опинилася у ф?нансов?й скрут?, почався голод. За цих умов було укладено пол?тичний союз з Херсонесом, в?д якого було отримано хл?б та 3 тис. золотих. Також обидва м?ста мали можлив?сть протистояти тиску Ск?фського царства. В цей час Ольв?ю фактично очолювали Протоген ? Антестер?й. У друг?й половин? II ст. до н. е. зв’язки м?ж обома м?стами майже зовс?м припиняються. Ольв?я в силу сво?х внутр?шн?х ?нтерес?в, послаблена р?зними кризами, змушена була визнати протекторат ск?фських цар?в ? по сут? була ?х союзником, п?дтримуючи т?сн? зв’язки з Неаполем Ск?фським.

Правител?

• Павсан?й (бл. 490—480 до н.е.)
• Т?мн (бл. 480—470 до н.е.)
• Ар?х (бл. 470—460 до н.е.)
• Ем?нак (бл. 460—440 до н.е.)
• Калл?н?к Евксен?в (4 ст. до н.?е.)
• встановлення демократ??, член Першого Аф?нського морського союзу

Монети з Ольв??

Одеський музей нум?зматики та рос?йський Ерм?таж волод?ють багатою колекц??ю давньогрецьких монет з Ольв??:

Власну монету в Ольв?? мали вже у 6 ст. до н. е. На в?дм?ну в?д ?нших давньогрецьких м?ст — держав, ольв?опол?ти виготовляли м?сцев? монети не карбуванням (чеканкою), а виливали в особливих формах-матрицях у вигляд? стр?л, дельф?н?в та рибок. Використовували дешеву м?дь, а не ср?бло. Монети Ольв?? — досить велик? за розм?рами, на аверс? — голова Аф?ни у шолом? (або Медузи-Горгони). Зворотний б?к прикрашали орел та дельф?н. Зворотний б?к ц??? монети використано для логотипа Ольв?? на сучасн?й кам'ян?й стел? при вход? до музею-запов?дника.

Разом з монетами мав попит ? м?сцевий грошовий екв?валент — ?рибка?. ?Рибки? в?дливали з бронзи ? вони слугували за др?бну монету. На деяких грошах?— ?рибках? нав?ть карбували ?мена м?сцевих посадовц?в, за терм?н керування якого виготовляли цей грошовий екв?валент.

331 року до н.е. монетний маг?страт Калл?н?к Евксен?в розпочав карбувати ольв?йськ? монети ?борисфени?.

• 
  Ольв?я. Статер EMINAKO. V ст. до н.е.
• 
  Ольв?я. Статер. IV ст. до н.е.
• 
  Ольв?я. Драхма. III ст. до н.е.
• 
  Ольв?я. Д?драхма ?з двома накарбуваннями. II ст. до н.е.
• 
  Монета ?борисфен?, 303 р. до н. е.

Ольв?я в добу елл?н?зму

Декрет на честь Калл?н?ка Евксенова

В 331 р. до н. е. м?сто витримало облогу з боку в?йська одного з полководц?в Александра Македонського Зоп?р?она, арм?я якого, у цьому ж роц?, була повн?стю розбита за допомогою союзних в?йськ — ск?ф?в. За г?потезою Ю.Г. Виноградова та П.О. Каришковського до оборони м?ста причетний евергет Калл?н?к Евксен?в, про якого йдеться в ольв?йському декрет? на його честь.

Про зв'язки з П?вн?чним ?гиптом в цю добу св?дчать знах?дки елл?н?стичних ваз, ф?гурних посудин, скульптур з теракоти, намистин. Серед найц?кав?ших знах?док — мармуров? гол?вки (можливо, бога Асклеп?я та його дочки — Г?г?е?. Ус? археолог?чн? знах?дки — в Ерм?таж?).

Варварська навала

В к?нц? 3 ст. до н. е. йдуть в?йськов? сутички з варварськими племенами. М?сто п?дкорили ск?фськ? цар?, а ?х зображення карбують на ольв?йських монетах цього пер?оду. В Ольв?? був знайдений черговий мармуровий декрет на честь багатого торговця Протогена. Саме в?н надав грош? на побудову нових фортечних мур?в навколо м?ста, аби якось захистити Ольв?ю в?д варварсько? навали (кам?нь з написом?— в зб?рц? писемних пам'яток Рос?йсько? нац?онально? б?бл?отеки, колишньо? Публ?чно? б?бл?отеки ?мен? Салтикова-Щ?др?на, Санкт-Петербург).

Доба Римсько? ?мпер??

У 2—1 ст. до н. е. Ольв?ю сп?ткала глибока економ?чна ? соц?альна криза. В той час Ольв?я пост?йно перебувала п?д загрозою напад?в ворожих племен. Деякий час була п?д зверхн?стю Ск?фсько? держави, а пот?м — понт?йського царя М?тр?дата VI ?впатора. Останнього п?дтримував могутн?й р?д Еврес?б?ад?в, представники якого в часи Понт?йського панування об?ймали пров?дн? посади в Ольв??.

В 48 до н.?е. гети на чол? з царем Буреб?стою захопили ? зруйнували м?сто.

В 1 ст. н. е. м?сто було в?дбудоване лише на частин? його колишньо? територ??. Знову почався розвиток ремесла, торг?вл?, с?льського господарства, але попереднього розкв?ту вони не досягли. Ольв?я була в залежност? в?д ск?фських цар?в — Фарзоя ? ?некс?мея. У склад? населення того пер?оду значно зб?льшився ск?фський прошарок, заможна частина якого брала участь в управл?нн? державою.

Приблизно у 80-90-х м?сто в?дв?дував грецький ф?лософ ? красномовець Д?он Хрисостом. У сво?х нотатках в?н розпов?да? про очевидний занепад м?ста через пост?йн? в?йни з коч?вниками та наплив варвар?в у м?сто.

У 2 ст. н. е. була п?д владою Риму. В цей час в?дбува?ться в?дродження м?ста п?д орудою Абаба з впливового роду Еврес?б?ад?в.

Ще у 251 мала римську залогу, розм?щену у новозбудован?й цитадел?, що знаходилась в горист?й частин? м?ста, над балкою Заяча. У 3 ст. ?? зруйнували готи.

На поч. 4 ст. напади гун?в призвели до остаточного знищення Ольв??.

У 20 стол?тт?

Хижацьк? археолог?чн? розкопки проводилися з поч. 19 ст. З 1901 до 1915 ?х очолював Борис Фармаковський.

Археологи за роботою на територ?? запов?дника (липень 2011 р.)

За час?в СРСР Ольв?йське городище — царина для хижацьких розкопок м?сцево? шпани, бо передм?стя археолог?чного об'?кта використали для помешкань колишн?х в'язн?в радянських тюрем. Тут можна було за невелику ц?ну придбати археолог?чн? знах?дки, античн? керам?ку, монети у м?сцевих жител?в. Частка споруд давньогрецького м?ста?— роз?брана на буд?вельн? матер?али. Тому ц?л?сного уявлення про м?сцев? споруди, як в Херсонес? Тавр?йському п?д Севастополем, в Ольв?? нема. Охорони археолог?чна пам'ятка не мала десятил?ттями.

З 1971 року Ольв?йська експедиц?я ?А АН УРСР проводила систематичн? досл?дження (науков? кер?вники — Серг?й Крижицький, Н?на Лейпунська, Валентина Крап?в?на).

Нац?ональний ?сторико-археолог?чний запов?дник ?Ольв?я?

Монета НБУ присвячена Ольв??

Статус запов?дника Ольв?я набула у 1926 роц?. З проголошенням незалежност? Укра?ни розпочалися пов?льн? заходи з приводу охорони археолог?чно? пам'ятки ? досл?дження ру?н та некропол?в м?ста, визначен? кордони пам'ятки. У 2002 роц? запов?дник набув статусу нац?онального.

Облаштовано музей-запов?дник з охороною ? забороною на ведення несанкц?йованих розкопок. Музей-запов?дник ? дос? ма? низку нерозв'язаних проблем через малу увагу до його потреб з боку уряду.

В наш? часи (ХХ? ст.) там розташований сучасний музей, в якому знаходяться багато пам'яток-артефакт?в антично? л?тератури. Там можна знайти багато ц?кавих речей, серед яких саркофаг (за легендою, якщо навколо нього об?йти три рази ? загадати бажання, то воно обов'язково збудеться). Цей музей м?стить знах?дки антично? культури (р?зноман?тн? побутов? чаш?, тар?лки, та ?нш? побутов? знах?дки). Отже, Ольв?я?— сучасне в?дображення античних час?в на територ?? Укра?ни.

Вшанування та використання ?мен? ?Ольв?я?

У м?стах Дн?про та Микола?в ? вулиця Ольв?йська.

У м?ст? Ки?в ? провулок Ольв?йський.

Назва "Ольв?я" використову?тся для заклад?в р?зного типу, розташованих у Нижньому Побужж?. зокрема у м. Микола?в? (ресторан, буд?вельна компан?я, кл?н?ка "Олв?о").

Галерея

• 
  Фундамент землянки перших поселенц?в
• 
• 
• 
  Керам?ка Ольв??, Микола?вський кра?знавчий музей
• 
  Тогочасн? водопров?дн? труби, Микола?вський кра?знавчий музей

Див. також

• Ольв?я 3D
• ?сторико-археолог?чний запов?дник ?Ольв?я?
• Городище ?Золотий Мис?
• Зв?риний стиль
• Чорноф?гурний вазопис
• Елл?н?зм
• Борисфен (колон?я)
• Херсонес Тавр?йський

Джерела

1. Гавриленко О.?А.? Античн? держави П?вн?чного Причорномор'я: б?ля виток?в в?тчизняного права (к?нець VII?ст. до н.?е.?— перша половина VI?ст.?н.?е.). Монограф?я? — Харк?в: Парус, 2006.?— 352 с.
2. Архаическая расписная керамика из Ольвии: (восточногреч., лакон., коринф., имитации) / А.?В.?Буйских?; НАН Украины, Ин-т археологии.?— Киев: Стародавн?й Св?т, 2013.?— 456 с.?: ил.?; 30?см.?— Библиогр.: с. 236—244.?— 300 экз.?— ISBN 978-966-2608-13-8
3. Виноградов Ю.?Г.?Политическая история Ольвийского полиса. VII—I?вв. до н.э. Историко-эпиграфическое исследование.?— М.: Наука, 1989.?— 284 с.
4. Виноградов Ю.?Г.?Декрет в честь Антестерия и кризис Ольвийского полиса в эпоху эллинизма // Вестник древней истории.?— 1984.?— №?1.- С. 51-80.
5. Виноградов Ю. Г., Каришковський П. О. Калл?н?к, син Евксена: проблеми пол?тично? та соц?ально-економ?чно? ?стор?? Ольв?? друго? половини IV ст. до н. е.?// Вестник древней истории.?— 1982.?— № 4.?— С. 26-46.
6. Виноградов Ю. Г., Каришковський П. О. Калл?н?к, син Евксена: проблеми пол?тично? та соц?ально-економ?чно? ?стор?? Ольв?? друго? половини IV ст. до н. е.?// Вестник древней истории.?— 1983.?— № 1 (163).?— С. 21-39.
7. Гавриленко О.?А.?Ольв?я // Велика укра?нська юридична енциклопед?я: у 20 т. Т. 1?: ?стор?я держави ? права Укра?ни.?Харк?в: Право?.?— 2016.?— С. 528—530.
8. Гавриленко О.?А.?Правов? основи валютного регулювання в Ольв?йськ?й держав? на початку IV?ст. до н.?е. // Держава ? право. Зб. наук. праць (?нститут держави ? права ?м. В.?М.?Корецького НАН Укра?ни).?— 2002.?— №?17.?— С. 26-31.
9. Гайдай Л. ?стор?я Укра?ни в особах, терм?нах, назвах ? поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
10. Дов?дник з ?стор?? Укра?ни. За ред. ?.П?дкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
11. Грэхем А. Колониальная экспансия Греции // Расширение греческого мира. VIII—VI?вв. до н. э. (Кембриджская история древнего мира. Т. 3, ч. 3). М.: Ладомир, 2007. С. 150—156, 194, 567. ISBN 978-5-86218-467-9
12. Жебелёв С.?А.?Милет и Ольвия // Известия АН СССР. Отделение гуманитарных наук.?— 1929.?— №?6.?— С. 427—435.
13. Зубарь В. М., Крапивина В. В. О римском гарнизоне в Ольвии в середине III?в. // Вестник древней истории.?— 2004.?— №?4.?— С. 166—178.
14. Каришковський П. О.Монетное дело и денежное обращение Ольвии(VI?в. до н. э.?— IV?в. н.э.).?— Одесса:, 2003.
15. Каришковський П. О.Из истории поздней Ольвии // Вестник древней истории. 1968. №?1
16. Карышковский П. О. Новые ольвийские посвящения первых веков нашей эры // Вестник древней истории, 1993. №?1. С. 73—95
17. Книпович Т.?Н.?Эпиграфические находки из раскопок Ольвии 1920—1954 гг. // Советская археология. 1958. № XXVIII. С. 162 сл.
18. Леви Е. И. К истории торговли Ольвии в IV—III?вв. до н. э. // Советская археология. 1958. № XXVIII. С. 243—244.
19. Надписи Ольвии. Inscriptiones Olbiae. (1917—1965). Под ред. Т.?Н.?Книпович и Е.?И.?Леви. Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1968. 132 с. + 65 таблиц.
20. Николаев Н.?И.?Просопография Ольвии Понтийской V?в. до н.э.?— I?в. н.э. Киев. 2014 г. 316 с.
21. Ольвия. Теменос и агора. Сборник статей. М.—Л., 1964.
22. Б?бл?ограф?я Ольв??
23. Ольв?я?— значить щаслива. Укра?на Молода. 30 вересня 2010?р.

Л?тература

• Ольвия: раскопки, история, культура / С.?Д.?Крыжицкий, Н.?А.?Лейпунская?; гл. ред. В.?А.?Карнаух?; худож. В. Бахтов?; НАН Украины, Институт археологии.?— Николаев: Возможности Киммерии, 1997.?— 192 с.: ил.?— (Николаевская библиотека?; вып.4).

Посилання

• Гавриленко О. А. Ольв?я // Юридична енциклопед?я?: [у 6 т.]?/ ред. кол.: Ю.?С.?Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.].?— К.?: Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2002.?— Т.?4?: Н?—?П.?— 720?с.?— ISBN 966-7492-04-4.
• Ольб?я, Бор?стен?// Укра?нська мала енциклопед?я?: 16 кн.?: у?8?т.?/ проф. ?. Онацький.?— Буенос-Айрес, 1962.?— Т.?5, кн.?X?: Л?тери Ол?—?Пер.?— С.?1211.?— 1000 екз.

• Ольговський С. Я. Джерела та ?стор?я досл?дження Ольв?? // Давньогрецьк? м?ста-колон?? П?вн?чного Причорномор'я: навчальний пос?бник.?— К.: КНУК?М, 2007
• Ольговський С. Я. Хронолог?чн? етапи ?снування Ольв?? // Там само
• Ольговський С. Я. Планування та забудова Ольв?? // Там само
• Ольговський С. Я. Ольв?йська хора // Там само
• Ольговський С. Я. Некрополь Ольв?? // Там само
• ?.?О.?Снитко. Поховальний обряд населення хори Ольв?? IV—III?ст. до н.?е.
• Монети Тири та Ольв??
• Монети Ольв??