64位的天下：iOS 11将会完全停止支持32位应用
До?лар США або Америка?нський до?лар (англ. United States dollar, US dollar, American dollar; код: USD, символ: $) — оф?ц?йна валюта Сполучених Штат?в Америки та деяких ?нших кра?н. Под?ля?ться на 100 цент?в (￠). В об?гу перебувають монети ном?налом 1, 5, 10, 25, 50 цент?в ? 1 долар та банкноти в 1, 2, 5, 10, 20, 50 ? 100 долар?в. Правом ем?с?? волод?? Федеральна резервна система, яка викону? в США функц?? центрального банку.
| Долар США англ. United States dollar | |
|---|---|
 Банкноти долара США | |
| Держава(и) |  США (кра?на-ем?тент),а також:  Еквадор З?мбабве Маршаллов? Острови Палау Панама Сальвадор Сх?дний Тимор Федеративн? Штати М?кронез?? |
| Банкноти | $1, $2, $5, $10, $20, $50, $100 |
| Монети | 1￠, 5￠, 10￠, 25￠, $?, $1 |
| Символ | $ |
| Л?терний код | USD |
| Цифровий код | 840 |
| Центральний банк | Федеральна резервна система |
| Вебсайт | www.federalreserve.gov |
| Валютн? курси | |
| 1 EUR = | 1,156 USD (4 серпня 2025) |
| 1 GBP = | 1,33 USD (4 серпня 2025) |
| 10 UAH = | 0,2427 USD (4 серпня 2025) |
| ?нфляц?я | 2,9 % (2024)[1] |
 Долар США у В?к?сховищ?  | |
Долар США ? основною резервною та найпоширен?шою валютою у св?т?. На нього припада? до двох третин св?тових нац?ональних валютних запас?в. Також в?д 40 до 60 % ф?нансових операц?й у св?т? обчислюють в американських доларах[2][3].
Символ
ред.
Символом долара ? перекреслена вертикальною л?н??ю латинська буква ?S?. В?н виник у XVIII ст. внасл?док еволюц?? написання абрев?атури ?ps? — позначення монет песо ?спансько? ?мпер??, що мали широке поширення на Американському континент? з XVI до XIX стол?ття. Л?тери ?p? ? ?s? з часом стали писатися поверх один одного ? перетворилися на символ ?$?[4].
?нша популярна теор?я поясню? походження символу в?д Герба ?спан??, який карбували на ?спанських монетах. В?н м?стить в соб? елементи у вигляд? двох Геркулесових стовп?в як? перепл?та? смужка тканини у форм? л?тери ?S?.
Символ долара зазвичай пишуть перед сумою, наприклад $200, без проб?лу м?ж символом ? цифрами. Символ цента (￠) — п?сля, наприклад 25￠.
Етимолог?я
ред.У 1518 роц? в Богем?? почали карбувати ср?бн? монети п?д назвою ?йоахимсталер? (н?м. Joachimsthaler), названих на честь м?стечка Йоахимсталь (досл?вно з н?мецько? — ?Долина св. Йоакима?), де добували ср?бло. Назва йоахимсталер п?зн?ше була скорочена до ?талер? (н?м. Thaler). Популярн?сть монети призвела до поширення терм?ну в ?нших ?вропейських мовах, зокрема ?тал?йською воно стало вимовлятися як ?tallero?, угорською ?tallér?, данською та шведською ?daler?, норвезькою ?dalar? або ?daler?, н?дерландською ?daler? або ?daalder?, англ?йською ?dollar?[5]. Зокрема у 1575 роц? в Н?дерландах почали карбувати монету Левендальдер (н?д. Leeuwen-daalder, у переклад? ?Левовий талер?). Левендальдер був типовим ср?бним талером, ?диною його в?дм?нн?стю було зображення стоячого на задн?х лапах лева — зв?дки й назва монети. Левендальдер був популярним засобом платежу в п?вн?чноамериканськ?й колон?? Нов? Н?дерланди ? перебував в об?гу у Тринадцятьох колон?ях протягом XVII та початку XVIII стол?ть. В англомовних сп?льнотах н?дерландську монету, за ориг?нальною англ?йською назвою талера — ?dollar?, називали Левовим доларом (англ. Lion dollar)[6]. За словами етимолог?в, в сучасн?й американськ?й англ?йськ?й вимова слова ?dollar? ? наближеною до вимови слова ?daler? н?дерландською мовою XVII-го ст.[7]
За аналог??ю з левовим доларом, ?спанськ? песо, що були спец?ально випущен? для ?спанських колон?й в Америц? та на Ф?л?пп?нах — ?дентичн? за вагою ? формою монети ном?налом 8 реал?в, називали у п?вн?чноамериканських британських колон?ях ?спанськими доларами. До середини XVIII ст. ?спанськ? долари вит?снили з об?гу н?дерландськ?. Зрештою, у 1775 роц? таку назву отримала перша американська оф?ц?йна валюта.
У розмовн?й мов? ?снують р?зн? псевдон?ми для ?менування долара США. Серед найпоширен?ших — бакс (-и), гр?нбек, зелений, та ?н. Терм?н бакс (множина бакси, англ. buck, bucks) датують XVIII ст. Можливо, в?н походить в?д англ?йського слова Buckskin, що в переклад? означа? Шк?ра оленя. Ц? шкури були одним з головних предмет?в торг?вл? колон?ст?в з кор?нними ?нд?анцями[8]. Гр?нбек та зелений походить з XIX стол?ття, коли були випущен? банкноти для ф?нансування витрат П?вноч? п?д час Громадянсько? в?йни. Ус? вони були надрукован? зеленим кольором на зворот? (back side).[9] П?зн?ше Казначейство США (US Treasury) перейняло цю традиц?ю, ? зелений кол?р дос? переважа? в оформленн? банкнот долара США. ?нколи банкноти окремих ном?нал?в називають за пр?звищами або ?менами персон зображених на них. Як, наприклад, Бенджам?н або Франкл?н, коли мають на уваз? 100 доларову купюру, Грант — 50-ти доларову, Джексон — 20-ти доларову тощо. Сво? розмовн? назви мають ? монети долара США.
У франкомовних середовищах долар США ?нод? називають ?п?астром?. П?астрами називали грошов? одиниц? у французьких колон?ях в П?вденно-Сх?дн?й Аз??, ? саме така назва американського долара була вжита у франкомовному текст? оф?ц?йного договору з Куп?вл? Лу?з?ани в 1803 роц?. ?менування долара США ?п?астром? дотепер поширене серед нос??в кажунського д?алекту французько? мови та франкомовних жител?в в рег?он? Нова Англ?я. Також п?астр як сленгова назва американсько? валюти використовують франкомовн? жител? Карибських остров?в, найб?льше на Га?т?.
?стор?я
ред.Протягом XVII та на початку XVIII стол?ть найпоширен?шими монетами на територ?? Тринадцяти колон?й були ?спанськ? песо (под?лялися на 8 реал?в), як? часто називали доларами ? як? широко використовувалися в ?спанських колон?ях в Америц? в XVI—XIX стол?ттях. Голландський левендальдер був популярним засобом платежу в колон?? Нов? Н?дерланди (територ?я сучасного Нью-Йорка) ? також був в об?гу в англ?йських колон?ях протягом XVII та на початку XVIII стол?ть.
Внасл?док Американсько? революц?? (1775—1783), Тринадцять колон?й отримали незалежн?сть. П?сля зв?льнення в?д британського монетарного регулювання, новоутворенн? штати, для ф?нансування потреб в?йни, почали випускати сво? паперов? грош?: ном?налом 5 шил?нг?в у Джордж??, 6 шил?нг?в у штатах Коннектикут, Массачусетс, Нью-Гемпшир, Род-Айленд, В?рджин?я, 7 1?2 шил?нга у Делавер, Мер?ленд, Нью-Джерс?, Пенс?льван?я, 8 шил?нг?в в Нью-Йорку ? П?вн?чн?й Карол?н? та 32 1?2 шил?нга у П?вденн?й Карол?н?. Континентальний конгрес також випускав сво? банкноти — Континентальн? долари, ном?нован? в ?спанських доларах. Континентальн? долари сильно знец?нилися п?д час В?йни за незалежн?сть. Основною причиною цьому було неузгодження монетарно? пол?тики м?ж Конгресом та штатами, як? продовжували випускати сво? грошов? знаки. Зрештою в?н був зам?нений на ср?бний долар за курсом 1 ср?бний долар = 1000 континентальних долар?в[10][11].
Долар США вперше був визначений у 1792 роц? спец?альним Монетним Актом (англ. Coinage Act) яким варт?сть долара встановлювалася на р?вн? ?спанського долара. Перш? монети були викарбуван? Монетним двором США (заснований тим же Актом) ? були схожими за вагою ? вм?стом ср?бла до ?спанських долар?в що карбувалися в Мексиц? та Перу, тобто 371 ? 4?16 грана чистого або 416 гран (27 грам?в) стандартного ср?бла. Одиниця ???л? (англ. eagle, в переклад? ?орел?, дор?внювала 10 доларам) встановлювалася на р?вн? 247 ? 4?8 або 270 гран (17 грам?в) золота (в залежност? в?д його чистоти). Тобто тод? у США був встановлений б?метал?зм (ф?ксована варт?сть золота та ср?бла).[12] Варт?сть на р?вн? 371 грана походить в?д р?шення Александера Гам?лтона зробити одиницю американсько? валюти р?вною зношен?й монет? ?спанського песо. Нов? незношен? ?спанськ? монети зазвичай мали вагу 377 гран.
?спанськ? долари, американськ? ср?бн? долари та мексиканськ? ср?бн? песо перебували в об?гу паралельно до видання ще одного Монетного Акту (Coinage Act of 1857) у 1857 роц? яким постановлялося що ?диною законною грошовою одиницею ? долар США. Рання американська валюта не м?стила портрет?в персон як це ? на сучасних монетах та банкнотах (на початку XX ст. було дозволено розм?щувати портрети ос?б, але лише померлих). Цей принцип був св?домо прийнятий тод?шн?м урядом на противагу ?вропейськ?й практиц? розм?щування портрет?в монарх?в[13][14].
Спочатку в США не ?снувало центрального банку ? кожен комерц?йний банк випускав сво? банкноти (схожа система по сьогодн? ?сну? в Гонконгу та частково у Велик?й Британ??). Першою ?нституц??ю з функц?ями центрального банку став Банк П?вн?чно? Америки, заснований у 1781 роц?. У 1783 в?н був проданий у приватн? руки ? припинив функц?онувати як центральний. У 1791 роц? Александером Гам?лтоном був заснований Перший банк США який також виконував функц?? центрального банку. Його статут не був поновлений у 1811 роц?. У 1816 був заснований Другий банк США, але ? його статут не був поновлений у 1836, значною м?рою через критику президента Ендрю Джексона. З 1837 по 1862 роки у США ?снувала ера в?льного банк?нгу коли знову ем?с?йними центрами банкнот виступали лише комерц?йн? банки. Протягом XIX стол?ття Казначейство США випускало також так зван? ?Казначейськ? банкноти? (Treasury Note), боргов? ц?нн? папери, якими Уряд США залучав ф?нансування для Англо-американсько? в?йни (1812—1815). П?зн?ше вони знову випускалися п?д час ф?нансових криз 1837 та 1857 рок?в ? для ф?нансування Американо-мексикансько? в?йни (1846—1848) та Громадянсько? в?йни (1861—1865). П?д час Громадянсько? в?йни (а саме з серпня 1861 по кв?тень 1862) Казначейство випускало також так зван? ?Банкноти на вимогу? (англ. Demand Note) ном?налами 5, 10 та 20 долар?в. Ними уряд П?вноч? оплачував р?зноман?тн? в?йськов? витрати включаючи зарплату прац?вникам та в?йськовим. ?Банкноти на вимогу? стали першими повноц?нними державними банкнотами (на в?дм?нно в?д попередн?х боргових папер?в та приватних банкнот) як? отримали широкий об?г. Саме в?д них походить одна з розмовних назв долара США — гр?нбек (англ. greenback, що можна перекласти як зелен? спини), оск?льки вони друкувалися зеленою фарбою на зворот? (back side). На аверс? (лицьов?й сторон?) зображення друкувалися одночасно чорною та зеленою фарбами. П?зн?ше Казначейство США перейняло цю традиц?ю ? зелений кол?р дос? переважа? в оформленн? банкнот долара США.[9] П?д час в?йни урядом П?вдня (Конфедерац??) випускався Долар Конфедеративних Штат?в Америки.
У 1862 та 1863 роках були випущен? Акти про Нац?ональний банк (National Bank Act) якими Конгрес заснував систему нац?ональних банк?в що мали перебрати на себе випуск ?дино? американсько? валюти. Спочатку випускалися р?зн? типи банкнот: ?Банкноти Сполучених Штат?в? (United States Note, з 1862 по 1971), ?Банкноти Нац?онального Банку? (National Bank Note, з 1875 по 1935), ?Банкноти Федерального Резервного Банку? (Federal Reserve Bank Note, з 1915 по 1934) а також ср?бн? та золот? сертиф?кати.[15] Через ряд ф?нансових потряс?нь наприк?нц? XIX та на початку XX стол?ть, у США велися дискус?? про реформування системи нац?ональних банк?в яка могла б вести б?льш ун?ф?ковану ф?нансову пол?тику. Результатом стало прийняття у 1913 роц? ?Акту про Федеральний резерв? (Federal Reserve Act) яким була створена ?снуюча по сьогодн? Федеральна резервна система (ФРС) — структура яка об'?днала приватн? нац?ональн? банки та державний компонент (в особ? Казначейства США) у виробленн? ?дино? ф?нансово? пол?тики.[16] Членами Федерально? резервно? системи стали 12 рег?ональних Федеральних резервних банк?в як? власне ? ? ем?с?йними центрами ?Банкнот Федерального Резерву? (Federal Reserve Note) — сучасних банкнот долара США як? поступово зам?нили ?нш? типи банкнот.
У 1900 роц? був виданий Акт яким скасовувалась система б?метал?зму ? вводився Золотий стандарт — прив'язка долара США до золота (вт?м ср?бн? монети ще продовжували випускати до 1970 року). Варт?сть 1 долара була встановлена на р?вн? 23,22 грана (1,505 грам) золота або $20,67 за 1 тройську унц?ю золота. Золотий стандарт переривався дв?ч? протягом Першо? св?тово? в?йни (1914—1918), перший раз повн?стю, другий для ?ноземного обм?ну. На початку в?йни американськ? компан?? мали велик? борги перед ?вропейськими кредиторами як? погашали золотом. Через призупинення золотого стандарту в ?вропейських кра?нах обм?нний курс американського долара до, наприклад, британського фунта стерл?нг?в був вищим в?д ном?нального золотого паритету. Це викликало великий в?дт?к золота з США що тривав до 31 липня 1914 коли Нью-Йоркська фондова б?ржа закрилася ? д?я золотого стандарту призупинилася. Для захисту обм?нного курсу долара, Казначейство США уповноважило банки в екстреному порядку випустити нову валюту, а новостворена Федеральна резервна система орган?зувала фонд для забезпечення виплат ?ноземним кредиторам. Ц? зусилля принесли усп?х ? в листопад? того ж року нов? банкноти були в?дкликан? з об?гу. Золотий стандарт був в?дновлений в грудн? 1914 коли Нью-Йоркська б?ржа знову запрацювала.[17] До тих п?р поки США залишалися нейтральними у в?йн?, вона була ?диною кра?ною що збер?гала золотий стандарт — без обмежень в експорт? та ?мпорт? з 1915 по 1917 р?к. З? вступом Сполучених Штат?в у в?йну (6 кв?тня 1917) на боц? кра?н-член?в Антанти, президент Вудро В?льсон заборонив експорт золота, тим самим призупинивши золотий стандарт для ?ноземного обм?ну. П?сля в?йни ?вропейськ? кра?ни поступово поверталися до сво?х золотих стандарт?в, хоч ? в дещо зм?неному вигляд?.[17][18] Перша св?това в?йна стала першим кроком до становлення долара США як св?тово? резервно? валюти оск?льки саме тод? американська економ?ка отримала великий поштовх до росту через зб?льшення експорту до союзницьких кра?н, а сама кра?на перетворилася з боржника на кредитора (див. США в Перш?й св?тов?й в?йн? → Економ?ка США).
П?д час Велико? депрес?? в б?льшост? кра?н був припинений золотий стандарт. ФРС, для збереження стандарту у США, була змушена п?дняти процентн? ставки, що п?двищувало ? без того не малий економ?чний тиск на банки. П?сля того як банк?вська пан?ка стала б?льш вираженою на початку 1933, люди почали скуповувати золот? монети, позаяк недов?ра до банк?в породила недов?ру до паперових грошей що в свою чергу викликало пог?ршення дефляц?? та зб?днення золотовалютних резерв?в[17][18]. Для боротьби з цим, Конгрес та президент Франкл?н Рузвельт пройняли ряд Акт?в та Указ?в щодо впровадження пол?тики рефляц??. Серед них було призупинення золотого стандарту за винятком ?ноземного обм?ну, скасування функц?? золота як ун?версального законного засобу сплати борг?в ? заборона приватно? власност? на значн? обсяги золотих монет. Указом встановлювалася примусова скупка у населення золота, за винятком певного дозволеного м?н?муму, за ц?ною $20,67 за 1 тройську унц?ю. У 1934 роц? долар було девальвовано до $35 за унц?ю золота[17].
Друга св?това в?йна спустошила ?вропейськ? та аз?йськ? економ?ки, залишивши економ?ку Сполучених Штат?в в?дносно недоторканою.[19] П?д час в?йни ?вропейськ? уряди переправляли сво? запаси золота у США та Канаду для ?х захищеност? перед вторгненням в?йськ кра?н Ос?. Значна ?х частина була витрачена на покупку американських в?йськових засоб?в, що дозволило ц?й кра?н? накопичити велик? резерви золота. Це надавало Сполученим Штатам значну економ?чну та пол?тичну силу п?сля в?йни.[20] П?д час Друго? св?тово? в?йни на банкнотах долара що були в об?гу на Гаваях робилася спец?альна надпечатка. Планувалося що в раз? окупац?? Гава? японцями так? банкноти мали бути оголошен? нед?йсними. Також п?д час в?йни нацисти планували проведення та?мно? спецоперац?? ?Бернхард?, метою яко? було п?д?рвати економ?ку Велико? Британ?? та США шляхом випуску в об?г велико? к?лькост? фальшивих банкнот фунта стерл?нг?в та долара США.
Заснована у 1944 роц? Бреттон-Вудська система закр?пила статус долара США як св?тово? резервно? валюти. За умовами системи, кра?ни Зах?дно? ?вропи, а також Канада, Япон?я та Австрал?я зобов'язалися прив'язати курси сво?х валют до американського долара, а США взяла на себе обов'язок обм?нювати долари США на золото за курсом $35 за унц?ю. Дана система була покликана врегулювати обм?нн? курси валют що було необх?дно для в?дбудови п?сляво?нних економ?к. Для п?дтримки ц??? системи були заснован? М?жнародний валютний фонд та М?жнародний банк реконструкц?? та розвитку, що сьогодн? входить до Групи Св?тового банку.[21][22]
Поки Бреттон-Вудська система приходила в д?ю, ?вропейськ? кра?ни стикнулися з деф?цитом долара для ?мпорту товар?в з США.[23] У 1948 роц? Конгрес прийняв ?План Маршалла? — програму економ?чно? допомоги ?вроп? п?сля Друго? св?тово? в?йни. План передбачав надання ?вроп? 12 м?льярд?в долар?в[24] (близько 100 млрд за ц?нами 2018 року) для ?мпорту з США продукт?в харчування, промислового устаткування, палива, одягу, сировини, тощо. Це допомогло зберегти та в?дродити ?вропейський економ?чний потенц?ал створивши джерела самозабезпечення та можливост? для вже самост?йного платоспроможного ?мпорту з США. В п?дсумку, План Маршалла забезпечив довготривалий позитивний ефект ? для американсько? економ?ки через зб?льшення експорту в ?вропу. Схожа програма допомоги в?д Сполучених Штат?в ?снувала також для Япон??.[22] Ц?каво що перед Планом Маршала ?снував деструктивний План Моргентау — програма з де?ндустр?ал?зац?? окуповано? Н?меччини для недопущення можливого в?дродження ?? в?йськового потенц?алу у майбутньому.
З в?дновленням пово?нних економ?к зростала й грошова маса у св?т?. У 1959 роц? к?льк?сть долар?в що перебувала в об?гу у св?т? перевищувала резерви золота у США (за встановленим Бреттон-Вудською системою курсу в $35 за унц?ю). Це створило ризики для в?дтоку золота з? США оск?льки все б?льше кра?н зверталися за обм?ном сво?х долар?в на золото, при продовженн? ц??? тенденц?? в перспектив? Сполченн? Штати взагал? могли вичерпати сво? резерви що означало б крах Бреттон-Вудсько? системи. Для недопущення цього, 1 листопада 1961 року США та 7 ?вропейських кра?н уклали угоду про створення ?Лондонського пулу золота? (англ. London Gold Pool) у якому США забезпечили 50 % резерв?в, решту — ?вропейськ? кра?ни. Тобто тод? п?дтримка стаб?льних курс?в в межах Бреттон-Вудсько? системи перейшла на забезпечення в?д мононац?онального американського золотого запасу до м?жнародного. Це п?дтримало систему на деякий час. Через зб?льшення подальшого попиту на золото, девальвац?ю Банком Англ?? фунта в листопад? 1967 та викликаний цим вих?д Франц?? з угоди, Лондонський пул золота розпався в березн? 1968. П?сля цього США оф?ц?йно визнали пол?тику двор?вневого ринку: оф?ц?йного — для ?ноземних уряд?в за ц?ною $35 за унц?ю та приватного, де золото торгувалося за ринковими ц?нами. Уряд США заявив що припинить продавати золото ?ноземним урядам як? торгують ним на приватному ринку, але це все одно створювало велик? ризики зловживань для учасник?в ринку як? могли купувати золото за нижчими ц?нами на урядовому ринку ? продавати його за вищими на приватному. Зрештою 15 серпня 1971 року, на тл? певних економ?чних фактор?в (зростання ?нфляц?? п?д час В'?тнамсько? в?йни, девальвац?? ?нших валют, зокрема фунта стерл?нг?в), президент Р?чард Н?ксон видав указ про скасування прив'язки долара США до золота (золотого стандарту). Ця под?я ув?йшла в ?стор?ю п?д назвою ?Н?ксон?вський шок? (англ. Nixon shock). Вона ознаменувала перех?д долара та ?нших пров?дних валют в?д ф?ксованого режиму обм?нного курсу до плаваючого, тобто ринкового визначення вартост? валют. У 1976 роц? нова реальн?сть була затверджена як Ямайська валютна система яка ?сну? по сьогодн?. По сут? з 1971 року золото перейшло з грошово? одиниц? в товар, а долари та ?нш? валюти стали ф?атними грошима. П?сля скасування золотого стандарту, ц?ни на золото сильно виросли — до майже $200 за унц?ю у 1975 та $800 у 1980.[25] П?сля переходу на плаваючий курс, а також на тл? зростання ?нфляц?? у Велик?й Британ??, долар США остаточно утвердився як основна резервна валюта св?ту. Так за даними МВФ, якщо у 1965 на долар США припадало 72 % св?тових валютних резерв?в, а на фунт стерл?нг?в, який був на другому м?сц?, 25 %, то у 1975 роц? на долар припадало 84 %, на н?мецьку марку, яка п?днялась на друге м?сце, 6 %, на фунт 3 %.[26]
Протягом десятил?ть американський долар залиша?ться основною резервною валютою у св?т?. Ним зазвичай ном?нуються ц?ни на м?жнародних б?ржах на так? найпоширен?ш? за обсягом торг?вл? товари як нафта, промислов? метали, с?льськогосподарськ? сировини, золото, тощо. На початку 1990-х, п?сля пад?ння Зал?зно? зав?си, долар США поширився в кра?нах сх?дного блоку як на державному р?вн? в?д таких орган?зац?й як М?жнародний валютний фонд або Св?товий банк — для допомоги переведення економ?к на ринкову систему так ? серед населення як зас?б заощадження в посткомун?стичн?й нестаб?льност?. В?н дос? збер?га? поширен?сть серед населення ? компан?й як одиниця розрахунк?в або зас?б заощадження, зокрема в Укра?н?.[27] Довгий час валютний курс укра?нсько? гривн? ма? р?зн? р?вн? прив'язки до американського долара.
За даними Федерального резервного банку Нью-Йорка, у св?т?, станом на липень 2013 року, в об?гу гот?вкою перебувало 1,2 трильйона долар?в.[28]
Монети
ред.Монетний Акт (Coinage Act) в?д 1792 року постановив, що долар США, на в?дм?ну в?д ?спанського долара який под?лявся на 8 реал?в, буде приведений до десятково? системи числення. Було встановлено так? розм?нн? одиниц? як ?м?ль? (множина ?м?льс?, англ. mill, mills, символ ?) який дор?внював 1?1000 долара, ?цент? (cent, ￠) — 1?100 долара, ?дайм? (dime) — 1?10 долара та ???л? (eagle, в переклад? ?орел?) — 10 долар?в. На практиц? лише ?цент? використову?ться як розм?нна одиниця долара. ?Дайм? вжива?ться для ?менування монети в 10 цент?в, ?м?ль? та ???л? взагал? не в?дом? б?льшост? американц?в, хоча м?льси ?нод? використовуються для, наприклад, збор?в податк?в або ц?н на бензин (ц?ни на бензин у США зазвичай вказуються в формат? $X.XX9 за 1 галон, тобто в?дображаються напркл. як $3.599 або част?ше $3.59?9?10).
Монети долара США карбуються з 1792 року. Ус? вони дос? залишаються законними плат?жними засобами. Хоча, звичайно, бон?стична варт?сть старих монет значно перевищу? ?х ном?нальну тому вони перебувають в об?гу х?ба що м?ж колекц?онерами. З 1934 року, випускаються об?гов? монети ном?налами лише в 1, 5, 10, 25, 50 цент?в та 1 долар. Останн? два ном?нали випускаються обмеженим тиражем тому в об?гу зустр?чаються р?дко. Ран?ше випускались також ном?нали в 1?2, 2, 3, 20, цент?в та 2,50, 3, 5, 10 ? 20 долар?в. Ус? монети карбуються в Монетному двор? США (United States Mint). Випускаються також р?зноман?тн? пам'ятн? монети долара США.[29]
Под?бно до банкнот, в США часто вживаються розмовн? назви монет американського долара, як, наприклад, квотер (англ. quarter, в переклад? четвертак) коли мають на уваз? монету в 25 цент?в, дайм (dime, 1?10 долара) — 10 цент?в, н?кель (nickel, це була одна з перших монет виготовлена не з дорогоц?нних метал?в, а з? звичайних, зокрема н?келю) — 5 цент?в та пенн? (penny, назва походить в?д розм?нно? одиниц? британського фунта) — 1 цент.
Монети американського долара мають широкий об?г лише у США та у к?лькох кра?нах з доларизованим грошовим об?гом. Деяк? кра?ни (Сх?дний Тимор, Еквадор, Панама) що оф?ц?йно прийняли долар США, використовуючи його банкноти продовжують карбувати сво? монети.
| Зображення (аверс/реверс) |
Ном?нал (розмовна назва) |
Дата випуску | Метал | Аверс | Реверс | Д?аметр (мм) |
Маса (гр) |
Гурт | Гравер |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Один цент ?пенн?? |
2010–до сьогодн? | 97.5 % Zn, 2,5 % Cu | Авраам Л?нкольн | Щит, що символ?зу? об'?днану державу | 19 | 2,50 | Гладкий | В?ктор Бреннер, Л?нделл Басс |
 
|
П'ять цент?в ?н?кель? |
1938–до сьогодн? | 1938-: 75 % Cu, 25 % Ni 1942-1945: 56 % Cu, 35 % Ag, 9 % Mn |
Томас Джефферсон | Садиба Монт?челло | 21,21 | 5 | Гладкий | Фел?кс Шлаг |
 
|
Десять цент?в ?дайм? |
1946–до сьогодн? | 1946-1964: 90 % Ag, 10 % Cu 1965-: 75 % Cu, 25 % Ni |
Франкл?н Рузвельт | Смолоскип, оливкова, дубова г?лка |
17,91 | 2,5 | Рубчастий | Джон С?ннок |
 
|
Чверть долара ?квотер? |
1932–до сьогодн? | 1932-1964: 90 % Ag, 10 % Cu 1965-: 75 % Cu, 25 % Ni |
Джордж Вашингтон | Орел, пучок стр?л, оливков? г?лки |
24,3 | 6,25 5,67 |
Рубчастий | Джон Фланеган |
 
|
П?вдолара ?халф? (обмежений випуск) |
1964–до сьогодн? | 1964: 90 % Ag, 10 % Cu 1965-1970: 60 % Cu, 40 % Ag 1971-: 90 % Cu, 10 % Ni |
Джон Кеннед? | Герб США | 30,6 | 12,5 11,34 |
Рубчастий | Г?лрой Робертс, Френк Гаспарро |
| Один долар ?Сакагавея? (обмежений випуск) |
1979—1981, 1999-до сьогодн? | 88,5 % Cu, 6 % Zn, 3,5 % Mn, 2 % Ni | Сакагавея | Р?зн?, в залежност? в?д року випуску | 26,5 | 8,1 | л?тери ? з?рки | Гленна Гудейкер |
Банкноти
ред.
У 1913 роц? була створена, ?снуюча по сьогодн?, Федеральна резервна система (ФРС) — структура яка об'?днала приватн? нац?ональн? банки та державний компонент (в особ? Казначейства США) у виробленн? ?дино? ф?нансово? пол?тики.[16] Членами Федерально? резервно? системи ? 12 рег?ональних Федеральних резервних банк?в як? ? ем?с?йними центрами ?Банкнот Федерального Резерву? (Federal Reserve Note) — сучасних банкнот долара США як? поступово зам?нили ?нш? типи банкнот. Ран?ше були банкноти таких тип?в як ?Банкноти Сполучених Штат?в? (United States Note, з 1862 по 1971), ?Банкноти Нац?онального Банку? (National Bank Note, з 1875 по 1935) та ?Банкноти Федерального Резервного Банку? (Federal Reserve Bank Note, з 1915 по 1934). Кожен з банк?в ма? сво? л?терн? та цифров? коди як? зазначаються на випущених ними банкнотах. Перша сер?я Банкнот Федерального Резерву була випущена у 1914 роц? ? включала так? ном?нали як 5, 10, 20, 50 та 100 долар?в. У 1918 були випущен? банкноти в 500, 1000, 5000 та 10 000 долар?в. Дан? велик? ном?нали використовувалися в основному лише в м?жбанк?вських розрахунках. Вони ще були перевипущен? у сер?ях 1928 та 1934 рок?в, але з 1969 стали вилучатися через впровадження електронних банк?вських платеж?в. У 1963 Казначейство США впровадило випуск 1-доларово? банкноти, а у 1973 2-доларово?, остання, однак, друку?ться обмеженим тиражем тому в об?гу зустр?ча?ться р?дко.
Протягом ус??? ?стор?? дизайн Банкнот Федерального Резерву особливо не зм?нювався. На ус?х них продовжують друкувати зображення переважно чорною фарбою на аверс? та зеленою на зворот?. Найб?льш? зм?ни в?дбулися в сер?ях 1928 (зменшення розм?ру банкнот), 1996 (зб?льшення розм?ру портрет?в, загальна св?тл?ша тональн?сть) та 2004—2009 рок?в (ще б?льш св?тла тональн?сть в ном?налах 5, 10, 20 долар?в, зникнення овального обрамлення портрет?в, червон? смуги прапора США на аверс? 50-ти долар?в, яскравий напис ном?налу на зворот? 100-доларово? купюри та нов? в?зуальн? елементи захисту). Незм?нними з початку ?х випуску залишаються банкноти в 1 та 2 долари. Серед сп?льних елемент?в що присутн? на ус?х банкнотах ? печатки ФРС та Казначейства по обидва боки в?д портрет?в (на 1- та 2-доларових купюрах зл?ва в?д портрет?в ? печатки Федеральних резервних банк?в що ?х випустили) та надпис ?In God We Trust? (В Бога Ми В?римо). Банкноти останньо? сер?? мають так? елементи захисту в?д п?дробок як водяний знак, захисна стр?чка, ?Суз?р'я ?вр?она?, друк ном?налу що зм?ню? кол?р при р?зних кутах зору, тощо. У 2013 роц? в об?г була введена нового дизайну 100-доларова банкнота (сер?? 2009) в як?й появилися так? пом?тн? елементи захисту як вплетена ?3D стр?чка?, ?з зображенням Дзвону Свободи що зм?ню?ться написом ?100?, та зображення чорнильниц? що зм?ню? кол?р при зм?н? кута зору.[30] Ус? банкноти друкуються Бюром Грав?ювання ? Друку (Bureau of Engraving and Printing) на папер? що виробля?ться фабрикою Crane Currency (м. Бостон) ? який склада?ться з бавовни (75 %) та льону (25 %).
| Зображення | Ном?нал | Розм?ри (мм) | Основний кол?р |
Опис | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Дата | |||
|
|
1 долар | 156 × 66,3 | чорно-зелений | Джордж Вашингтон | Велика печатка | 1963–до сьогодн? |
|
|
2 долари (обмежений випуск) |
156 × 66,3 | чорно-зелений | Томас Джефферсон | Декларац?я незалежност? США | 1976–до сьогодн? |
|
|
5 долар?в | 156 × 66,3 | чорно-зелено-жовтий | Авраам Л?нкольн | Мемор?ал Л?нкольна | 2006–до сьогодн? |
|
|
10 долар?в | 156 × 66,3 | чорно-зелено-жовтий | Александер Гам?лтон | М?н?стерство ф?нанс?в США | 2004–до сьогодн? |
|
|
20 долар?в | 156 × 66,3 | чорно-зелено-жовтий | Ендрю Джексон | Б?лий д?м | 2004–до сьогодн? |
|
|
50 долар?в | 156 × 66,3 | чорно-зелений | Ул?сс Грант | Кап?тол?й | 2004–до сьогодн? |
|
|
100 долар?в | 156 × 66,3 | чорно-зелено-син?й | Бенджам?н Франкл?н | ?ндепенденс-холл | 2009–до сьогодн? |
| Номер округу | Л?терний код | М?сцезнаходження центру | Федеральний резервний банк |
|---|---|---|---|
| 1 | A | Бостон | Федеральний резервний банк Бостона |
| 2 | B | Нью-Йорк | Федеральний резервний банк Нью-Йорка |
| 3 | C | Ф?ладельф?я | Федеральний резервний банк Ф?ладельф?? |
| 4 | D | Кл?вленд | Федеральний резервний банк Кл?вленда |
| 5 | E | Ричмонд | Федеральний резервний банк Ричмонда |
| 6 | F | Атланта | Федеральний резервний банк Атланти |
| 7 | G | Чикаго | Федеральний резервний банк Чикаго |
| 8 | H | Сент-Лу?с | Федеральний резервний банк Сент-Лу?са |
| 9 | I | М?ннеапол?с | Федеральний резервний банк М?ннеапол?са |
| 10 | J | Канзас-С?т? | Федеральний резервний банк Канзас-С?т? |
| 11 | K | Даллас | Федеральний резервний банк Далласа |
| 12 | L | Сан-Франциско | Федеральний резервний банк Сан-Франциско |
Долар США як св?това резервна валюта
ред.П?сля Друго? св?тово? в?йни Долар США став основною резервною валютою у св?т?. Це поясню?ться дом?нуючою роллю американсько? економ?ки ? пол?тично? системи як найб?льшо? ? одн??? з найрозвинен?ших та найстаб?льн?ших в св?т?. Дане становище було закр?плене Бреттон-Вудською валютною системою.
На американський долар стаб?льно припада? б?льше половини св?тових нац?ональних золотовалютних запас?в. У 1980-х роках, з п?днесенням економ?к Н?меччини та Япон??, побутувала думка що дойчмарка ? ?на будуть конкурувати з доларом як резервн? валюти ? под?лять св?т на три валютн? блоки. Однак з початку 1990-х поширен?сть ?ни у св?т? почала падати через неоч?кувану рецес?ю японсько? економ?ки, а дойчмарка з 1999 була зам?нена на ?вро. З 2002 року п?сля введення гот?вкового ?вро спостер?галася тенденц?я до зниження частки накопичень в американських доларах що було викликано бажанням центробанк?в диверсиф?кувати сво? резерви. Однак з 2008 п?сля глобально? ф?нансово? кризи ця тенденц?я спов?льнилася, оск?льки долар вважався б?льш стаб?льною валютою-сховищем.
Серед фактор?в як? п?дтримують статус американського долара як основно? резервно? валюти у св?т? економ?сти називають розм?р нац?онально? економ?ки (за розм?ром ном?нального ВВП Економ?ка США ? найб?льшою у св?т?), важлив?сть економ?ки у м?жнародн?й торг?вл? (США ? одним з найб?льших експортер?в та ?мпортер?в товар?в ? послуг у св?т?), розм?р, розвинен?сть та в?дкрит?сть ф?нансових ринк?в, конвертован?сть валюти, прив'язування до не? валютних курс?в ?нших валют (станом на 2019 р?к до долара США прив'язан? курси б?льше 20 валют) та макроеконом?чна пол?тика в кра?н?.[31]
На початок XXI стол?ття долар США займа? перше м?сце у св?т? за об'?мами торг?вл?. На нього припада? до двох третин св?тових нац?ональних валютних запас?в. Також в?д 40 до 60 % ф?нансових операц?й у св?т? обчислюються в американських доларах.[2][3]
| 2024 | 2023 | 2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | 2017 | 2016 | 2015 | 2014 | 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 | 2006 | 2005 | 2004 | 2003 | 2002 | 2001 | 2000 | 1999 | 1998 | 1997 | 1996 | 1995 | 1984 | 1983 | 1982 | 1980 | 1976 | 1972 | 1970 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Долар США | 57,80 % | 58,42 % | 58,52 % | 58,80 % | 58,92 % | 60,75 % | 61,76 % | 62,73 % | 65,36 % | 65,75 % | 65,17 % | 61,28 % | 61,50 % | 62,69 % | 62,24 % | 62,15 % | 63,77 % | 63,87 % | 65,04 % | 66,51 % | 65,51 % | 65,45 % | 66,50 % | 71,51 % | 71,13 % | 71,01 % | 69,28 % | 65,10 % | 61,98 % | 58,96 % | 65,8 % | 68,5 % | 68,4 % | 67,2 % | 76,6 % | 78,6 % | 77,2 % |
| ?вро | 19,83 % | 19,95 % | 20,37 % | 20,59 % | 21,29 % | 20,59 % | 20,67 % | 20,17 % | 19,14 % | 19,15 % | 21,21 % | 24,21 % | 24,07 % | 24,44 % | 25,76 % | 27,70 % | 26,21 % | 26,13 % | 24,99 % | 23,89 % | 24,68 % | 25,03 % | 23,65 % | 19,18 % | 18,29 % | 17,90 % | |||||||||||
| Н?мецька марка | 13,79 % | 14,48 % | 14,67 % | 15,75 % | 12,1 % | 11,2 % | 12,4 % | 14,8 % | 8,8 % | 4,6 % | 1,9 % | ||||||||||||||||||||||||||
| Японська ?на | 5,82 % | 5,69 % | 5,54 % | 5,52 % | 6,03 % | 5,87 % | 5,19 % | 4,90 % | 3,95 % | 3,75 % | 3,55 % | 3,82 % | 4,09 % | 3,61 % | 3,66 % | 2,90 % | 3,47 % | 3,18 % | 3,46 % | 3,96 % | 4,28 % | 4,42 % | 4,94 % | 5,04 % | 6,06 % | 6,37 % | 6,24 % | 5,77 % | 6,71 % | 6,77 % | 5,4 % | 4,7 % | 4,6 % | 4,3 % | 2,1 % | 0,1 % | |
| Британський фунт | 4,73 % | 4,86 % | 4,90 % | 4,81 % | 4,73 % | 4,64 % | 4,43 % | 4,54 % | 4,35 % | 4,72 % | 3,70 % | 3,99 % | 4,04 % | 3,84 % | 3,94 % | 4,25 % | 4,22 % | 4,82 % | 4,52 % | 3,75 % | 3,49 % | 2,86 % | 2,92 % | 2,70 % | 2,75 % | 2,89 % | 2,66 % | 2,58 % | 2,68 % | 2,11 % | 2,8 % | 2,6 % | 2,4 % | 2,9 % | 1,9 % | 7,1 % | 10,4 % |
| Канадський долар | 2,77 % | 2,59 % | 2,39 % | 2,38 % | 2,08 % | 1,86 % | 1,84 % | 2,03 % | 1,94 % | 1,78 % | 1,75 % | 1,83 % | 1,43 % | ||||||||||||||||||||||||
| Китайський юань | 2,18 % | 2,29 % | 2,61 % | 2,80 % | 2,29 % | 1,94 % | 1,89 % | 1,23 % | 1,08 % | ||||||||||||||||||||||||||||
| Австрал?йський долар | 2,06 % | 2,14 % | 1,97 % | 1,84 % | 1,83 % | 1,70 % | 1,63 % | 1,80 % | 1,69 % | 1,77 % | 1,60 % | 1,82 % | 1,46 % | ||||||||||||||||||||||||
| Французький франк | 1,62 % | 1,44 % | 1,85 % | 2,35 % | 1,0 % | 1,1 % | 1,3 % | 1,7 % | 1,6 % | 0,9 % | 1,1 % | ||||||||||||||||||||||||||
| Швейцарський франк | 0,17 % | 0,19 % | 0,23 % | 0,17 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,14 % | 0,18 % | 0,16 % | 0,27 % | 0,24 % | 0,27 % | 0,21 % | 0,08 % | 0,13 % | 0,12 % | 0,14 % | 0,16 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,17 % | 0,23 % | 0,41 % | 0,25 % | 0,27 % | 0,23 % | 0,33 % | 0,35 % | 0,30 % | 0,33 % | 2,0 % | 2,3 % | 2,7 % | 3,2 % | 2,2 % | 1,0 % | 0,7 % |
| Н?дерландський гульден | 0,27 % | 0,35 % | 0,24 % | 0,32 % | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| ?нш? | 4,64 % | 3,87 % | 3,48 % | 3,09 % | 2,65 % | 2,51 % | 2,45 % | 2,43 % | 2,33 % | 2,82 % | 2,78 % | 2,78 % | 3,20 % | 5,33 % | 4,27 % | 2,88 % | 2,20 % | 1,83 % | 1,81 % | 1,74 % | 1,87 % | 2,01 % | 1,58 % | 1,31 % | 1,49 % | 1,60 % | 4,50 % | 3,86 % | 4,48 % | 4,87 % | 10,9 % | 9,6 % | 8,2 % | 5,9 % | 6,8 % | 7,7 % | 8,7 % |
| Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves М?жнародний валютний фонд (1995-2024), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк м?жнародних розрахунк?в (1970-1984) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Валютний курс
ред.
Незважаючи на статус основно? резервно? валюти у св?т?, долар США, однак, не ? ?найтверд?шою? за валютним курсом серед ?нших головних валют. Так загалом з 1960 по 2020 р?к в?н зм?цн?в в?дносно британського фунта на 105 %, австрал?йського долара на 45 % та канадського долара на 33 %, однак ослаб в?дносно японсько? ?ни на 71 % та швейцарського франка на 79 %. В?дносно ?вро з 1999 (коли в?н був запроваджений) по 2020 р?к, американський долар ослаб на 4 %. В?дносно валют-попередник?в ?вро таких як французький франк та н?мецька марка, долар США, з 1960 по 1998 р?к, зм?цн?в на 14 % в?дносно франка, але ослаб на 59 % в?дносно марки.[32]
Так званий ??ндекс долара?, який розрахову? варт?сть долара США в?дносно шести валют основних торговельних партнер?в США, з 1967 по 2020 р?к знизився на 31 в?дсотковий пункт (з 120 до 89).[33] Загалом протягом усього цього часу ?ндекс плавно знижувався хоч ? мав значн? хвил? зростання. Прим?тно що основн? хвил? зростання ?ндексу припадають на рег?ональн? (неамериканськ?) ф?нансов? кризи, так? як Боргова криза латиноамериканських кра?н (1980-т? рр.), Аз?йська ф?нансова криза (1997) або ?вропейська боргова криза (2014—2015), п?д час яких в?дпов?дн? рег?ональн? валюти знец?нювалися що в свою чергу породжувало попит на резервн? валюти, в основному на долар США. Натом?сть Глобальна ф?нансова криза 2008 року, яка почалася саме з США, особливо на ?ндекс долара не вплинула. Це можна пояснити тим що хоч дана криза й почалася з США, згодом вона поширилася майже на увесь св?т.
(на перших двох — к-сть долар?в за один ?вро та фунт в?дпов?дно, на третьому — к-сть ?н за один долар)
| Поточний обм?нний курс USD | |
|---|---|
| На Minfin.com.ua(укр.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH |
| На XE.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH |
| На fxtop.com(англ.) | AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY UAH |
Див. також
ред.Прим?тки
ред.- ↑ Consumer Price Index: 2024 in review bls.gov, процитовано: 01.02.2025
- ↑ а б Top 8 Most Tradable Currencies [Арх?вовано 6 с?чня 2016 у Wayback Machine.] investopedia.com, November 14, 2015
- ↑ а б Чому саме долар став св?товою валютою [Арх?вовано 23 кв?тня 2015 у Wayback Machine.] BBC, 10 кв?тня 2009
- ↑ Florian Cajori ([1929]1993). A History of Mathematical Notations [Арх?вовано 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (Vol. 2). New York: Dover, 15–29. ISBN 0-486-67766-4
- ↑ National Geographic. June 2002. p. 1. Ask US.
- ↑ Dutch Colonial – Lion Dollar. Coins.lakdiva.org. Арх?в ориг?налу за 5 лютого 2013. Процитовано 17 жовтня 2018.
- ↑ etymologiebank.nl. etymologiebank.nl. Арх?в ориг?налу за 3 грудня 2013. Процитовано 17 жовтня 2018.
- ↑ Buck. Online Etymology Dictionary. Арх?в ориг?налу за 29 вересня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
- ↑ а б Paper Money Glossary. Littleton Coin Company. Арх?в ориг?налу за 18 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
- ↑ Newman, Eric P. (1990). The Early Paper Money of America (вид. 3). Iola, Wisconsin: Krause Publications. с. 17. ISBN 0-87341-120-X.
- ↑ Wright, Robert E. (2008). One Nation Under Debt: Hamilton, Jefferson, and the History of What We Owe. New York, New York: McGraw-Hill. с. 50–52. ISBN 978-0-07-154393-4.
- ↑ Mint, U.S. Coinage Act of 1792. U.S. treasury. Арх?в ориг?налу за 8 листопада 2020. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Engraving and printing currency and security documents:Article b. Legal Information Institute. Арх?в ориг?налу за 20 грудня 2013. Процитовано 19 грудня 2013.
- ↑ Matt Soniak (22 липня 2011). On the Money: Everything You Ever Wanted to Know About Coin Portraits. Mental Floss. Арх?в ориг?налу за 8 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
- ↑ 31 U.S. Code § 5115. United States currency notes [Арх?вовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.] Кодекс Сполучених Штат?в
- ↑ а б banks; nature of obligation; redemption. Title 12. [Арх?вовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.] Кодекс Сполучених Штат?в
- ↑ а б в г Crabbe, Leland (June 1989). The International Gold Standard and U.S. monetary policy from World War I to the New Deal. Federal Reserve Bulletin. Арх?в ориг?налу за 27 червня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ а б Bernanke, Ben (2 березня 2004). Remarks by Governor Ben S. Bernanke: Money, Gold and the Great Depression. At the H. Parker Willis Lecture in Economic Policy, Washington and Lee University, Lexington, Virginia. Арх?в ориг?налу за 30 серпня 2009. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Tassava, Christopher. The American Economy during World War II. Economic History Association. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2015. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ Rockoff, Hugh (1998). The economics of World War II. New York: Cambridge University press. с. 117. ISBN 978-0521785037.
- ↑ Meier, Gerald (1974). Problems of a World Monetary Order. New York: Oxford University Press. с. 38. ISBN 9780195030105. Арх?в ориг?налу за 28 червня 2019. Процитовано 1 липня 2019.
- ↑ а б Eichengreen, Barry (2011). Exorbitant Privilege; The Rise and Fall of the Dollar. New York: Oxford University press. с. 44–49. ISBN 0199931097.
- ↑ Mayer, Martin (February 1981). The Fate of the Dollar. New York: Signet. с. 4. ISBN 978-0451096128.
- ↑ Milestones: 1945–1952 - Office of the Historian. history.state.gov. Арх?в ориг?налу за 14 кв?тня 2015. Процитовано 6 червня 2016.
- ↑ Gold prices [Арх?вовано 7 березня 2019 у Wayback Machine.] fxtop.com
- ↑ World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves [Арх?вовано 13 червня 2019 у Wayback Machine.] М?жнародний валютний фонд
- ↑ Р?вень доларизац?? в Укра?н? вдв?ч? вищий за природн?й — НБУ [Арх?вовано 13 кв?тня 2019 у Wayback Machine.] УН?АН, 11 кв?тня 2019
- ↑ How Currency Gets into Circulation. Федеральний резервний банк Нью-Йорка. July 2013. Арх?в ориг?налу за 30 червня 2019. Процитовано 23 травня 2016.
- ↑ The United States Mint Coins and Medals Program (PDF). Department of the Treasury. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2013. Процитовано 17 жовтня 2018.
- ↑ Нова 100-доларова купюра з'явиться в об?гу сьогодн? [Арх?вовано 17 лютого 2022 у Wayback Machine.] РБК-Укра?на, 08.10.2013
- ↑ An Historical Perspective on the Reserve Currency Status of the U.S. Dollar [Арх?вовано 12 кв?тня 2019 у Wayback Machine.] Казначейство США, процитовано: 01.07.2019
- ↑ Граф?к валютного курсу долара США в?дносно ?вро та ?нших валют за роками fxtop.com
- ↑ U.S. Dollar Index [Арх?вовано 19 с?чня 2019 у Wayback Machine.] marketwatch.com
Посилання
ред.
- Федеральна резервна система США [Арх?вовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- ?сторичн? та поточн? банкноти Сполучених Штат?в [Арх?вовано 6 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.) (н?м.) (фр.)
- Чому саме долар став св?товою валютою [Арх?вовано 23 кв?тня 2015 у Wayback Machine.] BBC, 10.04.2009
- Як долар став св?товою резервною валютою: ц?кав? факти [Арх?вовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] 24 Канал