上海双拥办考察泰宁 优抚疗休养系列团即将落地

百度 我妈今天还笑着问我，你做什么了，怎么又上新闻了？她是笑着说的。

Александр?йський кодекс (лат. Codex Alexandrinus; London, British. Library., Add. 43725), що познача?ться символами А або 02 Gregory-Aland, δ 4 Soden) манускрипт грецько? б?бл??, тобто Септуаг?нти також Нового Запов?ту на грецький мов?, написаний майоскулою на пергамент?. Складено його в V стол?тт? в ?гипт?. У списку рукопис?в Септуаг?нти зг?дно класиф?кац?? Альфреда Ральфса також був позначений символом A.

  —

Манускрипт був названий Александр?йським, оск?льки патр?арх Кирило Лукар?с повинен був привезти його з Александр??. Вперше та назва була застосована через Браяна Валтона в 1657 роц? в Лондонськ?й Пол?глотт?. Ран?ше визначався як Корол?вський кодекс або Б?бл?я Tekli. Wettstein в 1751 роц? позначав його символом А. У той сам спос?б позначав його п?зн?ше ??збах ? ?нш? б?бл?сти. Грегор? надав йому символ 02.

Александр?йський кодекс ? одним з чотирьох великих б?бл?йних кодекс?в, разом з Синайським ? Ватиканським кодексами ? одним з найб?льш ранн?х ? найповн?ших рукопис?в грецько? б?бл??. П?сля перевезення до Англ?? отримав славу найкращого б?бл?йного рукопису, що збер?га?ться на Британських островах ?, був ним до моменту придбання Британською б?бл?отекою Синайського кодексу. Збер?га?ться у В?дд?л? Манускрипт?в Британсько? б?бл?отеки в Лондон? (разом з Синайським кодексом).

Склад рукопису

Александр?йський кодекс первинно складався з 820 пергаментних аркуш?в. Збереглося 773 аркуш?в кодексу (32 на 26 см), з чого 630 припада? на Старий Зав?т, 143 на Новий Запов?т.

Кодекс був под?лений на чотири томи (279 + 238 + 118 + 144 листк?в). Три перш? являють б?льшу частину тексту Септуг?анти, грецького перекладу Старого Зав?ту, разом з 3 Книгою Ездри, 3-4 Маккавейськими, Псалмом 151* ? Псалми Соломона*. Четвертий том заключа? Новий Запов?т разом з (неканон?чними) Списками Климента. Т?льки 10 Старого Зав?ту пропало, значно менше н?ж в раз? кодекс?в Синайського ? Ватиканського. Натом?сть в Новому Запов?т? пропало 31 аркуш?в.

У Старому Зав?т? браку?:

• 1 Саму?лова (рос. 1 Царств) 12:17 - 14:9 (1 аркуш);
• Псалми 49:20 - 79:11 (9 аркуш?в).

Кр?м того деяк? листи Старого Запов?ту були пошкоджен?, заключають вони наступн? тексти: Буття 1:20-25,1:29-2:3; ; Левит 8:6.7.16; Сираха 50:21n; 51,5.

У Новому Запов?т? браку?:

• 25 перших аркуш?в ?вангел?я Матв?я ? тим самим почина?ться лише в?д Mt 25:6;
• 71-72 листк?в в ?вангел?? ?оана (J 6:50 - 8:52);
• трьох лист?в (не пронумерован?) в 2-гому посланн? до Коринтян (2 Кор 4:13 - 12:6).
• майже кожен аркуш Апокал?псису пошкоджений по краях.
• 1-ше послання Климента* 57:7-63 (1 лист) ? 2-ге послання Климента* 12,5a. (2 листи).

Книги Нового Запов?ту (четвертий том кодексу) складен? в наступн?й посл?довност? (первинно Соборн? послання передували Д?яння Апостол?в):

• чотири ?вангел?я
• Д?яння апостол?в
• Соборн? послання
• Послання Павла (Послання до ?вре?в пом?щеним був м?ж 2-ге до Солунян ? 1-ше Тимоф?ю)
• Апокал?псис святого ?вана.

Текст кодексу не м?стить наступних в?рш?в:

• Марка 15:28 як в кодексах ?, B, C, D, Ψ, , d, k, Syro-Sinaitica
• Луки 22:43-44 (п?т з кров'ю ?суса);
• Еп?зод "Pericope adulterae" (?вана 7:53-8:11);
• Д?? апостол?в 8:37, 15:34, 24:7, 28:29;
• Послання до Римлян 16:24.

Александр?йський кодекс ? важливим рукописом в дискус?? над автентичн?стю pericope adulterae (про ж?нку чужоложницю), кр?м що в цьому фрагмент? браку? двох аркуш?в (?в 6:50-8:52). Однак число л?н?йок тексту доводить, що не було його в текст?, тому що для цього фрагмента браку? в кодекс? м?сця (под?бно як в Кодекс? ?фрема).

Особливост? рукопису

Опис

Кодекс був складений на тонкому пергамент? з телячо? шк?ри. Листки на краях з в?ком знищились ? п?др?зали за час?в сучасних. Пергамент часто знебарвлений на краях. Додатков? пошкодження кодексу виникли також внасл?док неуцтва також його недбайливост? колишн?х власник?в. Листки мають багато д?р, лишилось протерте чорнило, повигинан? в?д доторкання, часто позагинан? в кутиках. Чорнило у багатьох м?сцях в?дшарову?ться. Лише в XIX ст. доторкання до листк?в кодексу було заборонене. Винятком ? ситуац??, коли вимага? цього благо кодексу.

Текст кодексу написаний в двох колонках на стор?нку, в одн?й колонц? м?ститься зазвичай 49-51 л?н?йок (часом 46-52 л?н?й)кожна л?н?йка заключа? в середньому 20-25 л?тер — велико?, регулярно? ун?цяли. Л?тери ? трохи менш вишукан? н?ж в Кодекс? Синайським ? Ватиканським. У останн?й книз? Нового Запов?ту, Апокал?псис?, стають трохи меншими ? менш регулярн?шими. Апокал?псис писаний ? з меншою дбайлив?стю. Початков? л?н?? кожно? з книг писан? червоним чорнилом, а окрем? секц?? тексту книг позначаються великою л?терою, писаною на марг?нес? (?н?ц?ал) перед колоною тексту (под?бно в Кодекс? ?фрема). Слова писан? ? у безперервний спос?б на ц?л?й довжин? л?н?йки ? в ц?лому не ма? жодних перерв м?ж виразами, за винятком небагатьох м?сць. Л?тери кругл?, позбавлен? акцент?в ? лише в деяких м?сцях знаходяться придихи (?мов?рно додане п?зн?ше). Л?тери б?льш? в?д тих, яке застосову? Ватиканський Кодекс. Поетичн? книги Старого Зав?ту написан? стрихометрично.

Лакуни

Пошкоджений або частково втрачений текст наступних книг:

Втрачено: 1-я книга Царств 12,18-14: 9 (1 аркуш); Псалтир 49,19-79: 10 (9 аркуш?в); ?вангел?? в?д Матв?я 1,1-25: 6 (26 аркуш?в); ?вангел?? в?д ?оанна 6,50-8,52 (2 листа); 2-е послання до Коринтян 4,13-12: 6 (3 листа); також втрачен? останн? листи кодексу, тому що знаходиться в к?нц? 2-е послання Климента обрива?ться на 12,5a

Пошкоджено: Буття 14,14-17; 15,1-5; 15,16-19; 16,6-9 (втрачена нижня частина листа); Буття 1,20-25; 1,29-2: 3, Лев?т 8,6.7.16; Сирах 50,21f; 51,5; 1-е послання Климента 57,7-63.

Р?зночитання

У Книз? Буття 5:25 ?  вар?ант ΚΑΙ ΕΖΗΣΕΝ ΜΑΘΟΥΣΑΛΑ ΕΚΑΤΟΝ ΚΑΙ ΟΓΔΟΗΚΟΝΤΑ (в?с?мдесят) ΕΠΤΑ ΕΤΗ, Ватиканський кодекс ма? ΚΑΙ ΕΖΗΣΕΝ ΜΑΘΟΥΣΑΛΑ ΕΚΑΤΟΝ ΚΑΙ ΕΞΗΚΟΝΤΑ (ш?стдесят) ΕΠΤΑ ΕΤΗ;

У Книз? Судд?в 18:30 ма? вар?ант ΥΙΟΥ ΜΩΥΣΗ (сина Мойсея), Ватиканський кодекс ма? ΥΙΟΣ ΜΑΝΑΣΣΗ (син Манас??).

У ?вангел?? в?д ?вана 4:6 ма? ун?кальний вар?ант ωρα ην ω? εκτη (близько шосто? години), зам?сть ωρα ην ω? δεκατη (близько десято? години), як ма?ться у вс?х ?нших манускриптах.

Послання до Римлян 2:5 - αποκαλυψεω?] ανταποδοσεω?.

Послання до ?вре?в 13:21 παντι αγαθω] παντι εργω και λογω αγαθω.

Опис

Кодекс був складений на тонкому пергамент? з телячо? шк?ри. Листки на краях з в?ком знищились ? п?др?зали за час?в сучасних. Пергамент часто знебарвлений на краях. Додатков? пошкодження кодексу виникли також внасл?док неуцтва також його недбайливост? колишн?х власник?в. Листки мають багато д?р, лишилось протерте чорнило, повигинан? в?д доторкання, часто позагинане в кутиках. Чорнило у багатьох м?сцях в?дшарову?ться. Лише в XIX ст доторкання листк?в кодексу було заборонене. Винятком ? ситуац??, коли вимага? цього благо кодексу.

Текст кодексу написаний в двох колонках на стор?нку, в одн?й колонц? м?ститься зазвичай 49-51 л?н?йок (часом 46-52 л?н?й)кожна л?н?йка заключа? в середньому 20-25 л?тер — велико?, регулярно? ун?цяли. Л?тери ? трохи менш вишукан? н?ж в Синайському ? Ватиканському кодексах. У останн?й книз? Нового Запов?ту, Апокал?псис?, стають трохи меншими ? менш регулярн?шими. Апокал?псис писаний ? з меншою дбайлив?стю. Початков? л?н?? кожно? з книг писан? червоним чорнилом, а окрем? секц?? тексту книг позначаються великою л?терою, писаною на марг?нес? (?н?ц?ал) перед колоною тексту (под?бно в Кодекс? ?фрема). Слова писан? ? у безперервний спос?б на ц?л?й довжин? л?н?йки ? в ц?лому не ма? жодних перерв м?ж виразами, за винятком небагатьох м?сць. Л?тери кругл?, позбавлен? акцент?в ? лише в деяких м?сцях знаходяться придихи (?мов?рно додане п?зн?ше). Л?тери б?льш? в?д тих, яке застосову? Ватиканський Кодекс. Поетичн? книги Старого Зав?ту написан? стрихометрично.

Лакуни

Пошкоджений або частково втрачений текст наступних книг

Втрачено: 1-я книга Царств 12: 18-14: 9 (1 аркуш); Псалтир 49: 19-79: 10 (9 аркуш?в); ?вангел?? в?д Матв?я 1: 1-25: 6 (26 аркуш?в); ?вангел?? в?д ?оанна 6: 50-8: 52 (2 листа); 2-е послання до Коринтян 4: 13-12: 6 (3 листа); також втрачен? останн? листи кодексу, тому що знаходиться в к?нц? 2-е послання Климента обрива?ться на 12: 5a

Пошкоджено: Буття 14: 14-17, 15: 1-5, 15: 16-19, 16: 6-9 (втрачена нижня частина листа); Буття 1: 20-25, 1: 29-2: 3, Лев?т 8: 6,7,16; Сирах 50: 21f, 51: 5; 1-е послання Климента 57: 7-63.

Р?зночитання

У Книз? Буття 5,25 ?  вар?ант ΚΑΙ ΕΖΗΣΕΝ ΜΑΘΟΥΣΑΛΑ ΕΚΑΤΟΝ ΚΑΙ ΟΓΔΟΗΚΟΝΤΑ (в?с?мдесят) ΕΠΤΑ ΕΤΗ, Ватиканський кодекс ма? ΚΑΙ ΕΖΗΣΕΝ ΜΑΘΟΥΣΑΛΑ ΕΚΑΤΟΝ ΚΑΙ ΕΞΗΚΟΝΤΑ (ш?стдесят) ΕΠΤΑ ΕΤΗ;

У Книз? Судд?в 18,30 ма? вар?ант ΥΙΟΥ ΜΩΥΣΗ (сина Мойсея), Ватиканський кодекс ма? ΥΙΟΣ ΜΑΝΑΣΣΗ (син Манас??).

У ?вангел?? в?д ?вана 4,6 ма? ун?кальний вар?ант ωρα ην ω? εκτη (близько шосто? години), зам?сть ωρα ην ω? δεκατη (близько десято? години), як ма?ться у вс?х ?нших манускриптах.

Послання до Римлян 2,5 - αποκαλυψεω?] ανταποδοσεω?.

Послання до ?вре?в 13,21 παντι αγαθω] παντι εργω και λογω αγαθω.

?стор?я рукопису

Кирило Лукар?с, патр?арх Александр?йський (?гипет), був пристрасним збирачем книг. Коли в 1621 роц? в?н став патр?архом у Константинопол?, в?н узяв Александр?йський кодекс з собою до Туреччини. При тод?шн?х заворушеннях на Близькому Сход? ? через можливе знищення рукопису, якби в?н потрапив до рук мусульман, Лукар?с вир?шив, що в?н буде найкраще збережений в Англ??. Тому в?н п?дн?с рукопис у 1624 роц? британському послу в Туреччин? як подарунок англ?йському королю Якову I. Король помер до того, як йому змогли вручити рукопис. Тому в?н був зам?сть цього вручений три роки п?зн?ше його спадко?мцю Карлу I. Згодом кодекс був пом?щений в Британський музей.

У 1786 роц? Карл Годфр? Уойд опубл?кував текст Нового Зав?ту. Фоторепродуц?рованне видання кодексу було зд?йснено в 1879-1883 рр. з ?н?ц?ативи Британського музею (п?д редакц??ю Е. Томпсона). За зд?йснення проекту в?дпов?дав Е. Томпсон. Β 1909 роц? Ф. Кеньон випустив скорочене факсим?льне видання Нового Зав?ту ? окремих частин Старого Зав?ту.

Значення

З числа важливих кодекс?в був першим, який став доступним для б?бл?ст?в — вже в 1627 роц? — ? тому в?д?грав велику роль в критиц? тексту (Walton, Mill, Bentley, Wettstein)[35]. Довго був сприйманий як найважлив?ший б?блейський рукопис. У 1730 роц? Wettstein надав йому символ А, вважаючийого за найкращий серед б?блейських кодекс?в. Wettstein оголосив у сво?й Prolegomena ad Novi Testamenti Graeci (1730), що це ? найстар?ший ? найкращий б?бл?йний рукопис ? повинен складати основу для вс?ляких сучасних видань грецького Нового Запов?ту[91]. У 1751 роц? зм?нив враз свою думку ? констатував, що рукопис виник на гор? Athos, ? його текст поправлявся спираючись на латинськ? рукописи[92]. Michaelis аргументував, що рукопис виник в ?гипт? знайомство латин? було зникала в той час, кр?м того рукопис переда? ?нший текст, н?ж латинськ? рукописи. Griesbach п?дтримав Michaelisa ? твердив, що текст рукопису репрезенту? три р?зн? традиц??: в?зант?йську в ?вангел??, зах?дну в Д?ях ? загальних Листах, також александр?йську в Листах Павла. Griesbach позначав рукопис символом А[84].

Лише в XIX стол?тт? був випереджений Ватиканським ? Синайським кодексами. Проте однак на Александр?йський кодекс посилаються прихильники в?зант?йського (Burgon, Scrivener, Hills, Zunts) тексту.

Див. також

• Список унц?альних рукопис?в Нового Запов?ту
• Синайський кодекс
• Ватиканський кодекс

Л?тература

• B. H. Cowper, Codex Alexandrinus. Η ΚΑΙΝΗ ΔΙΑΘΗΚΗ. Novum Testamentum Graece. Ex Antiquissimo Codice Alexandrino a C. G. Woide (London 1860)
• Kenyon, Frederick G. (1909). Codex Alexandrinus. London: British Museum (Facsimile edition).
• Kenyon, Frederick G. (1915). Codex Alexandrinus in Reduced Photographic Facsimile. London: British Museum (Facsimile edition).
• Thompson, Edward Maunde (1879-1883). Facsimile of the Codex Alexandrinus (4 vols.). London.
• Hernández, Juan. Scribal Habits and Theological Influences in the Apocalypse: The Singular Readings of Sinaiticus, Alexandrinus, and Ephraemi. Tübingen: Mohr Siebeck, 2006.
• Lake, Kirsopp. Family Π and the Codex Alexandrinus. The Text According to Mark, London 1936

Посилання

• Александр?йський кодекс // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньк?в та ?н. ; за ред. Л. Л. Звонсько?. — 2-ге вид. випр. ? допов. — К. : ВПЦ ?Ки?вський ун?верситет?, 2017. — С. 28. — ISBN 978-966-439-921-7.