三沙源彩灯文化节吸引5万人次游园

Сюди перенаправля?ться запит .

百度 2016年，该项目已在5省500多所幼儿园开展，将惠及1万多名3-5岁儿童。

Фолькло?р (англ. folk-lore, букв. — народна мудр?сть; народне знання), або наро?дна тво?рч?сть — сукупн?сть експресивно? культури, сп?льно? для певно? групи людей, культури або субкультури. Фольклор включа? в себе усн? традиц??, так? як казки, м?фи, легенди, присл?в'я, в?рш?, жарти та ?нш? усн? традиц??. Фольклор також включа? матер?альну культуру, таку як традиц?йн? стил? буд?вництва, сп?льн? для групи. Фольклор також охоплю? звича?, д??, пов'язан? з народними в?руваннями, а також форми та ритуали святкувань — Р?здво, вес?лля, народн? танц? та обряди ?н?ц?ац??.

Фламандськ? Присл?в'я

Кожен з цих елемент?в, окремо чи в по?днанн?, вважа?ться фольклорним артефактом або традиц?йним культурним виразом. Фольклор також охоплю? передачу цих артефакт?в в?д одного рег?ону до ?ншого або в?д одного покол?ння до ?ншого, що так само важливо, як ? його форма. Фольклор зазвичай не входить до формально? шк?льно? програми або програми вивчення образотворчого мистецтва. Натом?сть ц? традиц?? неоф?ц?йно передаються в?д одн??? людини до ?ншо? — або через словесн? ?нструкц??, або через демонстрац?ю.

Усна народна творч?сть засобами мови зберегла знання про життя ? природу, давн? культи ? в?рування, а також в?дбиток св?ту думок, уявлень, почутт?в ? переживань, народно-поетично? фантаз??, як? в?дбиваються у тематиц? декоративно-ужиткового мистецтва, на?ву та ?н.

Один ?з найпоширен?ших фольклорних геро?в в Укра?н? на картин? ?Козак Мамай?, Музей ?вана Гончара

Сюди належать р?зножанров? твори, що виникають в певному середовищ?, передаються усно з давн?х-давен, зазнаючи певних зм?н, мають ритуально-маг?чне, обрядове, естетичне, розважальне або/? виховне значення. Терм?н ?фольклор? вперше використав 1846 року англ?йський археолог та письменник В?льям Томс.

Основн? л?тературн? жанри усного фольклору — перекази, п?сн?, казки, епос; музичн? — п?сн?, ?нструментальн? насп?ви ? п'?си; театральн? — драми, сатиричн? п'?си, театр ляльок; а також танц?. Фольклор ? ?сторичною основою св?тово? художньо? культури, джерелом нац?ональних художн?х традиц?й, а також виразником народно? св?домост? та ?дентичност?.

Академ?чне вивчення фольклору назива?ться фольклористика, в Канад? та США його можна вивчати на бакалаврат?, маг?стратур? та докторантур?.

Огляд

?нд?йське народне поклон?ння в печерах Бату, Селангор, Малайз?я

Народн? танц?, Пловдив, Болгар?я

Сербська фольклорна група, музика та костюми. Група виконавц?в, як? д?ляться традиц?йною сербською народною музикою на вулицях Белграда, Серб?я.

Слово ?фольклор? (англ. folklore), по?днання англ. folk (народний, традиц?йний) ? англ. lore (сукупн?сть традиц?й ? знань, як? зазвичай передаються в?д людини до людини з вуст в уста), було введено в 1846 роц? англ?йцем В?льямом Томсом, який винайшов цей терм?н як зам?ну терм?нолог?? того часу ?популярн? старожитност?? або ?популярна л?тература?. Друга половина слова, англ. lore, походить в?д староангл?йського lār (навчання, ?нструкц?? або знання). Це знання та традиц?? певно? групи, як? часто передаються з вуст в уста.

Поняття ?фольк? з часом зм?нювалося. Коли Томс вперше вв?в цей терм?н, ?фольк? застосовувався лише до с?льських, часто б?дних ? неписьменних селян. Сучасн?ше визначення ?фольку? — це соц?альна група, яка включа? двох або б?льше людей з? сп?льними рисами, як? виражають свою сп?льну ?дентичн?сть через в?дм?нн? традиц??. ?Фольк — це гнучке поняття, яке може позначати нац?ю, як в американському фольклор? або окрему родину?. Це розширене соц?альне визначення ?фольклору? п?дтриму? ширший погляд на матер?ал, тобто традиц??, як? вважаються ?фольклорними артефактами?. Тепер визначення включа? ус? ?реч?, як? люди роблять за допомогою сл?в (вербальн? знання), реч?, як? вони роблять сво?ми руками (матер?альн? знання), ? реч?, як? вони роблять сво?ми д?ями (звичайн? знання)?. Фольклор б?льше не вважа?ться обмеженим тим, що ? старим або застар?лим. Ц? народн? артефакти продовжують передаватися неоф?ц?йно, як правило, анон?мно ? завжди в багатьох вар?антах. Фольклорний колектив не ? ?ндив?дуал?стичним; в?н оснований на сп?льнот? та плека? сво? знання в громад?. ?З появою нових груп створю?ться новий фольклор… серф?нг?сти, мотоцикл?сти, комп'ютерн? програм?сти?. На в?дм?ну в?д ел?тарно? культури, де будь-яка окрема робота названого митця захищена авторським правом, фольклор ? функц??ю сп?льно? ?дентичност? в рамках сп?льно? соц?ально? групи.

Визначивши фольклорн? артефакти, профес?йний фольклорист прагне зрозум?ти важлив?сть цих в?рувань, звича?в ? предмет?в для групи, оск?льки ц? культурн? одиниц? не будуть передан?, якщо вони не матимуть деякого пост?йного значення в груп?. Це значення, однак, може зм?нюватися ? трансформуватися; наприклад, святкування Хеллов?ну в 21-му стол?тт? — це не веч?р ус?х святих Середньов?ччя, Хеллов?н нав?ть породив власний наб?р м?ських легенд, незалежних в?д ?сторичного свята; ритуали очищення ортодоксального юда?зму спочатку сприяли здоров’ю людей у ??кра?н? з невеликою к?льк?стю води, але тепер ц? звича? означають для деяких людей визначення себе як ортодоксального ?врея. Для пор?вняння, така звичайна д?я, як чищення зуб?в, яка також переда?ться всередин? групи, залиша?ться практичною проблемою г?г??ни та здоров'я ? не п?дн?ма?ться до р?вня традиц??, що визнача? групу. Традиц?я почина?ться як запам'ятована повед?нка; як т?льки вона втрача? сво? практичне призначення, не залиша?ться причин для подальшо? передач?, за винятком ситуац??, коли повед?нка набува? значення, що виходить за меж? початково? практичност? д??. Це значення лежить в основ? фольклористики, вивчення фольклору.

?з зростанням теоретично? складност? соц?альних наук стало очевидним, що фольклор ? природним ? необх?дним компонентом будь-яко? соц?ально? групи; фольклор завжди нас оточу?. Фольклор не обов'язково повинен бути старим або застар?лим; в?н продовжу? створюватися ? передаватись, ? в будь-як?й груп? фольклор використовують для розр?знення ?нас? ? ?них?.

Зародження та розвиток фольклористики

Фольклор почав вид?лятися як автономна дисципл?на в пер?од романтичного нац?онал?зму в ?вроп?. Особливою ф?гурою в цьому розвитку був Йоганн-Готфр?д Гердер, чи? твори 1770-х рок?в представляли усн? традиц?? як орган?чн? процеси, пов'язан? з м?сцев?стю. П?сля того, як н?мецьк? держави зазнали нападу наполеон?всько? Франц??, п?дх?д Гердера був прийнятий багатьма його сп?вв?тчизниками, як? систематизували записан? народн? традиц?? та використовували ?х у процес? побудови нац??. Цей процес ?з ентуз?азмом сприйняли менш? кра?ни, так? як Ф?нлянд?я, Естон?я та Угорщина, як? прагнули пол?тично? незалежност? в?д сво?х дом?нуючих сус?д?в.

Фольклор, як галузь досл?дження, набув подальшого розвитку серед ?вропейських вчених 19 стол?ття, як? протиставляли традиц?ю новому розвитку сучасност?. Головним напрямком досл?дження була усна народна творч?сть с?льського селянського населення, яка розглядалася як залишки та пережитки минулого, що продовжували ?снувати в нижчих прошарках сусп?льства. ?Казки? брат?в Гр?мм (вперше видан? 1812 р.) — найв?дом?ша, але далеко не ?дина зб?рка словесного фольклору ?вропейського селянства того часу. Цей ?нтерес до ?стор?й, приказок ? п?сень збер?гався протягом усього 19-го стор?ччя ? вив?в на один р?вень новонароджену дисципл?ну фольклористики з л?тературою та м?фолог??ю. На початку 20 стол?ття к?льк?сть ? складн?сть фольклористичних досл?джень ? фольклорист?в зросла як в ?вроп?, так ? в П?вн?чн?й Америц?. В той час як ?вропейськ? фольклористи зосереджувалися на усному фольклор? однор?дного селянського населення у сво?х рег?онах, американськ? фольклористи на чол? з Францом Боасом ? Рут Бенедикт вир?шили розглянути культуру кор?нних американц?в у сво?х досл?дженнях ? включили сукупн?сть ?хн?х звича?в ? в?рувань як фольклор. Ця в?дм?нн?сть зблизила американську фольклористику з культурною антрополог??ю та етнолог??ю, оск?льки вони використовують однаков? методи збору даних у сво?х польових досл?дженнях. Цей розд?лений альянс фольклористики м?ж гуман?тарними науками в ?вроп? та соц?альними науками в Америц? пропону? безл?ч теоретичних позиц?й та досл?дницьких ?нструмент?в для галуз? фольклористики в ц?лому, нав?ть якщо вона продовжу? бути предметом дискус?? в сам?й галуз?.

Терм?н ?фольклористика? разом ?з альтернативною назвою ?вивчення фольклору? почали широко використовувати у 1950-х роках, щоб в?др?знити академ?чне досл?дження традиц?йно? культури в?д самих фольклорних артефакт?в. Коли в с?чн? 1976 року Конгрес США прийняв Закон про збереження американського фольклору (Public Law 94-201), що зб?глося з? святкуванням Двохсотр?ччя Сполучених Штат?в, фольклористика в Сполучених Штатах ?досягла повнол?ття?.

?…[Спос?б життя традиц?йно? громади] означа? традиц?йну експресивну культуру, сп?льну для р?зних груп у Сполучених Штатах: с?мейну, етн?чну, профес?йну, рел?г?йну, рег?ональну; експресивна культура включа? широкий спектр творчих ? символ?чних форм, таких як звича?, в?рування, техн?чн? навички, мова, л?тература, мистецтво, арх?тектура, музика, ?гри, танц?, драма, ритуали, вистави, рукод?лля; ц? форми в основному засвоюються усно, шляхом насл?дування або у виконанн?, ?, як правило, збер?гаються без оф?ц?йного навчання чи ?нституц?йного кер?вництва.?

Доданий до велико? низки ?нших закон?в, спрямованих на захист природно? та культурно? спадщини Сполучених Штат?в, цей закон також знамену? зм?ну нац?онального усв?домлення. В?н п?дкреслю? зростаюч? розум?ння того, що культурне розма?ття ? нац?ональною силою та ресурсом, який варто захищати. Парадоксально, але це об'?дну?, а не роз'?дну? громадян кра?ни. ?Ми б?льше не розгляда?мо культурн? в?дм?нност? як проблему, яку потр?бно вир?шити, а як чудову можлив?сть. У розма?тт? американського фольклору ми знаходимо ринок, що наповнений обм?ном традиц?йними формами та культурними ?деями, багатим ресурсом для американц?в?. Це розма?ття щор?чно в?дзнача?ться на См?тсон?вському фестивал? фольклору та багатьох ?нших фестивалях фольклору по вс?й кра?н?.

?сну? багато ?нших визначень. Зг?дно з основною статтею В?льяма Баскома на цю тему, ?сну? ?чотири функц?? фольклору?:

• Фольклор дозволя? людин? уникати репрес?й, як? наклада? на не? сусп?льство.
• Фольклор п?дтриму? культуру, виправдовуючи ?? ритуали та установи для тих, хто ?х викону? та дотриму?ться.
• Фольклор ? педагог?чним засобом, який зм?цню? моральний дух ? ц?нност?, розвива? розум.
• Фольклор ? засобом застосування соц?ального тиску та зд?йснення соц?ального контролю.

Визначення терм?на ?фольк?

Друз? на ферм?

Фольклорний театр в Ель-Мансур?, ?гипет

Соц?альна група ?фольк? 19-го стол?ття, визначена в ориг?нальному терм?н? ?фольклор?, вважалася с?льською, неписьменною та б?дною. Ця група складалася з селян, але м?ське населення до не? не входило. Лише наприк?нц? 19-го стол?ття м?ський пролетар?ат (на основ? марксистсько? теор??) почав розглядатися як ?фольк?. Сп?льною рисою цього розширеного визначення була ?дентиф?кац?я як нижчого класу сусп?льства.

П?зн?ше, у 20-му стол?тт?, в комб?нац?? з новими п?дходами у соц?альних науках, фольклористи також переглянули та розширили сво? визначення групи ?фольк?. У 1960-х роках стало зрозум?ло, що соц?альн? групи, тобто фольклорн? групи, оточують нас; кожен ?ндив?д ма? безл?ч? р?зних ?дентичностей ? супутн?х ?м соц?альних груп. Першою групою, в як?й кожен ?з нас народжу?ться, ? родина, ? кожна родина ма? св?й ун?кальний родинний фольклор. У м?ру того, як дитина росте як особист?сть, ?? ?дентичн?сть також зроста?, включаючи в?к, мову, етн?чну приналежн?сть, профес?ю тощо. Кожна з цих когорт ма? св?й власний фольклор, ?, як зазнача? один фольклорист, це ?не пуста спекуляц?я… Десятил?ття польових досл?джень переконливо продемонстрували, що ц? групи справд? мають власний фольклор?. У цьому сучасному розум?нн? фольклор ? функц??ю сп?льно? ?дентичност? всередин? будь-яко? соц?ально? групи.

Цей фольклор може включати жарти, приказки та оч?кувану повед?нку в багатьох вар?антах, як? завжди передаються неформально. Здеб?льшого фольклор засвою?ться через спостереження, насл?дування, повторення або виправлення ?ншими членами групи. Ц? неформальн? знання використовуються для п?дтвердження та зм?цнення ?дентичност? групи. Може використовуватися всередин? групи, щоб виразити сп?льну ?дентичн?сть, наприклад, на церемон?? ?н?ц?ац?? нових член?в. Може також використовуватись поза групою, щоб в?др?знити ?? в?д сторонн?х, прикладом може бути демонстрац?я народного танцю на громадському фестивал?. Для фольклорист?в важливо те, що ?снують два протилежн?, але однаково корисн? способи вивчення групи: можна почати з визначено? групи, щоб вивчити ?? фольклор, або можна ?дентиф?кувати елементи фольклору та використовувати ?х для ?дентиф?кац?? соц?ально? групи.

Починаючи з 1960-х рок?в, завдяки вивченню фольклору продовжу?ться подальше розширення поняття ?фольк?. Окрем? досл?дники вид?лили фольклорн? колективи, як? ран?ше залишалися поза увагою та ?гнорувалися. Один ?з яскравих приклад?в цього можна знайти в номер? Журналу американського фольклору, опубл?кованому в 1975 роц?, який присвячений виключно статтям про ж?ночий фольклор, з п?дходами, як? не виходили з чолов?чо? точки зору. ?нш? групи, як? були вид?лен? як частина цього розширеного розум?ння фольклорно? групи, були нетрадиц?йними родинами, профес?йними групами та родинами, як? займалися виробництвом народних вироб?в протягом к?лькох покол?нь.

Фольклорист Р?чард Дорсон пояснив у 1976 роц?, що вивчення фольклору ?пов'язане з вивченням традиц?йно? культури, або неоф?ц?йно? культури?, тобто народно? культури, ?на в?дм?ну в?д ел?тарно? культури, не для того, щоб довести тезу, а щоб д?знатися про частину [людства], яку не пом?чають звичайн? дисципл?ни?.

Жанри фольклору

Традиц?йний народний танець Об'?днаних Арабських Ем?рат?в, ж?нки в яскравому традиц?йному одяз? закидають волосся наб?к.

Окрем? фольклорн? артефакти прийнято класиф?кувати за одним ?з трьох тип?в: матер?альн?, словесн? або звича?в?. Як виплива? з назви, ц? категор?? включають ф?зичн? об'?кти (матер?альний фольклор), загальн? приказки, вислови, ?стор?? та п?сн? (вербальний фольклор), а також в?рування та способи д?й (звича?вий фольклор). ?сну? також четвертий великий п?дтип, визначений для дитячого фольклору та ?гор (англ. childlore), оск?льки зб?р та ?нтерпретац?я ц??? пл?дно? теми характерна для шк?льних подв?р'?в ? прилеглих вулиць. Кожен ?з цих жанр?в та ?х п?двид?в призначений для систематизац?? та категоризац?? фольклорних артефакт?в; вони забезпечують сп?льну лексику та посл?довне маркування для сп?лкування фольклорист?в м?ж собою.

Проте кожен артефакт ун?кальний; фактично одн??ю з характеристик ус?х фольклорних артефакт?в ? ?х в?дм?нност? в межах жанр?в ? тип?в. Це ? прямою протилежн?стю виробництву промислових товар?в, де метою виробництва ? створення ?дентичних продукт?в, а будь-як? в?дм?нност? вважаються помилками. Однак саме ця необх?дна в?дм?нн?сть ускладню? ?дентиф?кац?ю та класиф?кац?ю визначальних ознак. ? хоча ця класиф?кац?я ? важливою для предметно? област? фольклористики, вона залиша?ться лише маркуванням ? мало що дода? до розум?ння традиц?йного розвитку та значення самих артефакт?в.

Класиф?кац?я жанр?в ? необх?дною, але вона вводить в оману через надм?рне спрощення предметно? област?. Фольклорн? артефакти н?коли не ? самодостатн?ми чи ?зольованими, вони ? рисами саморепрезентац?? сп?льноти. Р?зн? жанри часто по?днуються один з одним, щоб в?дзначити под?ю. Наприклад, святкування дня народження може включати п?сню або типовий спос?б прив?тання ?менинника (вербальний фольклор), вручення торта та загорнутих подарунк?в (матер?альний фольклор), а також звича? вшановувати людину, так? як сид?ння на чол? столу, ? задування св?чки з бажанням. На дн? народження також можуть бути спец?альн? ?гри, в як? зазвичай не грають в ?нший час. ?нтерпретац?я ускладню?ться тим, що день народження семир?чно? дитини не буде ?дентичним святкуванню дня народження шестир?чно? дитини, нав?ть якщо вони дотримуються одн??? модел?. Це поясню?ться тим, що кожен артефакт вт?лю? окрему верс?ю вистави в даному час? та простор?. Завдання фольклориста поляга? в тому, щоб у цьому надлишку зм?нних виявити пост?йн? та виражен? значення, як? ? сп?льними для ус?х вар?ац?й: шанування особи в кол? родини та друз?в, дарування, щоб виразити ?? ц?нн?сть ? ц?нн?сть для групи, ?, звичайно, святкова ?жа та напо? як символи под??.

Усна традиц?я

?стор?я Джахан??ра та Анаркал? ? популярним фольклором на колишн?х територ?ях ?мпер?? Великих Могол?в.

Формальне визначення вербальних знань — це слова, як письмов?, так ? усн?, як? ? ?розмовними, сп?ваними, озвученими формами традиц?йного висловлювання, як? демонструють повторюван? шаблони?. Головним в цьому визначенн? ? повторюван? шаблони. Вербальне знання — це не будь-яка розмова, а слова та фрази, що в?дпов?дають традиц?йн?й конф?гурац??, яку розп?знають як оратор, так ? аудитор?я. Це поясню?ться тим, що наративн? типи за визначенням мають узгоджену структуру та насл?дують ?снуючу модель у сво?й опов?дн?й форм?. Наприклад, англ?йська фраза ?Слон заходить у бар…? митт?во познача? наступний текст як жарт. Це може бути жарт, який ви вже чули, але може також бути жарт, щойно придуманий у поточному контекст?. ?ншим прикладом ? дитяча п?сня ?Old MacDonald Had a Farm?, де кожне виконання в?др?зня?ться назвами тварин, ?хн?м порядком ? звуками. Под?бн? п?сн? використовуються для вираження культурних ц?нностей (ферми важлив?, фермери стар? й загартован?) ? для навчання д?тей р?зноман?тним видам одомашнених тварин.

Вербальний фольклор був ориг?нальним фольклором, який В?льям Томс визначив як давн?ш? усн? культурн? традиц?? с?льського населення. У сво?му зверненн? про допомогу в документуванн? старожитностей, опубл?кованому в 1846 роц?, Томс закликав учених з усього ?вропейського континенту збирати артефакти усно? ?стор??. На початок 20 стол?ття ц? колекц?? включали артефакти з усього св?ту за к?лька стол?ть. Виникла потреба в систем? ?х орган?зац?? та класиф?кац??. Антт? Аарне опубл?кував першу систему класиф?кац?? народних казок у 1910 роц?. П?зн?ше Ст?т Томпсон розширив ?? до системи класиф?кац?? Арне-Томпсона, яка залиша?ться стандартною системою класиф?кац?? ?вропейських народних казок та ?нших тип?в усно? л?тератури. Оск?льки к?льк?сть класиф?кованих усних артефакт?в зростала, схож?сть була в?дзначена в предметах, як? були з?бран? з дуже р?зних географ?чних рег?он?в, етн?чних груп та епох, що дало початок ?сторико-географ?чному методу, методолог??, яка дом?нувала у фольклористиц? в перш?й половин? 20-го стол?ття.

Коли В?льям Томс вперше опубл?кував св?й заклик документувати вербальн? знання с?льського населення, вважалося, що ц? народн? артефакти вимруть, коли населення стане грамотним. За останн? два стол?ття виявилося, що це переконання хибне; фольклористи продовжують збирати словесн? знання в письмов?й ? усн?й форм? в?д ус?х соц?альних груп. Деяк? вар?анти могли бути заф?ксован? в опубл?кованих зб?рках, але багато з них все ще переда?ться усно ? справд? продовжу? створюватися в нових формах ? вар?антах ?з дивовижною швидк?стю.

Нижче наведено невелику виб?рку тип?в ? приклад?в словесних знань.

• Алоха
• Балада
• Благословення
• Блюграс
• Насп?ви
• Заклинання
• Попелюшка
• Кантр?
• Ковбойська поез?я
• ?стор?? про створення всесв?ту
• Прокляття
• Англ?йськ? пор?вняння
• Епос
• Байка
• Казка
• Народне в?рування
• Народна етимолог?я
• Народн? метафори
• Народна поез?я
• Нац?ональна музика
• Нац?ональна музика
• Народний гов?р
• Народн? казки усно? традиц??
• Привидлор
• В?тання
• Заклик свиней
• Образа
• Жарт
• Голос?ння
• Написи у туалет?
• Легенда
• Л?мерик
• Колискова п?сня
• М?ф
• Присяга
• Прощальна фраза
• Псевдофольклор
• Походження назви м?сцевост?
• Молитви перед сном
• Присл?в'я
• Дотепн? в?дпов?д?
• Загадка
• Просмаження
• Сага
• Морськ? шант?
• Вуличн? торговц?
• Забобон
• Небилиця
• Кепкування
• Тост
• Скоромовка
• М?ська легенда
• Гра в слова
• Йодль

Матер?альна культура

Флюгер з конем ? гойдалкою, См?тсон?вський музей американського мистецтва

Жанр матер?ально? культури включа? вс? артефакти, яких можна торкатися, тримати в руках, використовувати як житло або споживати в ?жу. Це матер?альн? об'?кти, як? мають ф?зичне або духовне значення, призначен? для пост?йного використання або для використання п?д час чергового приймання ?ж?. Б?льш?сть ?з цих фольклорних артефакт?в ? окремими предметами, створеними вручну з певною метою; однак фольклорн? артефакти також можна виробляти масово, наприклад, дрейдли чи р?здвян? прикраси. Ц? предмети продовжують вважатися фольклором через ?хню довгу (до?ндустр?альну) ?стор?ю та загальне використання. Ус? ц? матер?альн? об'?кти ??снували до механ?зовано? промисловост? та продовжують ?снувати разом ?з нею. … [Вони] передаються через покол?ння та п?дпорядковуються тим самим силам консервативно? традиц?? та ?ндив?дуальних вар?ац?й?, як? можна знайти в ус?х народних артефактах. Фольклорист?в ц?кавить ф?зична форма, спос?б виготовлення чи будування, спос?б використання, а також загот?вля сировини. Значення ? важливим для тих, хто створю? та використову? ц? об'?кти. Першочергове значення в цих досл?дженнях ма? складний баланс безперервност? та зм?н як у ?х дизайн?, так ? в ?хньому оздобленн?.

Традиц?йн? горянськ? шпильки, виготовлен? вручну майстром по золоту у П?дгалл?, Польща

У ?вроп? до промислово? революц??, все робилося вручну. У той час як деяк? фольклористи 19-го стол?ття хот?ли зберегти усн? традиц?? с?льських мешканц?в до того, як населення стане грамотним, ?нш? фольклористи прагнули ?дентиф?кувати предмети ручно? роботи до того, як процеси ?х виробництва могли бути втрачен? з розвитком промислового виробництва. Под?бно до того, як словесн? знання продовжують активно створюватися та передаватись у сучасн?й культур?, так ? ц? вироби ручно? роботи все ще можна знайти навколо нас, можливо, з новою метою та значенням. ?сну? багато причин, щоб продовжувати виготовляти вручну предмети для користування, наприклад, ц? навички можуть знадобитися для ремонту промислових вироб?в або може знадобитися ун?кальний дизайн, якого нема? (або неможливо знайти) в магазинах. Багато ремесел вважаються простим обслуговуванням будинку, наприклад, приготування ?ж?, шиття та столярство. Для багатьох людей рукод?лля стало також при?мним хоб?, яке приносить задоволення. Об'?кти ручно? роботи часто вважаються престижними, на ?х створення витрача?ться додатковий час ? роздуми, також ц?ну?ться ?х ун?кальн?сть. Для фольклориста ц? предмети ручно? роботи вт?люють багатогранний зв'язок у житт? рем?сник?в ? споживач?в, концепц?ю, яка була втрачена з масовим виробництвом предмет?в, як? не мали зв'язку з окремим майстром.

Багато традиц?йних ремесел, таких як обробка зал?за та виготовлення скла, було п?днесено до статусу образотворчого або прикладного мистецтва та виклада?ться в художн?х школах; ?нш? ремесла були перепроф?льован? як народне мистецтво, охарактеризоване як предмети, декоративна форма яких вит?сня? утил?тарн? потреби. Народне мистецтво можна знайти в шестигранних знаках на голландських стайнях у Пенс?льван??, олов'яних скульптурах людей, зроблених майстрами-метал?стами, р?здвяних виставках перед будинками, прикрашених шк?льних шафках, р?зьблених ложах ? татуюваннях. ?Для опису цих об'?кт?в використовуються так? слова, як ?на?вний?, ?самоучка? та ??ндив?дуал?стичний?, ? цим п?дкреслено виняткова, а не репрезентативна творч?сть?. Це в?др?зня?ться в?д розум?ння фольклорних артефакт?в, як? плекаються та передаються в межах сп?льноти.

Багато об'?кт?в матер?ального фольклору складно класиф?кувати, арх?вувати та збер?гати. Завданням музе?в ? збереження та використання цих гром?здких артефакт?в матер?ально? культури. З ц??ю метою в Скандинав?? наприк?нц? 19 стол?ття розвинулася концепц?я музею живо? ?стор??. Ц? музе? п?д в?дкритим небом не лише демонструють артефакти, але й навчають в?дв?дувач?в, як ц? об'?кти використовувалися; актори в?дтворюють повсякденне життя людей ?з ус?х верств сусп?льства, значною м?рою спираючись на матер?альн? артефакти до?ндустр?ального сусп?льства. Багато м?сць нав?ть в?дтворюють процес створення об'?кт?в, таким чином створюючи нов? об'?кти б?льш ран?шого ?сторичного пер?оду. Зараз жив? музе? можна знайти по всьому св?ту як частину усп?шно? ?ндустр?? ?сторичного туризму.

Цей перел?к явля? собою лише невелику виб?рку предмет?в ? навичок, як? входять до вивчення матер?ально? культури.

• Книга з автографами
• Бунад
• Вишивання
• Народне мистецтво
• Народний костюм
• Л?ки народно? медицини
• Рецепти ? презентац?я страв
• Харчов? звички та кул?нарн? прийоми
• Поширен? ремесла
• ?грашки ручно? роботи
• Стоги с?на
• Ш?стнадцятковий знак
• Декоративне зал?зоробство
• Гончарство
• П?дбивання
• Р?зьблення по каменю
• Т?п?
• Традиц?йн? огорож?
• Народна арх?тектура
• Флюгер
• Деревообробка

Звича?

Звича?ва культура — це д?я на основ? спогад?в, тобто в?дтворення. Це шаблони оч?кувано? повед?нки в груп?, ?традиц?йний ? оч?куваний спос?б д?й?. Звича?м може бути окремий жест, наприклад великий палець донизу або рукостискання. Це також може бути складна вза?мод?я багатьох народних звича?в та артефакт?в, як це видно на святкуванн? дня народження дитини, включаючи словесн? звича? (п?сня ?Happy Birthday to You?), матер?альн? звича? (подарунки та ?менинний торт), спец?альн? ?гри (гаряч? ст?льц?) та ?ндив?дуальн? звича? (загадування бажання, задування св?чки). Кожен ?з них ? самост?йним фольклорним артефактом, потенц?йно вартим досл?дження та культуролог?чного анал?зу. Вони об'?днуються, щоб створити звичай святкування дня народження, сценар?й, що по?дну? багато артефакт?в, як? мають значення для ?хньо? соц?ально? групи.

Санта-Клаус дару? подарунки д?тям, звичайна народна практика, пов'язана з Р?здвом у зах?дних кра?нах

Хадж? Ф?руз — вигаданий персонаж ?ранського фольклору, який з’явля?ться на вулицях на початку Наврезу, танцю? вулицями, сп?ваючи та граючи на бубн?.

Фольклористи под?ляють звича? на к?лька р?зних категор?й. Звича?м може бути сезонне святкування, наприклад День подяки або Новий р?к. Це може бути святкування под?? життя окремо? людини, наприклад хрещення, день народження чи вес?лля. Звичай також може в?дзначати громадське свято чи под?ю; прикладами цього ? Карнавал у Кельн? або Мард? Гра в Новому Орлеан?. Ця категор?я також включа? См?тсон?вський фестиваль фольклору, який в?дзнача?ться кожного л?та в Нац?ональн?й але? у Вашингтон?, округ Колумб?я. До четверто? категор?? належать звича?, пов'язан? з народними в?руваннями. Ходити п?д драбиною — лише одина ?з багатьох прикмет, як? вважаються нещасливими. Профес?йн? групи, як правило, мають багату ?стор?ю звича?в, пов'язаних з ?хн?м життям ? роботою, наприклад, традиц?? моряк?в або л?соруб?в. Сфера церковного фольклору, яка включа? способи поклон?ння, не санкц?онован? встановленою церквою ма? тенденц?ю бути наст?льки великою та складною, що зазвичай розгляда?ться як спец?ал?зована область народних звича?в; для правильного тлумачення народних звича?в ? в?рувань, що виникли в оф?ц?йн?й церковн?й практиц?, необх?дн? глибок? знання стандартно? церковно? обрядовост?.

Звича?вий фольклор — це завжди вистава, чи то окремий жест, чи комплекс звича?в за сценар??м, ? участь у звича? як виконавця, так ? глядача означа? визнання ц??? соц?ально? групи. ?нколи звича?ва повед?нка призначена для використання та розум?ння лише в сам?й груп?, прикладами ? використання ханк?-кода в гей-сп?льнот? та ритуали ?н?ц?ац?? масон?в. ?нш? звича? розроблен? спец?ально для представлення соц?ально? групи сторонн?м людям, тим, хто до ц??? групи не належить. Парад до Дня Святого Патр?ка в Нью-Йорку та в ?нших громадах по всьому континенту ? одним з приклад?в того, як етн?чна група демонстру? свою в?докремлен?сть (характерну повед?нку) ? заохочу? ус?х американц?в демонструвати спор?днен?сть ?з ц??ю барвистою етн?чною групою.

Ц? фестивал? та паради з ц?льовою аудитор??ю, яка не належать до соц?ально? групи, перетинаються з ?нтересами та м?с??ю громадських фольклорист?в, як? займаються документуванням, збереженням та презентац??ю традиц?йних форм народного життя. З? зростанням ?нтересу до народних традиц?й ц? громадськ? свята стають все б?льш численними в усьому зах?дному св?т?. ?мов?рно, демонструючи р?зноман?тн?сть сво?? сп?льноти, економ?чн? групи виявили, що ц? народн? паради та фестивал? корисн? для б?знесу. Р?зн? люди при?днуються до святкування на вулицях, споживають ?жу, вживають напо? ? витрачають грош?. Це залуча? п?дтримку м?сцевих вуличних фестивал?в не лише з боку б?знес-сп?льноти, а й з боку федеральних та рег?ональних орган?зац?й. Як це не парадоксально, демонструючи р?зноман?тн?сть у сусп?льств?, ц? под?? засв?дчують ?снування справжньо? сп?льноти, де ?нтереси б?знесу об'?днуються з р?зноман?тними (народними) соц?альними групами для просування ?нтерес?в сп?льноти в ц?лому.

Нижче наведено невелику доб?рку тип?в ? приклад?в звича?вого фольклору.

• Ам?ш?
• Побудова амабру
• День народження
• Кекуок
• Котяча колиска
• Чахаршанбе-Сур?
• Р?здво
• Схрещен? пальц?
• Народний танець
• Народна драма
• Народна медицина
• Середн?й палець (жест)
• Хеллов?н
• К?нь у капюшон?
• Жести
• День Бабака
• Креольський народ Лу?з?ани
• М?м
• Кор?нн? гавайц?
• Дошка в?джа
• Пау-вау
• Роз?граш
• ?ваньдан
• Шейкери
• Символ
• День подяки
• Великий палець донизу
• Випрошування солодощ?в
• Йо-йо

Дитячий фольклор та ?гри

Дитяч? ?гри П?тера Брейгеля Старшого, 1560 р.; у нижньому правому кут? картини зображено п'ятеро хлопчик?в, як? грають у гру бак бак.

Дитячий фольклор — це окрема галузь фольклору, яка в?дноситься до д?яльност?, яку д?ти передають ?ншим д?тям без впливу та контролю дорослих. Дитячий фольклор м?стить твори вс?х загальноприйнятих фольклорних жанр?в словесного, матер?ального ? звича?вого характеру; однак тим, що в?др?зня? ц? артефакти, ? ?х передача в?д дитини до дитини. Бо дитинство — це соц?альна група, де д?ти навчають, вивчають ? д?ляться власними традиц?ями, процв?таючи у вуличн?й культур? поза полем зору дорослих. Вулиця — це також найкраще м?сце для збору дитячого фольклору, як показали Айона та П?тер Оп? у сво?й новаторськ?й книз? Дитяч? ?гри на вулиц? та на ?гровому майданчику. Тут соц?альна група д?тей вивча?ться окремо, а не як пох?дна в?д дорослих соц?альних груп. Показано, що дитяча культура досить сво?р?дна; ??, як правило, не пом?ча? витончений св?т дорослих ? так само мало на не? вплива?.

Особливий ?нтерес для фольклорист?в тут виклика? спос?б передач? цих артефакт?в; це знання циркулю? виключно в неформальн?й дописьменн?й дитяч?й мереж? чи фольклорн?й груп?. Сюди не входять артефакти, яким д?тей навчають доросл?. Проте д?ти можуть взяти те, чому навчилися, ? навчити цьому ?нших д?тей, перетворюючи це на дитячий фольклор. Або вони можуть взяти артефакти ? перетворити ?х на щось ?нше; тому, наприклад, п?сня ?Old MacDonald Had a Farm? може перетворитися з звук?в тварин на скатолог?чну верс?ю тваринних екскремент?в. Цей дитячий фольклор характеризу?ться ?в?дсутн?стю залежност? в?д л?тературно? та усталено? форми. Д?ти… д?ють м?ж собою у св?т? неформального та усного сп?лкування, без необх?дност? збер?гати та передавати ?нформац?ю письмовими засобами?. Дитячий фольклор да? змогу фольклористам найближче п?д?йти до розум?ння передач? та соц?ально? функц?? фольклору до поширення писемност? в 19 стол?тт?.

Як ми це вже бачили в ?нших жанрах, перш? зб?рки дитячого фольклору та ?гор у 19 стол?тт? були обумовлен? побоюваннями, що культура дитинства вимре. Ранн? фольклористи, серед яких Ал?са Гомме у Британ?? та В?льям Уеллс Ньюелл у Сполучених Штатах, в?дчули потребу задокументувати неструктуроване та неконтрольоване вуличне життя та д?яльн?сть д?тей, перш н?ж воно буде втрачено. Ц? побоювання виявилися безп?дставним. Пор?внюючи будь-який сучасний шк?льний ?гровий майданчик п?д час перерви та картину ?Дитяч? ?гри? П?тера Брейгеля Старшого, ми бачимо, що р?вень активност? под?бний, ? багато ?гор ?з картини 1560 року вп?знаван? та пор?внюються з сучасними вар?антами, в як? д?ти грають сьогодн?.

Ц? сам? артефакти дитячого фольклору, у незл?ченних вар?ац?ях, також продовжують виконувати ту саму функц?ю навчання та в?дпрацювання навичок, необх?дних для зростання. Таким чином, ритми та в?ршики п?дстрибування та коливання сприяють розвитку балансу та координац?? у немовлят та д?тей. Словесн? в?ршики, так? як П?тер Пайпер з?брав... служать для п?двищення як мовно?, так ? слухово? гостроти д?тей. П?сн? та сп?ви, як? впливають на ?ншу частину мозку, використовуються для запам'ятовування посл?довностей (П?сня про абетку). Вони також забезпечують необх?дний ритм для складних ф?зичних ритм?в ? рух?в, будь то плескання в долон?, стрибки на скакалц? або стукання м'ячем об п?длогу. Кр?м того, багато ф?зичних ?гор використовуються для розвитку сили, координац?? та витривалост? гравц?в. У деяких командних ?грах переговори про правила можуть тривати довше, н?ж сама гра, оск?льки при цьому виробляються соц?альн? навички. Незважаючи на те, що нейронаука, яка лежить в основ? функц?? розвитку дитячого фольклору, т?льки почина? св?й розвиток, сам? артефакти використовувались протягом стол?ть.

Нижче наведено лише невелику виб?рку тип?в ? приклад?в дитячого фольклору та ?гор.

• Бак бак
• В?рш? л?чилки
• Колисков? в?рш?
• В?рш? про пальчики
• Л?чилки
• Дрейдл
• Eeny, meeny, miny, moe
• Гра
• Список дитячих ?гор
• London Bridge Is Falling Down
• Колискова п?сня
• Дитячий в?рш
• П?сн? на дитячому майданчику
• Рими про стукання м'яча
• Рима
• Загадка
• Ring a Ring o Roses
• В?ршик з? скакалкою
• Ст?кбол
• Вулична гра

Народна ?стор?я

?дея розглядати народну ?стор?ю як окрему п?дкатегор?ю фольклору привернула увагу таких фольклорист?в, як Р?чард Дорсон, ? на користь такого п?дходу були висунут? вагом? аргументи. Ця галузь досл?дження представлена в The Folklore Historian, щор?чному журнал?, що спонсору?ться в?дд?лом ?стор?? та фольклору Американського фольклорного товариства ? займа?ться досл?дженнями зв'язк?в фольклору з ?стор??ю, а також ?стор??ю фольклористики.

Роди та жанри народних опов?дей

Традиц?йно вид?ляють 4 типи народних опов?дей:

• Народний епос — розпов?дн? фольклорн? твори, до яких належать:
  • Загадки
  • Присл?в'я та приказки
  • Анекдоти
  • Казки
  • Легенди
  • Перекази
  • Байки
  • Притч?
  • Народн? казки

• Народна л?рика — поетичн? фольклорн? твори, у яких життя зображу?ться через в?дтворення думок, почутт?в ? хвилювань геро?в.
  • Трудов? п?сн?
  • Календарно-обрядов? п?сн? — веснянки, русальн?, купальськ?, жниварськ? п?сн?, колядки, щедр?вки
  • Родинно-побутов? п?сн? — колисков?, вес?льн?, танцювальн?, жарт?влив? п?сн?, п?сн?-голос?ння
  • Соц?ально-побутов? п?сн? — козацьк?, кр?пацьк?, чумацьк?, рекрутськ? (солдатськ?), бурлацьк? (наймитськ?), стр?лецьк? п?сн?

• Народна драма — фольклорн? твори, в основ? яких лежить конфл?кт, а сюжет розгорта?ться через по?днання словесних, музичних ? сцен?чних засоб?в (п?сн?-?гри ?Просо?, ?Мак?, ?Коза?, ?Меланка?, ?Д?д?, ?Явтух?, ?Подоляночка? тощо, а також вертеп, вес?лля).

• Народний л?ро-епос — фольклорн? твори, що м?стять ознаки як народного епосу, так ? народно? л?рики.
  • Думи
  • Балади
  • ?сторичн? п?сн?

Контекст фольклорного виконавства

Народний танець-калаш в Пакистан?

Словенськ? фольклорн? танцюристи

За в?дсутност? контексту фольклорн? артефакти були б об'?ктами без натхнення та власного життя. Лише завдяки виконанню артефакти оживають як активний ? значущий компонент соц?ально? групи; у вистав? виника? м?жгрупова комун?кац?я, при цьому в?дбува?ться передача цих культурних елемент?в. Американський фольклорист Роджер Д. Абрахамс описав це так: ?Фольклор ? фольклором лише тод?, коли викону?ться. Будучи орган?зованими елементами виконання, предмети фольклору мають властиве в?дчуття контролю, силу, яку можна використати та посилити ефективним виконанням?. Без передач? ц? елементи не ? фольклором, це лише окрем? дивн? опов?дання та предмети.

Таке розум?ння у фольклористиц? виникло лише в друг?й половин? 20 стол?ття, коли в дискус?ях фольклорист?в дом?нували два терм?ни: ?фольклорне виконання? та ?текст ? контекст?. Ц? терм?ни не ? суперечливими чи нав?ть вза?мовиключними. Оск?льки обидва ? запозиченнями з ?нших галузей досл?дження, те чи ?нше л?нгв?стичне формулювання б?льш п?дходить для конкретно? дискус??. Виступ часто прив'язаний до усного ? звича?вого фольклору, тод? як контекст використову?ться в обговореннях матер?ального фольклору. Обидва формулювання пропонують р?зн? погляди на те саме фольклорне розум?ння, зокрема те, що фольклорн? артефакти повинн? залишатися вбудованими в ?хн? культурне середовище, якщо потр?бно отримати розум?ння ?х значення для сп?льноти.

Концепц?я культурно? (фольклорно?) продуктивност? ? предметом сп?льного ?нтересу етнограф?? та антрополог?? серед ?нших соц?альних наук. Культурний антрополог В?ктор Тернер вид?лив чотири ун?версальн? характеристики культурного виступу: грайлив?сть, обрамлення, використання символ?чно? мови та використання кон'юнктиву. Переглядаючи виставу, глядач? залишають повсякденну реальн?сть ? переходять у режим припущення, або ?що, якби?? Само собою зрозум?ло, що це добре пасу? до вс?х тип?в словесно? творчост?, де д?йсност? нема? м?сця серед символ?в, фантаз?й ? н?сен?тниц? традиц?йних казок, присл?в'?в та жарт?в. Звича? та перекази д?тей, ?гри також легко вписуються в мову фольклорно? вистави.

Матер?альна культура вимага? певного формування, щоб перетворити ?? на виставу. Чи сл?д нам розглядати процес створення артефакту, як на вечор? п?дбивання, чи д?? одержувач?в, як? використовують п?дбиту ковдру, щоб застелити сво? шлюбне ложе? Тут мова контексту краще п?дходить для опису п?дбивання за в?зерунками, скоп?йованими в?д бабус?, п?дбивання як соц?ально? под?? протягом зимових м?сяц?в або дарування ковдри, щоб вказати на важлив?сть под??. Кожна з них — обраний традиц?йний зразок, соц?альна под?я та дарування — в?дбува?ться в ширшому контекст? сп?льноти. Незважаючи на це, при розгляд? контексту можна розп?знати структуру та характеристики вистави, включаючи аудитор?ю, обрамляючу под?ю та використання декоративних ф?гур ? символ?в, як? виходять за рамки корист? об'?кта.

Перед?стор?я

До Друго? св?тово? в?йни народн? артефакти сприймалися та збиралися як залишки культури минулого. Вони вважалися ?зольованими рудиментарними артефактами, як? не мали жодно? функц?? в сучасн?й культур? або мали невеликий вплив. При такому п?дход? метою фольклориста було заф?ксувати та задокументувати ?х до того, як вони зникнуть. Артефакти були з?бран? без будь-яких п?дтверджуючих даних, задокументован? в книгах, арх?вован? та б?льш-менш усп?шно класиф?кован?. ?сторико-географ?чний метод використовувався для вид?лення та в?дстеження цих з?браних артефакт?в, переважно словесних знань, у простор? та час?.

П?сля Друго? св?тово? в?йни фольклористи почали формулювати б?льш ц?л?сний п?дх?д до сво?? тематики. У тандем? з? зростаючою витончен?стю соц?альних наук увага б?льше не обмежувалася окремим артефактом, а поширювалася на артефакт як частину активного культурного середовища. Одним ?з перших прихильник?в був Алан Дандес ?з сво?м есе ?Текстура, текст ? контекст?, вперше опубл?кованим у 1964 роц?. Публ?чна презентац?я Дена Бен-Амоса в Американському фольклорному сусп?льств? в 1967 роц? призвела до в?дкритого обговорення повед?нкового п?дходу серед фольклорист?в. У 1972 роц? Р?чард Дорсон в?дзначив ?молодотурк?в? за ?хн?й рух до повед?нкового п?дходу до фольклору. Цей п?дх?д ?зм?нив концептуал?зац?ю фольклору як елемента або ?тексту?, який можна в?докремити, на акцент на фольклор? як р?зновид? людсько? повед?нки та сп?лкування. Концептуал?зац?я фольклору як повед?нки зм?нила визначення роботи фольклорист?в...?.

Фольклор став д??словом, д??ю, чимось, що люди роблять, а не просто тим, що вони мають. Саме п?д час виконання та в активному контекст? фольклорн? артефакти передаються у неформальн?й, безпосередн?й комун?кац??, вербально чи шляхом демонстрац??. Виконання включа? вс? р?зн? режими та способи, якими в?дбува?ться ця передача.

Нос?й традиц?? та аудитор?я

Презентац?я традиц?йних волоських соп?лок у Валахському музе? п?д в?дкритим небом, Рожнов-п?д-Радгоштем, Чех?я, 2017 р

Передача — це комун?кативний процес, який вимага? участ? двох стор?н: ?ндив?да або групи, як? активно передають ?нформац?ю в т?й чи ?нш?й форм? ?ншому ?ндив?ду або груп?. Кожен ?з них в?д?гра? певну роль у фольклорному процес?. Нос?й традиц?? — це особа, яка активно переда? знання про артефакт; це може бути або мати, яка сп?ва? колискову сво?й дитин?, або ?рландська танцювальна група, яка виступа? на м?сцевому фестивал?. Вони ? значущими особами, зазвичай добре в?домими в сусп?льств? як об?знаними у сво?х традиц?йних знаннях. Вони не ? анон?мним ?народом?, без?менною масою без ?стор?? чи ?ндив?дуальност?.

Аудитор?я ? другою половиною процесу передач?; аудитор?я слуха?, дивиться ? запам'ятову?. Мало хто з аудитор?? стане активним нос??м традиц?й; б?льш?сть буде пасивними нос?ями, як? збер?гають пам'ять про цей специф?чний традиц?йний артефакт — як про його демонстрац?ю, так ? про зм?ст.

В?дбува?ться активне сп?лкування аудитор?? з виконавцем. Виконавець виступа? перед аудитор??ю, яка, у свою чергу, сво?ми д?ями та реакц??ю активно вза?мод?? з виконавцем. Мета ц??? вистави — не створити щось нове, а в?дтворити те, що вже ?сну?; вистава — це слова та д??, як? знають, визнають ? ц?нують як виконавець, так ? аудитор?я. Бо фольклор — це насамперед повед?нка, що запам’ятову?ться. Як члени одн??? культурно? еталонно? групи, вони ?дентиф?кують ? ц?нують цю виставу як частину сп?льних культурних знань.

Танцююч? угорц?, Й. Б. Гайнбухер, 1816 р?к

Деяк? елементи народно? культури можуть бути центром м?сцево? культури та важливою частиною само?дентичност?. Наприклад, народний танець дуже популярний в Естон??, в?н перетворився на свого роду нац?ональний вид спорту. XIX Свято естонського танцю в 2015 роц? проходило разом з Естонським п?сенним фестивалем.

Обрамлення вистави

Щоб розпочати виконання, ма? бути певне обрамлення, яке буде вказувати, що те, що буде дал?, справд? ? виконанням. Обрамлення вид?ля? виконання з повсякденно? розмови чи звичайного обговорення. У традиц?йному фольклор?, такому як святкування житт?вого циклу (наприклад, день народження) або танцювальн? вистави, обрамлення в?дбува?ться як частина под??, яка часто в?дзнача?ться м?сцем. Глядач? прямують до м?сця под??, щоб взяти участь. ?гри визначаються в першу чергу правилами, гра форму?ться саме з затвердженням правил. Фольклорист Барре Тоелкен опису? веч?р гри в ниточку, проведений у родин? навахо, коли кожен з учасник?в зм?ню? роль з виконавця на глядача, створюючи ? показуючи один одному р?зн? ф?гури.

В усн?й традиц?? виконавець почина? ? зак?нчу? розп?знаними мовними формулами. Простий приклад можна побачити у звичайному вступ? до жарту: ?Ви чули ...?, ?Жарт дня ...? або ?Слон заходить у бар?. Кожен ?з них сигнал?зу? слухачам, що це жарт, який не сл?д сприймати буквально. Жарт завершу?ться головною фразою жарту. ?ншим традиц?йним наративним маркером англ?йсько? мови ? обрамлення казки фразами ?Одного разу? та ?? жили вони довго та щасливо?. У багатьох мовах ? под?бн? фрази, як? використовуються для обрамлення традиц?йно? казки. Кожна з цих л?нгв?стичних формул усува? текст у дужках ?з звичайного дискурсу та познача? його як визнану форму стил?зовано?, шаблонно? комун?кац?? як для виконавця, так ? для аудитор??.

Фольклор в форм? кон'юнктиву

Обрамлення як наративний зас?б допомага? як опов?дачев?, так ? аудитор?? зрозум?ти, що опов?дь, яка йде дал?, справд? ? вигадкою (словесними знаннями), ? ?? не сл?д розглядати як ?сторичний факт чи реальн?сть. Обрамлена розпов?дь ста? формною кон'юнктиву, ? познача? рамки, у яких ?художня л?тература, ?стор?я, опов?дання, традиц?я, мистецтво, вчення ?снують в межах розказано? чи виконано? експресивно? ?под??? поза межами норми та обмеженнями реальност? чи часу?. Цей зсув в?д реального до нереального способу д??слова розум?ють ус? учасники референтно? групи. Це нада? можлив?сть цим вигаданим под?ям мати значення для групи та може призвести до дуже реальних насл?дк?в^{[прояснити: ком.]}.

Закон автокорекц?? Андерсона

Теор?ю самокорекц?? передач? фольклору вперше сформулював фольклорист Вальтер Андерсон у 1920-х роках; теор?я передбача? механ?зм зворотного зв'язку, який збер?га? фольклорн? вар?анти ближчими до ориг?нально? форми. Ця теор?я досл?джу?, як за наявност? к?лькох виконавц?в ? багатьох глядач?в артефакт збер?га? свою ?дентичн?сть протягом часу та в р?зних м?сцях. Андерсон пояснював, що аудитор?я викону? функц?ю цензури опов?дач?в, як? занадто далеко в?дходять в?д в?домого (традиц?йного) тексту.

Будь-яка вистава — це двосторонн?й комун?кац?йний процес. Виконавець зверта?ться до аудитор?? словами ? д?ями; публ?ка в свою чергу активно реагу? на виконавця. Якщо вистава надто в?дхиля?ться в?д оч?кувань глядач?в щодо знайомого народного витвору, вони нададуть негативний в?дгук. Бажаючи уникнути ще б?льшо? негативно? реакц??, виконавець налаштову? св?й виступ в?дпов?дно до оч?кувань аудитор??. ?Соц?альна винагорода аудитор?? [?] основним фактором мотивац?? опов?дач?в...? Саме цей динам?чний ланцюг зворотного зв'язку м?ж виконавцем ? аудитор??ю нада? стаб?льн?сть сценар?ю вистави.

Насправд? ця модель не така проста; в активному фольклорному процес? чимало надлишкового. Виконавець чув казку багато раз?в, в?н чув ?? в?д р?зних опов?дач?в у багатьох вар?антах. По черз? в?н розпов?да? казку к?лька раз?в одн?й ? т?й сам?й аудитор??, або р?зним слухачам, ? вони оч?кують почути ту верс?ю, яку знають. Ця розширена модель надлишкового зворотного зв'язку в нел?н?йному процес? розпов?д? ускладню? впровадження ?нновац?й п?д час будь-яко? окремо? вистави; аудитор?я негайно нада? коригувальний в?дгук. ?В основ? як аутопоезисно? самоп?дтримки, так ? ?в?русност?? передач? мем?в... достатньо припустити, що якась рекурсивна д?я п?дтриму? певний ступ?нь ц?л?сност? [артефакту] в певних рисах... достатн?й для можливост? розп?знати його як екземпляр свого типу?.

Контекст матер?альних знань

Для матер?альних народних знань пл?дн?шим ста? повернення до терм?нолог?? Алана Дандеса: текст ? контекст. Тут текст познача? сам ф?зичний артефакт, окремий предмет, виготовлений особою для певно? мети. Контекст викрива?ться спостереженнями та запитаннями, що стосуються як його виробництва, так ? його використання. Для чого ? як в?н був створений, хто ? як його використовуватиме, зв?дки брав сировину, хто його спроектував тощо. Ц? питання обмежуються лише майстерн?стю ?нтерв'юера.

У сво?му досл?дженн? про виробник?в ст?льц?в у п?вденно-сх?дному Кентак? Майкл Оуен Джонс опису? виробництво ст?льц?в в контекст? життя рем?сника. Генр? Гласс? у сво?му досл?дженн? ?Народне житло в центральн?й В?рджин??? досл?джу? ?сторичну схему, яка, на його думку, повторю?ться в будинках цього рег?ону: будинок впису?ться в ландшафт так само, як пейзаж доповню? себе будинком. Рем?сник у сво?му придорожньому к?оску чи магазин? в сус?дньому м?ст? хоче виготовляти та демонструвати продукти, як? подобаються кл??нтам. Спрацьову? ?бажання майстра виробляти ?задов?льну продукц?ю? шляхом т?сного особистого контакту з кл??нтом ? над?я знову обслужити кл??нта?. Тут роль споживача ?... ? основною силою, в?дпов?дальною за безперервн?сть ? переривчаст?сть повед?нки?.

У матер?альн?й культур? контекст ста? культурним середовищем, у якому предмет виготовля?ться (ст?лець), використову?ться (будинок) ? прода?ться (вироби). Жоден ?з цих рем?сник?в не ? ?анон?мним? народом; це люди, як? заробляють на життя за допомогою ?нструмент?в ? навичок, набутих у ?хн?й громад? та ц?нних у контекст? ц??? громади.

Консервативно-динам?чний континуум Тоелкена

Не ?сну? двох однакових вистав. Мета виконавця поляга? в тому, щоб вистава виправдала оч?кування аудитор??, хоча багато зм?нних можуть стати на завад?. Виконавець виконував виставу к?лька раз?в, щоразу з р?зною аудитор??ю та соц?ально-пол?тичним середовищем. У контекст? матер?ально? культури нема? двох однакових предмет?в ручно? роботи. ?нод? ц? в?дхилення у виконанн? та виробництв? ? ненавмисними, просто частиною процесу. Але ?нод? ц? в?дхилення ? навмисними; виконавець або рем?сник хоче св?домо розсунути меж? оч?кувань ? додати власний творчий штрих. Вони працюють, балансуючи м?ж збереженням визнано? форми та додаванням ?нновац?й.

Фольклорист Барре Тоелкен визнача? цей баланс як ?по?днання м?нливих (?динам?чних?) ? статичних (?консервативних?) елемент?в, як? еволюц?онують ? зм?нюються через обм?н, сп?лкування та виконання?. З часом культурний контекст зм?ню?ться та трансформу?ться — з'являються нов? л?дери, нов? технолог??, нов? ц?нност?, нова об?знан?сть. З? зм?ною контексту зм?нюються ? артефакти, тому що без зм?н, спрямованих на ?нтеграц?ю ?снуючих артефакт?в ?з зм?нним культурним ландшафтом, вони втрачають сво? значення. Жарти як активна форма вербальних знань роблять цей баланс пом?тним, оск?льки цикли жарт?в з'являються ? зникають, щоб в?добразити нов? сусп?льн? проблеми. Коли артефакт б?льше не в?дпов?да? контексту, передача ста? малоймов?рною; артефакт втрача? актуальн?сть для сучасно? аудитор??. Якщо артефакт не переда?ться, то в?н б?льше не ? фольклором, а натом?сть ста? ?сторичною рел?кв??ю.

Фольклор в епоху електронних комун?кац?й

Фольклористи почали досл?джувати, як поява електронних комун?кац?й зм?нила виконання та передачу фольклорних артефакт?в. Зрозум?ло, що ?нтернет зм?ню?, а не руйну? фольклорний процес, тому що, незважаючи на ?сторичний зв'язок м?ж фольклором ? антимодерн?стю, люди продовжують використовувати традиц?йн? форми вираження в нових мед?а, зокрема в ?нтернет?. Зараз б?льше жарт?в, н?ж будь-коли, як у традиц?йному сп?лкуванн? в?ч-на-в?ч, так ? через електронн? комун?кац??. Нов? способи сп?лкування також створюють багато р?зних конф?гурац?й традиц?йних ?стор?й. Казка ?Б?лосн?жка? тепер доступна в мед?а-формах як для д?тей, так ? для дорослих, включаючи телешоу та в?деогру.

Мова фольклору

Мова фольклору — мова усно? народно? творчост? (п?сень, казок, легенд, приказок ? присл?в'?в, замовлянь, заклинань та ?нших), що сво?ю лексикою, фразеолог??ю, граматикою, фонетикою засв?дчу? ?снування глибин, кор?ння нац?онально? мови. П?дх?д до мови фольклору як до специф?чно орган?зованих виражальних засоб?в, що виконують естетичну функц?ю, зумовлю? в?днесення ?? до системи функц?ональних стил?в л?тературно? мови або до р?зновид?в художнього стилю. Фольклорн? джерела л?тературно? мови в?дбивають сво?р?дн?сть нац?онально? мовно? картини св?ту, вт?лено? в просторових, часових, морально-етичних поняттях.

Мова фольклору — джерело фольклоризму в сучасн?й л?тературн?й мов?, за яким, зокрема, визначаються традиц?йн? та новаторськ? тенденц?? у розвитку мовностил?стичних засоб?в. Поряд з такими формами ?снування нац?онально? мови, як л?тературна мова ? д?алекти, мова фольклору характеризу?ться ознакою надд?алектност?, що наближа? ?? до л?тературно? мови. Надд?алектн?сть найвиразн?ше виявля?ться у мов? народно? п?сн?, менше — казки, найв?дчутн?ший вплив д?алект?в, гов?ркових норм в опов?дних жанрах.

Мова фольклору — предмет л?нгвофольклористики, ?сторично? поетики, сем?отики художньо? л?тератури. Через не? переда?ться св?тогляд народу, зокрема, його сприймання космосу, орган?чного зв'язку з навколишньою природою, в?дбиваються характерн? заняття людей у певн? ?сторичн? часи тощо. Стол?ттями формувалися народнопоетичний словник, фразеолог?я, жанрово в?дм?нний синтаксис, усталювалися вислови-формули, традиц?йн? мотиви й нац?онально-мовна символ?ка.

Юридичний захист фольклору

Як ? будь-який ?нший результат творчо? д?яльност? фольклор ? об'?ктом права ?нтелектуально? власност?. Однак на в?дм?ну в?д традиц?йних твор?в, як? охороняються авторським правом з метою виключення ?х незаконного використання, фольклор ма? особливу систему захисту, суть яко? поляга? у виключенн? незаконного привласнення фольклорних твор?в або обмеження доступу до них якоюсь конкретною особою ?з використанням механ?зм?в захисту ?нтелектуально? власност?. З юридично? думки фольклор як об'?кт ?нтелектуально? власност? охоплю?ться ширшим поняттям традиц?йн? знання. Фольклор не ? об'?ктом авторського права.

Специф?чн? риси

• Усн?сть (спос?б передач? без застосування писаних текст?в та ?нших способ?в ф?ксац??).
• Вар?ативн?сть (гнучк?сть твор?в що дозволя? пристосовувати ?х до р?зних побутових ситуац?й)
• Анон?мн?сть (в?дсутн?сть авторства)
• ?мпров?зац?йн?сть
• Народн?сть
• Традиц?йн?сть (устален? способи вт?лення)
• Б?функц?онал?зм
• Синкретизм

Див. також

Про фольклор за кра?ною див. Категор?я:Фольклор за кра?ною.

Про фольклор кра?н ?вропи див. ?вропейський фольклор.

Про фольклор за рег?онами див. Категор?я:Фольклор за рег?оном.

Про фольклор за етн?чною приналежн?стю див. Категор?я:Фольклор за народом.

• Фольклористика
• Фольклористичн? терм?ни
• Укра?нський фольклор
• Традиц?йн? знання
• Декоративно-ужиткове мистецтво
• На?вне мистецтво
• Постфольклор
• Кобзар
• Прикладний фольклор
• Костумбризм
• Нематер?альна культурна спадщина
• Меметика
• Закон збереження нещастя

Джерела та л?тература

• О. Ю. Бр?цина. Фольклор // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 310-313. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Лановик М. Б., Лановик З. Б. Укра?нська усна народна творч?сть. — К. : Знання-Прес, 2006. — 591 с.
• Гоменюк Дмитро. Фольклористичн? та л?тературознавч? прац?. — Донецьк : ДонНУ, 2003. — Т. 1. — 544 с.
• Укра?нський фольклор у теоретичному висв?тленн?: п?дручник / С. Росовецький; Ки?вський нац?ональний ун?верситет ?мен? Тараса Шевченка. — К. : Ки?в. ун-т, 2008. — 623 с. — ISBN 966-594-956-Х.
• Усна народна творч?сть: навч. пос?б. для студ. вищ. навч. закл / С. О. Ф?лоненко; М?н?стерство осв?ти ? науки Укра?ни, Бердянський державний педагог?чний ун?верситет, ?н-т ф?лолог??. — К. : Центр учбово? л?тератури, 2008. — 141 с.
• Abrahams, Roger D. (1972). Personal Power and Social Restraint. У Bauman, Richard; Paredes, Américo (ред.). Toward New Perspectives in Folklore (англ.). Bloomington, IN: Trickster Press. с. 20—39.}
• Bascom, William R. (1954). Four Functions of Folklore. The Journal of American Folklore (англ.). American Folklore Society. 67 (266): 333—349. doi:10.2307/536411. JSTOR 536411.}}
• Bauman, Richard (1971). Differential Identity and the Social Base of Folklore. Journal of American Folklore (англ.). 84 (331): 31—41. doi:10.2307/539731. JSTOR 539731.
• Bauman, Richard; Paredes, Américo, ред. (1972). Toward New Perspectives in Folklore (англ.). Bloomington, IN: Trickster Press.
• Blank, Trevor J.; Howard, Robert Glenn, ред. (2013). Tradition in the 21st Century: Locating the Role of the Past in the Present. Logan: Utah State University Press.
• Bronner, Simon J. (1986). American Folklore Studies: An Intellectual History. Lawrence: University Press of Kansas. ISBN 978-0-7006-0313-8.
• Dorson, Richard M., ред. (1972). Folklore and Folklife: an Introduction (англ.). Chicago: University of Chicago Press. ISBN 978-0226158709.
  • Roberts, Warren (1972). Folk Crafts. У Dorson, Richard M. (ред.). Folklore and Folklife: an Introduction (англ.). Chicago: University of Chicago Press. с. 233—252. ISBN 978-0226158709.
• Dorson, Richard M. (1976). Folklore and Fakelore: Essays Toward a Discipline of Folk Studies (англ.). Cambridge; London: Harvard University Press. ISBN 978-0-674-33020-7.
• Dorst, John (2016). Folklore's Cybernetic Imaginary, or, Unpacking the Obvious. Журналу американського фольклору. 129 (512): 127—145. doi:10.5406/jamerfolk.129.512.0127. JSTOR 10.5406/jamerfolk.129.512.0127. S2CID 148523716.
• Dundes, Alan (1965). The Study of Folklore (англ.). Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall. ISBN 978-0-13-858944-8.
• Dundes, Alan (1969). The Devolutionary Premise in Folklore Theory. Journal of the Folklore Institute (англ.). 6 (1): 5—19. doi:10.2307/3814118. JSTOR 3814118.
• Dundes, Alan (1971). Folk Ideas as Units of Worldview. Journal of American Folklore (англ.). 84 (331): 93—103. doi:10.2307/539737. JSTOR 539737.}
• Dundes, Alan (1978). Essays in Folkloristics (Kirpa Dai series in folklore and anthropology) (англ.). Folklore Institute.
• Dundes, Alan (1980). Interpreting Folklore (англ.). Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press. ISBN 978-0-253-14307-5.
• Gabbert, Lisa (1999). The "Text/Context" Controversy and the Emergence of Behavioral Approaches in Folklore (PDF). Folklore Forum (англ.). 30 (112): 119—128. Арх?в (PDF) ориг?налу за 16 с?чня 2017. Процитовано 12 с?чня 2017.
• Georges, Robert A.; Jones, Michael Owen (1995). Folkloristics: an Introduction (англ.). Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press. ISBN 978-0-253-20994-8.
• Glassie, Henry (1983). The Moral Lore of Folklore (PDF). Folklore Forum (англ.). 16 (2): 123—151. Арх?в (PDF) ориг?налу за 13 жовтня 2019. Процитовано 19 грудня 2016.
• Green, Thomas A., ред. (1997). Folklore: An Encyclopedia of Beliefs, Customs, Tales, Music, and Art (англ.). Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. ISBN 978-0-87436-986-1.
  • Beresin, Ann Richman (1997). Games (Green) . pp. 393–400.
  • Ben-Amos, Dan (1997a). Performance. in Green, (1997), pp. 630–635.
  • Ben-Amos, Dan (1997b). Tradition-Bearer. in Green, (1997), pp. 802–803.
  • El-Shamy, Hasan (1997). Audience (Green) . pp. 70–72.
  • Grider, Sylvia (1997). Children's Folklore. pp. 123–128.
  • Sweterlitsch, Richard (1997). Custom. pp. 168–172.
  • Vlach, John (1997). Material Culture. pp. 540–544.
• Hufford, Mary (1991). American Folklife: A Commonwealth of Cultures. Publication of the American Folklife Center (англ.). Library of Congress. 17: 1—23. Арх?в ориг?налу за 13 жовтня 2019. Процитовано 19 грудня 2016.
• Jones, Michael Owen (1975). The Hand Made Object and Its Maker (англ.). Berkeley and Los Angeles: University of California Press. ISBN 978-0520026971.
• Noyes, Dorothy (2012). The Social Base of Folklore. У Bendix, Regina; Hasan-Rokem, Galit (ред.). A Companion to Folklore (англ.). Malden, MA: Wiley-Blackwell. с. 13–39.
• Opie, Iona; Opie (1969). Children's Games in Street and Playground. Oxford University Press.
• Propp, Vladimir (1968) [1928]. Wager, Louis A. (ред.). Morphology of the Folktale (PDF). Bibliographal and Special Series (англ.). Т. 9. Переклад: Scott, Laurence (вид. Revised). American Folklore Society / Indiana University Research Center in Anthropology, Folklore, and Linguistics / University of Texas Press. ISBN 978-0-292-78376-8.
• Schlinkert, Jana C. (2007). Lebendige folkloristische Ausdrucksweisen traditioneller Gemeinschaften. Rechtliche Behandlungsm?glichkeiten auf internationaler Ebene (= Schriften zum transnationalen Wirtschaftsrecht) [Lively folkloric expressions of traditional communities. Legal treatment options at international level (= writings on transnational business law)] (н?м.). Berlin: BWV–Berliner Wissenschaftsverlag. ISBN 978-3-8305-1278-3.
• Schiffer, Michael B. (October 2000). Material Culture (review). Technology and Culture (англ.). 41 (4): 791—793. doi:10.1353/tech.2000.0178. S2CID 109662410.
• Schreiter, Robert J. (2015). Constructing Local Theologies (англ.) (вид. 30th Anniversary). Orbis Books. ISBN 978-1-62698-146-1. OCLC 1054909858.
• Sims, Martha; Stephens, Martine (2005). Living Folklore: Introduction to the Study of People and their Traditions (англ.). Logan: Utah State University Press. ISBN 978-0-87421-611-0.
• Toelken, Barre (1996). The Dynamics of Folklore (англ.). Logan: Utah State University Press. ISBN 978-0-87421-203-7.
• Wilson, William A. (2006). Rudy, Jill Terry; Call, Diane (ред.). The Marrow of Human Experience: Essays on Folklore (англ.). Logan: Utah State University Press. ISBN 978-0-87421-653-0. JSTOR j.ctt4cgkmk. Арх?в ориг?налу за 13 березня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
• Zumwalt, Rosemary Levy; Dundes, Alan (1988). American Folklore Scholarship: A Dialogue of Dissent (англ.). Indiana University Press.

Додатков? джерела

• Anderson, Walter (1923). Anderson, Walter; Bolte, Johannes; Krohn, Kaarle; Liest?l, Knut & von Sydow, C. W. (ред.). Kaiser und Abt: die Geschichte eines Schwanks [Emperor and Abbot. The story of a farce]. Folklore Fellows' Communications (н?м.). Т. 42. Helsinki: Finnish Academy of Science and Letters. hdl:10062/89331. ISBN 9789916217986.
• Bauman, Richard (1975). Verbal Art as Performance. American Anthropologist. New Series (англ.). 77 (2): 290—311. doi:10.1525/aa.1975.77.2.02a00030. JSTOR 674535.
• Bauman, Richard (2008). The Philology of the Vernacular. Journal of the Folklore Institute (англ.). 45 (1): 29—36. doi:10.2979/JFR.2008.45.1.29. JSTOR 40206961. S2CID 144402948.
• Ben-Amos, Dan (1985). On the Final [s] in 'Folkloristics'. Журналу американського фольклору (англ.). 98 (389): 334—336. doi:10.2307/539940. JSTOR 539940.
• Bendix, Regina (1997). In Search of Authenticity: The Formation of Folklore Studies (англ.). Madison: University of Wisconsin Press. ISBN 978-0-299-15544-5.
• Bendix, Regina; Hasan-Rokem, Galit, ред. (2012). A Companion to Folklore (англ.). Malden, MA: Wiley-Blackwell. ISBN 978-1-4051-9499-0.
• Blank, Trevor J., ред. (2009). Folklore and the Internet: Vernacular Expression in a Digital World (англ.). Logan: Utah State University Press. ISBN 978-0-87421-750-6.
• Frank, Russel (2009). The Forward as Folklore: Studying E-Mailed Humor. У Blank, Trevor J. (ред.). Folklore and the Internet: Vernacular Expression in a Digital World (англ.). Logan: Utah State University Press. с. 98—122.
• Bronner, Simon J. (1998). Following Tradition: Folklore in the Discourse of American Culture (англ.). Logan: Utah State University Press. ISBN 978-0-87421-239-6.
• Bronner, Simon J. (2017). Folklore: The Basics (англ.). London; New York: Routledge. ISBN 978-1-138-77495-7.
• Bronner, Simon J., ред. (2007). The Meaning of folklore: the Analytical Essays of Alan Dundes (англ.). Logan: Utah State University Press. ISBN 978-0-87421-683-7.
• Brunvand, Jan Harold (1968). The Study of American Folklore (англ.). New York; London: W. W. Norton & Company. ISBN 978-0-39309957-7.
• Burns, Thomas A. (1977). Folkloristics: A Conception of Theory. Western Folklore (англ.). 36 (2): 109—134. doi:10.2307/1498964. JSTOR 1498964.
• Del-Rio-Roberts, Maribel (2010). A Guide to Conducting Ethnographic Research: A Review of Ethnography: Step-by-Step (3rd ed.) by David M. Fetterman (PDF). The Qualitative Report (англ.). 15 (3): 737—749. Арх?в (PDF) ориг?налу за 8 травня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
• Deloria, Vine (1994). God Is Red: A Native View of Religion (англ.). Golden, CO: Fulcrum Publishing. ISBN 978-1-55591-176-8.
• Dorst, John (1990). Tags and Burners, Cycles and Networks: Folklore in the Telectronic Age. Journal of the Folklore Institute (англ.). 27 (3): 61—108.
• Dundes, Alan (1978a). Into the Endzone for a Touchdown: A Psychoanalytic Consideration of American Football. Western Folklore (англ.). 37 (2): 75—88. doi:10.2307/1499315. JSTOR 1499315.
• Dundes, Alan (1984). Life Is like a Chicken Coop Ladder. A Portrait of German Culture through Folklore (англ.). New York: Columbia University Press. ISBN 978-0-231-05494-2.
• Dundes, Alan (2005). Folkloristics in the Twenty-First Century (AFS Invited Presidential Plenary Address, 2004). Journal of American Folklore (англ.). 118 (470): 385—408. doi:10.1353/jaf.2005.0044. JSTOR 4137664. S2CID 161269637.
• Ellis, Bill (2002). Making a Big Apple Crumble. New Directions in Folklore (англ.) (6). Арх?в ориг?налу за 22 жовтня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
• Fixico, Donald L. (2003). The American Indian Mind in a Linear World (англ.). New York: Routledge. ISBN 978-0-415-94456-4.
• Gazin-Schwartz, Amy (2011). Myth and Folklore. У Insoll, Timothy (ред.). The Oxford Handbook of the Archaeology of Ritual and Religion (англ.). Oxford: Oxford University Press. с. 63—75. ISBN 978-0-19-923244-4.
• Genzuk, Michael (2003). A Synthesis of Ethnographic Research (PDF). Occasional Papers Series (англ.). Center for Multilingual, Multicultural Research. University of Southern California. Арх?в (PDF) ориг?налу за 12 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
• Glassie, Henry (1975). Folk Housing in Middle Virginia: A Structural Analysis of Historic Artifacts (англ.). Knoxville: University of Tennessee Press.
• Glassie, Henry (1982b). Irish Folk History: Folktales from the North (англ.). Dublin: O'Brien Press.
• Goody, Jack (1977). The Domestication of the Savage Mind (англ.). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-29242-9.
• Kirshenblatt-Gimblett, Barbara (1985). Di folkloristik: A Good Yiddish Word. Journal of American Folklore (англ.). 98 (389): 331—334. doi:10.2307/539939. JSTOR 539939.
• Kirshenblatt-Gimblett, Barbara (September 1999). Performance Studies. Rockefeller Foundation, Culture and Creativity (англ.). Арх?в ориг?налу за 1 жовтня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
• Mason, Bruce Lionel (October 1998). E-Texts: The Orality and Literacy Issue Revisited. Oral Tradition (англ.). Columbia, MO: Center for Studies in Oral Tradition. 13 (2). Арх?в ориг?налу за 11 серпня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
• Noyes, Dorothy (2003). Group. У Feintuch, Burt (ред.). Eight Words for the Study of Expressive Culture (англ.). University of Illinois Press. с. 7—41. ISBN 978-0-252-07109-6. JSTOR 10.5406/j.ctt2ttc8f.5.
• Oring, Elliott (1986). Folk Groups and Folklore Genres: An Introduction (англ.). Logan: Utah State University Press. ISBN 978-0-87421-128-3.
• Raskin, Victor, ред. (2008). Primer of Humor Research: Humor Research 8 (англ.). Berlin; New York: Mouton de Gruyter.
• Schmidt-Lauber, Brigitta (22 березня 2012). Seeing, Hearing, Feeling, Writing. У Bendix, Regina; Hasan-Rokem, Galit (ред.). A Companion to Folklore (англ.). Chichester, UK: John Wiley & Sons, Ltd. с. 559–578. doi:10.1002/9781118379936.ch29. ISBN 978-1-118-37993-6.
• ?midchens, Guntis (1999). Folklorism Revisited. Journal of American Folklore Research (англ.). 36 (1): 51—70. JSTOR 3814813.
• Stahl, Sandra Dolby (1989). Literary Folkloristics and the Personal Narrative (англ.). Bloomington: Indiana University Press. ISBN 978-0-253-33515-9.
• Wolf-Knuts, Ulrika (1999). On the history of comparison in folklore studies. Folklore Fellows' Summer School (англ.). Арх?в ориг?налу за 13 жовтня 2019. Процитовано 19 грудня 2016.

Посилання

• ?фремова Л. Фольклор // Укра?нська фольклористична енциклопед?я [Арх?вовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.] / Голов. ред. Г. Скрипник; НАН Укра?ни, ?МФЕ ?м. М. Т. Рильського. — Ки?в: Вид. ?МФЕ, 2019. — С. 749—755. — ISBN 978-966-02-9033-4.
• Фольклор // Л?тературознавча енциклопед?я : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в. — Ки?в : ВЦ ?Академ?я?, 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 537-538.
• Фольклор // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Л?тери Уш — Я. — С. 1987-1988. — 1000 екз.
• Мова фольклору // Л?тературознавча енциклопед?я : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. ?. Ковал?в. — Ки?в : ВЦ ?Академ?я?, 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 60.
• Вар?ативн?сть; Фольклор ? л?тература // Лексикон загального та пор?вняльного л?тературознавства / голова ред. А. Волков. — Черн?вц? : Золот? литаври, 2001. — С. 82; 598-599. — 634 с.
• Folklore // Internet Encyclopedia of Ukraine (англ.)
• Folklore – Electronic Journal of Folklore. Folklore.ee.