В?зант?йськие право — система законодавчих пам'яток, що являють собою переробку римського права стосовно нових умов життя у В?зант?йськ?й ?мпер??. Виключним джерелом ц??? переробки ? воля законодавця, в?дпов?дно до чого зм?ню?ться характер науки права. Основна сфера д?яльност? в?зант?йських юрист?в поляга? не в законотворч?й д?яльност?, а в тлумаченн? (коментуванн?) закон?в. В Рим? прав не мали ж?нки, права вони могли отримати т?льки з дозволу батька чи чолов?ка. Ж?нок по закону спалювали за бажанням чолов?ка або якщо в?н загинув
На практиц? рецепц?я норм римського права вилилась у ?мпл?тац?? християнських норм церковного права у традиц?йну систему римсько? юриспруденц??. Це призвело до вид?лення у в?зант?йському прав? двох сфер: приватного та церковного права, що було явно ефективн?ше у пор?внянн? з римською правовою системою. Така структура правово? системи створювала м?цний ?рунт для сусп?льно-пол?тичного життя В?зант??.
Значною под??ю в в?зант?йському прав? було складення Кодексу Юстин?ана, що став п?дсумком розвитку римського права. Закони пост?йно удосконалювалися. Закладались засади апеляц?йних суд?в, системи морського права. У цьому В?зант?йське право сприяло еволюц?? юридичних систем нав?ть б?льше за свого прямого попередника — римського права.
Кодекс цив?льного права (лат. Corpus iuris civilis) — сучасна назва зведення римського цив?льного права, укладеного в 528–534 роках за час?в панування в?зант?йського ?мператора Юстин?ана I Великого.
Спочатку зведення складалося з 3 частин:
- ?нституц?й (4 томи, що були п?дручниками для юрист?в-початк?вц?в)
- Дигест?в (50 том?в, складених з праць класичних римських юрист?в)
- Кодексу Юстин?ана.
Наступним кроком розвитку в?зант?йського права стали р?зноман?тн? ?мператорськ? новели, як? регулювали р?зноман?тн? процеси сусп?льно-пол?тичного ? економ?чного життя.
Джерела в?зант?йського права
ред.В?зант?я успадкувала основн? пол?тичн?, культурн? та соц?альн? ?нститути з Риму. Так само, римське право послужило основою для в?зант?йсько? правово? системи. Протягом багатьох стол?ть, дв? велик? кодиф?кац?? римського права, Феодос?я II ? Юстин?ана в?дпов?дно, були нар?жними каменями в?зант?йського законодавства. Безперечно, що протягом стол?ть римська традиц?я все б?льше зм?нювалась ? розвивалась у нових кодексах, проте ?? вплив збер?га?ться.
В?дпов?дно до п?зньо? Римсько? правово? традиц??, основним джерелом права (Fons Legum) у В?зант?? залишалися акти ?мператор?в. ?мператори проводили кодиф?кац?ю права, але водночас займались ? виданням нових законодавчих акт?в. На початку в?зант?йського (п?зньо? Римсько?) епохи законодавча ?нтерес ?мператор?в посилилися, ? закони були тепер регулювання основн? аспекти сусп?льного, приватно?, економ?чного та соц?ального життя.[1][2][3]
Див. також
ред.Прим?тки
ред.Посилання
ред.- Липшиц Е. Э. Византийское право в период между Эклогой и Прохироном (Частная Распространенная Эклога) / Е. Э. Липшиц // ВВ. — Т. 36. — 1974. — С. 45 — 72.
- Липшиц Е. Э. Законодательство и юриспруденция в Византии IX–XI вв. [под ред. В. И. Рутенбурга] / Е. Э. Липшиц. — Л.: Наука, Ленинград. отд., 1981. — 246 с.
- Липшиц Е. Э. К истории ?Земледельческого закона? в Византии и в средневековых балканских государствах / Е. Э. Липшиц // ВВ. — Т. XIX. — 1968. — С. 53 — 62.
- Литаврин Г. Г. Византийское общество и государство в X–XI вв. Проблемы истории одного столетия: 976–1081 гг. / Г. Г. Литаврин. — М.: Наука, 1977. — 311 с.
- Медведев И. П. Очерки византийской дипломатики (частноправовой акт) / И. П. Медведев. — Л.: Наука, Ленинградское отд-е, 1988. — 262 с.
- Медведев И. П. Правовая культура Византийской империи / И. П. Медведев. — СПб.: Алетейя, 2001. — 576 с. — (Византийская библиотека. Исследования).